Свистки та вувузели у залі, протести на вулиці – саме за таких обставин парламент Північної Македонії 17 липня схвалив запропонований Францією компроміс із Болгарією.

А вже наступного дня міністри закордонних справ Північної Македонії та Болгарії провели засідання міжурядової комісії та підписали протокол, який має усунути всі непорозуміння між країнами.

Тим самим, Північна Македонія  розблокувала свій шлях до членства у ЄС.

Але чи дійсно для них тепер горить "зелене світло"?

І як це все вплине на інші країни, зокрема – на Україну, яка віднедавна також є кандидатом на вступ до ЄС?

Болгарський ультиматум

Перш за все, чому Північна Македонія мала йти на якісь поступки і при чому тут Болгарія?

У 2018 році, після підписання Преспанської угоди із Грецією (згідно з якою країна, тоді вона називала себе "Македонія", була змушена змінити назву, щоби та не співпадала з однойменною грецькою провінцією), у Північній Македонії вважали, що всі перешкоди на шляху до ЄС вже позаду.

Однак несподівано з’явився ще один бар’єр. 

Старт переговорів про вступ до ЄС заблокувала сусідня Болгарія, яка заждала від македонців істотних поступок. Серед іншого, вимагала навіть визнати, що македонська мова насправді є болгарською! А ще – внести зміни у підручники історії, подавши певні моменти історії під болгарським кутом зору.

Такий ультиматум, неприйнятний для Скоп'є, знову заблокував початок переговорів про вступ Північної Македонії до ЄС.

Зрештою, у 2022 році Франція, яка на той момент головувала у ЄС, взяла на себе роль посередника і запропонувала два механізми мирної угоди. Друга з них виявилася досить вдалою, її швидко ратифікував болгарський парламент.

Цю угоду позитивно сприйняв і македонський уряд, назвавши її умови "найкращим із можливого". Проте втілити ці домовленості виявилося дуже непросто.

Болючі поступки

На які поступки заради членства у ЄС пішла Північна Македонія?

Компроміс передбачає, що за деякий час Північна Македонія має внести зміни у конституцію, згадавши у ній болгар як одну з меншин країни.

Політична згода македонської влади на цей крок дозволить вже зараз перейти до першого етапу переговорів про членство у ЄС – скринінгу Європейською комісією законодавства Північної Македонії та його відповідності праву ЄС.

Проте самі переговори про членство почнуться лише після внесення цих змін до конституції.

Досягнутий компроміс привітали багато країн: і сам ЄС, і Сполучені Штати, і країни-сусіди. Більше за всіх радіє Албанія, адже албанська та македонська заявки на вступ до ЄС цих країн були неофіційно об’єднані, і проблеми Північної Македонії автоматично блокували початок переговорного процесу також для Албанії.

Не раді цьому лише самі македонці.

Соціологія свідчить, що угоду не підтримує близько 70% громадян країни. Вони хочуть до ЄС, але вважають, що це – завелика ціна.

Цим намагатиметься скористатися опозиція. В найбільшій опозиційній партії ВМРО-ДПМНЕ  обіцяють не дати жодного голосу на підтримку конституційних змін, і навіть хочуть змусити своїх депутатів написати нотаріальні обіцянки не голосувати за ці зміни. А крім того, збирають підписи, щоб змусити владу винести ці питання на загальнонаціональний референдум.

Попри це, влада впевнена, що знайде голоси для конституційних змін.

Там хочуть також переконати людей у своїй правоті. Зокрема, наголошують – поява у конституції згадок про болгарську меншину (при згадці про македонців, як державотворчий етнос) лише розбиває болгарську пропаганду, що вони – один народ.

А опозиція на таке відповідає, що це нічого не означає, адже окрім конституційних змін, країна має ратифікувати зміни, схвалені македонсько-болгарською міжурядовою комісією. Тексту цих змін ще немає, і це лише підігріває підозри, що з цими буде пов'язано чимало проблем.

В опозиції переконують, що серед вимог Болгарії фігуруватиме згода Скоп'є на те, що в офіційних органах ЄС македонська мова не фігуруватиме. Тобто, що держава відмовиться від своєї мови.

З цими звинуваченнями не погоджуються в уряді.

Там нагадують – вже 19 липня відбудеться перше засідання міжурядову конференцію з ЄС, на якій прем'єр-міністр Дімітар Ковачевський зачитає вступне слово македонською мовою, а фінальні документи будуть зроблені двома мовами - македонською і мовами ЄС. Як переконують в уряді, Євросоюз цим жестом визнає македонську мову. А відповідно, вона зможе стати однією з офіційних мов ЄС.

Наостанок, проблемною сферою є різне тлумачення історії двома країнами. Згідно з підписаним протоколом, цими питаннями займеться група істориків. Термін їх роботи не обмежується, хоча заплановано, що питання Середньовіччя будуть розглянуті протягом року. Історики дадуть рекомендації по освітленню суперечливих моментах у підручниках. При чому, ці рекомендації мають бути обов’язковими для обох країн.

І це - також аргумент македонської влади на користь того, що поступки є набагато меншими, аніж їх описує опозиція.  

Урок для України

Масові протести під будинком парламенту, що тривали протягом останніх тижнів, після схвалення "французького пакета" раптом зникли.

Це дає сподівання на те, що попри гучні заяви, опір опозиції виявиться не таким потужним.

Щось подібне було напередодні ратифікації Преспанської угоди. Тоді опозиція виступала категорично проти зміни назви крани на вимогу Греції, проте насправді була не проти, якщо відповідальність за це суперечливе рішення візьме на себе хтось інший.

Тож можна очікувати, що зміни до конституції теж пройдуть відносно спокійно.

Македонці, побачивши, що поступки Болгарії виявилися набагато меншими, аніж описує позиція, можуть змінити свою думку.

Зрештою, вступ до ЄС підтримує левова частка громадян Північної Македонії.

Щоправда, нема гарантій, що в процесі переговорів про членство Болгарія не збільшить свої вимоги. В уряді визнають: якщо ці вимоги будуть порушувати їхні червоні лінії, то у країни не буде іншого вибору, окрім як вийти з переговорів, звинувативши ЄС у нездатності вплинути на дії однієї з країн-членів.

Втім, сподіваються у Скоп’є, до цього справа не дійде. Зрештою, ЄС зараз вдалося обмежити вимоги Болгарії, змусивши Софію прибрати найбільш одіозні.

Останнє вкрай важливо і для України.

Не виключено, що на шляху до набуття членства у ЄС нам доведеться зіткнутися і з подібними ультиматумами з боку сусідів.

Поразкою ЄС вже є те, що вона дозволила розглядати історичні питання в процесі переговорів про вступ. Це може створити проблеми іншим  країнам-кандидатам.

Проте, майстерність, з якою ЄС вирішує цю проблему зараз, змусивши прибрати неприйнятні вимоги, але одночасно – даючи можливість зберегти обличчя, дає сподівання, що такі ультиматуми не стануть для нас нездоланими перешкодами.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"