Попри протести опозиції, Канада пішла на другі поспіль дострокові парламентські вибори – вони мають відбутися 20 вересня.

Попередні вибори були два роки тому, в жовтні 2019-го. Тоді канадійці переобрали чинного прем'єр-міністра Джастіна Трюдо вдруге, та все ж віддали його Ліберальній партії значно менше голосів, ніж у далекому та яскравому для цієї політсили 2015 році. Якщо у 2015-му ліберали отримали 170 мандатів і мали більшість у парламенті, то за два роки із 157 мандатами їм довелося формувати уряд меншості.

Попри це Канада досить успішно впоралася як з пандемією, так і з постковідним відновленням економіки.

У такій ситуації голова канадського уряду вирішив піти ва-банк, вважаючи, що нинішня ситуація – найкращий шанс не просто зробити прем’єрський хет-трик, але й знову повернути собі уряд більшості.

Та чи реально цього досягти? Це питання стає важливим і для України, адже ключова опозиційна партія у разі своєї перемоги обіцяє розпочати з Києвом переговори про безвіз.

Вакцинація довела до перевиборів

Найперше, варто розібратися, чому саме виникла ідея перевиборів.

Уряди меншості часто опиняються у ситуації, коли для ухвалення рішень їм не вистачає парламентських голосів. Тому потрібно домовлятися з іншими партіями чи окремими депутатами, погляди яких найбільш близькі з того чи іншого питання.

Майже одразу після перемоги у 2019 році в лібералів почали виникати труднощі зі збором голосів. Показовим було голосування за вотум довіри до уряду в жовтні 2020 року після щорічного звернення прем’єра – "Тронної промови".

Тоді Консервативна партія, Блок Квебеку та "Зелені" у повному складі проголосували проти, і лише домовленість, що уряд піде на збільшення соціальних дотацій галузям, які найбільше постраждали від пандемії (цього домагалася соціалістична Нова демократична партія; НДП), дозволив уряду отримати достатньо голосів – 177 проти 152.

Незважаючи на важкий час пандемії, підтримка кращою не стала.

Опозиційні партії часто вдавалися до відправки деяких законопроєктів на повторний розгляд та використовували інші процедурні шляхи для затягування чи блокування рішень.

Найбільш важко було передбачати, які ініціативи будуть підтримувати навіть ситуативні партнери. Скажімо, якщо НДП дала голоси рішенню про закріплення цілі досягти нульового рівня викидів вуглецю до 2050 року (три голоси "Зелених" не могли вплинути на ситуацію), то ця ж партія не голосувала за скасування обов'язкових мінімальних кримінальних вироків та заборону примусової конверсійної терапії. А щодо цих питань у них – однакові позиції.

Однак кінцевою крапкою стали міжпартійні суперечки щодо обов’язкової вакцинації для соціально активних професій.

Консерватори виступили проти вимоги обов’язкової вакцинації державних службовців та працівників сфери обслуговування, які найбільше контактують із населенням, – як бортпровідники авіарейсів чи міжміських потягів тощо – і використовували вже згадану тактику "процедурних затягувань", тож питання не розглянули на літній сесії.

Хоча консерватори підтримують вакцинацію, однак виступають за добровільний вибір та тестування за необхідності.

Водночас, згідно з результатами опитуванням групи ECOS, 61% канадійців підтримують ідею обов’язкової перевірки паспортів про вакцинацію у разі проведення масових заходів чи подорожей.

Тож 15 серпня Трюдо повторив свої звинувачення щодо перешкоджання роботи парламенту. Він заявив, що з кінця весни не відчуває конструктивної співпраці, а тому оголосив про перевибори, запропонувавши канадійцям визначитися, хто далі повинен виводити країну із пандемії.

Виклик для Трюдо

Канада демонструє одні з найвищих у світі показників вакцинації – більше 71% канадійців повністю вакциновані і близько 82% вакциновані хоча б однією дозою. Уряд витратив майже 159 млрд канадських доларів на соціальну та економічну допомогу для боротьби з наслідками пандемії, зокрема через зарплатні субсидії та Програму Канадської допомоги у надзвичайних ситуаціях – CERB.

Також протягом усього часу відбувалося майже цілодобове включення урядової команди в ефір на всіх можливих телевізійних каналах і радіочастотах з поясненнями актуальної ситуації. Канадське видання CBC з цього приводу свого часу зіронізувало, що "опозицію просто не чути".

Втім, ситуація насправді не є такою доброю для правлячої політсили.

Зокрема, далеко не всі колеги однопартійці гаряче підтримали рішення свого лідера, виявляючи сумніви в потребі ранніх виборів. Попри всі проблеми, парламент зміг прийняти більшість принципових для лібералів законодавчих ініціатив, включаючи навіть такі дорогі для бюджету питання, як охорона здоров’я, кліматичні зміни, соціальні гарантії в час пандемії та дотації на утримання економіки від обвалу.

Уряд зі свого боку вдало маневрував між тиском консерваторів щодо більш стриманих соціальних видатків та з боку НДП щодо збільшення соціальної підтримки, а також прискорення планів підвищення неоподаткового мінімуму.

У такій ситуації аргумент Трюдо про бездіяльний парламент виглядатиме для виборця непереконливим.

Натомість загрози повторення уряду меншості тепер виглядають набагато більшими, аніж в 2019 році.

Якщо ліберали не візьмуть більшості – це буде пряма відповідь канадійців на заклик прем’єра: "Прийдіть і покажіть, чи довіряєте ви тим, хто підтримав вас в кризу". Неотримання більшості лише послабить позицію Ліберальної партії, поставивши під сумнів лідерство Трюдо.

До слова, чинний прем'єр так публічно й не дав відповідь, чи залишиться він лідером Ліберальної партії, очолюваної ним з 2013 року, якщо парламентську більшість знову не вдасться взяти.

Розклади на вибори: чи є шанси у Трюдо?

Початок пандемії призвів до різкого збільшення популярності лібералів.

Якщо в березні 2020 року їхній рейтинг складав 33%, то у вересні він зріз до 40,2% (серед тих, хто визначився). Канадські газети писали, що це найбільша підтримка лібералів за останні 60 років.

Однак нинішня ситуація вже не виглядає настільки переконливою. В момент оголошення перевиборів опитування давали лібералам близько 34%, а консерваторам – 29%. За таких розкладів, якби вибори відбулися 15 серпня, ліберали взяли б більшість.

Та за кілька тижнів від проголошення настрої виборців змінилися – відрив між консерваторами та лібералами різко зник. На кінець серпня Ліберальна та Консервативна партії набирають по 32%, НДП – 20%, Блок Квебеку – 5%, "Зелені" – 4%, інші партії разом – менше 5%.

Водночас підтримка лібералів сильно впала у Британській Колумбії, Преріях, Онтаріо та Квебеці, тоді як підтримка консерваторів зростає по всій країні. НДП нарощує відсоток виборців у Британській Колумбії та Квебеці (частково за рахунок голосів Блоку Квебеку), але втрачає у традиційно консервативній Альберті, де підтримка консерваторів вже більша за 50%.

Хоча моделювання місць у парламенті, що залежить від результатів в кожній провінції та територіях, показує, що перемогу здобудуть ліберали, але поки взяття більшості дуже примарне.

Частково втрата підтримки лібералами пов’язана із самим Джастіном Трюдо.

Канадійці все ще готові йому довіряти, але рівень схвалення його політики постійно спадає, починаючи від січня цього року – від 50% до 38%, в той час як рівень невдоволення виріс із 47% до 58% станом на серпень.

Так, прем’єр ще має високу популярність, але це не те всенародне захоплення, яке він мав шість років тому. І дискутивне оголошення перевиборів є лише одним із негативних емоційних тригерів.

Трюдо згадують низку скандалів, наприклад відставку близької соратниці, міністра юстиції та генерального прокурора Джоді Вільсон-Ренболд, яка заявила, що прем’єр тиснув на неї з метою зупинити розслідування компанії SNC-Lavalin, яка начебто була замішана в корупційні скандали, пов’язані із Муаммаром Каддафі.

Закидають прем’єрові недоброчесну поведінку стосовно адміністрування Програми студентської допомоги громадською організацією "WE Charity", яка заплатила матері прем’єра, Маргарет Трюдо та його брату Александру приблизно 282 тис. канадських доларів за серію зустрічей та лекцій.

Джастін Трюдо сам виступав на багатьох благодійних заходах WE, а його дружина, Софі Грегуар Трюдо, колись вела подкаст для WE, пов’язаний із благодійністю.

Проте не можна сказати, що й головні опоненти – консерватори – в найкращій формі.

Партія все ще відчуває брак лідерства в команді, відколи Ендрю Шир пішов з позиції керівника консерваторів рік тому. Після тривалих дебатів партію очолив Ерін О’Тул, але він не має високого коефіцієнта підтримки виборців, які його ще добре не знають.

Увага на українців

Україні не слід очікувати кардинальних змін у політиці Канади, яка послідовно підтримує реформи та євроатлантичний рух, а також у санкційному режимі з Росією.

За останні п'ять років матеріально-технічна допомога від Канади склала близько 900 млн доларів, а двостороння торгівля минулого року, попри пандемію – близько 370 млн доларів, показуючи дієвість угоди про зону вільної торгівлі.

Канадські спеціалісти продовжать допомагати в реформуванні української армії та поліції, здійсненні антикорупційних реформ. Вже задеклароване продовження Місії навчання військових UNIFIER, яка підготувала тренування для більш ніж 11 тис. українських вояків.

Також активно працює спільна група з мобільності для посилення візової лібералізації, в першу чергу в освітній та туристичній сферах.

Усі ці напрямки не будуть скорочуватися, а лише поглиблюватися, зважаючи на унікальну підтримку українсько-канадського стратегічного партнерства з боку всіх ключових партій. Незалежно від того, скільки місць візьмуть ліберали, вони продовжать існуючий курс.

Водночас партії зважають на українську діаспору, що становить близько 3,5% населення Канади.

А тому вже традиційно на виборах декларують підтримку додаткових питань, важливих для українців.

Так, наприклад, у своїй новій програмі консерватори, які постійно критикували уряд Трюдо за недостатню допомогу Україні, окремо прописали обіцянку запровадити безвізовий режим, а також надати летальну зброю в рамках оборонної співпраці.

Автор: Дмитро Шеренговський,

Аналітичний центр УКУ