У Європейського Союзу залишилося тільки пару днів, щоб запобігти кризі на Балканах. Кризі, яку глава європейської дипломатії Жозеп Боррель вже називає "найглибшою з 2013 року".

21 листопада влада Косова почне штрафувати косовських сербів, чиї автомобілі не отримали національних косовських номерів. Штраф складає 150 євро, проте для місцевих сербів, а разом і для Сербії, це дуже важливий прецедент.

Сербська пропаганда попрацювала таким чином, що це питання, на перший погляд – суто технічне, виглядає як точка неповернення, після чого Сербія остаточно втратить ці території.

Тож не дивно, що всі попередні спроби Приштини зробити національні автономери обов’язковими, зустрічали шалений опір сербської меншини та погрози з боку Сербії. Як результат – кожного разу ЄС тиснув на Косово, щоб це питання було перенесено. Лише цього року заборону сербських номерів було перенесено двічі.

Однак цього разу влада Косова вважає, що цих поступок достатньо.

З 21 листопада за сербські номери штрафуватимуть, а з 21 квітня наступного року вони мають бути остаточно заборонені.

У відповідь на шантаж сербів Приштина йде на підвищення ставок та готується до протистояння.

На цьому тлі озвучена 18 листопада пропозиція ЄС президенту Сербії Александару Вучичу та прем’єру Косова Альбіну Курті терміново, ще до 21 листопада, приїхати до Брюсселя на переговори виглядає швидше як остання спроба уникнути кризи.

Гра на підвищення ставок

Спочатку обов’язкове використання косовських номерів планувалося запровадити з 1 серпня, потім – із 1 вересня. А згодом – із 1 листопада.

Кожна поступка Косова в цьому питанні била по рейтингу уряду. І одночасно – додавала політичних балів президенту Сербії Александару Вучичу.

Ці поступки були би неможливі без тиску з боку ЄС та США, які геть не хотіли отримати другу війну в Європі, нехай і набагато меншу за масштабами, аніж російсько-українську. Саме через це західні дипломати тиснули на Косово – визнаючи його право на цей крок, вони просили відтермінувати його запровадження на більш спокійний час.

Сербия идет на обострение: приведет ли ее ультиматум к новой войне в Косове

Так, напередодні 1 листопада владу Косова закликали вкотре перенести нововведення, але не на місяць чи два, як це було раніше, а на 10 місяців. Це дало би хоч якусь надію, що за цей час війна в Україні завершиться, що спростить вирішення інших конфліктів у Європі. Зокрема, і косовського.

Проте на таку значну поступку Приштина йти відмовилася.

Замість цього там заявили про поетапну відмову від сербських номерів, коли їхнє використання стає забороненим, проте до 21 листопада за це не каратимуть і лише після цього почнуть штрафувати. А остаточна заборона дії цих номерів відбудеться 21 квітня 2023 року.

Формально Косово пішло на компроміс, майже на шість місяців відклавши повну заборону.

Проте для косовських сербів та для Сербії цього було замало. Вони оголосили про плани розпочати протести відразу після першого штрафу. А відразу після пішли на безпосередній шантаж – у відставку подали всі поліцейські-серби, а також місцеві депутати з муніципалітетів, де проживає сербська меншина.

Показовий момент: Сербія оголосила, що всім їм буде повністю компенсовано всі втрати – починаючи від втраченої заробітної платні аж до компенсації соціальних та пенсійних відрахувань. Відповідні виплати мають початися вже у грудні.

При цьому в ЄС та США вирішили вкотре заплющити очі на таке втручання Сербії у справи іншої держави.

У Косові вирішили не піддаватися на шантаж і вже призначили на 18 грудня позачергові вибори у тих муніципалітетах, які залишилися без виборної влади.

Ще менш вдалим виявився інший крок косовських сербів – про складання мандатів заявили і дев’ять депутатів парламенту Косова, що представлять інтереси сербської меншини. Ці депутати представляють партію "Сербський список", дуже близьку (і де-факто афільовану) до Сербської прогресивної партії, чиїм лідером є президент Сербії Вучич.

Щоправда, вже за 10 днів наступні за списком депутати "Сербського списку" прийшли до парламенту та склали присягу. Цей крок вони пояснювали бажанням "зламати хитрий план Курті". Річ у тім, що за вимогами Заходу, для внесення зміни до конституції Косова необхідна згода депутатів від сербської меншини.

У "Сербському списку" заявляють, що якби їхні кандидати не склали присяги, їхні мандати отримали би представники інших партій, що у "сербських" виборчих округах зайняли друге місце. На відміну від "Сербського списку", ці партії, хоча і представляють інтереси сербської меншини, більш лояльно ставляться до співпраці з центральною владою Косова.

Тож навряд чи ці партії стали би погоджувати зміни до конституції, що зменшують права сербів. Проте існує інший ризик – така співпраця могла б виявитися корисною, а це позбавило би "Сербський список" монополії на представлення інтересів сербської меншини.

Тож не дивно, що у "Сербському списку" не просто планують ігнорувати нові місцеві вибори, але й мають намір блокувати їхнє проведення. А це робить протистояння майже неминучим.

Миротворці поспішають на допомогу

Чи можливо за посередництва ЄС за два дні знайти компроміс, який би заспокоїв і Белград, і Приштину?

І чи дійсно вже за два дні почнуться масові протести? Серби обіцяли розпочати їх після першого штрафу, однак через тотальне звільнення поліцейських із "сербських" муніципалітетів виписувати ці штрафи буде нема кому. Принаймні, якщо не виїжджати за межі північного Косова, де живуть серби.

Проте центральна влада Косова контролює прикордонні переходи із Сербією, тому, швидше за все, штрафи виписуватимуть при спробах виїхати за кордон. Тож протестів навряд чи вдасться уникнути.

На додачу відсутність поліції ускладнює криміногенну ситуацію у регіоні. Вже відомо про випадки спалення автомобілів, чиї власники все ж погодилися змінити номери із сербських на косовські. Навряд чи ці злочини будуть повноцінно розслідуватися, а відповідно – підпали триватимуть.

Ситуацію ускладнює й те, що косовські серби пішли на підвищення своїх вимог.

Окрім відмови від заборони сербських номерів, вони вимагають запровадження Асоціації сербських громад – органу, який дасть муніципалітетам із сербським населенням статус, близький до автономного.

Свого часу створення такої асоціації входило у підписану за посередництва ЄС угоду про порозуміння між Косовом та Сербією. Однак Конституційний суд Косова згодом визнав низку положень цієї угоди неконституційними.

А на додачу, якщо раніше в цьому питанні ЄС був на боці сербів, то тепер вже Брюссель не хоче сприяти створенню нової Республіки Сербської (мається на увазі ентитет у складі Боснії та Герцеговині, чиє керівництво вимагає виходу зі складу цієї держави та приєднання до Сербії).

Що натомість може запропонувати ЄС Косову та Сербії?

У ЗМІ Косова повідомляли про отриманий пакет пропозицій від спецпредставника ЄС по діалогу між Белградом та Приштиною Мирослава Лайчака. Подробиці цього компромісного плану не оприлюднюються.

Проте, як слідує з коментарів, Косову пропонують вкотре відкласти стягнення штрафів (але незрозуміло, на скільки місяців). Натомість як компенсація – до 1 грудня 2023 року запровадити безвізовий режим для косоварів (наразі Косово – єдина з балканських країн, яка не має безвізу з ЄС).

Втім, схоже, що цей план не спрацював. По-перше, косовські серби вже не задовольняться лише перенесенням дати початку штрафів. Тепер вони вимагають повної відмови від заборони сербських номерів, а на додачу – легалізації Асоціації сербських громад.

Не готові йти на поступки й у Приштині. Чергова поступка стане потужним іміджевим ударом по уряду Косова.

А головне, як згодом стало відомо, ідею про надання безвізу Косову підтримують далеко не всі країни ЄС, а відповідно, таких гарантій Брюссель наразі надати не може.

Тож з кожною годиною стає все складніше уникнути нового загострення на Балканах. А завдання, що поставив перед собою ЄС, стає все більш нереалістичним.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"