Днями на румунському сміттєзвалищі, серед будівельного сміття, знайшли стоси частково спалених (і вже заповнених) бюлетенів для голосування на виборах в Угорщині.

Повідомлення та фото з цього місця – поруч із шосе, що прямує до румунського міста Тиргу-Муреш – стало символічним образом, що демонструє саму суть останніх 12 років, впродовж яких Віктор Орбан знищував демократію в Угорщині.

А ще ці повідомлення підривають всіляку легітимність парламентських виборів в Угорщині, що відбудуться в неділю 3 квітня. (детально про передвиборчі розклади – у статті Угорщина проти України та ЄС: як вибори остаточно перетворили Орбана на союзника Росії)

Бюлетені, про які йдеться, знайшли за кордоном, бо Орбан дав можливість угорській діаспорі у сусідніх державах (у тому числі в Румунії) голосувати поштою. При цьому на знімках, що потрапили у ЗМІ видно, що в знищених документах позначки стоять біля опозиційних політичних сил.

Це – не єдине питання до багаторічного угорського прем’єра.

Так, навіть після повномасштабного російського військового вторгнення в Україну Орбан вважає "червоною лінією" енергетичні санкції ЄС проти Росії та виступає проти їхнього ухвалення. Угорщина продовжує спокійно імпортувати російську нафту та газ. Ба більше, незадовго до початку нового етапу війни, коли решта Європи стримувала Росію санкціями, прем'єр-міністр Угорщини особисто домовлявся із російським керівництвом про розширення поставок природного газу.

Також угорський уряд на чолі з Орбаном своєю постановою заборонив навіть перевезення територією Угорщини зброї, яка прямувала в Україну. Уряд виступає проти надання Україні угорської безпекової підтримки.

Утім, угорський лідер продовжує користуватися високою громадською підтримкою консервативного населення.

Більшість прихильників Орбана перебувають у інформаційній ізоляції.

Її формують афілійовані з урядом угорські ЗМІ та підсилює адміністративний ресурс у руках прем’єр-міністра. 

Угорців годують маніпулятивним наративом про те, що ці дії керівництва "вбережуть угорські родини від необхідності платити ціну через цю війну". Але ж реальність інша. Насправді що довше триватиме війна в Україні, то більше за неї платитимуть зокрема угорці. Кожен додатковий день гуманітарної катастрофи приносить мільйони біженців до ЄС. Ціни на енергоносії вже зростають по всій Європі.

І жодні контракти з Путіним не дозволять Угорщині уникнути наслідків війни.

Кожен день ігнорування Орбаном вимог України буде також днем, що ставитиме питання: як так сталося, що чинне керівництво Угорщини, що вибудувало свою політичну кар'єру, експлуатуючи символічний капітал героїв Угорської революції 1956 року проти радянської (російської) диктатури, тепер зраджують пам'ять цих героїв?

Угорщина стала точкою входу РФ до ІТ-систем ЄС/НАТО

30 грудня 2021 року, коли Сергєй Лавров у Москві вішав на костюм Петера Сійярто орден Дружби (найвищу державну нагороду Росії для іноземних громадян), сам Сійярто, тобто міністр закордонних справ Угорщини, вже знав, що російським хакерським групам вдалося проникнути в IT-систему МЗС Угорщини, скомпрометувавши комп’ютерні мережі та внутрішню кореспонденцію МЗС.

Знав, але змовчав.

Публічно про ці кіберінциденти стало відомо лише зараз. Як і про те, що їхні сліди ведуть до хакерських груп, що працюють на російську розвідку.

Вважається, що за операціями зі зламу системи МЗС стоять Федеральна служба безпеки та Служба військової розвідки ГРУ, які постійно атакували урядові мережі Угорщини протягом щонайменше десятиліття, намагаючись через них проникнути далі - у мережі інших держав-членів НАТО.

У останні роки, за часів третього уряду Орбана, було розформовано Управління кіберзахисту Угорщини (тобто уряд зробив крок до свідомого демонтажу системи кіберзахисту!!!). Після цього усі розвідувальні та державні органи мали проблеми з обміном інформацією із союзниками. По суті, вони почали працювати ізольовано, часом навіть змагаючись поміж собою.

Тож чергова велика хвиля російських атак миттєво знайшла та використала слабкі сторони нової системи.

Угорська дипломатія зазнала, зокрема, фішингових атак з боку групи APT28, діяльність якої пов’язують з ГРУ Генштабу Росії. Атака здійснювалась у форматі електронних листів, що містили шкідливе програмне забезпечення. Воно поширилося по всій внутрішній комп’ютерній мережі МЗС, але також інфікувало понад 150 робочих місць у більш ніж 90 угорських іноземних представництвах по всьому світу. 

Деякі із заражених урядових комп’ютерів були під’єднані до віддаленого "ботнету", з якого здійснювались скоординовані атаки на інші країни-члени НАТО.

Подекуди інші члени НАТО першими виявляли атаку на них з угорських урядових систем.

А це просто неймовірні наслідки.

До того ж коли вразливість угорської айті-системи компрометує захищені дані системи держави-союзника по НАТО – це завдає шкоди, яку важко усунути.

Проникнення російських хакерів в урядові мережі Угорщини здійснювалося і до, і під час вторгнення в Україну, в тому числі під час кризових самітів ЄС та НАТО, присвячених російському вторгненню. Але попри все це, до сьогодні уряд Угорщини так і не висунув жодних звинувачень проти Росії щодо кібершпигування.

Як знищували свободу медіа в Угорщині

Протягом останніх 12 років керівництва партії ФІДЕС на чолі з Віктором Орбаном свобода преси перебувала під постійним прицілом в Угорщині.

За ці роки до законів про ЗМІ внесли низку змін.

Зокрема, був змінений закон про Національне управління медіа та інфокомунікацій (NMHH) та Раду з питань ЗМІ. Обидві інституції відповідають за нагляд за угорським медіаринком, а фактично – втілюють централізацію медіаландшафту, перешкоджаючи плюралізму ЗМІ та свободі слова. 

Переважна більшість членів Ради з питань ЗМІ є представниками правлячої партії ФІДЕС.

Через механізми політичного та економічного тиску вони "сприяли" масовому скуповуванню контрольних пакетів акцій медіахолдингів та менших медіа  проурядовими олігархами, поступово перетворюючи ці ЗМІ на урядові рупори, формально лишаючи ці приватними і нібито незалежними.

В результаті був створений Центральноєвропейський фонд преси та медіа (KESMA), який тримає під урядовим впливом близько 500 приватних медіа. 

Одночасно громадські телерадіостанції та державні інформаційні агентства поступово опинилися під жорстким політичним контролем.

А щойно партія Орбана взяла під свій контроль основні угорські медіа-канали, опозиція та критика влади не лише зникла зі шпальт. Ці медіа почали агресивно атакувати угорську опозицію.

Зараз підконтрольна уряду машина угорських ЗМІ спрямована у тому числі проти Петера Маркі-Зая, що очолює передвиборчий список об’єднаної опозиції. Також вони ініціюють судові процесі за "наклеп", проти громадських організацій і незалежних журналістів, намагаючись змусити їх мовчати.

По суті, уряд Орбана відтворив російську модель централізованого медіапростору.

Він діє через маніпуляції громадською думкою за допомогою контрольованих дезінформаційних процесів та створення медіа-імперії, яка виконує політичні замовлення.

Проблеми з верховенством права

Впродовж багатьох років ЄС намагається долати опір демократії в Угорщині та протистояти порушенням верховенства права з боку цієї держави.

Останнє рішення Європейського суду підтверджує, що угорське законодавство та судова практика, зокрема у питаннях свободи слова, преси та біженців, суперечать законодавству ЄС.

Угорщина також перебуває під розслідуванням, ініційованим Європейською комісією та Європарламентом проти Угорщини відповідно до статті 7 Договору ЄС у зв'язку з ігноруванням фундаментальних цінностей ЄС. 

Річ у тім, що нинішнє керівництво Угорщини поставило під загрозу верховенство права - саму суть Європейського Союзу, втім досі не було за це притягнуто до відповідальності.

Тривалий час цей процес, ініційований в Брюсселі, не мав результатів через брак механізмів імплементації норм, що містяться у статті 7 Договору ЄС. Та наприкінці 2020 року нарешті схвалили так званий "механізм умовності", що дозволяє зменшити фінансування країнам-членам ЄС, які мають проблеми з верховенством права та негативно впливають на фінансовий стан європейських платників податків. Довгоочікуване рішення Суду ЄС, що розблокував цей механізм, з’явилося в лютому (деталі у новині Суд ЄС дозволив карати Угорщину та Польщу грошима за порушення верховенства права).

Новий інструмент створив правову підставу заморожувати багатомільярдні витрати бюджету ЄС для Угорщини.

Цей аргумент ЄС мав би прозвучати "достатньо голосно" навіть для нинішньої угорської автократичної влади. 

Але чи "почули" це угорські виборці в умовах контролю уряду над медіа?

Відповідь ми побачимо найближчими днями. Вибори 3 квітня покажуть, чи вдалося новому поколінню політиків на чолі з Петером Маркі-Заєм пробити залізну завісу медіа-імперії Орбана під час виборчої кампанії.

Згідно з попередніми опитуваннями, явка на виборах очікується високою. 

Хочеться вірити, що пам'ять угорського народу про антикомуністичну революцію 1956 року розтрощить інформаційний бункер автократизму.  

Авторка: Вікторія Бойко,

експертка з питань інформаційної та кібербезпеки Національного інституту стратегічних досліджень,

для "Європейської правди"