Чинний президент Еммануель Макрон проти лідерки правопопулістського "Національного об’єднання" Марін Ле Пен.

Саме таким досі уявляли найочікуваніший розклад у змаганні за посаду президента Франції навесні 2022 року. Однак усе може піти інакше. 

Останні соцопитування для газети Le Monde демонструють, що головним суперником Макрона може стати досі невідомий більшості українців Ерік Земмур – політичний коментатор, письменник та есеїст, якого відносять до правого спектра.

За нього готові у першому турі проголосувати 16-16,5% респондентів – проти 15-16% за Ле Пен. А відповідно, станом на зараз саме Земмур має найкращі шанси опонувати Макрону в другому турі. 

Хто ж такий Ерік Земмур та що допомогло йому несподівано наздогнати у рейтингах "важковаговика" Марін Ле Пен? 

Проти мігрантів, мусульман і ЛГБТ

Еріку Земмуру 63 роки. Він народився у місті Монтрей, що в департаменті Сена-Сен-Дені, північному передмісті Парижа, в родині мігрантів з Алжиру єврейського походження. Саме тому він називає себе "французом берберського походження".

Він закінчив Паризький інститут політології, працював у медіа: Quotidien de Paris та Le Figaro, але відомим став у 2000 роках завдяки ефірам на телеканалі France 2, а в останні два роки вів ефіри на телеканалі з правим ухилом CNews.

Земмур прославився низкою скандальних заяв. Наприклад, що нібито під час окупації у роки Другої світової війни колабораційна влада захищала французьких євреїв – що суперечить дійсності, пише у своєму матеріалі BBC.

"Ерік Земмур експлуатує почуття провини за режим Віші на користь реакціоністського і ксенофобського табору", "Ерік Земмур бентежить французьких євреїв", – такі нещодавні публікації можна побачити у Le Monde.

Попри власне походження, Земмур є різким критиком імміграції:

"Так, я хочу спинити потік мігрантів. Я не хочу по 275 тисяч легальних приїздів і загалом по 400 тисяч, якщо враховувати шукачів притулку. Так, я хочу це зупинити, особливо якщо це люди з цивілізації, що дуже відрізняється від нашої".

Ерік Земмур казав також, що батьків-іммігрантів варто зобов’язати давати дітям французькі імена, що сприятиме кращій інтеграції. 

Через його висловлювання щодо імміграції та мусульман не раз доходило до судових переслідувань.

Так, у 2011 році Земмур був засуджений за провокацію до расистської дискримінації.

Справа почалася через фразу в телеефірі щодо вихідців з Африки та Близького Сходу. "Чому їх перевіряють по 17 разів? Чому? Та тому що більшість наркоторговців – це темношкірі та араби, так і є, це доконаний факт", – сказав тоді Земмур. Того ж дня в ефірі іншого каналу він заявив, що роботодавці мають повне право відмовлятися брати їх на роботу. 

Суд постановив, що ці слова можна розцінювати як провокацію до расової дискримінації, і "цим категоричним висловлюванням він прямо виправдовує перевірки, у тому числі свавільні й систематичні, щодо певних категорій населення". Земмура оштрафували на 10 тисяч євро.  

У 2018 році Земмур отримав штраф на 3000 євро за свої антимусульманські висловлювання в ефірі у 2016 році про те, що мусульманам потрібно "залишити обирати між ісламом та Францією", а Франція "30 років переживає вторгнення". Він подав апеляцію, але програв і, наскільки відомо, тепер позивається до Європейського суду з прав людини.

Ще 10 000 євро штрафу коментатор заробив за "образу і провокацію до ненависті" у вересні 2020 року – після виступу на заході прихильників правих поглядів, організованому колишнім членом "Національного об’єднання". Суд дійшов висновку, що "виділяючи серед громадян Франції групу мусульман, протиставляючи їх "корінним французам" і вказуючи на них як на винуватців терактів 2015 року та як колишніх колонізованих, що стали колонізаторами", Земмур фактично закликав до дискримінації та ненависті щодо мусульманської громади та їхньої релігії. Але в цьому випадку в апеляційній інстанції ухвалили рішення на його користь – як і в низці інших.

В одному з останніх публічних виступів у маленькому місті Безьє на півдні країни він критикував освітню систему, стверджуючи, що вона "інфільтрована марксизмом, антирасизмом та ЛГБТ-ідеологією", а говорячи про проблеми трансгендерних підлітків, заявив, що "не знає цього жаргону" і знає про існування "тільки хлопців і дівчат".  

Французькі ЗМІ Земмур називав "пропагандистською машиною, що ненавидить Францію".

До слів нещодавно додався неоднозначний вчинок: 20 жовтня Земмур під час відвідин салону безпеки "Міліполь" у рідному місті жартома навів гвинтівку на своїх колег-журналістів. Хоч вона не була заряджена, багатьох його вчинок шокував, оскільки правила безпеки вимагають завжди поводитися зі зброєю як такою, що потенційно може вистрілити. 

"У цьому не було ніякого політичного жесту, жодної погрози", – скаже він згодом.

Пояснення виглядали не надто переконливо, оскільки щойно перед інцидентом Земмур говорив: "У нас з’явилися контрсили, які стали владою, тобто система правосуддя, медіа, меншини. У цих контрсил потрібно відібрати владу". 

"Це жахливо, особливо після того, як він цілком серйозно казав про те, щоб зменшувати владу медіа", – відреагувала міністерка з питань громадянства Марлен Ш’яппа. У відповідь Земмур назвав її "дурепою".

Симпатик Путіна, проблема для України

Ерік Земмур різко критикує Брюссель та висловлює компліменти Лондону за Brexit, хоча й каже при цьому, що не прагне виходу Франції з ЄС.

Достатньо показовою є його реакція на скандал довкола рішення Конституційного суду Польщі, що створило глибоку кризу у відносинах Варшави з Брюсселем.

"Настав час надати французькому закону вищу силу, ніж європейському. Єврокомісія провадить жорсткий юридичний наступ проти країн, які не погоджуються з її ідеологічною лінією. Франція повинна невідкладно приєднатися до цих націй (Польщі та, вочевидь, Угорщини) у боротьбі за свободу", – заявив він у своєму Twitter. 

Наприкінці вересня Земмур поїхав на консервативний "Демографічний саміт" у Будапешті та зустрічався там з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном. 

Неофіційно кажуть, що ця поїздка не на жарт стривожила Марін Ле Пен. "Це сигнал, що Орбан схвалює Земмура, і це кепські новини для неї", – розповів у коментарі Politico анонімний співрозмовник з "Національного об’єднання".

Сама Ле Пен зустрінеться з Орбаном лише за місяць, в кінці жовтня.

Земмур вважає НАТО "нездатним протидіяти сучасним загрозам", називає його "жандармом Заходу, що втручається у справи всього світу" і взагалі не бачить у ньому необхідності та заявляє, що Франції варто було би вийти з Альянсу.

Це єдине питання, щодо якого він мав спільну точку зору в нещодавніх теледебатах з лідером "Нескореної Франції" Жаном-Люком Меленшоном, який вже заявив про свої президентські амбіції. До слова, цей ефір подивилися 3,8 млн глядачів.

"Я думаю, що НАТО потрібно було розпустити у 1990 році, коли не стало ні СРСР, ні Варшавського блоку", – каже Земмур. На його думку, НАТО "стало машиною для обслуговування країн, які є союзниками США, а по факту тільки їм зобов’язані і повинні підкорятися, а то й терпіти таке поводження, як у цій австралійській історії" (натяк на зірваний контракт на побудову субмарин).

Земмур виступає за пошук для Франції нових альянсів. "Це не означає, що ми відмовляємося від союзництва з американцями, британцями, німцями. Але, наприклад, можна було б простягнути руку Росії, зблизитися з Росією і відмовитися від санкцій, які цілковито несправедливі та контрпродуктивні", – заявляє він. 

До речі, про Росію. 

Ерік Земмур є відкритим симпатиком Владіміра Путіна і щиро захоплюється ним. 

"Путін – це не наш противник, це наше сумління… Він – єдиний європеєць, який каже "ні" Америці, як колись де Голль. Він – єдиний демократично обраний лідер, що бере на себе вертикаль влади, тоді як всі інші схиляються до егалітаризму горизонтального суспільства", – пише Земмур у Le Figaro в 2016 році.

У 2018 році на запитання в ефірі про те, кого б він навів як приклад лідера, що захищає свою державу всупереч усьому, Земмур назвав Путіна.

Також варто навести повністю його висловлювання на RTL у 2018 році.

"Путін – сам по собі немов машина часу. Немов повернення царя. Немов тінь Сталіна. Коли він заволодів Кримом – це мов Катерина ІІ, що повернула свою власність. Коли він запускає свої літаки у небо Сирії, він застосовує принципи, яких у ХІХ сторіччі дотримувалися усі держави: війна – нормальний метод політики, легітимний спосіб захищати інтереси великої держави. Інші роблять так само, як він: американці бомбардують Косово чи Ірак, але "за свободу". Французи ліквідовують Каддафі, але "задля порятунку людських життів". Інші ховаються за вигаданими причинами, щоб змусити вірити у примарні концепти міжнародної спільноти і міжнародного права", – каже Земмур.

Він додає, що, мовляв, усі колишні імперії шкодують про свою втрачену велич, але тільки Путін наважується це відкрито визнавати, а західним медіа це дозволяє "демонізувати його".

У травні 2021 року на CNews він захищає РФ, кажучи, що вона "в облозі НАТО", а її, мовляв, намагаються виставити агресором. "Англосаксонські країни завжди намагалися виставити агресором тих, на кого вони нападають, і ось вони знову роблять це з Росією Путіна", – заявляє Земмур.

На тлі цього навряд чи когось здивують слова Земмура про Україну, що пролунали в лютому 2015 року. 

"Україна мертва, але про це заборонено казати. Франція, Німеччина і Росія зібралися довкола цієї труни, але вдають, що плутають її з колискою… Її тіло ще смикається, але це ненадовго", – заявляє він.

Земмур каже, що ситуація нагадує йому поділи Польщі наприкінці XVIII сторіччя, "з тією різницею, що в України немає давньої славетної історії своєї сусідки" і, мовляв, України ніколи не було як держави, а її території постійно входили до складу інших країн. Київ він називає "місцем народження її (України) могутнього сусіда" та між іншим повторює вигадку російської пропаганди нібито про наміри української влади після Революції гідності заборонити використовувати російську мову. 

До речі, у Twitter з’явився акаунт "Друзі Земмура у Росії". Схоже, він існує з 12 жовтня 2021 року. Туди ретвітять інформацію про політика, анонси ефірів та схвальні коментарі про нього французькою та російською. Хто стоїть за ним – достеменно невідомо. Як і за ще одним, "Друзі Земмура у Польщі".

У "російському" акаунті наводять кілька промовистих цитат Земмура щодо Криму. "Санкції, запроваджені у 2014 році через Крим, були контрпродуктивними, вони вдарили по нас самих. Вони створили перевагу для російських сільгоспвиробників, за рахунок наших, французьких експортерів".

"Я повністю підтримую зближення з Росією, я за те, щоб ми ухвалили рішення – тому що ми можемо зробити це самостійно – покласти край санкціям проти Росії і перестати турбувати їх через Крим, який був російським з XVIII сторіччя".

Тож не дивно, що з такими поглядами Ерік Земмур переманив до себе частину електорату Марін Ле Пен, яка досі була ключовою фігурою крайнього правого спектра. 

"Національне об’єднання" останнім часом намагалося зменшити токсичний ореол довкола своєї партії і таким чином здобути ширший електорат. А це могло відвернути прихильників "старого доброго", більш радикального Front National.

"Він піднімається на барикади, кажучи речі, які ніхто крім мене не наважувався казати. Єдина різниця між Еріком і мною – у тому, що він єврей. Його важко виставити нацистом або фашистом, і це дає йому більше свободи", – сказав в одному з останніх інтерв’ю 93-річний Жан-Марі Ле Пен, батько Марін і засновник партії.

Кращого кандидата для Кремля годі й вигадати. Як і гіршого для України. 

"Інтелектуальний Трамп"

Ерік Земмур ще не оголосив про свій намір балотуватися – та майже не лишається сумнівів, що рано чи пізно зробить це. 

Уся діяльність полеміста останнім часом нагадує передвиборчу кампанію.

15 вересня виходить його нова книга, "Франція ще не сказала фінальне слово", що дуже нагадує передвиборчий маніфест. Чітким натяком є вже сама обкладинка, де автор позує на тлі національного прапора. Її вихід створив Земмуру потужний інформаційний привід для появи у телеефірах і поїздок країною з презентаціями, кожна з яких тільки посилює припущення щодо його президентських амбіцій.

"У книзі "Французький суїцид" я висвітлив механіку прогресистської ідеології, що привела нашу країну до прірви… Мало коли наше суспільство було настільки слабким, роз’єднаним, підірваним, розколотим, як нині… Історія ще не добігла свого кінця. Франція ще не сказала останнє слово", – йдеться в анотації до книги. 

У книзі Земмур знову різко критикує імміграцію, заявляючи, що це може "зруйнувати країну" і за найближчі десятиліття перетворити її на "ісламську республіку".

Виступи Земмура 17-18 вересня на презентаціях в Тулоні й Ніцці вже нагадували зустрічі з виборцями. Як пише Le Monde, на цих заходах можна було побачити плакати "Земмура у президенти", "У 2022 році я голосую за Земмура". На обидві зустрічі з’явилися сотні людей. 

У вересні медіарегулятор постановив, що Еріка Земмура потрібно вважати політиком, а не журналістом, що означає обмеження на час перебування в ефірі.

Після цього CNews висловив жаль з приводу рішення та заявив, що той більше не буде вести щоденний вечірній ефір.

28 вересня, виступаючи на публічному заході, президент Еммануель Макрон чи не вперше завуальовано вступив у дебати з Земмуром, якого досі ігнорував.

"У нас часто йдуть політичні дебати щодо нашої ідентичності. Але наша ідентичність ніколи не будувалася на звуженні, чи то на іменах", – сказав президент. Пильні журналісти побачили у цьому відповідь на слова з книги Земмура про потребу "зобов’язати давати дітям французькі імена... тому що називати сина Мухаммедом – це означає колонізувати Францію".

А в кінці вересня Le Parisien повідомив, що в Еріка Земмура з’явився офіс площею 400 квадратних метрів в елітному 8-му окрузі Парижа – у самому серці столиці, біля Єлисейського палацу.

Неофіційно відомо, що 25 жовтня там відбулося перше зібрання близько сотні прихильників Земмура, а він у виступі говорив, що "довго думав про кандидата, який міг би донести наші ідеї", і що, спостерігаючи таку підтримку людей, допускає, що це, можливо, буде він.

Земмура іноді порівнюють із Дональдом Трампом: той теж стрімко і несподівано здобув популярність, теж вів телеефіри і будував полеміку на скандальних гаслах і протиставленні "ми-вони", звинувачуючи в усіх проблемах мігрантів та мусульман.

"Він поставив шах і мат ЗМІ, точнісінько як Трамп… Земмура дуже добре знають, і він вирвався вперед просто тому, що в наш час перевагу мають ті, хто робить найбільш кричущі заяви", – коментує Гаспар Ганцер, колишній радник експрезидента Франсуа Олланда. 

"Різниця у тому, що Дональд Трамп висловлював зневагу до інтелектуалів. У Франції ж президентові необхідно мати певний інтелектуальний ореол. Тож Еммануель Макрон демонстрував близькість до філософа Поля Рікера, а Земмур хоче, щоб його бачили як "інтелектуального Трампа", – цитує Politico соціолога лівих поглядів Філіпа Коркуфа. 

Чи стане Земмур реальним конкурентом Макрона? І які його шанси вийти у другий тур?

Поки цього не знає ніхто: за наступні шість місяців, до першого голосування 10 квітня, може статися що завгодно.

Зокрема, певні зміни в політичні розклади може внести висування кандидатури від консерваторів "Республіканців" – не виключено, що це буде експеремовник ЄС щодо Brexit Мішель Барньє, який вже заявив про свої наміри балотуватися і також має жорстку позицію щодо імміграції та виступає за меншу роль Суду ЄС.

Та й сама Марін Ле Пен ще не включилася у передвиборчу кампанію на повну силу. 

Але вже майже не лишається сумнівів, що Земмур балотуватиметься і що знайдеться чимало французів, готових голосувати за кандидата чи не більш радикального, ніж лідерка "Національного об’єднання". 

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"