Курс на углубление кризиса: почему новые выборы в Болгарии только усилят "друзей РФ"
За пару днів -14 листопада, громадяни Болгарії обиратимуть одночасно президента та парламент країни.
І якщо вибори президента є черговими, то законодавчий орган болгари обиратимуть цього року вже втретє. Дві попередні спроби – у квітні та у липні - виявилися невдалими.
Жодній з політичних сил так і не вдалося сформувати уряд ані одноосібно, ані в коаліції. Незважаючи на появу нових гравців, немає гарантій того, що тривала політична криза нарешті завершиться.
Швидше навпаки, є ризики, що криза лише поглибиться – що явно грає на користь проросійських сил.
Проросійський фаворит
На посаду президента Болгарії претендують 23 особи, проте фаворит у перегонів лише один – чинний президент Румен Радев.
Його підтримують як нові, так звані "протестні" партії (партії, що піднеслися на хвилі масових антикорупційних протестів влітку-восени 2020 року), такі як "Има такъв народ" (ИТН, "Є такий народ") та "Изправи се.БГ" (ИС.БГ, "Вставай.БГ"), так і "ветерани" політичної системи – Болгарська соціалістична партія.
Соціологічні опитування дають Радеву близько 45%, при цьому його суперник – Анастас Герджиков, якого підтримує колишня правляча партія ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії"), відстає від нього більше ніж удвічі.
Питання полягає лише в тому, чи отримає Радев перемогу в першому турі.
Ще недавно така перспектива видавалася цілком можливою. Проте спрацювала невдала антиковідна компанія, яку проводить тимчасовий уряд, призначений Радевим на період до формування уряду парламентом.
Ситуація тут схожа на українську. Згідно з рішенням болгарського МОЗ, впроваджено "зелений сертифікат", тобто всі відвідувачі кінотеатрів, театрів, концертів, музеїв, галерей, магазинів площею понад 300 квадратних метрів, фітнес-центрів, тренажерних залів, ресторанів та розваг у Болгарії мають довести, що вони були вакциновані проти коронавірусу, мають дійсний негативний тест за останні 72 години або нещодавно перехворіли.
Враховуючи той факт, що серед країн ЄС Болгарія пасе задніх, маючи лише 20% вакцинованих, цілком зрозуміло, що основна маса поставилася до цього нововведення негативно.
При цьому епідемічна ситуація вкрай складна – на днях Рада міністрів запросила в ЄС кисневі пристрої, монітори пацієнта, ліжка невідкладної допомоги та кисневі маски.
Показово, що під час нинішньої передвиборчої кампанії майже зникли політичні дискусії. Радев до останнього уникає проведення дебатів з іншими кандидатами. З хвилюючих тем залишився хіба що COVID-19. В цілому в суспільстві спостерігається певна втома, викликана тривалою невизначеністю.
До того ж для перемоги у першому турі Радеву потрібна не лише висока підтримка, але й висока явка – більше 50%.
І от тут і зберігається ключова інтрига. Зокрема, під питанням - участь у виборах літніх людей, які можуть уникнути голосування, побоюючись захворіти на COVID-19.
Швидше за все, Радев зуміє перемогти і у другому турі.
І це – далеко не найкраща новина для України.
Хоча зовнішньополітичні питання майже відсутні в сучасній передвиборчій риториці, очевидно, що Радев не змінив своє позитивне ставлення до Росії.
І його вплив на політичну ситуацію лише підсилиться на тлі неспроможності політичних партій сформувати нову коаліцію та призначити уряд.
А швидше за все, так і буде – треті за рік парламентські вибори мають усі шанси знову виявитися невдалими.
По третьому колу
Соціологічні опитування свідчать: результат виборів може бути таким самим несприятливим, як і на виборах у квітні та липні.
Так само першість зберігає ГЕРБ, очолювана експрем’єром Бойко Борисовим, але її результат (23-24%) очікується на рівні попередніх, тож самотужки вона навряд чи сформує Раду міністрів.
ГЕРБ намагається розкручувати тему майбутніх фальсифікацій на виборах за допомогою машинного голосування.
Тим часом Міністерство внутрішніх справ проводить розслідування грошових махінацій, пов’язаних із будівництвом автомагістралі "Хемус", яка має з’єднати Софію та Варну, і не виключено, що це розслідування зачепить Борисова.
Також гарантований результат матиме і партія турецької меншини – Рух за права і свободи (ДПС). Проходять до парламенту і соціалісти.
Певні зміни відбулися в стані "протестних партій".
З одного боку, участь у перегонах бере нова коаліційна партія "Продовжуємо зміни" (ПП), яку очолили Кирил Пєтков та Асен Василєв - два колишніх службових міністри (економіки та фінансів) у перехідному уряді Стефана Янєва. За короткий термін партія зуміла набрати симпатії близько 15% виборців і буде змагатися за друге місце із соціалістами.
З іншого боку, різко впав рейтинг популістської "Има такъв народ", очолюваної шоуменом Славі Трифоновим. Проте мають шанси на проходження до парламенту ще дві "протестні" партії: "Демократична Болгарія" та "Изправи се.БГ".
Та шанси на формування коаліції "протестних" партій залишаються примарними.
Як і після квітневих та липневих виборів, ані "протестні", ані "системні" політичні сили не матимуть достатньо мандатів, аби сформувати уряд.
Певний шанс на формування коаліції та вихід з політичної кризи полягає лише у другому місці партії "Продовжуємо зміни".
В такому випадку ця партія отримає мандат на формування уряду (коаліція із ГЕРБ, як і раніше, залишається неприйнятною для більшості болгарських партій). Завдяки більш поміркованій програмі "Продовжуємо зміни" буде простіше проводити коаліційні переговори, аніж популістам із "Има такъв народ".
Це дає певний шанс на вихід із політичної кризи, проте болгарські політологи оцінюють його не дуже високо. Зрештою, нікуди не ділися конфлікти між іншими учасниками потенційної коаліції. І ця проблема може виявитися не під силу "Продовжуємо зміни".
* * * * *
Проте, якщо спроба формування Ради міністрів провалиться і цього разу, у Болгарії можуть бути два виходи з ситуації, і обидва вони - не найкращі.
Перший – ще одні вибори без гарантії формування уряду.
Другий – спроба зміни Конституції і перетворення Болгарії на президентську республіку. Остання ідея, так би мовити, витає у повітрі і час від часу обговорюється в різних видань.
Очевидно, що в обох випадках у виграші опиниться одна людина – Румен Радев.
За нього виступає досить дивний конгломерат виборців – від соціалістів та радикальних лібералів, яких об’єднує бажання зламати владу "системників", до прихильників твердої руки, яку бачать її у відставному генералі.
Проте на шляху до конституційних змін стоїть одна важлива перешкода – сама Конституція.
Зміни до Основного закону можуть приймати лише Великі народні збори, які скликають окремо.
Рішення ж про їх скликання має ухвалити парламент не менш ніж двома третинами голосів. Що також виглядає малореальним.
Тож схоже, що Болгарія крокує до "чергових позачергових" виборів.
І шансів виходу із політичної кризи наразі не видно.
Автор: Артем Филипенко,
експерт Національного інституту стратегічних досліджень