Время для войны, и не только с Россией. Какие приоритеты ЕС определила Урсула фон дер Ляйен на 2023 год

У середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила у Європарламенті з промовою "Про становище Союзу" (State of the Union). Цей щорічний виступ є юридичним обов’язком керівників виконавчої влади ЄС, що мають звітувати перед парламентарями; самі вони зазвичай використовують цю нагоду, щоби представити депутатам і громадянам свої найамбітніші плани та наміри.

Утім, виступ, який пролунав 14 вересня, був особливий навіть на цьому фоні.

Урсула офіційно проголосила те, що є в реальності – але те, що чимало європейських громадян відмовлялися визнавати:

Європейський Союз веде війну. І діяти має відповідно.

Адже навіть якщо ворожі танки, ракети та військові літаки не атакують територію ЄС (за рідкісними поки що винятками), Росія має інший арсенал війни з Європою, який вже задіяний на повну силу.

"Цю війну Росія розв’язала не тільки проти України. Це – війна проти нашої енергетики, проти нашої економіки, проти наших цінностей. Це війна проти нашого майбутнього", – переконувала вона депутатів. Урсула відверто попередила європейців, що попереду – непрості часи. Тож заходи, які вона запропонувала Європарламенту, були побудовані на усвідомленні цього. ЄС буде підтримувати малий бізнес, змінить правила гри для компаній на енергоринку тощо.

Ба більше, Урсула фон дер Ляєн впевнена, що Європі треба готуватися до гібридної війни також з найбільшим симпатиком Росії – автократичним Китаєм. А тому вона пропонує діяти на випередження.

Україна була центральною темою доповіді, хоч і далеко не єдиною. Звісно ж, йшлося про впевненість у спільній перемозі України та ЄС у цій війні. А головним для нас "невоєнним" сигналом стала заява про те, що Україна, Молдова та (хоч це і непевно) Грузія стануть членами Євросоюзу, а ось Туреччина – ні. Утім, у промові прозвучали й загрозливі (хоча реалістичні) для України сигнали. Наприклад, у сфері демографії та міграції.

А ще Урсула виступила за реформування Євросоюзу як такого, зі зміною балансів впливу та важелів влади.

Промова очільниці ЄК була візіонерською, геополітичною і дуже нетрадиційною для Євросоюзу. Вона визначила стратегічні проблеми, визнання частини з яких можна назвати справді революційним, однак не дала депутатам готові алгоритми їхнього вирішення.

Не всі у ЄС виявилися готові до такого підходу. Частина ЗМІ розкритикували саме цей візіонерський погляд, бо чекали більш приземлених речей, звичних за мирного періоду. А внутрішні суперечки у ЄС, які знову вийшли назовні на тлі промови, можуть ускладнити втілення глобальних ініціатив Урсули фон дер Ляєн.

Ми відібрали для вас найважливіше для України та Європи, що увійшло до SOTEU – так у ЄС скорочено називають звернення State of the (European) Union.

Перша геополітична

Щоби пояснити, у чому річ, коротко повернемося у недалеке минуле – в 2019 рік, коли держави-члени ЄС сформували новий склад виконавчого органу. Тоді його новообрана очільниця, німкеня фон дер Ляєн оголосила, що змінить роль ЄС у світі та керуватиму першою в історії Євросоюзу геополітичною Єврокомісією. Річ у тім, що досі Брюссель завжди показово уникав геополітичних рішень і намагався довести, що він – на відміну від національних урядів таких держав, як Британія чи США, – є технічним, бюрократичним органом. Але Урсула вирішила, що вимоги часу змінилися.

У перші роки, утім, це красиве гасло залишалося декларативним, за рідкісними винятками.

Все змінило повномасштабне вторгнення РФ. Брюссель почав протидіяти. Це змусило Урсулу згадати про її обіцянку та почати втілювати її. Рішення про статус кандидата для України (а разом із нею і для Молдови), забезпечене надзвичайно швидко, в обхід європейських правил та традицій, стало однією з багатьох ілюстрацій цього підходу.

У 2022 році ЄС справді (нарешті!) почав поводитися як геополітичний гравець, особливо у питаннях, що стосуються протидії російській агресії. Чи не вперше в історії єдина Європа почала ухвалювати кризові рішення "на льоту", як сталося, наприклад, із відкриттям кордонів для українців. Держави ЄС, які роками йшли до закриття та пожорсткішання прикордонного контролю, які мають юридичні зобов’язання закривати безвізовий пропуск у разі, якщо з України колись повалить потік біженців, з початком війни закрили очі на всі "мирні" заборони і ухвалили рішення дати притулок усім українцям, що тікають від війни.

А ще ЄС почав оплачувати мільярдні рахунки та постачання зброї до України (порушивши неписане табу), скасував торговельні обмеження тощо.

"Європейці знайшли сміливість робити правильні речі... Наша відповідь цього разу була миттєвою, і це те, чим ми маємо пишатися", – звернулася до депутатів фон дер Ляєн і попередила, що це далеко не кінець шляху.

Та геополітичний погляд цьогорічного SOTEU не обмежився згадкою про минуле.

Урсула оприлюднила пріоритети та цілі у подальших відносинах з Україною, яка, на її думку, має повністю інтегруватися до ЄС. Вона висловила впевненість у тому, що зрештою "Путін зазнає поразки, а Європа переможе". А ще підкреслила, що Росія – не єдиний противник, боротьба з яким потребує спільних зусиль. У своїй промові вона анонсувала: Євросоюз починає протистояння з Китаєм.

Та до цього питання повернемося трохи згодом, спершу – про Україну.

Від роумінгу до членства

Питання протидії російській агресії та солідарності з Україною було, безмовно, основним і у промові, і у виступах європарламентарів.

Уперше в історії на церемонію SOTEU запросили іноземну гостю – нею стала перша леді України Олена Зеленська, яку зал Європарламенту привітав оваціями. Та були ще дві гості Урсули фон дер Ляєн, яких мало хто помітив, доки президентка сама про них не розповіла і не повідомила, що ті зараз – у сесійній залі.

Магдалена Моравік та Агнешка Анікін – дві молоді польки, які були співзасновницями стихійної волонтерської групи "Центр", що зустрічала біженок з України і допомагала їм на центральному вокзалі Варшави у режимі 24/7 від 28 лютого до 14 квітня. Магдалена, яка до війни працювала у сфері арту та культури, прийшла до сесійної зали ЄП у футболці, створеній українськими художниками, із написом: "Деколонізуйте Росію". Історія про цих дівчат викликала у сесійній залі, напевно, більше захоплення, ніж поява там дружини українського президента.

Лише символами підтримка України не обмежилася.

Представлення Зеленської президентка ЄК доповнила анонсом про те, що ЄС виділяє 100 млн євро на відновлення українських шкіл, зруйнованих або пошкоджених під час війни. "Зараз частина школярів не має куди повертатися... А майбутнє України – саме у її школах", – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Утім, у цьому питанні є і ложка дьогтю.

Урсула не навела жодних деталей щодо того, чи планує ЄС якимось чином заохочувати українок та українців, що опинилися у ЄС, до повернення додому (у тому числі до відновлених шкіл). Натомість у іншій частині своєї промови Урсула фон дер Ляєн детально розповіла про наміри заохотити іноземних фахівців лишатися у ЄС, хоч і не згадала у цьому блоці конкретно про українців.

"Безробіття у ЄС зараз рекордно низьке, це добре, але тут є і зворотний бік. Європейським компаніям зараз бракує людей... Нам потрібні і водії, і консьєржі, і інженери та айтівці – тобто і некваліфіковані, і кваліфіковані працівники. Нам потрібні всі!" – заявила вона, заохочуючи держави-члени спільно змінити правила визнання кваліфікації іноземців, щоби інтегрувати їх до ринку праці ЄС.

І хоча зараз це звучить привабливо й для нас з огляду на велику кількість українців, що опинилися у Євросоюзі, активна трудова інтеграція має і зворотний ефект для Києва. Чим довше триватиме війна, тим складніше буде повернути додому фахівців, що вже почали облаштовувати життя на новому місці.

Можливо, єдиним вирішенням цієї проблеми є повна інтеграція України до Євросоюзу. І якраз тут від фон дер Ляєн прозвучала амбітна заява.

"Я хочу, щоб народи Західних Балкан, України, Молдови та Грузії знали: ви є частиною нашої родини, ви – майбутнє Євросоюзу, і наш Союз не є завершеним".

Звертає увагу те, що президентка у цьому переліку згадала Грузію, яка досі не має статусу кандидата і має доволі туманні перспективи його отримання щонайменше до зміни влади у цій країні, але проігнорувала Туреччину, що за документами є державою-кандидатом. Ця заява зафіксувала геополітичну реальність, адже кандидатство Туреччини давно перетворилося на формальність, а від лідерів ЄС дедалі частіше лунають заяви про те, що Анкара ніколи не стане європейською столицею і у питанні євроінтеграції Туреччини варто ставити крапку.

Та повернімося до України.

Жодних часових прогнозів або натяків щодо членства України у SOTEU не пролунало. Натомість у короткостроковій перспективі Єврокомісія ставить за мету створення єдиного ринку України та ЄС. "Єдиний ринок став однією з історій успіху Європи. Настав час зробити його історією успіху і для наших українських друзів", – пояснила президентка ЄК.

15 вересня Урсула фон дер Ляєн перебуватиме з візитом у Києві для переговорів саме з цього питання та, імовірно, представить Володимиру Зеленському та Денису Шмигалю деталі своєї ініціативи. А на початку жовтня це ж питання стане темою для обговорення саміту ЄС у Празі – тож процес вже рухається, хоч і без оприлюднення його подробиць.

Ще одна ініціатива президентки в рамках SOTEU – це обіцянка долучити Україну до зони безкоштовного мобільного роумінгу, яка діє між державами ЄС.

Що ж до повноцінного членства, то – будемо реалістами – воно навряд чи є можливим без реформування Євросоюзу. Про це неодноразово говорили лідери ЄС, а Урсула фон дер Ляєн назвала його серед пріоритетів, але є нюанси. Про них – трохи далі у статті.

Китайська загроза

Про гібридний (а передусім енергетичний) вплив Росії у Страсбурзі говорили багато, але звучали переважно очевидні речі. А ще Урсула вибачилася за помилки та короткозорість європейської політики в минулому.

"Одним з уроків війни стало усвідомлення того, що ми мали би раніше почути тих, хто знає Путіна... Ми мали почути також голоси, що лунали від держав-членів ЄС – Польщі, Балтії, Центральної та Східної Європи. А вони нам говорили, що Путін не зупиниться", – визнала фон дер Ляєн і окремо подякувала тим, хто готувався до енергетичної незалежності та витрачав на це кошти у той час, як інші не розуміли важливості питання.

Готовність до опору енергетичному впливу РФ та відмови від постачань з Росії, до слова, у Європарламенті була тотальною, майже одностайною. Угорці під час чотиригодинних дебатів просто мовчали. Голоси сумніву були лише від радикалів з лівої та правої сторін спектра, як-от французьких посткомуністів або німецьких (які нещодавно заявили про підтримку Путіна та втратили ще частину партійців). Французькій депутатці у відповідь на такий закид Урсула відверто і навіть грубо порадила "надсилати свої платіжки в Росію".

Сумніви у критиці РФ лунали також від праворадикальних депутатів з італійської пропутінської "Ліги" та від естонської Консервативної партії, яку багато хто вважає неофашистською. "Ви кажете, що ціни на енергоносії зросли через Путіна – але вони почали зростати за шість місяців до війни", – зауважив євродепутат від останньої Яак Мадісон.

"Я рада, що загалом у цій залі немає сумнівів, що це Путін призвів до цінової кризи, – відповіла йому фон дер Ляєн. – Тому було дивно чути цього депутата, який видавав з себе такого наївного, ніби він не помічає, що Путін давно веде проти Європи цінову війну. Скажіть, ви реально такий наївний, чи просто намагаєтеся не помічати фактів?" – жорстко і емоційно відповіла йому президентка ЄК, зірвавши аплодисменти.

Словом, опір російській агресії став головним пріоритетом Євросоюзу – але не єдиним.

У цьогорічному SOTEU президентка ЄК чи не вперше комплексно заявила, що Європа має бути готовою до іншої гібридної війни – з Китаєм.

Тут, урахувавши "російські" помилки, ЄС буде діяти на випередження.

У той час як Росія за багато років змогла поставити Європу в залежність від постачань викопних енергоносіїв, нафти і газу, Китай має схожі переваги у питаннях, пов’язаних з відновлюваною енергетикою.

У Брюсселі всерйоз занепокоєні домінуванням Китаю на світовому ринку сировини для літієвих акумуляторів та у видобуванні рідкоземельних металів, які виявилися критично важливими у XXI сторіччі, бо є незамінними для виробництва багатьох найменувань хайтек-продукції, а передусім для товарів, пов’язаних з зеленою енергетикою.

"Літій та рідкоземельні елементи замінюють у нашій економіці нафту і газ. Погана новина у тому, що тут знову на ринку домінує одна країна, і ця країна – не демократія", – констатувала президентка ЄК.

Над подоланням цієї залежності ЄС починає працювати вже зараз. Фон дер Ляєн оголосила про намір завершити укладання домовленостей з Чилі, Мексикою, Новою Зеландією тощо та про розвиток співпраці з Австралією та Індією для заміщення китайських постачань.

Одночасно у Європі заплановано будівництво виробничих потужностей, що мають скоротити залежність від китайських мікросхем.

ЄС має ухвалити два законодавчих акти, у яких буде зафіксована потреба подолати залежність у цих питаннях від авторитарних держав – це European Critical Raw Materials Act та European Chips Act (останній був анонсований торік).

До слова, жорстке ставлення Урсули фон дер Ляєн у її промові до Китаю – це зовсім не перебільшення. Президентка ЄК підкреслювала аналогії з Росією та наголосила, що Європа вже стикається з гібридними атаками Китаю, ліквідовує мережі пропаганди тощо. Тому схоже, що це – системна боротьба.

А її додатковий наслідок – ще більше потепління у відносинах ЄС із США, для яких протидія Китаю є геополітичним пріоритетом. Тут перехід Євросоюзу до гри у геополітику став дуже доречним.

А Урсула фон дер Ляєн окремо додала, що вважає протидію Китаю та Росії складовими спільної мети. "За кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін підписали домовленість про необмежену дружбу. І це багато про що каже", – пояснила вона у відповідях євродепутатам.

Союз реформи

Якщо брати за обсягом, то більша частина промови все ж були присвячена становищу всередині ЄС (яке виникло через зовнішні фактори, як-от російську агресію) та реформам, які ЄС змушений або планує проводити. І саме цей блок очікувано залишив задоволеними не всіх у Євросоюзі.

Бо знайти формулу, що пасувала би всім у період кризи, напевно, неможливо.

Як і раніше, пріоритетом лишається зелена енергетика. Але "зелені" незадоволені тим, що Єврокомісія через кризу лишає можливість дещо послабити темпи реформ. Німецькі зелені обурюються тим, що Єврокомісія дала "зелене світло" атомній енергії, проти якої вони виступають. Французи натомість звинувачують противників атомної енергії у лицемірстві. І навіть у самій Німеччині немає згоди – так, тамтешня опозиція вважає безглуздям зупинку АЕС у часи найжорсткішої енергетичної кризи.

"Німеччина не може зупиняти виробництво атомної електроенергії і одночасно просити Нідерланди постачати їй газ (для теплових станцій) за принципом солідарності", – пояснив глава групи Європейської народної партії, німець Мартін Веббер.

У чому всі сходяться – то це у тому, що Єврокомісія має діяти в енергетичній сфері.

І схоже, що через це Урсула все ж отримає карт-бланш від урядів на екстрені заходи у сфері енергетики, які розробила комісія.

Зокрема, планується провести глибоку реформу електроенергетичного сектора, який, на переконання ЄК, "перестав бути ринком". Через зростання вартості газу рахунки за електрику для європейських бізнесів зросли у рази, подекуди вдесятеро, і Брюссель планує втрутитися у формування цін. Також у комісії, як стверджує президентка, є план додаткового оподаткування тих енергетичних компаній, що отримують надприбутки – і це нібито дозволить мобілізувати 15 млрд євро.

Перехід на зелену енергетику продовжиться, і Брюссель вважає дуже перспективним водневий ринок та фінансуватиме перехід на водень як паливо через "водневий банк". На інвестиції у водневу енергетику ЄС передбачив бюджетні 3 млрд євро.

Одночасно Брюссель готує багатомільярдні програми компенсації малому і середньому бізнесу. Зокрема, через те, що саме по ньому боляче б’є зростання енергетичних рахунків. Деталі цих ініціатив під час промови, утім, ще потребують конкретизації.

Але головна реформа у ЄС лишається підвішеною.

Урсула фон дер Ляєн доволі рішуче висловилася за зміну базових, "статутних" документів ЄС, передусім Договору Євросоюзу, що існує у редакції Лісабонського договору, який діє з 2009 року.

Зокрема, реформи потребує система голосувань, у якій одна країна (і дуже часто це Угорщина) може зірвати голосування з ключових питань. Хоча про такі дії угорської влади Урсула фон дер Ляєн не згадала, та й взагалі воліла уникати критики Будапешта. За неї, утім, це робили євродепутати під час дебатів з приводу звернення State of the Union.

В реальності, доки Угорщиною керує Віктор Орбан і доки він має голос у ЄС, всі ці ініціативи також не мають багато шансів на ухвалення. І це шкодить також Україні, адже багато лідерів ЄС твердо дотримуються позиції, що вступ України до Євросоюзу буде можливий лише після проведення такої реформи.

З цієї пастки Брюссель має шукати вихід.

А поки його не знайдено, зближення України з Євросоюзом буде відбуватися секторально. Як-от щодо спільного ринку, про який Урсула фон дер Ляєн і поїхала домовлятися до Києва.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"