У Болгарії після тривалої політичної кризи відбулися четверті поспіль позачергові вибори. Найнижча за останні 32 роки явка засвідчила, що від виборів болгари стомилися.

І є всі шанси, що це – не останні дострокові вибори, які найближчим часом чекають Болгарію.

Втім, і це голосування принесло низку гучних результатів. На жаль, загальний підсумок виглядає тривожним для України.

Вибори без переможця

Що ж показали дострокові вибори до парламенту Болгарії?

Популістська політична сила "Є такий народ" Славі Трифонова, що каламутила воду в попередньому скликанні парламенту, цього разу виборчий бар'єр не подолала.

Найкращий результат – 25% – передбачувано здобула правоцентристська та токсична поміж інших парламентських сил партія колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії").

20% голосів набрала політична проєвропейська сила "Продовжуємо зміни", яку очолює також колишній прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков.

На третій позиції з 14% – партія етнічних меншин "Рух за права і свободи" (ДПС), 10% – у проросійського "Відродження" (тривожний сигнал – їхній результат зріс вдвічі) і 9% – у Болгарської соціалістичної партії (БСП). Також до парламенту потрапляє "Демократична Болгарія" (ДБ) із 7% голосів і "Болгарський підйом", яка долає необхідний 4%-й бар’єр.

Загалом у болгарському парламенті 240 місць, тож аби сформувати коаліцію, необхідно зібрати 121 голос.

Відповідно до болгарського законодавства, тепер президент країни Румен Радев має надати мандат на формування коаліції та уряду найбільшій фракції, тобто ГЄРБ. А якщо та не впорається із цим завданням – тій політичній силі, що здобула другий результат, тобто партії "Продовжуємо зміни".

Якщо ж і двох спроб буде замало, то третю силу, якій буде надано мандат, президент обиратиме вже самостійно. Ну і зрештою, якщо три поспіль спроби сформувати коаліцію виявляться безплідними, президент призначає на свій розсуд перехідний уряд. Саме такий сценарій і має шанси на втілення.

Здавалось б, на перший погляд, ГЄРБ має усі шанси сформувати коаліцію та уряд, який взявся б за питання інфляції, економічної та енергетичної кризи та вступу до єврозони, що планувався на 2023 рік.

Проте не все так просто.

Корупціонери та "друзі Путіна"

Що заважає переможцю виборів – партії ГЄРБ – знову сформувати коаліцію?

Попри високу підтримку партії серед пересічних болгар, у політичних колах ГЄРБ лишається токсичною.

У минулому складі парламенту, коли її лідер Бойко Борисов отримав мандат на формування коаліції, то відразу повернув його президентові. Охочих "замаститися" у корупційному минулому ГЄРБ не виявилось.

Нині теоретично спробувати сформувати коаліцію Борисов міг би з ДПС. Цю партію, що захищає інтереси етнічних меншин, вважають близькою до Борисова. До того ж для багатьох етнічних партій у регіоні загалом (приміром, у сусідній Румунії) членство в урядових коаліціях є стратегією виживання.

Однак у болгарському парламенті 240 місць, а це означає, що необхідно залучити 121 депутата, аби сформувати коаліцію. Сьогоднішня ситуація показує, що ГЄРБ отримає 67 місць, ДПС, яку вважають їхнім союзником, може розраховувати на 36. Тож не складається.

Далі починаються вкрай неприємні для Києва сценарії.

Недостатні голоси може додати проросійське "Відродження", і це буде чималою проблемою – у такому складі коаліції друзів України не буде.

Якщо ж до них долучиться ще й партія "Болгарський підйом" Стефана Янева, який вилетів з уряду Петкова за те, що вважав російський напад на Україну спецоперацією, то ситуація для Києва буде вкрай поганою.

Проте й у такий склад коаліції болгарські політологи не дуже вірять: мовляв, навряд чи у цю гру захоче грати "Відродження" – там плекають надії, що партія ще може зіграти роль "першої скрипки", адже її популярність зростає.

Хоча, з іншого боку, такий варіант влаштував би Москву, і кремлівські політтехнологи, вочевидь, готові над цим працювати.

Повернення до старих сварок

Другими приступити до формування коаліції можуть представники партії "Продовжуємо зміни" Кирила Петкова.

Проте депутатів у Петкова ще менше – лише 53. Відтак до коаліціади треба залучати ще більшу кількість гравців.

Причому ГЄРБ як партнера Петков категорично відкидає через токсичність Борисова, а інші політичні партії, що пройшли до парламенту, мають складну історію відносин з самим Петковим.

Найлегше було б порозумітися з "Демократичною Болгарією", але якщо її залучати, то голосів замало.

Ситуацію вирішило б приєднання як ДПС, так і БСП – разом вони мали б 109 голосів, але тоді сформувалася б мало не та ж сама коаліція, що розпалася у попередньому парламенті, з усіма її хворобами й ідеологічними суперечностями, в тому числі й з "українського питання", у якому соціалісти займають дуже помірковану позицію.

До того ж сам Петков про співпрацю з ДПС нічого позитивного не говорив – йому вони видаються не менш токсичними за ГЄРБ. І доцільно нагадати, що соціалісти у нинішній коаліції блокували передачу Україні важкої військової техніки. Тож цей сценарій також виглядає не дуже приємним для Києва.

Кого б не обрав президент Румен Радев як партію, якій буде надано третій шанс для формування коаліції, ймовірність того, що парламент спроможеться її сформувати, невисока.

Попередні спроби скласти коаліцію остаточно розсварять представників строкатого політичного ландшафту Болгарії.

Звісно, є якісь шанси на те, що буде сформовано технічну коаліцію, яка могла б принаймні ухвалити бюджет на наступний рік.

Борисов підштовхує до цього колег-парламентарів, апелюючи до того, що сам він на посаду прем’єра чи міністра в уряді не претендує.

Проте більше шансів все ж на те, що навіть якщо такий уряд і утвориться, то дуже ненадовго. Натомість вже взимку або навесні Болгарія піде на чергові позачергові вибори.

* * * * *

Поки болгарські політики продовжують "біг колом по граблях", політична криза знову веде до посилення позиції президента Румена Радева.

Швидше за все, він знову матиме можливість на свій розсуд сформувати новий перехідний уряд, додатково посиливши свій вплив. Для України це також не дуже приємний сценарій. Достатньо нагадати, що Радев відмовився підписувати звернення президентів східноєвропейських країн на підтримку прискореного вступу України до НАТО.

І що особливо небезпечно – нинішня політична криза повільно, але збільшує рейтинги відверто проросійських сил, в першу чергу "Відродження".

Запобігти цьому сценарію може співпраця проєвропейських сил. Проте цього у Болгарії немає і близько.

Автор: Сергій Герасимчук,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"