"Наступні кілька років будуть вирішальними для зміцнення Німеччини та Європи і реагування на такі великі виклики, як зміна клімату, діджиталізація, забезпечення нашого процвітання та соціальної згуртованості, демографічні зміни.

Основою для цього є всебічне оновлення нашої країни. Соціал-демократична партія, Союз-90/Зелені та Вільна демократична партія розуміють, що Німеччині потрібен новий прорив.

Ми відчуваємо відданість прогресу разом. Нас об’єднує те, що ми бачимо можливості у змінах", – саме такими словами розпочинається документ, де зафіксовано попередні домовленості СДПН, "Вільних демократів" та "Зелених" щодо формування парламентської коаліції, а відповідно, і нового уряду Німеччини.

Переговори між партіями вже пройшли стадію "зондування" – тепер вони безпосередньо домовляються про нову коаліцію.

Раніше сторони висловлювали сподівання завершити коаліціаду до Різдва.

Це стає особливо важливим, зважаючи на те, що наступні місяці німецький уряд не ухвалюватиме жодних важливих рішень.

До формування нового уряду Ангела Меркель залишається виконувачкою обов’язків канцлера, але за політичною традицією уряд в цей час не приймає ніяких нових рішень, щоб не ускладнювати роботу майбутній урядовій команді.

Переговори дійшли до груп

26 жовтня відбулося установче засідання німецького Бундестагу.

Членами парламенту стали 279 нових депутатів, а сам парламент став рекордно великим за кількістю членів – 736 осіб.

Така кількість депутатів, обумовлена виборчою системою Німеччини, змусила партії, що хочуть сформувати коаліцію, вже одразу говорити про зміну виборчого законодавства.

Новий Бундестаг – перший за величиною національний парламент у Європі та другий у світі після Китаю.

Важливим рішенням установчого засідання Бундестагу стало обрання спікера парламенту. За кандидатуру Бербель Бас від СДПН проголосували 576 депутатів. Також було обрано п'ять заступників спікера – по одному від кожної фракції, однак кандидат від "Альтернативи для Німеччини" потрібної кількості голосів не набрав.

Наступним етапом на шляху до формування федерального уряду стане проведення коаліційних перемовин, яким передували попередні так звані "зондувальні" перемовини.

Лідери СДПН, "Вільних демократів" та "Зелених" в ході цих перемовин підтримали початок коаліційних переговорів у ФРН у форматі "світлофора" (червоні – СДПН, жовті – "Вільні демократи", зелені – Союз 90/Зелені).

Для цього правління партії СДПН, Земельна рада партії "Зелених" та федеральне правління, а також парламентська фракція "Вільних демократів" підтримали рекомендацію своїх переговірних груп щодо початку коаліційних перемовин.

Офіційно коаліційні переговори розпочалися 27 жовтня – відразу після проведення установчого засідання Бундестагу.

Партії працюватимуть у 22 робочих групах – їхню роботу планують завершити до 10 листопада.

Наразі представники трьох політичних сил погодили спільний 12-сторінковий документ, який містить попередні позиції політичних сил, щодо яких вдалося досягти домовленостей.

Ці домовленості дають їм підстави сподіватися на успішне завершення коаліціади.

Підтримка ЄС та НАТО

Перш за все – про ті пункти домовленостей, що можуть безпосередньо стосуватися України.

Це насамперед домовленості щодо зовнішньої та безпекової політики.

Німеччина, як і раніше, підтверджує свою місію глобальної відповідальності, хоча в угоді уточнюється: самостійно ФРН не може впоратися з жодним із основних завдань нашого часу.

Для вирішення цих проблем партії-коаліціанти підтримують зміцнення Європейського Союзу.

Залишилася в силі й політика попереднього уряду: в документі зазначається, що зусилля партій будуть спрямовані на те, щоб зробити зовнішню політику, політику безпеки та розвитку більш орієнтованою на цінності та більш європейською.

Соціал-демократи, "Зелені" та "Вільні демократи" також хочуть підвищити стратегічний суверенітет Європи.

Окрім того, сторони висловили свою підтримку НАТО. Втім, ця згадка не досить конкретна.

Вказується, що озброєння Бундесверу має бути вдосконалено. Натомість проігнороване збільшення витрат на оборону до рівня 2% від ВВП.

Сторони також підтримують політику роззброєння та продовжуватимуть обмежувати експорт озброєнь.

Не менш важливими для України є плани нової коаліції у сфері "традиційної" енергетики.

У цій сфері сторони виступають за диверсифікацію енергопостачання Німеччини та Європи.

У контексті дебатів про "Північний потік-2" не менш важлива згадка про те, що європейське енергетичне законодавство також має поширюватися на проєкти енергетичної політики Німеччини.

Окрім цього, у документі приділено увагу таким питанням, як міграція, внутрішня безпека, боротьба з екстремізмом, підтримка жінок та людей з інвалідністю

Обов’язкові сонячні панелі

Важливим пунктом для усіх сторін залишається протидія зміні клімату.

Партії хочуть прискорити розбудову інфраструктури відновлюваних джерел енергії. Передбачається, що в майбутньому 2% територій будуть надані для встановлення вітрових установок.

Окрім того, передбачається збільшення частки морської вітроенергетики, однак цей аспект залишився без деталізації від переговорних сторін.

Покриття даху сонячними панелями має стати обов’язковим для нових комерційних будівель, у приватних будівлях це має бути взяте принаймні "за правило".

Відмова від виробництва електроенергії з вугілля має бути досягнена "в ідеальному випадку" до 2030 року.

Саме за словосполучення "в ідеальному випадку" критикували партію "Зелених", оскільки їхні виборчі амбіції були вищими.

Ті регіони, які структурно найбільш постраждають від відмови від вугілля, мають отримати "солідарну підтримку".

Також нові домовленості стосувалися цін і тарифів. Витрати на електроенергію для підприємств та домогосподарств мають бути знижені, а фінансування відрахування за відновлювану енергію (т. зв. EEG-Umlage) більше не буде.

Сторони намагалися також домовитись про обмеження швидкості руху транспорту на дорогах, що могло б призвести до менших викидів шкідливих речовин в атмосферу, але їм не вдалося досягти згоди.

"Громадянський дохід" та "десятиліття майбутніх інвестицій"

Про що вже вдалося домовитися СДНП, "Зеленим" та "Вільним демократам"?

Серед основних тем, щодо яких вдалося досягти компромісу, можна виділити соціальну політику та трудові відносини, боротьбу зі зміною клімату, економічний розвиток та інновації, діджиталізацію, міграційну політику.

Також закріплено деякі положення з питань внутрішньої безпеки, а також зовнішньої політики.

У сфері соціальної політики сторони домовилися, що підвищать мінімальну заробітну плату до 12 євро за годину. Також для граничної зайнятості буде підвищено оплату з 450 євро до 520 євро на місяць.

Базові виплати з безробіття (т.зв. Hartz IV) мають бути замінені системою "громадянського доходу". Ця система має бути спрямована на повагу гідності особистості та дозволяти їй брати участь у житті суспільства.

Можливі партнери по коаліції хочуть, щоб доступ до такого доходу був полегшеним з точки зору цифровізації процесу. Ця нова система має бути спрямована на те, щоб допомогти людям повернутися на ринок праці.

СДПН та "Вільні демократи" ще з 2019 року просувають заміну існуючої системи виплат із безробіття на нову.

У своїх передвиборчих обіцянках соціал-демократи говорили про всебічну підтримку безробітних у пошуку роботи та одночасне збереження грошової допомоги.

"Вільні демократи" також підтримували цю реформу. У фокусі їхньої уваги були підвищення кваліфікації довготривалих безробітних.

Окрім того, вони мали на меті змінити систему додаткового доходу таким чином, щоб "з кожного заробленого євро більше можна було залишити собі".

У цій сфері Партія вільних демократів, як і в інших, виступає за дебюрократизацію та полегшення доступ до соціальних послуг.

Партії також не планують жодного скорочення пенсій та підвищення пенсійного віку.

Не менші амбіції партії демонструють в економічній сфері, оголосивши 2020-ті роки "десятиліттями майбутніх інвестицій".

Заради збільшення інвестицій партії вирішили поки що не відмовлятися від обмежень на державний борг та гарантують необхідні майбутні інвестиції, особливо в захист клімату, діджиталізацію, освіту та дослідження, а також інфраструктуру.

Не планується збільшення податку на прибуток громадян, податку на прибуток підприємств та ПДВ. Глобальне мінімальне оподаткування також було підтримано переговорними командами партій.

Натомість партії також погодились посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків та відмиванням грошей.

Яскравим свідченням присутності вільних демократів у попередніх перемовинах щодо коаліції стало винесення на порядок денний питання діджиталізації – органи державного управління мають стати "більш цифровими та більш гнучкими".

* * * * *

Наразі складно передбачити, як точно виглядатиме коаліційна угода, оскільки залишається велика кількість відкритих питань.

Зокрема, чи буде енергетична та кліматична політика нового уряду достатньо амбітною для членів та прихильників "Зелених"? З яких джерел мають фінансуватися інвестиції?

Чи продовжуватимуть діяти обмеження щодо державного боргу? З яких джерел буде фінансуватися пенсія, якщо скорочень пенсій та підвищення пенсійного віку не передбачається?

На усі ці та інші питання сторонам ще потрібно буде знайти відповідь у коаліційних перемовинах.

Серед питань, які ще очікують на відповідь, залишається ще дуже багато таких, що безпосередньо стосуватимуться України.

Тож будемо продовжувати детально стежити за ходом створення нової німецької коаліції. 

Автор: Марія Коваль-Гончар,

експертка програми Європейських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма",

проєктна координаторка представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні