Как российско-украинская война вынудила Японию возобновить конфликт с РФ

Невирішені територіальні суперечки з РФ, найвищий рівень підтримки України та допомога, заради якої довелося переступати через власні принципи – все це про Японію. 

ЄвроПравда зазвичай не пише про країни Азії, проте для Японії ми залюбки зробили виняток. 

Адже це країна G7, яка активно допомагає Україні та підтримує наш рух до Європи. Допомога Японії часто залишається непоміченою в Україні. 

Щоб це виправити, ми поспілкувалися з послом України в Японії Сергієм Корсунським.

Як завжди, відповіді на наші запитання можна прочитати нижче, а можна подивитися на YouTube-каналі "Європейської правди".

На чиєму боці Японія?

Японія однозначно на стороні України. І це стосується як багатосторонніх форматів, тобто "Великої сімки" або голосування в Генасамблеї ООН чи в інших міжнародних структурах, так і на двосторонньому рівні.

Симпатії народу Японії і уряду – стовідсотково на боці нашої держави. В Японії рівень підтримки України становить неймовірні 88%.

За опитуваннями серед населення Японія є абсолютним лідером у світі у підтримці України.

Починаючи з перших днів агресії були дві заяви парламенту, потім вже ми нарахували 10 хвиль санкцій, допомога, яка надається різними шляхами на загальну суму $500 млн – і це тільки державний рівень.

Це і 14 літаків з гуманітарною допомогою невійськового характеру, які перенесли цю допомогу з Японії до Польщі і до Румунії, а звідти – до України.

Це і санкції, які були введені навіть проти прямого оточення Путіна.

Зрештою, це й той факт, що Росія включила Японію до списку недружніх країн і припинила з нею переговори стосовно мирної угоди.

Це все безпрецедентно. Вперше в історії в парламенті Японії виступив іноземний лідер – і це був президент Зеленський. Вперше в історії Японія надала допомогу для армії – і це для ЗСУ.

І таких "вперше" дуже багато.

Військова допомога Японії

Проблема полягає в тому, що в Японії діє найбільш пацифістська у світі конституція.

Вона була прийнята після Другої світової війни, коли японська нація переживала найсерйознішу емоційну кризу.

Стаття 9 цієї конституції повністю заперечує суверенне право нації на війну.

Тож відкинувши війну як засіб вирішення міжнародних спорів, Японія не має збройних сил. І саме на підставі цієї конституції розроблені підзаконні акти, які не дають можливості Японії надавати зброю будь-кому, а особливо – країнам, які перебувають у стані війни.

Втім, це не означає, що Японія не розуміє, що у нас відбувається. Є абсолютна симпатія і допомога абсолютно за всіма напрямками, які тільки можна придумати.

Але що стосується військової допомоги, то є пряма норма конституції, і в Японії це дуже важливо.

Натомість Японія зробила все можливе з того, що не є забороненим – було передано захисне спорядження: жилети, каски, все, що необхідно сучасному солдату. Це дуже довгий перелік різних захисних елементів для солдатів.

Потім окремо були дві партії костюмів хімзахисту. Йдеться про надсучасні костюми, які реально можуть допомогти в тому випадку, якщо агресор застосує хімічну зброю.

Але навіть для цього знадобилися спеціальні рішення уряду, адже винятки, зроблені для України, фактично межують з тими принципами, які зафіксовані в конституції та підзаконних актах.

Попри це, винятки для України були зроблені.

Чи є у Японії армія?

Насправді є, і вона дуже потужна і має у своєму розпорядження все найсучасніше озброєння: літаки, ракети ППО, спецназ і військово-морські сили.

Але різниця полягає в тому, що це сили самооборони, які не можуть атакувати супротивника, навіть якщо цей супротивник здійснює певні кроки, маневри або підготовку до нападу на Японію.

Ця норма викликає зараз гостру дискусію. Щоправда, це стосується не стільки Росії, скільки Північної Кореї, яка час від часу стріляє балістичними ракетами в бік Японського моря.

Протягом останніх трьох місяців Пхеньян демонструє просто безпрецедентну активність. Так, ці ракети не долітають, але виникає запитання, як діяти, якщо супутникова інформація показує, що готується реальна атака на Японію, проте превентивним ударом упередити її заборонено.

Тож у суспільстві йде дискусія, чи не час змінити підзаконні акти, які б дозволили силам самооборони атакувати супротивника тоді, коли є підтверджена і достовірна інформація стосовно можливої атаки на Японію.

Також є питання щодо Китаю. Воно більше стосується іншого територіального спору – островів Сенкаку. Це група незаселених островів, але вони розташовані в стратегічному районі між Окінавою і Тайванем.

Китай відкрито каже про те, що ці острови належать йому. І якщо одного дня КНР спробує висадити там десант, то Японія має реагувати.

Тому військово-морські сили Японії і берегова охорона постійно проводять навчання, і весь час ведуться дискусії на тему, "що робити в разі, якщо".

Загострення відносин із РФ

Після Другої світової війни між країнами так і не була підписана мирна угода.

Нинішня ситуація призвела до того, що між Японією та РФ були фактично припинені переговори стосовно північних територій, які були центром японської політики протягом багатьох років.

Зараз це питання перейшло у фазу, коли визнається: між країнами існує серйозний територіальний диспут.

Японія знову визнала чотири острови Курильської гряди територією, окупованою Росією.

Таку риторику тут не використовували щонайменше з 2007 року. Відповідно, Японія знову заявляє про свій суверенітет над цією територією.

І це не дрібниця – в Японії таким жестам надають дуже велике значення.

На додачу Росія стала проводити військові навчання біля цих островів, що погано сприймається Японією.

Хоча насправді всі ці навчання виглядають дуже гротескно. Наприклад, на Еторофу – найбільшому острові – росіяни провели навчання з боротьби із танками.

Тут вся Японія сміялася навзрид, адже такої зброї тут взагалі немає.

Військові гарантії для Японії

Питання війни з РФ чи Китаєм існує в японському політикумі в суто теоретичній площині.

Японія зовсім не беззахисна. І справа не лише в Силах самооборони. Існує угода між Японією і США, і є ядерні гарантії США, які поширюються навіть на острови Сенкаку, тобто стосовно Китаю.

Тобто в разі будь-якої атаки будь-якої країни, яка буде пов’язана з порушенням суверенітету чи територіальної цілісності Японії, США по повній програмі захищатимуть Японію, якщо необхідно – із використанням ядерної зброї.

Крім того, останнім часом Японія зміцнила військово-політичний альянс з Австралією. Ну, а наступного тижня буде саміт, коли до Японії приїдуть президент США Джо Байден, а також прем’єр-міністри Індії та Австралії.

Від цього саміту дуже багато очікують, він має дати відповідь, яку політику в регіоні будуть проводити США.

Хто в Японії підтримує РФ?

Наразі відмінність в оцінках щодо України існує лише в нюансах. Всі рішення щодо підтримки України та щодо санкцій приймалися консенсусом.

З іншого боку, звичайно, в Японії є окремі проросійські політики, вони активні, але їх дуже мало.

Вони продовжують робити заяви на кшталт: "Росія – наш партнер, вона наш сусід. Ми звідти отримуємо дешеві енергоресурси. І нам потрібно з ними продовжувати діалог". Але це вже не знаходить ніякої підтримки ні в суспільстві, ні в уряді.

Крім того, зараз росіяни настільки неймовірно по-хамськи поводяться стосовно японців, що їх не хочуть бачити навіть на Хоккайдо, де проросійські настрої завжди були найсильніші.

Енергетична криза

У Японії зовсім немає своїх енергоресурсів. Вони імпортують вугілля, нафту і зріджений газ.

Робиться це двома шляхами. Зріджений газ імпортується з 11 країн, найбільше – з Австралії.

Частка РФ складає близько 10%. Цей газ походить із проєктів "Сахалін-1" і "Сахалін-2", де співвласниками є японські компанії.

Що стосується нафти, то Японія закупає в РФ приблизно 4% своїх потреб – тут особливих проблем немає.

Але з газом виникли проблеми, коли його дефіцит виник у Європі. Багато європейських країн, насамперед Німеччина, вийшли на ринок зрідженого газу.

Одночасно це призвело до дефіциту зрідженого газу в Японії, і вийти з цієї ситуації буде нелегко.

Один із виходів – відновити роботу атомних станцій, більшість з яких були зупинені в 2011 році. Але це не дуже добре сприймається в суспільстві, яке пережило аварію на Фукусімі.

Схожа ситуація і на ринку продовольства. Світова продовольча криза безпосередньо Японії не стосується, але вона стосується Китаю.

А оскільки Китай є найбільшим торговельним партнером для всіх країн Азії, то проблеми у нього означають, що всім в Азії стає трохи гаряче.

Розмовляв Юрій Панченко, 

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"