Найближчим часом ЄС, США та Велика Британія розпочнуть впровадження нового пакета санкцій проти РФ, названого "безпрецедентним" та "пекельним".

При цьому повідомлення ЗМІ про деталі цих санкцій часто спричиняють в Україні розчарування – українці зазвичай очікують більш різких та потужних кроків Заходу.

Проте чи можна говорити про неефективність західних санкцій?

За день до початку нової агресії РФ ЄвроПравда поговорила з Віталієм Ваврищуком, головою департаменту макроекономічних досліджень ICU.

Він переконаний: санкції, навіть попередні, є ефективними, нехай навіть результати їхньої дії складно помітити неозброєним оком.

Розмову з ним можна подивитися у відео на нашій YouTube-сторінці, а ключові тези – почитати у статті.

"Останнє попередження" ЄС

Санкції, які були запроваджені останні кілька днів (до 24 лютого), є достатньо легким варіантом економічних та фінансових санкцій проти Росії, російських банків та громадян.

В принципі, саме цього і треба було очікувати, оскільки найбільш жорсткі санкції, які можуть завдати значної шкоди російській економіці, прибережені на випадок початку відкритої війни з Україною.

Натомість санкції, які були запроваджені протягом останніх двох днів – це швидше сигнал про те, що партнери України налаштовані серйозно і мають намір за необхідності впроваджувати й "пекельні" санкції.

Який ефект матимуть "пекельні" санкції

Тут все залежить від рішучості ЄС, Великої Британії та США.

З того обсягу інформації, який циркулює в іноземних ЗМІ, ми можемо розуміти, що йдеться про зупинку операцій західних банків зі Сбербанком і банком ВТБ.

Це найбільші російські комерційні банки, які обслуговують більшу частину населення та російського бізнесу. І якщо ці банки будуть позбавлені можливості проводити транзакції з іноземними контрагентами в доларах, це, звісно, матиме прямий і швидкий вплив на російську економіку.

Очевидно, що багато російських бізнесів, ймовірно, будуть змушені призупинити певною мірою свої зовнішньоекономічні контракти – вони не зможуть їх виконувати або отримувати проплату за поставки товарів чи послуг в інші країни.

І звісно, їм доведеться шукати якісь обхідні шляхи для того, щоб ці транзакції можна було здійснювати, можливо, через інші банки. Це можливо, хоча й нелегко.

Щонайменше – їм знадобиться кілька місяців для того, щоб переорієнтувати товарні чи фінансові потоки.

Проте однозначно інше: ми побачили, що наші партнери дійсно координують між собою запровадження санкцій.

Ці санкції вводяться найпотужнішими економіками світу. Це країни, куди Росія найбільше експортує і звідки Росія найбільше імпортує.

Як очікується, до цих санкцій доєднаються не лише так звані західні країни, але й Японія та Австралія.

Складається великий глобальний фронт економічної боротьби проти Росії.

І якщо Захід реалізує свої погрози, навіть у Росії мало хто зможе заперечувати, що ці санкції будуть болючими і стануть великим дискомфортом для російської економіки.

В чому сила західних санкцій?

Будь-які санкції, за невеликим винятком, не спрямовані на те, щоб завтра якась економіка повністю зупинилася.

Санкції мають трошки інший ефект – вони завдають шкоди економіці довгостроково.

Повернімося до санкцій, що були введені проти РФ у 2014 році. Тоді були запроваджені обмеження на інвестиції в певні види урядових цінних паперів, на торгівлю певними товарами.

Здавалося б, це не критично, санкції торкнуться лише десятої частки відсотку від російської економіки.

Якщо зараз запитати пересічного росіянина: "Чи мають санкції вплив на ваш добробут?", я думаю, 99% скажуть: "Та які санкції? Це щось теоретичне, воно мене не стосується".

Але якщо ми складемо кумулятивно вплив цих обмежень за сім років, і якщо ми екстраполюємо всі ці ефекти на майбутнє десятиліття чи два десятиліття, то побачимо, що сукупно ці санкції мають неймовірний вплив на російську економіку.

Вони не просто з’їдають відсотки російського ВВП, їхня економіка має набагато менше можливостей розвиватися та трансформуватися. Але, з іншого боку, вплив не є таким яскравим.

Виходить, що санкції вкрали в кожного громадянина РФ частку його доходів.

Ці доходи могли б бути вищими, добробут міг би бути набагато вищим.

А на додачу – санкції дуже вповільнили зростання російської економіки. Як наслідок, російська економіка останні кілька років зростає дуже повільно, значно відстаючи від темпів зростання ЄС чи США.

"Технологічні" санкції

Обмеження експорту до РФ високотехнологічної продукції – складова цього ширшого пакета "пекельних" санкцій.

Російські експерти часто називають їх найбільш небезпечними з усього санкційного пакета Заходу. І тут я схильний з ними погодитися.

Обмеження на експорт технологій чи високотехнологічних товарів до Росії дійсно матимуть дуже серйозний вплив на її потенціал.

Економіки, подібні до російської, дуже залежать від технологій, які розробляються і потім експортуються західними країнами. Це стосується не лише військового комплексу, а й широкого кола сфер економіки.

Зокрема, дуже болючим може стати заборона експорту комп’ютерних чипів. Особливо якщо згадати, що до цих санкцій планують доєднатися деякі азійські країни, такі як Сінгапур чи Тайвань.

Чи може Китай "врятувати" РФ від західних санкцій?

Такі тези дуже популярні у Росії – що вони зможуть легко переорієнтуватися на Китай, отримавши там і нові технології, і кредитні ресурси.

Проте тут не все так просто і однозначно.

Росія, яка в певних секторах економіки залежить від Китаю – це теж слабка Росія.

З точки зору управління власними ризиками дуже вигідно мати диверсифіковані поставки того ж високотехнологічного обладнання від різних країн і розуміти, що ускладнення відносин з однією країною нічого по суті не змінює.

Зав’язати повною мірою зовнішнє фінансування свого державного боргу на Китаї чи повною мірою зав’язати поставки якоїсь високотехнологічної продукції на Китай – це точно не крок у напрямку посилення незалежності російської економіки.

Росія може опинитися у ситуації, в якій у газовій сфері знаходяться Німеччина чи Італія. Бути залежною від Китаю – це геополітично є визнанням своєї слабкості.

Зупинка "Північного потоку-2"

Довгий час Німеччина категорично відмовлялася ставити в залежність запуск "Північного потоку" від того, що буде відбуватися в Україні. Більш того, вони за будь-яку ціну уникали цієї теми.

І те, що зупинка сертифікації була першим кроком у відповідь на визнання псевдореспублік, означає, що німецькі лідери сприймають цю кризу достатньо серйозно, і вони готові внутрішньополітично переконувати своїх колег у тому, що варто все ж таки поступитися власними принципами заради захисту європейських цінностей.

Очевидно, що гра, яку "Газпром" та політичне керівництво Росії затіяли проти Європи в частині газового ринку, почалася ще на початку опалювального сезону.

Ця гра змусила багатьох політиків переоцінити своє ставлення до Росії і переоцінити своє уявлення про те, що газ це виключно про комерцію і про економічний інтерес.

Цілеспрямовані дії "Газпрому" з підвищення цін на газ на європейських ринках дуже потужно зіграли саме проти Росії.

Тепер європейські політики пояснюють своїм співвітчизникам необхідність санкцій тим, що  "Росія веде з нами нечесну гру уже досить тривалий час".

Ця нечесна гра почалася ще задовго до того, як почалася ескалація військового конфлікту. Тобто це пряме бажання Росії диктувати свої умови, підкреслити, що Європа залежна від неї.

Такі дії РФ змінили світогляд багатьох європейських політиків.

Сьогодні все більше говорять про те, що питання диверсифікації поставок газу не є питанням віддаленого майбутнього. Є розуміння, що це питання, яке потрібно вирішувати негайно – в найближчі роки, зокрема, з допомогою і за підтримки США.

Розмовляв Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"