Загнаний у глухий кут, самопроголошений президент Білорусі підвищує ставки у грі із Заходом.

Александр Лукашенко намагається наслідувати Путіна, ставши експортером хаосу до сусідніх країн.

І хоча план Мінська використати мігрантів для того, щоб натиснути на болючу для Євросоюзу точку, не спрацював, напруження на кордоні ЄС залишається високим.

Білоруський режим не відкидає своєї ідеї шантажу, демонструючи, що готовий у будь-який момент спровокувати збройний конфлікт на кордоні з Євросоюзом.

Цей шантаж вже призвів до однієї смерті. Та чи буде вона останньою?

Литва йде ва-банк

Станом на початок серпня все виглядало так, що шантаж Александра Лукашенко спрацьовує.

Звичайно, жоден із європейських лідерів навіть натяком не зачепив питання про скасування або пом’якшення санкцій проти Білорусі. Проте ситуація у Литві дуже швидко ставала близькою до критичної.

Білоруська влада фактично не приховувала своєї участі в організації трафіку мігрантів.

Міністерство внутрішніх справ Литви опублікувало відео, на якому автомобілі, схожі на ті, які використовують білоруські прикордонники, заганяють мігрантів до Литви. На відео видно групу людей, що рухається до литовського кордону в супроводі транспортного засобу, що нагадує позашляховик білоруських прикордонників.

Схожі історії публікували й білоруські медіа. Вони відзначають: "туристи" з Іраку та інших країн не приховують своїх планів нелегально перетнути кордони ЄС, часто навіть замовляючи таксі до кордону.

А головне, білоруські силовики не лише не перешкоджають їм, а й часто допомагають дістатися кордону.

Лукашенко-тур: как ЕС отреагирует на белорусский шантаж беженцами

Станом на початок серпня Литва була вимушена прийняти близько 4 тисяч біженців. Це у рази перевищувало можливості цієї балтійської країни, а відповідно, з’являлася потреба в облаштуванні нових пунктів розміщення біженців.

А це вже створювало можливість для гібридних провокацій – проти розміщення таких пунктів виступили мешканці найближчих населених пунктів, а низка литовських громадських організацій звинуватили у кризі владу Литви, яка, на їхню думку, провокувала Лукашенка.

При цьому плани Мінська збільшити кількість авіарейсів з Іраку, а відповідно – збільшити кількість біженців, які штурмували литовський кордон, не залишали Вільнюсу можливостей вирішити проблему самотужки.

Адже будівництво огороджень на кордоні забере щонайменше рік і навряд чи допоможе вирішити кризу прямо зараз.

2 серпня МВС Литви випускає розпорядження: замість прийому біженців їх будуть розвертати та змушувати повертатися до Білорусі, за необхідності "використовуючи психологічні та фізичні засоби переконання". 

"В першу чергу нелегалам, напевно, казатимуть, що вони заблукали. Адже вони приїхали в чудову країну Білорусь, милувалися її природою, і заблукали, а тепер вони можуть продовжити свій тур по Білорусі", – іронічно прокоментував цю постанову заступник голови МВС Арнольдас Абромавічюс.

Варто зазначити, що такий наказ виглядає неоднозначним. Згідно з міжнародними нормами Литва мусить прийняти біженців, адже вони напевно стверджують, що на батьківщині піддавалися переслідуванням та катуванням. Лише перевіривши достовірність цієї інформації, Вільнюс може приймати рішення про депортацію.

Проте істотної критики це рішення не викликало. Усі розуміли, що альтернативи цьому кроку Литва просто не мала.

Кордон. Перша кров

Нова політика Вільнюса дозволила зменшити хвилю біженців до країни.

Проте одночасно вона дала Мінську можливість звинуватити Захід у подвійних стандартах і порушеннях норм міжнародного права.

Реакція Лукашенка не забарилася.

4 серпня Державний прикордонний комітет Білорусі заявив про загибель іракського мігранта на білорусько-литовському кордоні. Його нібито знайшли білоруські прикордонники у важкому стані і врятувати вже не змогли.

Литва вважає ситуацію із загиблим іракцем спланованою провокацією. Міністерка внутрішніх справ Агне Білотайте назвала звинувачення у його загибелі "нісенітницею, казками братів Грімм".

Ця історія дала Лукашенку можливість назвати сусідню країну "нацистами", а головне – наказати закрити "кожен метр" білоруського кордону.

Це призвело до патової ситуації – біженці, які не змогли потрапити до Литви, не могли й повернутися до Білорусі.

Литовські ЗМІ розміщують відео, на яких невідомі у камуфляжі та зі щитами розвертають біженців і змушують їх йти назад до Литви.

Вільнюс відреагував на рішення Лукашенка закрити кордони, заявивши, що Білорусь хоче використати нелегальних мігрантів як заручників. Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що своїми останніми заявами режим Лукашенка хоче збільшити напругу і "скористатись нелегальними мігрантами як заручниками, для нагнітання ситуації".

Зараз ситуація так і лишається не вирішеною. Частина біженців, ймовірно, досі перебуває на прикордонній території, очікуючи, коли якась зі сторін погодиться їх прийняти.

Втім, смерть на кордоні змусила відреагувати й уряд Іраку. Не виключено, що через тиск ЄС Багдад заявив про призупинення рейсів до Білорусі, залишивши лише рейси для евакуації своїх громадян на батьківщину.

А на додачу – закликав своїх громадян не дозволяти використовувати себе як живий товар.

Новий рівень напруги

Попри те, що ЄС досяг перших успіхів у стримуванні гібридної агресії Лукашенка, ситуація залишається ще далекою від вирішення.

Не маючи змоги потрапити до Литви, потік біженців ринув на кордони Латвії та Польщі.

Штаб Прикордонної служби Польщі повідомив, що з 6 серпня польські прикордонники затримали 349 іноземців за незаконний перетин кордону з Білорусі до Польщі. Причому йдеться не про спроби незаконно перетнути кордон поодинці, а про великі групи мігрантів.

Ще гірше було Латвії, котра, як і Литва, не мала облаштованого кордону з Білоруссю. Рига також була вимушена ввести режим надзвичайної ситуації на кордоні.

У понеділок на латвійсько-білоруській межі затримали близько 200 мігрантів – у сім разів більше, аніж за весь минулий рік. Латвійська влада вважає, що процес має організований характер, адже мігранти прибувають великими групами, а багато хто з них навіть не розуміє, в якій країні опинився, вважаючи, що прибув до Німеччини.

Не припиняються і спроби звинуватити Литву в антигуманних діях щодо біженців.

Останнє звинувачення – Державний прикордонний комітет Білорусі поширив відео, на якому, як стверджувалося, був зображений "кричущий факт дій представників литовської прикордонної охорони": литовські прикордонники нібито вивезли на лінію кордону та залишили там непритомну вагітну жінку.

Так само режим Лукашенка не зупиняє й призупинення авіарейсів з Іраку.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що має дані про пошук білоруським режимом потенційних нелегальних мігрантів не тільки в Іраку, але і в інших країнах, зокрема Марокко та Пакистані.

"Чи є це засобом політичного тиску? Очевидно, вони намагаються створити більше одного маршруту до Мінська. Ймовірно, це або спроба збільшити потік мігрантів, що є небезпечним як для Литви, так і для ЄС, або спроба знайти заміну іракському маршруту, якщо ЄС все ж вдасться його закрити", – вважає він.

Продовження кризи збільшує ймовірність посилення санкцій проти Білорусі – саме за організацію нелегальної міграції до ЄС.

Із відповідним закликом до Євросоюзу вже звернулися голови урядів Литви, Латвії та Естонії. Таку можливість не виключає й верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Одним з обмежувальних заходів може стати заборона транзиту білоруських калійних добрив через литовські порти. Попри те, що у Мінську вже заявили, що готові перенаправити цей експорт через російський Мурманськ, реалізувати цей план майже неможливо. А відповідно, білоруський бюджет може зазнати ще одного потужного удару.

* * * * *

Продовження конфлікту на кордоні має й ще один ризик – висока напруга може призвести до раптового інциденту і, як наслідок, випадкової або спланованої збройної ескалації.

На таку можливість натякає й сам Лукашенко.

"Вони спеціально на кордоні проводять ці акції. Вони випробовують моє терпіння і штовхають мене на дії у відповідь. Ми поки терпимо... Наші хлопці стоять з цього боку – вони за порушення державного кордону за нашими законами повинні зробити попередження голосом, постріл вгору, другий – на ураження", – сказав він на великій пресконференції 9 серпня.

І якою б малореалістичною не виглядала ця погроза, варто пам’ятати: донедавна такими здавалися й погрози Лукашенка відкрити кордон для біженців до ЄС.

Тим більше, вже за місяць у Білорусі стартують спільні з РФ масштабні військові навчання "Захід-2021". Вони здатні додатково посилити напругу в і так вже складних відносинах Білорусі та ЄС.

Автори:

Марія Авдєєва, Європейська експертна асоціація, експерт iSANS,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"