Жорстка позиція України у конфлікті з Польщею щодо дозволів на транзитні автоперевезення дала результати.

Міністерства інфраструктури обох країн узгодили збільшення квот на такі перевезення. Щонайменше, це дозволить сподіватися, що на цей рік питання знято з порядку денного.

Але загалом проблема полягає в тому, що досягнутий компроміс стосується лише нинішнього року, а вже за рік проблема знову стане актуальною.

Крім того, такі компроміси віддаляють Україну від глобальної мети – повної лібералізації вантажних автоперевезень із Євросоюзом.

Жорстка розмова із Варшавою

Ще пів року тому про таке збільшення дозволів не доводилося й мріяти.

Від 2018 року, коли Польща в односторонньому порядку зменшила кількість дозволів для українських автоперевізників з 200 до 160 тисяч, Київ міг сподіватися лише на незначні додаткові квоти.

Так, у 2019 році Варшава погодилася видати додаткову квоту в 10 тисяч дозволів, у 2020 році – біля 9,7 тисячі. І це не кажучи про те, що, як розповідають українські чиновники, кожні переговори про додаткові квоти ставали сеансами приниження для українців.

Зрештою, минулого року Варшава відмовилася від видачі додаткових квот – і це стало приводом для дій.

У Києві нагадують: попри те, що питання квот на автоперевезення регламентується двосторонньою міжурядовою угодою, таке зменшення кількості дозволів суперечить Угоді про асоціацію з ЄС – там вказується, що сторони мають утриматися від дій, що завдають шкоди двосторонній торгівлі.

Тож наприкінці минулого року Київ офіційно повідомив, що має намір скористатися можливостями арбітражу, прописаного в Угоді про асоціацію. Щоправда, перед цим ми мали поскаржитися Єврокомісії на дії Польщі – остання можливість вирішити питання без арбітражу.

Одночасно із загрозою арбітражу Київ розпочав ремонт частини залізничних колій, що заблокувало вантажне залізничне сполучення із Польщею. Зауважимо, що в Києві ніколи не визнавали, що це закриття має стосунок до суперечки з Варшавою. Втім, у Польщі, а також у деяких інших країн щодо цього питання була геть інша думка.

Так чи інакше, шантаж Києва спрацював.

Питання транзитних дозволів порушили під час січневого візиту в Україну польського президента Анджея Дуди. Зрештою, за день до візиту до української столиці прем’єра Польщі Матеуша Моравецького сторони нарешті розпочали діалог щодо цієї проблеми.

Як перший крок, Київ погодився відкрити залізничний транзит, що так непокоїв поляків. Польська сторона натомість вперше офіційно визнала необхідність суттєвого збільшення автодозволів.

Однак моментом істини мало стати 15 лютого – цього дня у Львові сторони мали визначити, як і на яких умовах буде переглянута квота на автоперевезення.

160+30+10

"Досягнутим компромісом я задоволений на 75%", – іронізує заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.

Дійсно, якщо брати за сто відсотків повернення до квоти на рівні 200 тисяч дозволів, то Київ виконав свій план на 75%.

У 2022 році квота на автоперевезення може зрости на 30 тисяч дозволів. Проте наразі це – лише теорія.

Більш чи менш впевнено ми можемо розраховувати на збільшення квоти на 20 тисяч дозволів – відповідно до заяви, узгодженої за результатами консультацій у Львові, таке збільшення має відбуватися без попередніх умов до кінця серпня цього року.

У листопаді можливе виділення ще однієї додаткової квоти – у розмірі 10 тисяч дозволів, проте лише за умови, що сторони виконають завдання щодо "покращення ефективності перетину міжнародних автомобільних пунктів пропуску України та Республіки Польща".

План дій щодо цього покращення має бути прийнятий до кінця лютого.

Таким чином, Київ має всі шанси збільшити цьогорічну квоту на вантажні рейси через Польщу на 30 тисяч дозволів. Це загалом відповідає реальним запитам бізнесу – там оцінюють потребу в транзитних дозволах на рівні 200 тисяч.

Чи можна було розраховувати на кращий результат? Далеко не факт.

Варто відзначити, що нещодавній візит до Києва польського прем’єра Матеуша Моравецького (нехай він у першу чергу мав продемонструвати підтримку України перед загрозою з боку РФ) викликав критику від частини депутатів Сейму, в тому числі провладної коаліції.

Моравецькому закидали те, що напередодні Київ та Варшава розблокували переговори про автоперевезення – і це подавалося як пасування перед українським шантажем.

У такій ситуації згода на збільшення квоти на 40 тисяч дозволів, як того хотіла українська сторона, могла стати причиною для нового нападу на польського прем’єра, чиє становище і так не є стабільним.

Проте є й інша проблема. Досягнутий у Львові компроміс вирішує проблему польських транзитних дозволів лише на цей рік, а на додачу створює прецедент, коли за отримання додаткових квот Києву доведеться виконати якусь "домашню роботу".

Мустафа Найєм відзначає, що спільна українсько-польська робота з модернізації пунктів перетину кордону явно відповідає інтересам Києва.

Втім, як уточнює Віктор Довгань, який у 2016-2019 роках був заступником голови Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції, в подальшому вимоги Варшави можуть змінюватися. "Швидше за все, якщо це не зупинити, то у наступні роки ми побачимо зовсім інші вимоги Варшави і, можливо, не лише ті, що стосуються сфери транспорту", – переконує він.

Арбітраж відкладено? Чи скасовано?

Чи унеможливлює досягнутий у Львові компроміс подання Україною заявки на арбітраж із Польщею?

Ні, адже Україна ніде не підтверджувала, що більше не має претензій до Польщі.

А відповідно,

є висока ймовірність, що вже наступного року, якщо переговори зайдуть у глухий кут, Київ знову повернеться до ідеї арбітражу.

Це може статися і набагато раніше. Мустафа Найєм зазначає, що якщо, всупереч домовленостям, влітку квота не буде збільшена на 20 тисяч дозволів, це стане причиною відновлення арбітражу. "Всі необхідні документи у нас вже готові", – зазначає він.

Втім, існує ще одна опція для України.

Паралельно з консультаціями з Варшавою, Київ розпочав переговори з ЄС щодо загальної лібералізації вантажних перевезень. Це дозволить вирішити проблему не лише із Польщею, але й з усіма країнами ЄС – схожі проблеми, хоча й меншого масштабу, час від часу виникають і з іншими країнами.

"Уряд вже розпочав діалог з Єврокомісією щодо укладення нової Угоди щодо лібералізації автоперевезень, яка передбачена ст. 136 Угоди про асоціацію. Ця Угода повинна не лише вирішити наболілу проблему щодо дозволів на транзит, але й комплексно визначити правила ринку, в тому числі у контексті останнього Пакета мобільності ЄС, що законодавчо регулює ринок автоперевезень в ЄС", – відзначає віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

За її словами, в уряді очікують на початок внутрішніх процедур в ЄС до кінця березня.

Віцепрем'єрка уточнює, що ця робота буде проводитися паралельно з діалогом із Польщею про поновлення кількості дозволів до рівня, який був на момент підписання Угоди про асоціацію.

"Україна має право відновити кількість дозволів до рівня 200 тисяч. Але наша торгівля з ЄС активно зростає, і цього буде недостатньо, тому ми і розпочали діалог щодо підписання зазначеної Угоди про лібералізацію автоперевезень", – резюмує Ольга Стефанішина.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

ЄвроПравда у співпраці з Асоціацією міжнародних автоперевізників України буде і надалі відстежувати тематику транзитної суперечки між Україною та ЄС