Цьому призначенню довгі роки опиралася Ангела Меркель. 17 грудня стали відомі результати опитування членів німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) стосовно нового керівництва партії.

За результатами першого в історії голосування щодо партійного лідера, в якому взяли участь біля 66% з приблизно 400 тисяч членів ХДС, безперечним лідером виявився 66-річний Фрідріх Мерц.

Йому вдалося переконати понад 62% однопартійців – тож і не дивно, що на партійному з’їзді, що пройде онлайн 21-22 січня, тисяча делегатів голосуватиме лише щодо остаточного затвердження кандидатури Мерца.

Фрідріх Мерц відомий як багаторічний критик політичного курсу, який проводила Ангела Меркель.

Тож головну опозиційну партію Німеччини чекають істотні зміни. Спробуємо розібратися, які саме, і що це означатиме як для політичних розкладів у Німеччині, так і для її зовнішнього курсу, включаючи Україну.

Перемога з третьої спроби

"Майбутнє" – саме це слово часто звучало після поразки ХДС на парламентських виборах 26 вересня та намагань керівництва партії "зберегти обличчя".

Зокрема, Зеленим і вільним демократам пропонували укласти з ХДС "коаліцію майбутнього". Втім, обидві партії обрали інший шлях, уклавши "світлофорну коаліцію" з соціал-демократами.

Натомість християнські демократи відправилися на пошуки майбутнього до опозиції.

Стало зрозуміло, що це майбутнє навряд чи буде пов’язане з лідером партії Арміном Лашетом. Тож і не дивно, що той тихо пішов з усіх посад, залишаючись в підсумку звичайним депутатом-списочником.

Перед партією, своєю чергою, постало питання про те, хто поведе її в майбутнє.

Як наслідок, Фрідріх Мерц отримав свій третій шанс очолити ХДС.

Цього разу Мерцу вдалося уникнути двічі фатального для себе другого туру голосування й здобути переконливу перемогу.

Замислюючись про мотиви голосування за Мерца, можна говорити про одразу кілька причин.

По-перше, частина партії все ще пам’ятає його як одного з провідних конкурентів Меркель у внутрішньопартійній боротьбі.

Нині ж він мусить підвести риску під епохою її канцлерства і спробувати створити альтернативу її політичній лінії.

Анти-Меркель: что ждет Германию и ЕС после смены лидера партии власти

Такий мотив є резонним, адже частина християнських демократів ностальгує за "старим ХДС" епохи Коля. Для них порядок денний "великих коаліцій" під проводом Меркель видається занадто лівим, а нинішня соціальна політика – занадто щедрою.

Тож у новому лідері бачать спробу "повернення до витоків".

По-друге, зважаючи на досвід Мерца як економічного експерта та його працю в бізнесі в період "перерви" в політичній кар’єрі з 2009 до 2018 року, низка угрупувань всередині ХДС покладає на нього надії щодо вдосконалення економічної програми партії.

По-третє, незважаючи на те, що під час представлення кандидатів на керівництво ХДС Мерц виглядав дещо блякло, він все ж вміє аргументувати й переконувати, що зрештою додало йому балів.

Окрім того, Мерц за своїм стилем суттєво відрізняється від обох своїх конкурентів і попередників на посаді очільників ХДС – Аннегрет Крамп-Карренбауер та Арміна Лашета.

Їхнє обрання відображало радше прагнення груп всередині партії, котрі виступали за продовження курсу Меркель, більшою чи меншою мірою. Нині ж широкі партійні кола однозначно віддали до рук Мерца мандат на зміни.

З іншого ж боку, на відміну від "передвиборчого Мерца", відомого зі змагань за провідну партійну посаду в кінці 2018-го і на початку 2021 року, Мерц – майже голова ХДС виглядає більш поміркованим.

Він вже не видається таким консервативним, як ще в січні цього року і яким його, вочевидь, воліла б бачити частина "ядерного електорату" партії. Зокрема, в інтерв’ю ARD він кардинально змінив позицію стосовно усиновлення одностатевими парами та заявив про необхідність розширення участі жінок у роботі партії.

В пошуках нової ідеології

Які завдання стоять перед новим керівництвом ХДС?

Передовсім лишається незмінним завдання з вироблення нових програмних позицій для партії та написання програми.

Це завдання "висить" у середовищі ХДС ще з лютого 2018 року, коли за нього взялася Аннегрет Крамп-Карренбауер. Нині ж, коли ХДС перебуває в опозиції, можливостей для концентрації на програмних моментах є набагато більше, ніж у попередній період.

Втім, навіть за таких умов це завдання навряд чи можна назвати простим. Адже християнським демократам багато чого доведеться усвідомити. Зокрема, й те, що час "народних партій", котрі могли б балансувати в рамках широкого "центру", невпинно минає.

Тож потреба в знаходженні нового місця в рамках політичного спектра для ХДС як ніколи актуальна.

В даному випадку, і Мерц, до слова, для цього чи не ідеальна постать, можна було б повернутися до "консервативних витоків" ідеології християнських демократів як в плані економічної, так і суспільно-політичної риторики. Проте в такому випадку ХДС, вочевидь, може зіткнутися з втратою більш центристського електорату, а також відштовхнути від себе прогресивний молодший за віком електорат.

А до того більш консервативні підходи до питань суспільно-політичного життя чи внутрішньої безпеки неодмінно підштовхнуть християнських демократів до гри на одному електоральному полі з правими популістами з "Альтернативи для Німеччини".

"Переконаний євроатлантист"

За аналогією з парламентськими виборами, перегони за лідерство в ХДС концентрувалися навколо тематики, пов'язаної з внутрішньополітичним порядком денним. Тож і не дивно, що з усіх трьох кандидатів про зовнішню політику епізодично згадував Норберт Рьоттген. В його випадку це доречно з огляду на посаду голови зовнішньополітичного комітету Бундестагу.

Натомість переможець перегонів про зовнішню політику не згадував. Так само її оминали й у перших інтерв'ю з Мерцем у новій якості.

Відтак лишається задовольнятися коментарями, котрі Мерц давав у попередній період.

Зокрема, в інтерв'ю перед другою спробою в боротьбі за лідерство в ХДС в січні цього року він характеризував себе як "переконаного євроатлантиста" й покладав надію на те, що в каденцію Байдена буде проведена "робота над помилками" в німецько-американських відносинах.

Зокрема, Мерц заявляв, що ФРН має підвищити оборонні видатки з тим, аби досягнути прийнятого в НАТО порогу в 2% від ВВП. Він переконаний, що Німеччина мала б активніше включатися у взаємодію в рамках Альянсу.

З іншого боку, майбутній лідер ХДС виступав за прагматизм стосовно Китаю. Зокрема, на його думку, збереження позиції Німеччини як економічної потуги та експортно орієнтованої економіки вимагало б конструктивної взаємодії з Китаєм. 

Не менш важливим є його бачення відносин Німеччини з РФ. 

На початку року Мерц вказував, що необхідно шукати рішення для того, щоб ще більше зв'язати Росію, а також і Туреччину, з Європейським Союзом.

Натомість нині він вимагає санкцій проти російських олігархів та осіб, наближених до Путіна, у зв'язку з ескалацією на російсько-українському кордоні.

Окрім того, ще у вересні 2020 року, після отруєння Навального, він пропонував дворічний мораторій на спорудження "Північного потоку-2", зазначаючи, що цей газогін "не є критично важливим для енергозабезпечення Європи".

Показовим є його ставлення до російського газогону – хоча Мерц вважає його не політичним, а бізнес-проєктом, за його словами, "Північний потік-2" є "помилкою, яка розділяє Європу".

Все це дозволяє сподіватися, що за нового лідера ХДС курс партії, принаймні на російському напрямку, буде більш пов'язаний з демократичними цінностями, ніж курс кабінетів Меркель.

І це – однозначно позитивна новина для України.

Перевірка амбіцій

Не менш важливим завданням для Мерца буде згуртування навколо себе різних груп впливу всередині ХДС.

Швидше за все, він захоче зайняти позицію лідера парламентської опозиції, що вимагатиме від нього зайняття посади голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі. Зрештою, саме під приводом об’єднання посад лідера партії та керівника фракції Меркель й усунула Мерца від керма парламентських християнських демократів у 2002 році.

Нині ж таку саму операцію може провернути Мерц щодо чинного голови фракції Ральфа Брінкхауза, повноваження якого на посаді голови фракції закінчуються наприкінці квітня 2022 року.

Якщо ж ця операція виявиться успішною, не виключено, що саме Мерц вестиме блок ХДС/ХСС на вибори через чотири роки як кандидат у канцлери.

Зрештою, вже навесні в трьох землях, прем’єри котрих представляють ХДС – Саарі, Шлезвіг-Гольштайні та Північному Рейні-Вестфалії, – відбудуться регіональні вибори. Відповідно, часу на "розкачку" в Мерца не дуже багато, а ведення кампаній після програних виборів до Бундестагу не є простим завданням.  

Автор: Віктор Савінок,

політолог, з Берліна (Німеччина)