Україна отримала першу – хоч і проміжну – перемогу в суперечці з Польщею щодо збільшення квот на здійснення вантажних перевезень для вітчизняних автоперевізників.

Загроза винести суперечку з Польщею на рівень Єврокомісії дала перший результат: на початку тижня сторони домовилися про старт діалогу, що має вирішити проблеми в транспортній сфері, які накопичилися між країнами.

Більш того, Варшава вперше публічно підтвердила готовність до суттєвого збільшення річної квоти на вантажні автоперевезення, що є ключовою претензією Києва.

Досі Польща уникала таких конкретних обіцянок, а в останні місяці де-факто взагалі відмовлялася від діалогу з Україною.

Старт переговорів дає надію на те, що вкрай важливе для України питання буде розв’язано без звернення до арбітражу ЄС. Проте надмірному оптимізму заважають наступні заяви польських урядовців – їхнє трактування перебігу переговорного процесу суттєво відрізняється від бачення українців.

Ультиматум Варшави, відповідь Києва

Питання польських квот на автоперевезення на перший погляд може здатися локальною проблемою одних лише автоперевізників. Проте насправді воно може мати негативний вплив на весь українських експорт, а відповідно – й на економіку країни.

"За останні п'ять років український експорт до ЄС зріс на 45%, тоді як Польща – ключова країна для нашого транзиту ще в 12 країн ЄС", – відзначає заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.

Проблеми з Польщею почалися у 2018 році, коли Варшава заявила про скорочення річної квоти для українських автоперевізників із 200 до 130 тис. Згодом вдалося домовитися про компроміс – квота складатиме 160 тис. дозволів. Цього також було недостатньо, проте ситуація вирішувалася у ручному режимі – у другій половині року польська сторона погоджувала додаткову кількість дозволів. 

При цьому, як уточнюють в українському уряді, Київ ніколи не погоджувався на зменшення квоти до 160 тис., раз за разом порушуючи питання про повернення до встановленого раніше обсягу.

Проте минулого року відбулося загострення – Варшава вперше не погодила видачу додаткових квот.

І це в ситуації, коли реальна потреба українських перевізників вже перевищує рівень у 200 тис. дозволів.

Більш того, Польща навіть відмовилася від консультацій з Україною, ультимативно висунувши умовою їх відновлення відмову Києва від проведення ремонтних робіт на залізниці, внаслідок чого призупинився залізничний транзит до Польщі.

Прорвать польскую блокаду: зачем Киеву нужен спор с Евросоюзом

В такій ситуації звернення до арбітражу ЄС, прописане в Угоді про асоціацію, стало фактично неминучим.

Про таку можливість українські чиновники говорили вже декілька років, проте досі намагалися вирішити проблему в двосторонньому діалозі з Польщею.

Вже у середині січня в уряді заявили: відповідна скарга до ЄС вже готова і незабаром буде відправлена до Брюсселя.

Схоже, така загроза справила враження на Варшаву – і діалог було розблоковано.

Все або нічого

"Сторони домовились щодо суттєвого збільшення кількості дозволів на здійснення міжнародних вантажних перевезень з урахуванням потреб українських та польських автомобільних перевізників", – це ключовий для України абзац спільної заяви міністрів інфраструктури двох країн.

Відповідна зустріч відбулася 31 січня. Про її важливість свідчить той факт, що, окрім міністрів Олександра Кубракова та Анджея Адамчика, в переговорах брали участь голова Офісу президента України Андрій Єрмак та голова бюро закордонної політики Офісу президента Польщі Якуб Кумох.

Тепер наступний етап вирішення проблеми – 5 лютого, до цього часу сторони мають узгодити дату проведення засідання Змішаної комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень. Саме на ньому і має бути узгоджено, на скільки має бути збільшена квота для України.

"Наша позиція однозначна – ми маємо повернутися до квоти у 200 тис., на яку маємо повне право. Саме тому ми обговорювали саме збільшення квоти на 40 тис.", – розповідає Мустафа Найєм.

Про дискусію щодо повренення до річної квоти у 200 тис дозволів в інтерв'ю Belsat заявив і голова бюро закордонної політики Офісу президента Польщі Якуб Кумох.

Втім, як вже зазначалося, зважаючи на обсяги торгівлі з Польщею, навіть збільшення квоти до 200 тис. не вирішує до кінця проблеми українських перевізників.

Особливо якщо по Україні вдарить транзитна війна Білорусі та Литви, що почалася в останні дні. Якщо Мінськ реалізує свої погрози перекрити транзит до Литви, українським перевізникам доведеться возити свої товари через Польщу – а це вимагатиме додаткових дозволів.

Саме тому в документ включено пункт, згідно з яким "сторони домовились ініціювати перегляд положень Угоди… про міжнародні автомобільні перевезення від 1992 року".

Це дає надію поставити питання повної лібералізації транзиту між Україною та Польщею.

Особливість документа – в його останньому абзаці: "Сторони виходять з того, що усі пункти Спільної заяви є взаємопов’язаними та мають бути реалізовані в повному обсязі".

Це означає, що розблокування вантажних перевезень невіддільне від вирішення інших проблем.

Зокрема, вже 4 лютого українська сторона має назвати дату розблокування залізничного транзиту, що дуже турбує Польщу. Найєм відзначає, що Україна готова зробити це "навіть не протягом тижнів, а найближчих днів".

Також сторони розпочинають діалог щодо "значного підвищення ефективності роботи автомобільних міжнародних пунктів пропуску Республіки Польща та України". Відповідний план дій має з’явитися до кінця лютого.

Як відзначають в українському уряді, вперше польська сторона де-факто визнає, що проблеми існують і з її боку кордону, а не лише з українського.

В будь-якому разі, виконання важливого для України абзацу про збільшення дозволів прямо прив’язано до виконання інших позицій. 

Непозбувна суперечка?

Які є шанси на те, що переговори з Польщею пройдуть вдало і Україні не доведеться подавати скаргу до Єврокомісії?

На жаль, події останніх днів показали, що криза може повернутися у будь-який момент.

Відразу після засідання комісії польське Міністерство інфраструктури оприлюднило свої коментарі щодо цього (хоча сторони домовлялися утриматися від висловлювань), подаючи досягнуту домовленість в основному як односторонні зобов’язання України.

"Збільшення ліміту дозволів на проїзд між нашими країнами може статися лише тоді, коли буде розроблено реалістичний план покращення оформлення на польсько-українських прикордонних переходах. Наші перевізники дуже довго чекають, щоб перетнути цей кордон, що робить перевезення на схід невигідними. Тому ми обумовлюємо збільшення ліміту підвищенням якості та скороченням часу прикордонного контролю", – відзначають у польському міністерстві.

Як стало відомо ЄвроПравді, в українському уряді на це відреагували досить гостро, надіславши листа до посольства Польщі.

Цей скандал доводить, що попри позитивний початок переговори з Польщею аж ніяк не будуть простими.

Схоже, що Варшава повертається до своєї стратегії висування все нових і нових вимог, без виконання яких вона на поступки не піде.

Така стратегія категорично не влаштовує Україну, а відповідно, проводячи двосторонні переговори, Києву варто паралельно готуватися й до арбітражу.

Схоже, що лише така тактика ефективно працює в переговорах із нашими сусідами.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

ЄвроПравда у співпраці з Асоціацією міжнародних автоперевізників України буде і надалі відслідковувати тематику транзитної суперечки між Україною та ЄС.