Минуло вже майже пів року, як Європейська комісія затвердила План національної реконструкції Польщі й виділила значну суму на відновлення її економіки від наслідків пандемії.

Однак ці кошти Варшава так і не отримала. Це вже мало негативні наслідки як для фінансової системи країни, так і для її внутрішньополітичного життя.

Ці наслідки можуть стати ще більшими за рік – якраз під парламентські вибори.

Політичний фактор додатково посилює кризу, що в перспективі може стати проблемою і для України.

Недоступна допомога

Пандемія COVID-19, яка спалахнула у 2020 році, стала одним із найбільших викликів для Європейського Союзу. І щоб відшкодувати шкоду, завдану економікам держав-членів, та зробити їх більш стійкими до можливих майбутніх криз і непередбачуваних обставин, було створено Фонд реконструкції ЄС (EU Next Generation).

Бюджет Фонду реконструкції становить близько 750 млрд євро. А кошти доступні у формі безповоротних грантів і позик під низькі відсотки. 

На грани раскола: как судебная реформа и критика ЕС рассорили польские власти

Не стала винятком і Польща, уряд якої домовився про безповоротні кошти у розмірі 23,9 млрд євро, а також 11,5 млрд євро позик, взятих на пільгових умовах.

Головною умовою для отримання ЄСівських коштів стала підготовка кожною державою-членом власного Національного плану реконструкції. У Польщі за його підготовку відповідає Міністерство фондів розвитку та регіональної політики.

На початку червня 2022 року Єврокомісія затвердила План національної реконструкції Польщі. Для отримання грошей Варшава погодилася на реалізацію умов Брюсселя, найважливіші з яких стосувалися судоустрою та нормативно-правових актів щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Зокрема, серед цих умов фігурують нова незалежна і неупереджена Дисциплінарна палата (про неї мова піде далі), дозвіл надсилати запити суддів до Суду ЄС, можливість перевірки незалежності суддів, процесуальні гарантії для суддів, виправлення ситуації щодо покараних суддів.

Усе це – дуже великі поступки з боку польської влади.

Нагадаємо, що польська судова реформа, зокрема Дисциплінарної палати Верховного суду з повноваженнями звільняти суддів та прокурорів, стала чи найбільшим каменем спотикання для отримання Польщею європейських коштів. Влітку 2021 року Суд ЄС зобов’язав негайно призупинити застосування положень щодо повноважень Палати у справах, зокрема тих, що стосувалися відмови від судового імунітету.

Фактично у Брюсселі звинуватили орган у політизації, а отже, визнали таким, що не відповідає стандартам ЄС. А вже наприкінці жовтня минулого року через невиконання вимог Суд ЄС зобов’язав Польщу сплачувати Єврокомісії штраф у розмірі 1 млн євро на день, змушуючи Варшаву таким чином піти на поступки.

Готовність на 95%

Правлячій польській партії "Право і справедливість" знадобилося кілька місяців гострих дебатів., щоб нарешті прийняти рішення про внесення змін до законодавства й ліквідацію Дисциплінарної палати.

Натомість на її місці було передбачено створення іншого органу — Палати професійної відповідальності. Та чи все так просто?

Після ухвалення польським Сеймом відповідного закону, ініційованого президентом Анджеєм Дудою, представники правлячого табору, ліквідувавши токсичну Дисциплінарну палату, почали вважати, що Варшава реалізувала вимоги Брюсселя.

У ПіС відзначають, що побажання ЄС були враховані якщо не на 100%, то принаймні на 95%.

Втім, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, хоч і визнала ліквідацію Дисциплінарної палати важливим кроком, була іншої думки. Вона зазначила, що "поправка до закону про Верховний суд не гарантує суддям можливості поставити під сумнів статус іншого судді без ризику притягнення до дисциплінарної відповідальності", а також підкреслила, що Польща повинна повністю виконати рішення Суду ЄС, чого ще не відбулося, дорікнувши, що "польський уряд не хоче змінювати закон так, як це було записано в угоді про відновлення незалежності судової системи".

Почали ширитися розмови про зміну "вивіски", а не віра у щирість Варшави щодо виконання необхідних умов Євросоюзу.

"Змінюється табличка, але насправді всередині Верховного суду мало що змінюється", — поділився міркуваннями суддя Бартоломей Пжимусінський, додавши, що "так багато змінилося, що нічого не змінилося". За його оцінкою, є сумніви, що це призведе до розблокування коштів.

"Встановлена у Польщі система не забезпечує необхідного рівня захисту грошей від незаконного заволодіння чи привласнення", — заявив колишній заступник міністра закордонних справ, професор Артур Новак-Фар.

Над Польщею почали згущатися хмари невизначеності…

Вибори під загрозою

Схоже, що Єврокомісія, через недотримання стандартів верховенства права, найближчим часом утримуватиметься від перерахування коштів Польщі. А це серйозний виклик для держави, коли рекордна інфляція, енергетична криза та можлива криза в економіці загрожують її стабільному функціюванню.

Більше того, як прогнозує рейтингове агентство Fitch, у третьому кварталі наступного Польщі загрожує технічна рецесія, яка у четвертому кварталі може перерости в повноцінну економічну кризу.

Такий прогноз не на жарт турбує польський владний табір, адже початок кризи за прогнозом збігається з проведенням чергових парламентських виборів, виграти які правлячій партії буде як ніколи непросто. А відмова ЄС у наданні коштів із Фонду реконструкції додатково ускладнює це завдання для польської влади.

З огляду на це прем’єр-міністр Матеуш Моравецький та його оточення хочуть домовитися з Єврокомісією про кошти ЄС для Польщі та розблокування Національного плану реконструкції. Ба більше, зростає коло політиків від "ПіС", які, попри небажання, бачать необхідність досягнення порозуміння з ЄС навіть ціною поступок у питанні судової системи.

Так, 8 листопада на засіданні президії політичного комітету "ПіС", очолюваного прем’єр-міністром Моравецьким та лідером партії Ярославом Качинським, було прийнято рішення знайти компроміс із Брюсселем.

Однак така ситуація влаштовує далеко не всіх політиків правлячої коаліції.

Зокрема, проти поступок Євросоюзу виступають члени молодшої партнерки "ПіС" — євроскептичної партії "Солідарна Польща" та її лідер, міністр юстиції Збігнев Зьобро. До речі, саме він вважається головним архітектором розкритикованої ЄС судової реформи.

Саме за його ініціативи до президентського законопроєкту про ліквідацію Дисциплінарної палати було внесено поправки, які стурбували Єврокомісію, унеможлививши розблокування коштів.

Однак, схоже, що цього разу в опонентів поступок ЄС з’явився несподіваний союзник — президент Анджей Дуда.

Він не приховує свого хвилювання з приводу позиції Урсули фон дер Ляєн і різко критикує дії брюссельських чиновників з Єврокомісії. І це додає оптимізму противникам поступок.

"Президент буває, як відомо, хиткий. Але в цьому питанні він може не бути охочий до підписання "акта про капітуляцію", до якого хочуть привести прем’єр та його люди. Сподіваємося, що гострі оцінки з боку президента на адресу Європейської комісії не викинуті на вітер", — таке можна почути від представників "Солідарної Польщі".

Прем’єр-міністр Моравецький і його оточення своєю чергою усвідомлюють, що бюджетна ситуація у Польщі у рік виборів і в наступні роки обіцяє бути катастрофічною. А тому не втрачає надії на компроміс із Брюсселем.

Градус політичної напруги набирає обертів. І чим ближчою є дата парламентських виборів, тим більшими можуть бути ризики занурення у серйозне протистояння між представниками польської влади.

* * * * *

Політична криза у Польщі, а разом із тим – конфлікт між Варшавою та Брюсселем, є вкрай небезпечним сценарієм для України.

Хоча зовнішньому курсу Польщі ніщо не загрожує, криза здатна послабити допомогу Україні та послаблює можливості Варшави захищати інтереси Києва на міжнародній арені.

Тож у наших інтересах, щоб Варшава та Брюссель нарешті дійшли компромісу та завершили конфронтацію.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка