Босния на разрыв: почему политический кризис дошел до уровня, угрожающего существованию государства
Менш ніж за місяць, 2 жовтня, в Боснії і Герцеговині мають відбутися загальні вибори.
Цього разу вони пройдуть у безпрецедентно гострій безпековій ситуації у країні. Багато хто оцінює нинішні безпекові ризики як найбільш небезпечні після завершення війни та підписання у 1995 році Дейтонських угод.
На додачу країна стала об'єктом протистояння геополітичних гравців – до суперечки Заходу та РФ приєдналася й Туреччина.
Усе це робить майбутні вибори ледь не визначальними – навіть для самого існування країни.
Не всі народи є рівними
Громадяни БіГ мають обрати п'ятьох президентів та чотирьох віцепрезидентів, спікерів трьох парламентів та 10 головуючих локальних парламентів, понад 500 депутатів 14 парламентів. А після виборів парламенти мають призначити 13 керівників урядів та понад 100 міністрів різного рівня.
Така кількість президентів, прем'єрів та депутатів пояснюється надзвичайно складною системою державного устрою – БіГ є федеративною державою, яка складається з двох ентитетів (бошняцько/мусульмансько-хорватська Федерація БіГ та Республіка Сербська, де абсолютна більшість населення – серби), 10 кантонів ФБіГ та округа Брчко (під міжнародним контролем).
Тому й обирається три члени Президії БіГ, по президенту та по два віце у РС та ФБіГ, депутати двопалатних парламентів БіГ, ентитетів та кантонів, а також прем’єри.
Крім того, виборча система, як і державний устрій загалом, збудована на етнічних принципах, що знайшло відображення в конституції БіГ. Вона передбачає існування трьох конституційних народів – бошняків (мусульмани), сербів та хорватів, а також "інших", тобто представників інших етнічних груп.
Інші не можуть бути обрані на вищі державні посади, до палат народів двопалатних парламентів БіГ.
Палати народів покликані захищати інтереси виключно конституційних народів, що є дискримінацією "інших". Не дивлячись на позицію щодо такої ситуації Міжнародного суду з прав людини, Суду БіГ та Офісу високого представника в БіГ, нічого не змінюється роками.
При цьому етнічний принцип нерівності учасників передвиборчої кампанії та порушення прав "інших" закріплено у виборчому законі.
З 2009 року ведеться бурхлива дискусія і всі погоджуються з необхідністю змінити закон, у тому числі й міжнародна спільнота, але віз і нині там. Місцеві політикани не можуть або не хочуть вирішувати проблему, а міжнародна спільнота каже: ми не будемо працювати за місцеву владу.
Високий представник Крістіан Шмідт декілька днів тому запропонував свій проєкт, дуже спірний. Згідно з ним, кантони у ФБіГ з домінуванням одної етнічної групи отримають більше представників у Палаті народів Федерації.
Це викликало різку критику з боку бошняків, які вважають, що проєкт Шмідта надає переваги саме боснійським хорватам та створює передумови для формування третього, хорватського ентитету, що суперечить і Дейтонським угодам, і конституції БіГ.
Крім того, в Парламенті ФБіГ саме хорвати та серби зможуть сформувати більшість, а бошняки, які складають більшість населення Федерації, опиняться у меншості. Шмідт образився на бошняків.
Але є одне питання, з конспірологічним душком. Шмідт – член ХСС Німеччини, а Драган Чович – лідер Хорватської демократичної співдружності (ХДС), яка є спорідненою з ХСС. І обидві політсили входять до Європейської народної партії. Ось і конфлікт інтересів або щось інше…
До речі, саме питання щодо закону зіштовхнуло Реджепа Таїпа Ердогана з керівництвом Хорватії під час його візиту до країни 8 вересня.
Турецький президент вважає, що представники конституційних народів БіГ самі повинні дійти згоди з питання виборчого закону.
У той час як керівники Хорватії підтримали втручання у справу високого представника та його проєкт виборчого закону.
Без шансів на об'єднання
На додачу, останніми роками в БіГ зберігається кризовий стан економіки.
У 2013-2019 роках економічне зростання стабільно уповільнювалося. Економіка частково почала відновлюватися в 2021 році, але нова хвиля COVID-19 знову зупинила її зростання.
Незважаючи на розширення свобод для бізнесу, сприятливу податкову систему та позитивні показники фіскалів, реформи – соціально-економічні та політичні – тупцяли на місці, що, крім іншого, призвело до призупинення руху на шляху до інтеграції в ЄС.
Мабуть, найбільш болючою та яскравою ілюстрацією кризового стану в БіГ є постійне зростання трудової еміграції. У 2013-2020 роках з країни виїхало близько 550 тисяч громадян, біля 40% з яких – віком від 20 до 45 років. А в 2021 році цей показник сягнув 170 тисяч, за один рік!
Але головне – в державі загострюється політична криза, в основі якої лежать вузькопартійні та особисті інтереси політичних лідерів, які практично не змінювалися з 1995 року, що вже є загрозою навіть для самого існування БіГ.
І, на жаль, саме ці політичні лідери є фаворитами перегонів за посаду члена Президії БіГ.
Мілорад Додік (він ще залишається впливовим політиком в РС, але вже не є лідером всіх боснійських сербів), голова Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) та член Президії БіГ, з початком виборчої кампанії знову повернувся до агресивної сепаратистської риторики та погроз виходу ентитету з БіГ ("Вперше в історії серби чекають свого часу").
Таким чином він реалізує план Путіна, який мріє перетворити РС на джерело дестабілізації Західних Балкан.
Лідер бошняків Бакір Ізетбегович (очолює Партію демократичних дій – ПДД), відстоюючи єдність БіГ, не проти перетворити її на унітарну державу без всяких ентитетів, тричленної Президії, сербських та хорватських прапорів, нагадуючи, що бошняки вже продемонстрували здатність захищати БіГ, маючи на увазі війну 1990-х років.
Туреччина, стратегічні відносини з якою заклав ще його батько – перший президент незалежної БіГ Алія Ізетбегович, – підтримує бошняків.
Ну а боснійські хорвати, частину з яких очолює Драган Чович зі своєю ХДС, за підтримки офіційного Загреба, стверджують про тиск на них в ФБіГ. І тому "для збереження свої ідентичності" хорвати вимагають створення "своєї політичної та територіальної одиниці", у чому їх часом підтримує Додік.
Є декілька політиків в БіГ, які намагаються змінити виборчі принципи з етнічних на громадянські.
Найбільш відомими є лідер Демократичного фронту Желько Комшич (став членом Президії від хорватського народу за підтримки в тому числі й бошняків), глава соціал-демократ Деніс Беширович, лідер Партії за краще майбутнє Фахрутдін Радончич та деякі інші. Але вони не мають значної підтримки ані всередині політичної еліти, ані в громадському секторі, а на виборах і досі очікують на підтримку "своїх" етнічних груп.
Півтора десятка інших опозиційних партій – лівих та правих – роз'єднані ідеологічно, релігійно, етнічно, територіально та є звичайними маргінальними, малочисельними політсилами у своїй більшості.
І найголовніше, що лідери різних політичних партій не здатні або не бажають домовлятися. Адже можливість була, коли в червні цього року, за ініціативою ЄС, 12 партій (а всього в БіГ понад 40 більш-менш відомих політичних гравців) підписали Угоду щодо принципів забезпечення функціонування БіГ на шляху до ЄС.
З’явилася надія – домовилися, почнуть спільно працювати. Але вже за тиждень все повернулося на свої місця – кожен сам за себе та проти всіх.
Зрозуміло, що в таких умовах передвиборча кампанія буде дуже брудною. Її учасники, як і раніше, поливатимуть один одного брудом, вишукуватимуть компромат. Це вже було. Більш небезпечним є інше.
У суспільстві посилюється страх перед можливою війною, страх за економічну ситуацію, через зростаючу бідність, вмираючі охорону здоров’я та освіту тощо. Інакше і бути не може – окремі заяви вождів основних партій вже виглядають як заклики до домінування своєї національної та релігійної ідентичності, прославлення "своїх" героїв минулої війни, бажання помститися.
І все це лише поглиблює розкол у суспільстві за національними та конфесійними ознаками. Як і у попередні роки, лідери партій та претенденти на різні посади жодного слова не кажуть про нагальну потребу об’єднання суспільства для захисту держави та кращого життя...
Боснійськими проблемами вміло користується Росія, яка підтримує сепаратистську риторику Додіка та підгодовує праворадикальні та націоналістичні парамілітарні організації в РС.
Останнім часом російські дипломати в БіГ навіть почали відверто погрожувати владі в Сараєво погіршенням відносин між двома країнами та якимись кроками у відповідь на продовження країною європейської та євроатлантичної інтеграції.
Вони активізували спроби добитися закриття Офісу високого представника, який залишається одним з гарантів цілісності БіГ. Не можна виключати й того, що в листопаді вони знову спробують ліквідувати Європейську військову місію в БіГ (EUFOR), яка є фактично стабілізаційними силами.
З іншого боку, США разом із західноєвропейськими країнами стурбовані ситуацією в БіГ та активізацією тут РФ.
А тому Захід все динамічніше розширює свою присутність в регіоні – дипломатичну та військову. Працюють вже чотири спецпредставники на Західних Балканах – від ЄС, США, Великої Британії та Німеччини, які сконцентровані в першу чергу на двох проблемах – нормалізації відносин Косова та Сербії і недопущенні подальшої дестабілізації в БіГ.
Нещодавно канцлер Німеччина Олаф Шольц заявив, що вважає за необхідне якомога швидше прийняти до Євросоюзу всі країни Західних Балкан (а також Україну). Заява стала потужною підтримкою тим політикам регіону, і зокрема БіГ, які не відступають від реалізації євроінтеграційних прагнень, та сигналом Росії – не допустимо сюди "русскій мір".
За декілька днів до початку повномасштабної російської агресії проти України, 23 лютого, Євросоюз схвалив рішення вдвічі збільшити контингент EUFOR в БіГ, що швидко було зроблено. В рамках планової ротації на базу Бутмір біля Сараєва прибув військовій підрозділ бундесверу, вперше за останні роки.
Ця подія може свідчити про те, що влада ФРН вирішила надати високому представнику Крістіану Шмідту та своєму спецпредставнику на Західних Балканах Мануелю Саррацину символічну підтримку від бундесверу і знову наголосити: ми допоможемо стабілізувати ситуацію в країні та не допустимо війни.
Згадані кроки Німеччини викликали незадоволення росіян, через що Додік не дав згоди на призначення нового посла ФРН.
Але у цьому геополітичному змаганні є ще один учасник – Туреччина.
За декілька днів після початку виборчої кампанії Реджеп Таїп Ердоган здійснив балканське турне та відвідав БіГ, Сербію та Хорватію. Переговори турецького президента з керівниками трьох країн засвідчили, що Анкара все динамічніше розширює свою присутність на Західних Балканах і тому її інтереси мають бути враховані всіма гравцями.
Не випадково саме Сараєво стало першим пунктом турне, а у Белграді та Загребі тема майбутніх виборів та закону БіГ про вибори була ледь не домінантою переговорів.
Ердоган у всіх трьох столицях чітко та однозначно зазначив: він не погодиться на зміни виборчого законодавства без врахування інтересів трьох конституційних народів, виступає проти втручання у цей процес інших сторін і не допустить розколу БіГ.
В регіоні така позиція була оцінена як дипломатичний ляпас хорватському президенту Зорану Мілановичу, який сподівався підняти тему виборів під час зустрічі з Ердоганом та добитися підтримки його пропозиції – проєкт закону має підготувати Офіс високого представника.
Ердоган висловив свою позицію так, що вона була сприйнята не тільки як позиція Туреччини, але й бошняків, яких він всіляко підтримує.
* * * * *
Отже, до виборів залишилося менше трьох тижнів. І не можна виключати, що багато чого може змінитися.
Наприклад, може статися диво – політикум БіГ схаменеться і домовиться щодо зміни виборчого закону, щоб етнічна складова залишилася у минулому, а всі громадяни країни отримали рівні права. Але дива бувають рідко.
Швидше за все, підсумки виборів не будуть принципово відрізнятися від попередніх, і "старі" вожді та три національні партії стануть переможцями перегонів.
Але якщо все ж таки проєкт Шмідта буде схвалений, то це може загальмувати євроінтеграцію БіГ.
Адже бошняки – основна рушійна сила інтеграції до Євросоюзу та НАТО – опиняться у меншості. А союз Човича з Додіком буде спрямований лише на укріплення своєї влади.
В РС додікові соціал-демократи втратять ще більше крісел на користь поміркованих політиків. У ФБіГ, як і після виборів 2018 року, буде тривалий час заблокована робота парламенту хорватами та сербами, з якими бошняки не захочуть домовлятися за підсумками виборів щодо призначень на державні посади.
В парламенті БіГ більшість отримують ПДД бошняків, СНСД сербів та ХДС хорватів. Важко сказати, хто стане членами Президії БіГ – можуть повернутися Ізетбегович, Чович, щодо Додіка – є питання, він багато втратив за час членства в цьому органі.
Водночас існує ймовірність появи у Президії нових облич, бо старі дуже старі. Але без цього надій на зміни дуже мало.
Залишилося не так багато часу – і ми побачимо, чи здатна БіГ вирватися з кризи, чи здатні політики піднятися над своїми інтересами до загальнодержавних та почати зміни на краще.
Якщо ні, то подальші сценарії для Боснії і Герцеговини – дуже сумні та трагічні.
Автор: Володимир Цибульник,
кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)