300 тисяч людей, що стежили онлайн на сайті Flightradar за переміщенням одного літака, та побоювання про швидкий початок третьої світової війни - і підстав для цього було як ніколи багато. 

Все це - про візит на Тайвань делегації у складі шести представників Конгресу США  під головуванням спікерки Палати представників Ненсі Пелосі. 

Цей візит на перший погляд міг би здатися звичайним дипломатичним візитом в азійському турне делегації конгресменів. Проте на практиці він має всі шанси стати початком глибокої кризи американо-китайських відносин. 

Попри те, що найрадикальніші прогнози так і не реалізувалися - армія Китаю не стала збивати американський літак, а Пелосі жодним чином не поставила під сумнів територіальну цілісність Китаю, - цей візит напевно матиме довгострокові наслідки.

Вкрай небажаний візит

"Продемонструвати непохитну відданість Америки нашим союзникам і друзям у регіоні", - так Ненсі Пелосі охарактеризувала основне завдання свого азійського турне, яке мало охопити Японію, Південну Корею, Малайзію та Сінгапур.

Візит на Тайвань не анонсувався, хоча відповідні чутки стали ширитися в кінці липня. 

Проте навіть самих лише чуток виявилося достатньо, щоб 28 липня під час телефонної розмови американського та китайського лідерів Сі Цзіньпін заявив, що "Сполучені Штати повинні дотримуватися "принципу одного Китаю" і що Китай "рішуче виступає проти незалежності Тайваню та втручання зовнішніх сил". 

І це далеко не єдине попередження від Пекіна. 

Міністерство закордонних справ Китаю у вівторок оприлюднює заяву, якою засуджує візит спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань, оскільки це є серйозним порушенням принципу одного Китаю, а відповідно - порушує суверенітет і територіальну цілісність Китаю та підриває мир і стабільність у Тайванській протоці та надсилає серйозний неправильний сигнал сепаратистським силам щодо "незалежності Тайваню".

Втім, найбільш гучним стала заява "китайського Соловйова" - колишнього головреда Global Times Ху Сицзиня про те, що якщо літак із конгресменами будуть супроводжувати американські винищувачі, це буде трактуватися як вторгнення, що дає військовим всі підстави збивати їх.

Така заява лише посилила ефект від дій китайської армії. Уже 2 серпня Морське командування КНР розпочало військові навчання в Південнокитайському морі, які триватимуть до 6 серпня. 

Хуа Чуньїн, речниця МЗС Китаю, заявила: "Я можу вам сказати, що США будуть притягнуті до відповідальності та заплатять ціну за порушення суверенітету та інтересів безпеки Китаю". 

Чому Китай так нервово реагував на цей візит? Тим більше, що це не перший візит лідера Конгресу на Тайвань - у 1997 році острів відвідав Ньют Гінгріч.

Щоправда, між цими візитами є принципова різниця - Гінгріч був спікером-республіканцем за часів президенства демократа Білла Клінтона. А відповідно, було легше подати такий візит як власне рішення політика, що суперечить позиції офіційного Вашингтона.

Натомість Пелосі є представницею тієї ж самої партії, що і президент Джо Байден. Останній вже відзначився гучною заявою, першим з усіх президентів США публічно заявивши, що США підтримуватимуть Тайвань у разі агресії з боку Китаю. І тому в очах Піднебесної візит Пелосі є частиною розвороту політики США щодо Тайваню.

Ситуацію не могла змінити й заява президента Байдена, що американські військові не підтримують візит спікерки до Тайваню. Байден також запевнив, що політика США щодо Тайваню залишається незмінною, Вашингтон продовжує виступати проти намагань змінити статус-кво або підірвати мир і стабільність у Тайванській протоці. 

Втім, Пекін було не переконати - і тут є ще одна відмінність від 1997 року.

Повернення контролю над Тайванем є принципово важливим для Сі Цзіньпіна. А восени на нього чекають непрості перевибори, і такий ляпас від США неминуче вплине на його шанси переобратися. 

Інший Китай

Чому повернення Тайваню є таким принциповим для Китаю?

Республіка Китай - так офіційно звучить назва Тайваню - була створена у 1949 році, коли Китайська націоналістична партія, більш відома як Гоміндан, програла громадянську війну Комуністичній партії на материковій частині Китаю.

Після цього лідери та солдати Гоміндану перепливли на острів Тайвань та правили там декілька десятиліть. За цей час шляхи двох Китаїв суттєво розійшлися. Як показують соціологічні опитування, більшість людей у Тайвані ідентифікують себе як тайванців - тобто мають цілком відмінну від китайців ідентичність. 

Попри це, для офіційного Пекіна визнання незалежності Тайваню є абсолютно неприйнятним, а єдиною можливою стратегією на майбутнє є політика возз'єднання. Відносини між керівництвом Китаю та Тайваню є найскладнішими з початку їх протистояння, а багато аналітиків передбачають можливість вторгнення Китаю на Тайвань. 

Незалежність Тайваню визнали лише 13 країн, а також Ватикан.

Решта, в тому числі Україна, Тайвань не визнають. Втім, це не заважає мати де-факто дипломатичні відносини - функцію посольств Тайваню у світі виконують численні економічні консульства.   

Сполучені Штати так само, хоч і визнають КНР як єдиний законний уряд Китаю, паралельно підтримують зв'язки з Тайванем. У 1979 році Конгрес ухвалив Акт про взаємини з Тайванем, який включає також надання військової підтримки. 

Тайвань як Україна

"Солідарність Америки з 23 мільйонами жителів Тайваню є сьогодні як ніколи важливою, оскільки світ стоїть перед вибором між автократією та демократією", - йдеться у заяві Ненсі Пелосі, оприлюдненій відразу після приземлення її літака в аеропорті Тайбею.

А одночасно у Washington post вийшла її колонка, де спікерка детально пояснила мотиви свого рішення відвідати Тайвань.

Пелосі, яка два місяці тому відвідала Київ, залюбки порівнювала ці два візити.

"Коли я у квітні очолювала делегацію Конгресу в Києві — це був найвищий американський візит до обложеної країни, — я передала президенту Володимиру Зеленському, що ми захоплюємося тим, як його народ захищає демократію для України та всього світу. Вирушаючи на Тайвань, ми віддаємо честь нашої прихильності до демократії, підтверджуючи, що свободи Тайваню — і всіх інших демократій світу — необхідно поважати", - пише вона.

Ненсі Пелосі робить неабиякий наголос, що її подорож припадає на нелегкий час, коли світ стоїть перед вибором між автократією та демократією: "Оскільки Росія веде свою заздалегідь сплановану незаконну війну проти України, вбиваючи тисячі невинних, навіть дітей, важливо, щоб Америка та наші союзники чітко дали зрозуміти, що ми ніколи не поступаємося автократам".

В цьому контексті Пелосі також згадала про "жахливу ситуацію з правами людини в Пекіні", репресії "проти політичних свобод і прав людини в Гонконгу", а також про геноцид мусульман-уйгурів та "кампанію зі знищення мови, культури, релігії та самобутності народу Тибету".

Так само, зазначає Пелосі, Пекін погрожує Тайваню - і це не залишає Сполученим Штатам вибору. 

"На жаль, ця яскрава, міцна демократія, яку Freedom House називає однією з найвільніших у світі і яку гордо очолює жінка, президент Цай Інвень – під загрозою", – пише вона. 

* * * * *

Усі офіційні зустрічі Ненсі Пелосі на Тайвані заплановані на 3 серпня. 

Проте все головне вже було сказано та зроблено напередодні.

США показали, що не бояться погроз Китаю та мають намір підтримувати та захищати демократії по всьому світі - від України та Тайваню.

Також безумовно ще одне: цей візит став ляпасом особисто Сі Цзіньпіну. Лідер Китаю вже відреагував, ввівши обмеження для товарів із Тайваню. 

Навряд чи це буде єдиною відповіддю Пекіна - тож Сполученим Штатам (а також їхнім союзникам, включно з Україною) треба бути готовими до "сюрпризів" від Китаю. 

Ситуацію ускладнює той факт, що вже восени багаторічний лідер нації Сі Цзіньпін претендуватиме на третій термін лідерства у Компартії Китаю (якщо це вдасться, це буде прецедентом, що суперечить попереднім принципам КПК). А крім того, у серпні планується велика зустріч лідерів КНР щодо кадрових питань та нових ідей.

Наразі складно сказати, як цей візит вплине на шанси Сі Цзіньпіна переобратися на чолі КПК. 

Нездатність запобігти цьому візиту може зменшити ці шанси, але не виключено, що цей конфлікт лише мобілізує прихильників китайського лідера, змусивши їх забути про проблеми в економіці та жорсткі коронавірусні обмеження. 

Тим часом світ переходить у нову реальність, де все чіткіше вимальовуються союзники та вороги та формується нова архітектура світу, заснована на спільних цінностях.

В рамках цього нового світу Сполучені Штати демонструють на весь світ готовність знову протистояти авторитарним режимам, не зупиняючись перед ризиками.

І цей сигнал є позитивним як для Тайваню, так і для України.

Автор: Світлана Ковальчук, 

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES