Уряд Канади, який завжди підтримував Україну у війні з Росією, до останнього відтягував надання Києву летального озброєння.

І це при тому, що ще місяць тому міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі натякала, що позитивне рішення про передачу от-от буде ухвалене.

Заява прем’єра Джастіна Трюдо про відмову створила резонанс не лише для українців, але й для багатьох канадійців.

Однак вже тоді можна було обережно припустити, що таке рішення може виявитися не остаточним через значні суспільні дискусії, що виникли навколо цього питання.

І припущення виявилося правильним: вже 15 лютого Трюдо оголосив, що Канада надасть Україні летальну зброю та боєприпаси на суму 7,8 млн канадських доларів ($6,1 млн) на додачу до фінансової позики у 500 млн канадських доларів ($393 млн).

Що змусило Трюдо передумати? І якою буде подальша позиція Канади щодо підтримки України?

Чому Трюдо знову передумав?

Найперше, зміна рішення пов’язана зі зміною ситуації поблизу українських кордонів.

Активне інформування західних медіа про збільшення російських військ змусили багато урядів швидко приймати рішення про підтримку України не лише на словах.

Останнім тригером стало рішення багатьох країн заборонити в’їзд своїх громадян до України, заклики виїхати чимшвидше, а також кроки зі скорочення дипломатичного персоналу та тимчасового перенесення посольств з Києва.

В таких умовах канадському уряду стало важко пояснювати своєму виборцю і своїм опонентам, чому пані посол Лариса Галадза змушена переїжджати зі співробітниками до Львова, 260 військових тренувальної місії Unifier переїжджають до Польщі, натомість Канада далі уникає поставок летальної зброї.

Потрібен був потужний сигнал, що канадська присутність в Україні не зменшується.

І зміна позиції щодо надання зброї цілком вписується в логіку зміцнення підтримки, а не зниження.

Цьому сприяли значні суспільні запити канадійців, які хоча й досить критично ставляться до питання виробництва і продажу Канадою зброї, але однозначно виступають на підтримку України.

Наприклад, згідно з опитуванням, здійсненим агенцією Abacus Data на замовлення Конгресу українців Канади, 75% канадійців підтримують ідею надання Україні зброї для захисту кордонів.

Не в останню чергу на зміну рішення вплинула робота українських дипломатів. Так, ще в січні наше посольство в Оттаві звернулося до канадського уряду із заявою, що Україна очікує більш конкретних кроків для подолання кризи та протидії російській загрозі.

Згадувалося про те, що Велика Британія та США вже відправили військову техніку, і що ми очікуємо подібного кроку з боку Канади.

Маючи потужну підтримку в усіх ключових партіях Канади, це звернення дозволило включити найактивніших "друзів України" в лобіювання.

Звернення тіньових міністрів від консервативної партії до уряду стало одним з яскравих публічних свідчень такої роботи.

Низка парламентарів зазначали, що вичікувальна позиція уряду значно послаблює канадське лідерство у міжнародних питаннях.

Зрештою, особиста розмова Трюдо та Зеленського 13 лютого, де наголошувалося, що зниження присутності країн-партнерів в Україні буде лише посилювати кризовий ефект, що відіб’ється в першу чергу на економіці, також спонукала канадського прем’єра до активніших дій.

Яку зброю отримає Україна?

Канадський пакет озброєння включатиме снайперські гвинтівки 50-го калібру, 60-міліметрові міномети, гранатомети, кулемети С6 і С9, пістолети, боєприпаси, тепловізори, приціли та медичне обладнання.

Загалом наданого обладнання достатньо для оснащення від 500 до 600 військових. Найцікавіше, що ми отримаємо ту саму зброю, яку колись обіцяли іракським курдам для протистояння ІДІЛ, однак так і не надіслали, законсервувавши її. Єдина відмінність, що

серед переліку ми не побачимо протитанкових гранатометів "Карл Густаф", попри інтерес України до цього комплексу.

Чому їх виключили з пакета допомоги, наразі не відомо.

Міністерство оборони ніяк не коментувало цю ситуацію. Тож у випадку ескалації нам доведеться опиратися на американські джавеліни та британські NLAW на додачу до українських комплексів "Корсар" та "Стугна-П".

Наразі ще зарано говорити, чи цей пакет допомоги зі зброєю є виключним, чи будуть ще здійснюватися поставки.

Це залежатиме від низки факторів, але найбільше – від динаміки загострення російської агресії.

Водночас, враховуючи, що ми маємо отримати те, що й так було попередньо законсервовано, та враховуючи, що питання збалансування бюджету виходить на перше місце внутрішньополітичних перипетій, при стабілізації ситуації навколо України можна очікувати обережної поведінки теперішнього уряду, яку він демонстрував з даного питання і раніше.

З іншого боку, вже анонсована допомога з нелетальним озброєнням, амуніцією та розширення фінансової допомоги залишаються добрим сигналом, що свідчить про значну підтримку Канади навіть в умовах великих внутрішніх напружень.

Внутрішні виклики для уряду

Окрім вище згаданих чинників, у рішенні щодо підтримки України не останню роль зіграла і внутрішня ситуація в Канаді.

На початку 2022 року рівень інфляції виріс до 5,1%, вперше за останні 30 років. За даними Бюро статистики Канади, лише за останній рік ціни на продукти зросли на 5,7%, комунальні платежі – на 9,4%, а ціни на газ – 33,3% у порівнянні із 2020 роком.

Хоча зростання рівня інфляції є глобальним постковідним трендом, проте це стало зручним аргументом для критики уряду.

Трюдо звинуватили в занадто великих витратах в час карантину, що зменшило можливість компенсувати ріст цін. Враховуючи, що уряд далі дотримується жорстких антиковідних обмежень, в Канаді розпочалися масові протести, які тривають вже кілька тижнів.

Так, близько двох тижнів тому від кількох сотень до тисячі далекобійників розпочали блокаду вулиць Оттави поблизу Парламентського пагорба, де розташовані урядові будівлі, із закликами негайно припинити карантинні обмеження, що впливають на логістичний бізнес.

Група під назвою "Конвой Свободи" блокувала різні точки перетину між США і Канадою, найважливішим з яких є міст Амбасадор, що з’єднує канадську провінцію Онтаріо і американський штат Мічиган через місто Детройт.

Цей шлях є одним із основних каналів постачання автомобілів та обладнання для обох країн. Його блокування було припинено лише після жорстких арештів сотні демонстрантів, що спричиняли збої в планах поставок.

А вже 14 лютого Трюдо прийняв рішення про оголошення надзвичайного стану на федеральному рівні, що дозволяє оголосити протестування незаконними, відбуксувати автомобілі і проводити арешти мітингувальників та інші обмежувальні заходи аж до замороження банківських рахунків компаній, на які працюють далекобійники.

Закон дозволяє використовувати навіть військових, однак уряд заявив, що не буде вдаватися до цього кроку. Втім, і без цього рішення Трюдо викликало значний суспільний резонанс.

Річ у тім, що надзвичайний стан оголошували в Канаді лише тричі.

Це сталося під час Першої та Другої світових воєн, а також під час Жовтневої кризи 1970 року, коли канадська організація Фронт звільнення Квебеку, що вважається терористичною, здійснила низку атак та захоплення британського дипломата. До речі, останній раз його запровадив батько Трюдо, який тоді очолював уряд.

Доцільність введення надзвичайного стану сьогодні вже викликала критику як серед частини канадського населення, так і в опозиції, що неодмінно скористалася цим шансом.

Можна припустити, що питання надання летальної зброї могло стати ще однією кісткою в горлі ліберального уряду, чого Трюдо явно хотів уникнути. Тому поміч Україні дозволила викинути додатковий аргумент із колоди претензій політичних опонентів лібералів.

Якщо ця логіка справедлива, то канадські друзі України зможуть продовжити тиск на уряд Трюдо, вимагаючи збільшення постачань зброї Києву.

А в тому, що Україна має потужне лобі у Канаді, сумнівів немає.

Автор: Дмитро Шеренговський,

проректор Українського католицького університету