Будь-які виборчі події у США ще з 2016 року стали форсмажорними періодами для компаній-власників найбільших онлайн-платформ.

Якщо раніше резонансними були скандали навколо Cambridge Analytica, яка зловживала персональними даними користувачів для мікротаргетування політичної реклами, то під час виборів-2020 мікротаргетинг уже здавався квіточками.

Ескалація соціальної напруги через дезінформацію про підробку результатів виборів вилилася у штурм Капітолію учасниками конспірологічного руху QAnon та іншими прихильниками Дональда Трампа. Аби бодай якось стабілізувати ситуацію,

Meta заборонила транслювати будь-яку політичну рекламу на чотири місяці після дня голосування.

Нещодавно відбулися проміжні вибори до Сенату США, і поки що обійшлося без скандалів.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як на виклики, пов’язані з волевиявленням, реагували соціальні мережі. Зокрема, як онлайн-платформи готувалися до виборів, які спеціальні політики вони вводили та які з цих практик могли б бути корисними для України.  

Meta

Компанія Meta, якій належать Facebook та Instagram, почала готуватися до цьогорічних виборів ще в середині серпня, майже за три місяці до дня голосування.

За основу корпорація взяла досвід президентських виборів 2020 року, коли за тиждень до дня голосування і майже на чотири місяці після нього користувачам заборонили транслювати нову політичну рекламу внаслідок підвищення соціальної напруги.

Meta заздалегідь обмежила можливість транслювати нові політичні рекламні дописи за тиждень до дня голосування.

Тобто - з 1 по 9 листопада. Втім, реклама, запущена до 1 листопада, все ще доступна користувачам. Компанія пояснила це рішення тим, що обмеження запускати нову рекламу дозволить їм більш прискіпливо модерувати дописи, які стосуються виборів, і пропустити менше шкідливого контенту.

Також компанія опублікувала Трекер витрат кандидатів на політичну рекламу в мережі (Elections Ad Spending Tracker), який виявився табличкою, де наведені суми витрат на політичну рекламу кожного з кандидатів по виборчих округах.

Один із найбільш актуальних викликів під час передвиборчої кампанії у мережі — це поширення дезінформації про непрозорість самої процедури голосування та підрахунку голосів.

Саме з вимогою перерахунку голосів після поразки Трампа на президентських виборах 2020 року його прихильники увірвалися в будівлю Капітолію, що призвело до п'яти смертей та поранення понад 50 людей. Саме тому Meta реалізувала низку ініціатив для інформування американських громадян про особливості процедури та перебігу виборів у США. Зокрема, компанія:

- створила Центр інформації про голосування;

- надала можливість державним і місцевим виборчим органам надсилати користувачам push-сповіщення "Voting Alerts" із новою інформацією про вибори в їхній громаді;

- інвестувала $5 млн в ініціативи, присвячені фактчекінгу та медіаграмотності перед виборами;

- додала сповіщення про вибори в новинній стрічці не лише англійською, а й другою мовою, з контекстом якої часто взаємодіє користувач (наприклад, іспанською);

- додала до історій у Facebook та Instagram стікер для популяризації реєстрації на голосування — вони перескеровують на офіційні джерела з інформацією про вибори.

Також компанія заявляє про співпрацю з Федеральним бюро розслідувань та Агентством з кібербезпеки та захисту інфраструктури, яка має на меті убезпечити онлайн-простір від дезінформації та маніпуляцій щодо виборів, іноземного втручання й мобілізації радикальних груп населення.

Представники Meta не повідомляють точних даних про те, скільки шкідливого контенту видалили перед виборами, але заявляють, що станом на серпень 2022 року компанія виявила понад тисячу мілітаризованих суспільних рухів та видалила понад 4 тисячі сторінок, понад 20 тисяч груп, понад 200 заходів, майже 60 тисяч профілів у Facebook та майже 39 тисяч профілів в Instagram, які підтримували радикальний рух QAnon.. 

Twitter

У Twitter також є спеціальні політики на період виборчих процесів — Civil Integrity Policy. Відповідно до них, маніпулятивний чи оманливий контент можуть або видаляти, або позначати.

До маркування про маніпулятивний чи дезінформаційний контент можуть також додавати посилання на коректну інформацію, а також обмежити можливість лайкати та ділитися промаркованими твітами, якщо, на думку Twitter, цей контент може нести шкоду. 

Цьогоріч соціальна мережа опублікувала повідомлення про свій підхід до виборів у США. Twitter оголосив про запуск нового, більш ефективного способу маркування маніпулятивного контенту, який збільшив кількість переходів на посилання з коректною інформацією на 17%.

Подібно до Meta, Twitter використовує підхід "на випередження" до дезінформації та маніпуляцій.

До стрічки американських користувачів платформа додає інформаційні повідомлення на теми, довкола яких найбільш ймовірно може бути багато маніпуляцій — наприклад, про голосування поштою та процедуру підрахунку голосів.

Також посилання на такі інформаційні повідомлення з’являються, коли користувачі зі США вводять у пошуковику запити, пов’язані з виборами. 

Крім цього, Twitter додав спеціальні сторінки "івент-хаби" для різних штатів, де в режимі реального часу можна отримувати інформацію про кандидатів у цьому штаті, а також новини від місцевих ЗМІ.

До того ж на період передвиборчої кампанії на головну сторінку соцмережі додали окрему вкладку "Вибори у США", де теж у режимі реального часу можна спостерігати за національними новинами англійською та іспанською мовами, підібрані командою Twitter, локальні новини по штатах, а також просвітницький контент від профільних неполітичних державних організацій та ГО. 

На період передвиборчої кампанії змінився вигляд профілів кандидатів на виборчі посади.

Так, їхні сторінки містять маркування про те, що ця людина балотується на виборах, а також основну інформацію про кандидата — куди саме він чи вона балотується (в Сенат, Палату представників чи на посаду губернатора) та номер його чи її виборчого округу.

Також Twitter запустив додаткові безпекові функції для їхніх профілів, щоб запобігти зламу. 

Google

Як і Meta чи Twitter, Google вжив додаткових заходів для коректного інформування користувачів про вибори у США. Зокрема, задавши в пошукових запити, пов’язані з виборами, американський користувач побачить спеціальну панель із надійною інформацією про вибори.

Для наповнення цих панелей Google співпрацює з громадською організацією "Democracy Works", яка, своєю чергою, напряму комунікує з органами адміністрування виборів у штатах і з Associated Press. Крім цього, Google додав нову функцію — фільтрувати новини щодо виборів за штатами. 

Також компанія заявляє, що працює над удосконаленням алгоритмів пропонування відео в YouTube, аби пріоритет мав контент про вибори від авторитетних джерел. 

У Google усвідомлюють, що передвиборчий період особливо небезпечний у контексті кібербезпеки, тому спеціалісти вживають додаткових заходів для захисту акаунтів користувачів (особливо кандидатів та інших публічних осіб) від зламу.

Представники Google навіть розробили та провели тренінги для журналістів щодо виявлення та протидії дезінформації. 

Прикметно, що компанія заявляє й про вдосконалення політики прозорості політичної реклами на своїх платформах.

Google має свій аналог архіву політичної реклами, подібний до Бібліотеки реклами Facebook — Political Ads Transparency Report. Перед цьогорічними виборами Google удосконалив користувацький інтерфейс архіву, розширив функціонал фільтрування даних і кількість публічних даних щодо політичної реклами. 

TikTok

Після президентських виборів 2020 року TikTok визнав, що міг би зробити більше для захисту своєї платформи від поширення передвиборчої дезінформації та маніпуляцій.

Тож цьогоріч компанія почала моніторинг політичного контенту на платформі ще влітку, на шість тижнів раніше, ніж перед попередніми виборами. 

ТікТок досі забороняє політичну рекламу на своїй платформі, адже, згідно з філософією компанії, ця мережа — про розваги, самовираження та креатив, а не передвиборчу агітацію. Саме тому TikTok заявляє, що працює з лідерами думок та рекламними агенціями над дотримання цих правил та покращує функціонал для маркування платної співпраці кріейторів.

Мережа публікує просвітницький контент із роз’ясненням політик компанії, а також проводять брифінги та круглі столи з топовими лідерами думок та рекламними агенціями щодо контенту, який стосується виборів.

Також ТікТок вводить маркування контенту від представників уряду, державних інституцій, політиків та політичних партій. Весь контент, що певним чином стосується виборів, також матиме відповідне маркування. 

Основний фокус TikTok — просвітницькі заходи. Подібно до інших компаній, ця платформа запустила інформаційний центр щодо виборів, де публікує інформацію про процедуру голосування, реєстрацію виборців тощо.

Для наповнення цього центру компанія співпрацює з американськими державними та недержавними організаціями у сфері виборів. 

*****

Отже, головним фокусом спеціальних заходів багатьох соціальних мереж у підготовці до американських виборів стали просвітницькі заходи та кібербезпека.

Усі платформи створили спеціальні центри доступу до надійної інформації, адже одним із головних занепокоєнь перед виборами було поширення маніпуляцій щодо прозорості волевиявлення та легітимності його майбутніх результатів.

Для наповнення контентом цих інформаційних центрів компанії активно співпрацюють із державними інституціями та громадськими організаціями.

Meta і Google приділили особливу увагу прозорості витрат на політичну рекламу, а також моніторингу такого контенту.

На жаль, Google досі не надає публічного доступу до даних про політичну рекламу в українському сегменті, що не дозволяє нам отримати найбільш точні дані про реальні витрати на політичну рекламу українських кандидатів на виборні посади, а також відслідковувати спроби маніпулювати громадською думкою.

Майже всі техногіганти, що домінують у світовому інформаційному просторі, мають штаб-квартири у Штатах, тому найбільше зусиль та ресурсів вони виділяють саме на американські вибори.

Аналогічним чином можна вдосконалювати політики соцмереж на іноземних ринках, яким для Facebook чи Twitter є Україна. 

У другій частині цієї статті, присвяченій американським виборам, ми розглянемо, наскільки ефективними виявилися ці політики та що насправді відбувалося в онлайн-просторі під час передвиборчої агітації США.

Авторка: Анастасія Романюк,

фахівчиня з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА