Один із ключових закликів Києва до західного світу – встановити ембарго на російський імпорт, щоб унеможливити подальше фінансування агресії проти України.

Виконати цей заклик буде непросто. Але тішить, що цивілізований світ пішов назустріч та прибрав останню перепону на цьому шляху. 15 березня низка країн-членів СОТ повідомили організацію, що залишають за собою право зупинити дію поступок та інших зобов’язань щодо Росії, які вважатимуть за потрібне, у зв’язку з її військовим нападом на Україну.

Спільну заяву підписали Європейський Союз, США, Канада, а також інші країни "Великої сімки", які мають намір позбавити Росію режиму найбільшого сприяння (РНС) та зупинити переговори про вступ Білорусі до СОТ. Тим більше, про готовність вводити обмеження проти імпорту з РФ також повідомили інші країни-члени СОТ. Серед них: Австралія, Нова Зеландія, Корея, Ісландія, Молдова, Чорногорія та Албанія.

Це рішення "загубилося" в інформаційному полі на тлі інших санкцій. Проте воно надзвичайно важливе.

Однією з ключових перешкод для обмеження російського імпорту є членство РФ у Світовій організації торгівлі. При цьому процедури СОТ не передбачають виключення країни-члена з організації.

Проте вихід було знайдено. Зупинення режиму найбільшого сприяння де-факто нівелює членство РФ в СОТ та стане глобальною торговою відповіддю за вторгнення в Україну.

По суті, готовність обмежити торгівлю з РФ декларували країни, що формують левову частку світового ВВП. Маємо надію, що інші члени СОТ (наразі в організації 164 члени, включаючи РФ) теж наслідують цей приклад.

Що втратить РФ?

Скасування РНС означає вилучення країни з "постійних нормальних торгових відносин".

Прецеденти таких виключень існують, хоча й поодинокі.

Найбільш відомі – зняття преференційного режиму Сполученими Штатами з Куби та Північної Кореї. Менш відомий – рішення Індії 2019 року зняти преференції з ворожого Пакистану.

Зазвичай такі заходи діють до моменту нормалізації міжнародних відносин.

Що на практиці це означатиме для РФ?

Росія є членом СОТ, а тому має режим найбільшого сприяння у торгівлі товарами та послугами з державами-членам організації, тобто має рівний доступ до ринків країн-членів СОТ та гарантоване зниження тарифів. Безперечно, є винятки, які передбачають глибшу лібералізацію торгівлі – це зони вільної торгівлі, митні союзи та преференційні режими для країн, що розвиваються, але зараз не про них.

Скасування РНС не означає, що Росія втратить членство в СОТ. Де-юре це нові санкції, які зупинять дію преференцій, отриманих Росією від членства в організації.

Тим не менш, позбавлення Росії РНС призведе до підвищення мит на імпорт російських товарів та послуг, які не потрапили під ембарго. 

Фактично російські товари стануть дорожчими та менш конкурентними на зовнішніх ринках.

Принциповий момент: для США, враховуючи незначні обсяги двосторонньої торгівлі, запровадження підвищених мит до російський товарів – це більш політичний крок, аніж економічний. Тому у Вашингтоні вже готові обговорювати наступний крок – посилене торговельне ембарго у разі продовження війни проти України.

Інша ситуація з Євросоюзом, для якого РФ досі залишається основним торговельним партнером.

Саме тому прийняття рішення про повне ембарго на імпорт російських товарів та послуг в ЄС, особливо сировини, є набагато складнішим. Проте навіть скасування РНС та поступок завдасть істотних втрат Росії. Збільшення митних ставок та введення інших захисних заходів суттєво зменшать товарообіг між Росією та ЄС.

Тим більше, варто очікувати, що РФ у відповідь також застосує обмеження у торгівлі з тими членами СОТ, що застосують санкції. Саме тому скорочення торговельних відносин Росії з цивілізованим світом неодмінно відбудеться. 

Як має вчинити Україна?

Безперечно, Україна також має приєднатися до такого рішення та зупинити РНС щодо торгівлі з Росією.

Відповідно до статті 29 закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" такі повноваження має Кабінет міністрів України, який може позбавити РНС або застосувати повне чи часткове ембарго у торгівлі з Росією як країною-агресором та окупантом.

Погодьтеся, мовчання Києва виглядатиме особливо дивно, зважаючи на те, що РФ карають за агресію проти нас.

Звичайно, це створює додаткові виклики для нашої торгівлі.

Застосовування таких заходів до РФ позначиться на доступі до сировини, саме тому варто подбати про імпортозаміщення товарів критичного імпорту.

Проте навряд чи в умовах війни ми можемо розраховувати на надійність торговельних відносин з РФ. Водночас в умовах війни Україна може відходити від будь-яких правил СОТ.

Інша справа – зміна відносин із Республікою Білорусь, яка на законодавчому рівні ще не визнана агресором чи окупантом.

Саме тому у випадку прийняття рішень щодо обмеження торгівлі з Білоруссю існує потреба внесення змін до законодавства України.

Взагалі існують певні особливості у торгівлі з Білоруссю. ЄС, США та інші країни G7 не застосовують РНС у торгівлі з нею, бо Білорусь не є членом СОТ. Саме тому у їхньому спільному рішенні йдеться лише про зупинення переговорів щодо членства в організації.

Водночас Україна надає Республіці Білорусь двосторонній преференційний режим у торгівлі, що передбачає повне скасування мит відповідно до чинного Договору про зону вільної торгівлі. 

Такий режим більш ліберальний навіть порівняно з умовами торгівлі, наприклад, між Україною та США, ЄС або іншими країнами G7.

Крім того, існує велика проблема контролю за обходом санкцій, накладених на російські товари, які можуть переміщатися з територій Республіки Білорусь.

Це питання потребує окремого врегулювання. Проте діяти треба вже зараз.

Скасування РНС може стати першим кроком до впровадження масштабного ембарго на товари з РФ та Білорусі.

Проте у випадку України буде дивним вимагати такого ембарго, але одночасно навіть не позбавити країн-агресорів преференційного режиму.

Тож наступний крок – за Україною.

Автор: Олена Омельченко,

партнер юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", керівник практики з міжнародної торгівлі