Україна давно чекає на рішення міжнародних судів про те, що Росія контролює так звану "владу ДНР". Вже ближчим часом, сподіваємося, такий вердикт буде винесений Європейським судом з прав людини, і тоді на нього, як на юридично доведений факт, зможуть посилатися також інші судові інституції у світі.

Але є суди, які вже зараз визнають очевидне. Це сталося, зокрема, на засіданні окружного суду Гааги, який 17 листопада 2022 року виніс перше рішення у справі про збиття авіалайнера MH17 в небі над Донбасом у 2014 році.

Ми говоримо про перше рішення, бо вже зараз йдеться про продовження судового процесу з новими обвинуваченими. З російськими військовими. Про це напряму йдеться у вироку суду, і це – ще один епізод української перемоги.

Вже навесні може розпочатися новий процес, фундамент якого був закладений у рішенні від 17 листопада 2022 року.

А ще дуже позитивним сигналом (навіть якщо це звучить дивно!) стало те, що суд виправдав одного зі звинувачених. Детально про це – у короткому відеорепортажі "Європейської правди" з суду.  

А для тих, хто віддає перевагу читанню, пропонуємо детальніший текстовий матеріал.

Рішення суду: коротко про головне

Напередодні "Європейська правда" вже розповідала про те, яким може бути рішення суду у справі про збитий авіалайнер, але тепер воно стало реальністю. Тож варто стисло описати рішення, якого дійшли судді Гаазького суду.

Основні прогнози та очікування підтвердилися. Найголовніше – те, що суд не в усьому став на сторону слідства та прокуратури і навіть виправдав одного з підозрюваних, Олега Пулатова. Це виправдання, хай як дивно це звучить, стало одним із дуже позитивних результатів слухань.

Щодо трьох інших підсудних – сумнозвісного Ігоря Гіркіна, а також Сергія Дубінського та Леоніда Харченка – суд визнав докази та аргументи слідства переконливими та визнав їх виконавцями постачання до України комплексу "Бук", що збив авіалайнер, та його евакуації до Росії після фатального пострілу. Всі троє засуджені до довічного ув’язнення. Окрім цього, троє засуджених, у разі їхнього затримання або арешту їхніх активів за окремим позовом, мали б компенсувати збитки в обсязі 16 млн євро (50 тисяч євро на людину, стандартна сума компенсацій для цивільної авіації, плюс додаткові виплати).

Формально вирок ще не набув сили – будь-хто з обвинувачених має право його оскаржити. Утім, зважаючи на те, що вони ігнорували процес, це видається малореальним.

Чи буде вирок виконаний – окреме питання, і до нього ЄвроПравда повернеться згодом.

Ще одна важлива для нас деталь: суд вважає, що росіяни та "група Гіркіна" зокрема не мали на меті збивати авіалайнер MH17. Їхньою ціллю були українські літаки, а "Боїнг" уразили помилково – але це не зменшує вину, бо збивання жодних літаків не було припустимим.

Те, що трьох обвинувачуваних все ж визнали винними, означає, що суд визнав себе компетентним розглядати цю справу. Це не було очевидним, оскільки військові комбатанти не можуть бути підсудними у суді за дії під час ведення війни. Однак суд встановив, що так звані "ДНРівці" на той час не мали статусу комбатантів (це важливо, бо спрощує притягнення до відповідальності інших "колег" Гіркіна).

Також – і це ледь не головне – Гаазький суд встановив, що "сепаратистські" райони Донбасу на той час перебували "під загальним контролем Росії" – і політично, і  у питаннях  постачання зброї чи військової координації.

Тепер про все це детальніше.

Чому виправдання росіянина Пулатова є чудовою новиною

Процес у справі MH17 – це не тільки про юриспруденцію, а заочне засудження винних у катастрофі – це далеко не головний результат судових слухань.

Набагато важливішою є суспільна складова слухань, що проходили у захищеному судовому комплексі Схіпхола, що розташований на території головного аеропорту Нідерландів.

На жаль, навіть зараз, після початку великої війни РФ проти України, в державах Європи не бракує тих, хто тривалий час живився міфами російської пропаганди й досі вважає, що "зараз, звісно, Росія є агресором, але раніше на Донбасі було не так однозначно". Відсутність судового вироку щодо катастрофи MH17 додавала аргументів прихильникам такого бачення.

Саме тому було важливо отримати не просто обвинувальний вирок суду, а такий вирок, який викличе безумовну довіру в європейських суспільствах.

І саме тому виправдання одного з підозрюваних – це чудовий результат!

Європейці загалом схильні довіряти своїй судовій системі (бо мають підстави для такої довіри). А таке рішення суду якнайкраще свідчить, що суд не був "філіалом прокуратури" і досліджував надані докази, а не просто схвалював звинувачення, запропоновані нідерландськими прокурорами.

Та й загалом під час оголошення вироку (ЄвроПравда вела його пряму трансляцію на своєму youtube-каналі, можете її переглянути) суд неодноразово сперечався зі звинуваченням – наприклад, розкритикував медійну діяльність прокурорів під час процесу, яка не вплинула на розслідування, однак не була виправдана, на думку суддівської групи.

До речі, у нідерландських ЗМІ цей елемент рішення отримав саме таку характеристику. Провідні ЗМІ в один голос пишуть, що засудження лише частини підозрюваних підвищує і без того високу довіру до процесу. 

Важливо також, що суд, виправдовуючи Олега Пулатова, не поставив під сумнів докази його ролі у війні на Донбасі, зібрані слідством (тобто не підважив докази загалом), а лише не погодився з оцінкою його ролі конкретно в епізоді з "Буком".

Не останні підозрювані

Як ми вже розповідали у статті з описом судового процесу, у цьому процесу Гаазький суд не ставив собі за мету покарати усіх винних. Також через складність обвинувачень і для гарантії позитивного рішення слідство не намагалися переконати суд, що Гіркін та компанія мали намір збити літак, і ця стратегія обвинувачення спрацювала.

Суд дійшов висновку, що пасажирський літак збили помилково.

ЗРК "Бук" привезли з Російської Федерації передусім для збивання українських військових літаків. Тому після катастрофи MH17 цей комплекс "швидко вивезли в Російську Федерацію, розраховуючи на те, що це дозволить запобігти міжнародному скандалу". Утім, суд вважає, що намір збивати військові, а не цивільні літаки не зменшує вину обвинувачуваних. "Обвинувачувані, що не є комбатантами, не мали права здійснювати обстріл також військового літака", – проголосив у четвер головуючий на процесі суддя Гендрік Стейнхаус.

Четвірка підозрюваних на момент катастрофи MH17 справді офіційно не була у складі збройних сил Росії, і вони постійно це підкреслювали (саме тому їх обрали для першого процесу).

Але це не означає, що не існує інших причетних до загибелі авіалайнера.

Рішення від 17 листопада відкрило шпаринку для засудження також інших винних.

Очевидно, що саме по собі збиття літака вчинив не Гіркін чи хтось із його аватарів, а кадровий розрахунок ЗРК, який супроводжував його з розташованої у РФ військової частини. Також очевидно, що вину поділяють ті, хто давав вказівку на виїзд ЗРК до України тощо.

Однак засудження військових за виконання наказів, нехай навіть очевидно незаконних наказів – це дуже нетривіальне завдання, бо правила ведення війни не регулюються звичайними "цивільними" статтями кримінального кодексу.

А встановлення тих, хто давав наказ – ще складніше завдання, для цього не завадили би покази виконавців.

Однак нідерландська прокуратура не планує зупинятися та вже оголосила, що навесні має оголосити нові звинувачення та почати новий процес. Цього разу – проти екіпажу "Бука". Та й це не буде завершенням історії. Бо одним із головних результатів процесу у Схіпхолі стало рішення суду про те, що саме Росія контролювала "ДНР" під час збиття лайнера MH17.

І ця безпрецедентна складова рішення ще точно матиме розвиток.

Що з покаранням?

Не стало несподіванкою те, що жоден із підозрюваних не був присутній на слуханнях.

Не було в Амстердамі також виправданого судом Олега Пулатова, якого представляли адвокати, найімовірніше, найняті російськими спецслужбами для того, щоб отримати доступ до матеріалів слідства (ми це пояснювали у нещодавній та попередніх публікаціях по темі).

Тому може виникнути запитання: то що ж з реальним покаранням винних? Чи це просто віртуальний суд, що не матиме жодного впливу?

Відповідь на це запитання має кілька складових.

Перш за все, вплив буде. Вагомість та значення цього суду не обмежується лише посадкою Гіркіна (якщо, звісно, його ще не ліквідували десь у Росії або й у степах Херсонщини). Значно важливішим є вплив цього рішення на інформаційний порядок денний у країнах ЄС, на наративи російської пропаганди. Це не варто недооцінювати.

Крім того, окружний суд Гааги ухвалив доволі революційне рішення про те, що Росія здійснювала контроль на Донбасі, і це теж дуже цікавий прецедент.

Але до того ж не можна виключити, що хтось із трійки засуджених опиниться за ґратами.

А родичі вбитих пасажирів MH17 цілком можуть отримати компенсації (хоча це, звісно, не є головним).

Річ у тім, що рано чи пізно російський режим, що зараз повільно рухається до військової поразки, колись зазнає також поразки політичної, розвалиться, а нове керівництво Росії (або тієї її частини, що стане правонаступником РФ) розпочне переговори із Заходом про зняття ембарго тощо.

Жодних сумнівів, що однією з вимог Заходу стане також покарання винних у катастрофі, що забрала життя громадян ЄС. Так само як після катастрофи лайнера Boeing 747 компанії PanAm, який підірвали лівійські агенти у небі над містом Локербі у 1988 році, влада Лівії опиралася понад десять років, але згодом погодилася видати підозрюваних та заплатила по $10 млн рідним кожного із загиблих пасажирів. Звісно, це не означає, що з MH17 історія повториться дзеркально, але певна аналогія цілком може мати місце.

І на цьому етапі перед Україною постане завдання: зробити так, щоб за покаранням винних у загибелі громадян ЄС не пішли на другий план винні у вбивстві ще більшої кількості українців.

Збиття малайзійського "Боїнга" було, звісно, великою трагедією, але не найбільшою під час цієї жорстокої війни. Тож покарання має дістати усіх винних.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди", з Нідерландів