Дипломатія любить тишу.

Те, що лунає на міждержавних дискусіях, має лишатися закритим від загалу. Дипломати мають берегти таємниці.

Це правила "мирного часу", а під час війни все працює трішечки інакше. Або навіть принципово інакше. А коли на кону майбутнє держави – правила тим більше не діють.

Напевно такими були міркування офіційного Києва, коли в офісі президента готували промову для виступу Володимира Зеленського на засіданні Європейської ради, тобто саміту ЄС. У цьому виступі президент "пройшовся" по всіх друзях, по "майже друзях", а також по державах-скептиках, чия позиція заважає наближенню України до членства в ЄС.

Раніше, до речі, "правило мовчанки" вже порушував очільник МЗС України Дмитро Кулеба. В інтерв’ю УП він розповідав про те, що подібним чином він розблокував затвердження SWIFT-санкцій – назвав поіменно тих, хто досі блокував їхнє затвердження. Це викликало їхнє обуренні, але того ж дня санкції були схвалені.

Але та дискусія відбувалася на закритому засіданні. А в ОПУ вирішили піти далі.

Банкова зробила виступ Зеленського публічним.

"Європейській правді" зі своїх джерел знайомий цей список.

Він відбиває дані закритих обговорень української заявки на вступ, які відбувалися на початку березня (на засіданні в Брюсселі, на рівні послів) і під час неформального саміту ЄС (у Версалі 10-11 березня). По деяких із проблемних держав їхню позицію потім уточнював Київ на двосторонніх переговорах – і це, судячи з усього, відображене у списку, яким оперував президент.

Це – найповніший список друзів та "скептиків" України в ЄС.

Цей список буде дуже корисний нашій діаспорі, щоби зрозуміти, на які держави треба терміново тиснути.

Адже вже скоро українське питання знову постане на порядку денному – Євросоюз має ухвалити політичне рішення про надання Україні статусу кандидата та, можливо, про початок переговорів щодо членства.

Процедуру, яка на нас чекає, ЄвроПравда вже детально описувала у статті "Кандидатський максимум: як Єврокомісія планує просувати Україну до членства у ЄС".

Та повернемося до "списків Зеленського". Грунтуючись на даних джерел, ЄвроПравда "перекладе" з дипломатичної мови на людську інформацію, яку поширив президент.

Отже, у своєму зверненні до Євроради Володимир Зеленський назвав 10 держав, які не приховують проукраїнську позицію у дискусіях щодо вступу України в ЄС.

Дев'ять з них прогнозовані.

Це Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словенія, Словаччина, Болгарія та Хорватія, які за останній рік офіційно підписали декларації, у яких зобов’язалися підтримати членство України в ЄС, а також Чехія, яка планувала та обіцяла Києву підписати такий документ, але не встигла через початок війни.

А от десята країна у "білому списку" – значно цікавіша. Це місце Зеленський відвів для Італії. За даними джерел ЄП, під час обговорень усередині ЄС Італія спершу мала сумніви, але згодом, після виступу Зеленського в італійському парламенті, публічно підтримала членство України в ЄС. Згодом, перед самітом, прем’єр Італії Маріо Драгі знову заявив, що ЄС готує для України позитивні рішення.

"Дякую за підтримку!" – звернувся Зеленський до Драгі під час саміту.

У наступну групу, виходячи з виступу президента, можна виділити дев'ять країн.

Щодо них Зеленський вжив також позитивні, але більш розмиті формулювання. За даними ЄП, країни, що зараховані до цієї групи, не є чіткими прибічниками пришвидшеної процедури вступу України до ЄС. Утім, за сигналами з їхніх столиць та за результатами переговорів українські дипломати впевнені – вони проголосують "за" під час розгляду української заявки.

Головний позитивний сюрприз: до цієї групи увійшла також Франція.

"Еммануель, я дуже вірю, що ти – за нас", – звернувся Зеленський до Макрона.

Щодо Греції, Фінляндії, Мальти, Данії та Кіпру президент вжив вираз на кшталт "вірю/знаю, що ви з нами/нам вдасться".

Від цих країн були позитивні сигнали (хоча на початку вони вагалися).

У підтримку Люксембургу Зеленський "вірить, бо ми розуміємо одне одного". В реальності Люксембург не має категоричної позиції, але не планує й блокувати наш рух до ЄС

Румунія, за його словами, "знає, що таке гідність, а отже, у вирішальний момент буде за нас". Позиція цієї країни особлива, бо для румунів критично важливо відкрити двері для членства не лише Україні, а й Молдові. А наразі наші заявки ЄС розглядає окремо.

Про Швецію президент висловився обтічно: "жовто-сині завжди мають бути разом" (йдеться про те, що кольори наших прапорів збігаються). Стверджувати, що ми зі шведами вже є разом, Зеленський не став, і це не випадково. За даними ЄП, Стокгольм хоч і має імідж "проукраїнського", але у закритих дискусіях є опонентом пришвидшеної процедури. Утім, у фінальному голосуванні напевно проголосує за Україну.

Ще шість держав, виходячи зі слів Зеленського, є проблемними, але не "критичними".

Зеленський висловив впевненість, що зможе їх переконати. Перерахуємо цитати щодо них, із поясненням їхньої позиції у закритих дискусіях.

"Португалія – ну, практично…" – заявив Зеленський.

Як не дивно, Португалія, у якій живе чимало українських мігрантів, виявилася скептичною у голосуваннях щодо України. Врятувати це мали пояснення українців для місцевих громадян.

Нідерланди – ще одна проблемна держава.

Вони голосують "за раціональних, тож знайдемо спільну мову", переконаний Зеленський. І справді, Київ вважає, що зможе змінити позицію тамтешнього уряду, бо перші кроки назустріч той вже зробив. А гальмує уряд Марка Рютте через те, що він не знає, як до підтримки України поставляться виборці. Але зі звірствами російських солдат, які жахають усю Європу, нідерландська підтримка (як з боку суспільства, так і від уряду) стає міцнішою.

Австрія – до певної міри подібна до Нідерландів.

З ними Зеленський розраховує на раціональні аргументи. "Бути разом з українцями для вас – це нові можливості. Я впевнений у цьому", – звернувся він до австрійського прем’єра.

"Іспанія – знайдемо спільну мову. Бельгія – знайдемо аргументи".

Ці дві країни ми подали разом, бо у них ситуація подібна – вони не є затятими скептиками і дивляться на дії "великих гравців", тож напевно проголосують за нас, якщо Франція та Німеччина у фінальному голосуванні стануть на бік України. Хоча з Іспанією все ж варто попрацювати окремо.

Ірландія – "ну, практично..."

Так коротко президент охарактеризував цю країну, яка не є членом НАТО і не знає з перших рук про частину вимог Зеленського – наприклад, про те, що відбувалося на саміті НАТО у четвер. Але з падінням авіабомб по Маріуполю готовність ірландців підтримати Україну зростає.

А тепер найцікавіше: про головних противників.

Цей список найкоротший, у ньому лише дві країни.

Першою з них Володимир Зеленський назвав Угорщину.

Як відомо, останніми тижнями з уряду Угорщини пролунала низка антиукраїнських, неприйнятних заяв. Це – давня політика уряду Орбана. Як наслідок, чверть виборців угорської партії влади звинувачують Київ у війні (здавалося б, нонсенс, але це реальність...).

Угорщина також є противником нових санкцій проти РФ. Конфлікт дійшов аж до того, що віцепрем’єрка Ірина Верещук публічно спитала, що хоче Орбан за любов до РФ – дешевий газ чи Закарпаття?

Володимир Зеленський не став посилатися на ці епізоди, а обрав інший шлях.

Він звернувся на саміті до прем’єра Віктора Орбана, нагадавши йому про історію Угорщини часів гітлерівської Німеччини.

"Угорщина... Ви маєте самі вирішити, за кого ви. Я був у Будапешті, на вашій набережній. Я бачив цей меморіал, "Взуття на річці Дунай"... Послухай, Вікторе, знаєш, що відбувається в Маріуполі? Сходи на свою набережну, подивись на те взуття, і ти побачиш, як масові вбивства можуть повторюватись", – емоційно висловився Зеленський.

Йдеться про меморіал на березі Дунаю, на місці розстрілу фашистами угорських євреїв.

Перед вбивством їх змушували зняти взуття, яке потім йшло на продаж або ж його забирали собі фашисти.

"Це сьогодні робить Росія. Те саме взуття, такі ж люди. Дорослі й діти. Їх тисячі. І їх вже нема.

А ти вагаєшся – вводити санкції або ні?

А ти вагаєшся – пропускати зброю або ні?

А ти вагаєшся – торгувати з Росією або ні? Немає часу вагатися. Час вже вирішувати. Ми віримо в твій народ", – жорстко сказав Зеленський Орбану. Хотілося би почути його відповідь, але це було неможливо – регламент не передбачав запитань та відповідей під час включення українського президента.

Детально про позицію Угорщини, в якій за тиждень відбудуться парламентські вибори, читайте в статті "За Україну, проте осторонь: як Угорщина маневрує між санкціями та дружбою з РФ".

І насамкінець, найголовніше.

Свій виступ Зеленський завершив згадкою про державу, яка наразі є ключовим противником інтеграції країни до ЄС – про Німеччину.

"Ми віримо, що у вирішальний момент Німеччина також буде з нами. Слава Україні!" – сказав президент, звертаючись до канцлера Олафа Шольца.

Так, не звинувачуючи нікого, крім Орбана, Зеленський пройшовся по усіх державах ЄС.

Чому ж останнім у списку став Берлін, а не Будапешт? Бо за всієї скандальності Орбана, джерела свідчать, що він загалом готовий сказати "так" наданню Україні статусу кандидата. За даними ЄП, Орбан досі на засіданнях органів ЄС не виступав напряму проти вступу України до Євросоюзу.

Натомість він є послідовним противником ще більш жорсткого покарання Росії за агресію (хоча немає гарантії, що він не вирішить заблокувати також рух України до ЄС, якщо про це дуже попросить Путін).

А от Німеччина – це проблема вже зараз.

Численні джерела ЄП від початку березня кажуть, що Берлін – найбільший противник швидкого вступу України до ЄС. І якщо переконати його – то й усі інші проблемні держави зрештою мають погодитися.

На цьому мають бути сконцентровані зусилля української діаспори та друзів України.

Переконати Німеччину реально. Але для цього треба працювати. І у нас обов’язково вийде.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"