Помощь оружием или вето на вступление в ЕС: чего ждать Украине от выборов во Франции

Хто стане новим президентом Франції і як це вплине на зовнішній курс Парижа?

Перший тур президентських виборів не приніс сенсації, остаточний вибір буде зроблено між чинним президентом Еммануелем Макроном та "подругою Путіна" Марін Ле Пен.

І хоча Макрон вважається фаворитом, розрив між суперниками не дозволяє сподіватися на комфортну перемогу. А на додачу – рейтинг Ле Пен зростає на тлі високої інфляції, і цей фактор може суттєво вплинути на розклади.

З іншого боку, перемога Макрона дозволить йому посилити критику Владіміра Путіна та підтримку України.

Тож, очевидно, за будь-якого розкладу на Францію чекають істотні зміни. Якими вони можуть бути? Про це ми поговорили з завідувачкою інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту Надією Коваль.

Як завжди, цю розмову можна почитати нижче, а можна подивитися на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Нова французька реальність

Результат першого туру сюрпризом не став. Більше того, як показали його результати, за останні роки політичні розклади у Франції змінилися несуттєво.

В 2017 році в першому турі ми мали дуже подібний результат – розрив між Макроном та Ле Пен склав лише 3%.

Таким чином, ми побачили, як переструктурувалося політичне поле у Франції.

Тепер ключовий поділ йде не на лівих і правих, як це було у Франції в минулі десятиліття, коли за владу змагалися лівоцентристські соціалісти та правоцентристські голлісти (послідовники політичного курсу Шарля де Голля).

Замість цього ми бачимо тепер, що ключове протистояння точиться між прогресистами – проєвропейськими та прореформістськими силами, які наразі репрезентує Макрон і його партія, – із націоналістичними силами радикального спрямування.

Попри те, що Марін Ле Пен дуже намагається пом’якшити це сприйняття і відходити від спадку правого радикалізму свого батька, але все ж таки її політична сила залишається праворадикальною.

Те, що такий результат повторюється вже другі вибори поспіль, вносить в них певний елемент передбачуваності.

Зміна позиції Парижа щодо допомоги Україні

Шанси на те, що Франція після виборів стане більш активною у підтримці України, існують.

Більш того, Франція вже зараз більше почала допомагати Україні, хоча й не робить це надто публічно.

Але це вимагає дуже серйозного перегляду політики, тому що, як ми всі знаємо, свою першу "п’ятирічку" при владі Макрон дуже уважно ставився до стосунків з Росією і дуже активно намагався вибудовувати з нею діалог.

Фактично Макрон до самого останнього часу працював над діалогом з РФ. А це вимагало від нього не займати різких позицій, він навіть довго відкладав свій візит до Києва.

Тому така зміна зовнішнього курсу буде непростою для Макрона (у випадку його перемоги) – це частково перекреслює те, що він намагався робити до цього часу.

Але, з іншого боку, як про це, зокрема, пише французька преса, яка посилається на інсайдерів з Єлисейського палацу, в принципі, війна, ця агресія, яка почалася з 24 лютого, перевернула мислення президента.

Ми бачимо, що Макрон трохи радикалізувався і вже настільки сильно не вірить у можливість діалогу з Росією.

Тому після виборів, у випадку перемоги Макрона, ми зможемо сподіватися на більш сприятливу позицію Парижа.

Які санкції проти РФ готовий підтримати Париж?

На початку агресії, колі західні компанії починали виходити з Росії, французькі фірми робили це дуже повільно і неохоче, до останнього намагаючись зберегти свою присутність.

Цілком можливо, це було, принаймні частково, і політичне рішення.

Однак тепер ми бачимо, що французький бізнес поступово виходить з російського ринку. 

Бажання залишитися в Росії поступово спадає. Тому є всі шанси очікувати, що така зміна настроїв бізнесу посилить рішучість Франції щодо впровадження більш жорстких економічних санкцій проти РФ.

Що стосується військової допомоги, то думаю, що ми також її побачимо, хоча вона буде менш публічною, ніж допомога інших наших західних партнерів.

Франція та вступ України до ЄС

Тут буде непросто, оскільки Франція залишається противником подальшого розширення Євросоюзу.

Зокрема, Франція була тією державою, яка у попередні роки гальмувала вступ до ЄС балканських країн – у Парижі вважали, що їхній вступ досі не на часі, що його треба трошечки відкласти і займатися внутрішнім реформуванням ЄС.

Тому в разі переговорів про членство України нам треба буде дуже довго і дуже активно працювати з Францією.

Але якщо з Макроном в цьому питанні буде можливо працювати, і шанси на успіх є, то у разі перемоги Ле Пен є дуже серйозні сумніви в реальності цього.

Президентка Ле Пен: чого чекати?

Якщо президентом держави стане Марін Ле Пен, як мінімум, не варто чекати якогось посилення підтримки України або жорсткої позиції щодо санкцій проти РФ.

Її позиція є такою: звісно, те, що творить Путін, це жахливо, але Росія – це величезна держава, з якою треба у будь-якому разі домовлятися.

Тому в разі її президентства Франція матиме доволі примирницьку позицію в зовнішній політиці, яку, в принципі, поділяє велика частина французького політичного і інтелектуального класу.

Звісно, такий курс не буде вигідним для нас.

Війна та зростання цін: кому це додає балів?

Місяць тому ми побачили різке зростання популярності Макрона. Проте це був короткотерміновий ефект об’єднання навколо національного лідера.

Було очікувано, що таке радикальне зростання його рейтингу надовго не затримається.

З іншого боку, війна знищила рейтинги Еріка Земмура – ключового конкурента Ле Пен у праворадикальному таборі.

Він демонстрував надзвичайно пропутінські настрої, і хоча на початку агресії трошки їх пом’якшив, але все ж дуже активно виступав проти того, щоб українські біженці мали змогу поїхати до Франції – і це дуже сильно розійшлося з загальним настроєм французького суспільства. Зрештою, в першому турі він здобув всього 7% голосів і вилетів з перегонів.

Натомість тактика Марін Ле Пен була дуже хитрою.

Попри те, що це праворадикальна партія, вона майже не говорить у передвиборчій кампанії про питання національної ідентичності, проблему біженців, які раніше її хвилювали, про якісь антиєвропейські речі.

Замість цього вона говорить про таку дуже важливу для кожного француза річ, як купівельна спроможність, яка відповідно падає разом зі зростанням цін.

Вона їздить по всіх містах і містечках у французькій провінції, зустрічається з виборцями і пояснює їм, що вона саме та кандидатка, яка переймається їхнім добробутом.

Зміна стратегії Макрона

Під час оцінки результатів першого туру треба мати на увазі один важливий момент: досі чинний президент майже не проводив передвиборчу кампанію.

Замість неї він оприлюднив на початку березня коротенький лист до французів, а документи подав в останній момент.

Будучи залученим до стратегічних питань, пов’язаних з війною, він майже не проводив виборчу кампанію. І виборцям це не сподобалося, особливо на тлі активної діяльності Ле Пен.

Тепер у Макрона є два тижні, щоб виправити ситуацію. І ми бачимо, що він збирається їздити французькими провінціями, особливо проблемними.

При цьому, коли французи оцінюють результати президентської "п’ятирічки" Макрона, вони в принципі оцінюють його краще, аніж президентські каденції попередніх президентів: Олланда та Саркозі.

Це дає йому непогані шанси на переобрання.

Але Макрону треба знайти ключ до ліворадикальних виборців, які дуже часто налаштовані проти нього.

Він має переконати цього виборця все-таки прийти на вибори, а не відсидітися вдома. І тоді за доброю французькою традицією, коли в другий тур виходять центристський кандидат і праворадикальний, ліві виборці голосують за менше зло.

Все це дає підстави прогнозувати, що у другому турі все ж виграє чинний президент.

Так, не доводиться очікувати повторення ситуації з Жаком Шираком, коли він у другому турі просто розтрощив батька Марін Ле Пен.

Цього разу розрив буде не дуже великий, але достатньо переконливий – десь на рівні 6-8%.

Спілкувався Юрій Панченко,

Відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"