Выборы во время войны: грозит ли переизбрание Конгресса США уменьшением помощи Украине

Проміжні вибори у США, що відбудуться 8 листопада, за нормальних обставин не викликали би великої уваги в Україні. Але нинішні обставини є надзвичайними.

Повномасштабна агресія Росії проти України триває, набирає нових забарвлень, наводячи на думку про те, що війна може тривати ще довго. А це означає, що ще довго Україна потребуватиме допомоги з боку США.

Саме Сполучені Штати стали ключовим союзником України під час повномасштабної агресії РФ. Союзником, що надає Україні системну підтримку – від зброї до гуманітарної та економічної допомоги, що допомагає нашій країні виживати та продовжувати боротьбу.

Проте зовнішня політика у США не є на 100% прерогативою виконавчої влади.

Свою роль тут відіграє і законодавча влада – Конгрес. Тож результати виборів є важливими для нас.

Досі ми спостерігали збереження міцного консенсусу в Конгресі щодо необхідності надання Україні системної допомоги. І що важливо – і зараз досі не бачимо підстав говорити про його руйнування.

Але одночасно помітні нові виклики для цього консенсусу. Невипадково президент Джо Байден вже висловлює стурбованість ризиками урізання допомоги Україні. А за інформацією ЗМІ, у Білому домі планують винести на голосування схвалення обсягу допомоги для України на наступний рік ще до того, як повноваження нових конгресменів набудуть чинності.

Нове випробовування Трампом

Головна загроза наразі надходить від крила Республіканської партії, зорієнтованого на колишнього президента Дональда Трампа.

Сам Трамп та його прихильники ставлять під сумнів продовження підтримки України, чи принаймні продовження її в такому форматі та масштабі, як зараз. Про це вони неодноразово заявляли за останні місяці публічно.

Такі заяви добре "заходять" електорату (принаймні – базовому електорату Трампа), тож заяви про необхідність перегляду масштабної підтримки України з наближенням дня виборів лунають усе частіше і голосніше.

Чи можна говорити про реальну загрозу для України? І так, і ні.

З одного боку, динаміка співвідношення сил всередині Конгресу, дійсно, швидше за все, зміниться в гірший для нас бік. Трамп показав себе як потужного ідеологічного лідера партії (чи її крила), який був здатний провести до виборчого бюлетеня абсолютну більшість кандидатів, яких він підтримував.

Перспективи помітного збільшення кількості трампістів у Палаті представників цілком реальні.

Та водночас немає підстав вважати, що на наступний після виборів день допомога припиниться.

Перш за все, призначення такої допомоги не має зворотної дії. Тобто всі ті чималі кошти, що вже були "закомічені" (тобто розписані, призначені для України та проголосовані), будуть спрямовані на допомогу Україні.

До того ж Білий дім часто має можливість передавати певні суми або зброю без узгодження з Конгресом. Так само у Байдена залишається і такий потужний інструмент підтримки України, як ленд-ліз.

Іншими словами, загроза не термінова, а радше відкладена, на перспективу.

Трампісти можуть наробити нам шкоди вже у процесі обговорення наступних порцій допомоги для України. Коли лідер республіканців у Палаті представників Кевін Маккарті каже, що Україна не зможе більше розраховувати на "порожній чек", то він має на увазі саме на перспективу.

Не кажучи, звісно, про те, що, по суті, Україна ніколи не мала жодного "порожнього чека", і Маккарті про це добре знає. Але він все одно каже такі речі, бо вони добре резонують із настроями певного сегмента електоральної бази республіканців.

Важлива деталь – популізм Маккарті та інших трампістів.

Це означає, що коли певні кандидати потраплять до Конгресу, вони можуть і відійти від своїх позицій напередодні виборів.

Чи дійсно хтось із тих, хто зараз голосно каже, що Україна не заслуговує на масштабну (чи навіть жодну) підтримку, відійде від такої позиції після виборів? Знати напевно не можна. Але це можливо.

Баланс на користь України

Чи може зміна балансу в Конгресі після 8 листопада вплинути на підтримку України?

Нагадаємо, що останнє важливе голосування про допомогу Україні принесло таку кількість голосів "проти": 11 в Сенаті та 57 – у Палаті представників.

Тож про Сенат особливо хвилюватись точно не треба. Тим більше, що лідер республіканців там – Мітч Макконнелл – чітко дав зрозуміти, що його позиція не змінюється – він підтримує надання допомоги Україні й надалі.

Ну і співвідношення 11 сенаторів "проти" і 39 "за" – не таке погане. Воно навряд чи суттєво зміниться.

Тож основні ризики для України можуть виникнути саме у Палаті представників.

Можна припустити, що вже зараз прихильників недружньої для нас позиції там більше ніж 57. А вже незабаром їх стане набагато більше. Але це точно не буде більшість.

Більш того, важливо те, що далеко не всі республіканці і в цій палаті пристали до позиції трампістів. Яким саме буде співвідношення сил між різними фракціями партії, сказати наразі важко, але тут точно не буде одностайності.

Тому, за умови консолідації демократів навколо позиції президента та наявності нетрампістського крила республіканців, можна припустити, що швидкого негативного розвороту щодо України не буде (не кажучи вже про те, що нові депутати вступлять у свої ролі не відразу після виборів, а трохи пізніше).

Та чи дійсно немає загрози з боку демократів?

Замислитися про це змусив днями "лист 30", де представники лівого крила партії пропонували Вашингтону мати прямі перемовини з Москвою. Але цей лист швидко відізвали (з’ясувалося, що його підготували ще на початку літа).

До того ж навіть у його тексті не йдеться про припинення допомоги Україні чи просування умов мирної угоди, які би протистояли українським інтересам.

Парадоксальним чином цей лист, мабуть, зіграє позитивну роль, оскільки буде сигналом "прогресистам" не робити скороспілих заяв. Тим більше, один з авторитетів цього крила, принаймні, серед його ветеранів – Берні Сандерс – нещодавно зробив одну з найбільш палких проукраїнських своїх заяв.

* * * * *

Висновок такий: затягування війни на тлі зростання цін у Штатах, загострення політичної боротьби у США, збільшення шансів республіканців на вдалий виступ на виборах за одночасного посилення там прихильників Трампа – усе це негативні моменти для нас.

Але це все ж таки зовсім не означає, що прийшов час панікувати чи впадати у відчай.

Негайні загрози радикального скорочення допомоги Україні з боку США наразі відсутні.

Автор: Володимир Дубовик,

директор Центру міжнародних досліджень,
доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова