Вважаєте, що українське суспільство унікально розколоте, схильне вірити у фейки, напружене та концентрується на ворожнечі? Думаєте, що це наша специфіка? Подивіться на Сполучені Штати Америки! На жаль, наші проблеми дуже схожі.

Чотири роки президентства Дональда Трампа стали випробуванням не лише для міжнародної політики. Передусім наслідки цього періоду вдарили по самих США. Втім, не варто звинувачувати у цьому одного лише епатажного американського президента. Проблеми накопичувалися давно, а зараз досягли піка.

Що ж відбувається у США? Чи можливе повернення "старої доброї Америки"? Про це "Європейська правда" поговорила з американістом Володимиром Дубовиком. Подивіться це відео, воно коротке і цікаве.

А якщо вам більше до душі текст, його скорочений зміст викладений нижче.

Далі – пряма мова експерта.

Про розділену Америку

Країна абсолютно розділена і ще довго буде такою. Причому її розділення і поляризація почалися ще до Трампа.

Навіть терористичні атаки 2001 року американці сприйняли по-різному. Так, спочатку була солідарність, консолідація, але потім почалися взаємні звинувачення щодо того, хто ж винний у нападі на Америку.

Важливим етапом стало президентство Обами. Поки частина Америки раділа через те, що темношкірий американець прийшов до влади, інша частина країни була у розпачі, вважала, що це зрада традицій. Саме звідти розпочався новий консервативний рух, що став підґрунтям для трампізму. Трамп став фаворитом тих простих американців, які не розуміли, чи на їхню користь працює державна система. Він пообіцяв їм поламати цю систему. Але для інших американців це було неприпустимо!

Так ми прийшли до нинішнього небаченого рівня поляризації в американському суспільстві, яке нині розколоте буквально щодо всього. У тому числі щодо зовнішньої політики. Багато хто питає: нащо США бути такими активними по всьому світу? Нащо витрачати шалені гроші на допомогу? У тому числі це стосується України. Є ті американці, хто каже: у них там конфлікт з Росією точиться століттями, нащо нам ставати на чийсь бік, витрачаючи гроші?

Але основні конфліктні питання – внутрішні.

Хто за кого?

У США є розкол між містом та рештою країни. Вони живуть своїм життям і навіть не перетинаються.

Навіть у штатах, які вважають "протрампівськими", у великих містах панує ліберально-демократична модель, в центрі уваги – права людини, право жінки на вибір тощо. І навпаки, у штаті Нью-Йорк, який завжди голосує за демократів, поїдьте у невеличке містечко – і побачите зовсім інше. Тому в тому ж штаті Нью-Йорк 35-40% все одно голосують за республіканців – але цього не вистачає, і штат вважають "антитрампівським".

Расовий розкол теж нікуди не подівся. Без голосів кольорових меншин Байден точно не виграв би ці вибори.

Зараз додався розкол навколо теми коронавірусу, вакцинації.

В Америці дуже потужний антивакцинний рух та поширені конспірологічні теорії.

Джерела інформації цих суспільних груп навіть не перетинаються. Той, хто читає New York Times, не дивиться Fox. І навпаки, трампісти наперед проти того, що написане в New York Times.

Такого глибокого розколу у США досі не було: були якісь майданчики, де усі зустрічалися. А зараз кожна група живе своїм окремим життям та бере інформацію зі своїх джерел.

Трамп лишається "переможцем" виборів

Велика частина американців досі вірить, що Трамп виграв вибори 2020 року, як він це каже. Є також ті, хто каже: "Байден не виграв, але оскільки так сталося, що його зробили президентом, то нехай вже він буде".

Люди вірять у перемогу Трампа лише тому, що про це сказав великий Трамп. Позиції Трампа досі дуже потужні. Хоча і у Республіканській партії є люди (старий естеблішмент), які намагалися зупинити рух Трампа до номінації та до президентства. Вони вважають, що Трамп завдав шкоди Республіканській партії.

Про тих, хто живить ворожнечу в США

Ворожнечу в американському суспільстві підживлюють перш за все самі американці.

Є і зовнішні гравці. Не варто перебільшувати їхній вплив, але і забувати про нього не можна. Це – Росія, Китай, Іран. Наразі таку роботу переважно веде Росія, хоча я думаю, що скоро Китай також матиме тут ключову позицію. Бо вони зацікавлені в поляризації американського суспільства.

А що стосується самих США, то тут не потрібні навіть додаткові механізми, які б підживлювали ворожнечу.

Трампізм сам по собі є "повстанням проти політичної коректності" як неписаного кодексу поведінки. Америка загалом завжди була країною дискусії, де поважали різні точки зору, але були також неписані правила: що можна казати, що не можна, про які теми і як прийнято говорити, і частині людей вони не до вподоби. Але зараз, на додаток до цього, відбувається також протилежний процес, коли створюється нетерпимість до іншої думки. Причому "нові правила" є відмінними для різних бульбашок. Те, що одні нормально сприймуть, для інших означатиме, що ви "фашисти" чи, навпаки, "лібер-комуністи". І дебатного майданчика, де можна було би поспілкуватися та пояснити позиції, просто немає.

Одночасно з радикалізацією поміркований центр втратив позиції в Америці. У США помірковані республіканці й помірковані демократи сходилися разом у Конгресі, працювали разом, ухвалювали разом важливі рішення. А зараз погоду роблять радикальні полюси, як правий, так і лівий.

Втім, Байден зміг перемогти попри те, що він – центрист.

Зараз він намагається не допустити радикалізації Америки, але процес йде, незважаючи на його зусилля. Навіть у власній партії він постійно має справу з дуже активним і агресивним, критичним до нього лівим фронтом, який тисне і буде тиснути на нього з різних питань, включаючи й зовнішню політику.

Але Байден намагається цьому опиратися. Є думка, що те, що він каже і робить щодо Китаю, частково пов’язано з тим, що він намагається консолідувати Америку навколо цього.

Про шанси повернути "стару добру Америку"

По суті, Америка зараз шукає себе. Але США не вперше опиняються перед таким викликом.

Після закінчення холодної війни Штати так само хиталися і навіть трохи сумували через те, що закінчився період визначеності, коли було точно відомо, де загроза, де ворог. У 1990-ті роки американці так само, як і зараз, шукали, що їм робити у новому світі.

Тому я сподіваюся, що час допоможе США пройти цей період, трохи відійти від Трампа і трампізму. Сподіваюся, що емоції охолонуть.

Але це можливо, тільки якщо після Байдена не буде наступного Трампа.

За опитуваннями, чимало прихильників Трампа кажуть: "Ми вважаємо його нашим ідеологічним лідером, підтримуємо, довіряємо йому". Втім, його підтримка все ж спадає. А висуватися йому доведеться аж у 2024 році, час "охолонути" ще є.

Тому я думаю, що переобрання Трампа не буде.

Думаю, що постане нова людина в Республіканській партії. Поки що зарано говорити, хто це буде. Ця людина може забрати частину трампівських гасел і стати таким собі поміркованим популістом, "напів-Трампом". І завдяки цьому, думаю, Америка з часом відійде від того напруження, що було в часи Обами і Трампа, коли 12 років поспіль країна глибше і глибше занурювалася в цю ворожнечу та поляризацію.

Шанс на вихід з цієї чорної діри є.

Автор: Володимир Дубовик,
директор Центру міжнародних досліджень

розмовляв Сергій Сидоренко,
відео Володимира Олійника,
"Європейська правда"