Під головуванням міністра оборони США Ллойда Остіна сьогодні в Брюсселі у форматі "Рамштайн" пройде зустріч начальників штабів та міністрів оборони з майже 50 країн. 

Основним питанням зустрічі буде надання військової допомоги Україні. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у понеділок чітко озвучив потреби України: 1000 гаубиць, 500 танків, 300 ракетних систем залпового вогню та 2000 одиниць бронетехніки. Така кількість потрібна для встановлення паритету у важкому озброєнні з російськими військами та вигнання загарбників з української землі.

Більшість експертів називають такі вимоги Києва малореалістичними. Зокрема, бажана кількість гаубиць лише ненабагато поступається загальній кількості гаубиць такого калібру в арсеналі західних країн. 

Тим не менш, усі сигнали Заходу, що передували "Рамштайн-3", були швидше оптимістичними. І це дає сподівання не лише на збільшення військової допомоги, а й на прискорення її надання Україні. 

В очікуванні HIMARS

У переддень проведення зустрічі з'являється офіційне повідомлення на сайті Пентагону з анонсом зустрічі, необхідної для координації надання зброї Україні для забезпечення найкращого результату.

"Рамштайну-3" передувала заява Джо Байдена від 1 червня про новий, вже одинадцятий пакет військової допомоги Україні. "Я оголошую значний новий пакет безпекової допомоги, який надасть вчасну та критично важливу підтримку українському війську", – заявив Байден. 

Президент США підкреслює, що новий пакет допомоги надасть Україні "нові спроможності та просунуту зброю, включаючи HIMARS та боєприпаси, щоб захищати територію України від просування Росії".

Вартість нового пакета допомоги складає $700 млн і вперше включатиме артилерійські ракетні системи високої мобільності HIMARS, які вкрай необхідні ЗСУ.

Загалом оголошений пакет допомоги включає понад 1400 протиповітряних систем Stinger, більше ніж 6500 протитанкових комплексів Javelin, більше ніж 20 000 інших систем проти броньованої техніки, більше ніж 700 дронів Switchblade, 121 дрон Phoenix, 108 гаубиць 155-мм та боєприпаси до них, 90 тактичних бойових машин для перевезення гаубиць, 15 тактичних машин порятунку, 20 гелікоптерів Мі-17, сотні броньованих колісних високомобільних машин, 200 броньованих машин піхоти М113, більше ніж 7000 рушниць і боєприпаси до них, 75 000 наборів захисту та шоломів, системи лазерного наведення ракет, БПЛА Puma, безпілотні човни для захисту узбережжя, радари, вибухівку, системи зв’язку та прилади нічного бачення, захисне обладнання та екіпірування, медичні поставки та системи глушіння сигналів.

Початково планувалося поставити чотири артилерійські ракетні системи високої мобільності (HIMARS), проте відсутня інформація щодо початкової кількості ракет, які США відправлять разом з ними. 

Колін Кал, заступник міністра оборони США з питань політики, залишив відкритою можливість того, що Сполучені Штати можуть надіслати Україні додаткові HIMARS. За його словами, США в першу чергу хочуть отримати більше інформації про те, наскільки вони корисні. 

Навчання поводженню з системами забере близько трьох тижнів, після чого РСЗВ надійдуть в Україну.

"Ми повинні розпочати цю справу з раціональної та продуманої програми, яка підготує солдат до стандарту, за якого вони стануть ефективними", – сказав голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал армії Марк Міллі.

Він додає: "Не буде користі просто кинути цю систему зброї відразу в бій".

Краще Grey Eagle в небі, аніж…

Затвердження останнього пакета супроводжувалося як ніколи вагомими застереженнями з боку Сполучених Штатів. 

Адміністрація Байдена схвалила передачу перших чотирьох систем HIMARS лише після того, як отримала запевнення від України, що вона не буде використовувати їх для здійснення транскордонних атак на Росію. 

У Вашингтоні також вирішили надіслати для них боєприпаси, які мають дальність дії близько 45 миль, а не передову тактичну ракетну систему великої дальності (ATACMS), яка може сягати до 186 миль.

Втім, гарантії з боку Києва заспокоїли Вашингтон.

Свідченням цього стала поява інформації про можливу передачу нових складних систем. 

Нещодавно Reuters оприлюднило інформацію про можливий продаж Україні чотирьох безпілотників MQ-1C Grey Eagle з відповідними боєприпасами – ракетами AGM-114 Hellfire. 

У випадку, якщо все-таки буде прийняте рішення про постання безпілотників Grey Eagles до України, це означатиме нову главу в постачанні зброї в Україну і може відкрити двері для відправки Києву ще більш складних систем. 

Цінність Grey Eagle, відомого також як Reaper, полягає у тому, що безпілотник може літати до 30 годин, збирати величезні обсяги даних спостереження та стріляти точними ракетами Hellfire. Система багаторазова, на відміну від менших боєприпасів Switchblade, які США вже відправили на передову.

Проте ця система складна в експлуатації, тому, власне, на навчання може піти, за різними оцінками, від трьох тижнів до декількох місяців. Для використання Grey Eagle також потрібна велика наземна інфраструктура, включаючи посадкові смуги, а також безпечні комунікаційні лінії та обладнання. 

Саме ці складнощі, вочевидь, і зумовлюють те, що офіційного підтвердження продажу наразі немає. 

* * * * *

Позитивні новини напередодні "Рамштайну-3" дають підстави для обережного оптимізму. 

Рішучість США посилювати підтримку України, а також готовність передавати все більш сучасне та ефективне обладнання, ігноруючи погрози з боку РФ, мають задати загальний тон на засіданні.

Хоча отримання названих Києвом обсягів зброї виглядає малоймовірним, Україна цілком може сподіватися на істотне збільшення допомоги. 

Але в нинішній ситуації не менше значення, аніж обсяги допомоги, має її оперативність. 

За словами заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, Захід має прискорити надання допомоги Україні, адже кожного дня на фронті гинуть близько 100 військовослужбовців і ще близько 500 отримують поранення. 

Ці цифри разом із рішучістю США мають допомогти змінити настрої керівництва країн, які досі були стриманими у військовій допомозі Україні.

В першу чергу йдеться про Німеччину – затримки у передачі її зброї Україні вже викликали як гостру критику канцлера Шольца з боку опозиції, так і напруження всередині коаліції.

Тож з обережним оптимізмом чекаємо новин з Брюсселя.

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES