Іспанію сколихнула хвиля "поштового тероризму" – за два дні високопосадовці та іноземні дипломатичні установи отримали кілька небезпечних пакунків із займистою речовиною.

Усі адресати мають одну спільну ознаку – вони причетні до допомоги Україні у боротьбі проти російського агресора. І хоча вимоги відправника бомб невідомі, не виключено, що таким чином він або вона намагалися вплинути на уряд у Мадриді та зупинити потік військової допомоги, яку іспанський уряд спрямовує до Києва.

Утім, напади можуть мати і зворотний ефект. Мадрид тривалий час відмовляється передавати 155-ті гармати, про які просить Київ, для опору російській агресії. У разі, якщо з'ясується, що за розсиланням вибухівки стоять проросійські сили та активісти, це може схилити шальки терезів у бік підтримки України.

Про це та про деталі поштової атаки – далі в нашому матеріалі.

Пошта для посольства

Почалося все 30 листопада, коли до посольства України в Іспанії в мадридському районі Орталеза надійшов пакунок: картонний "конверт" розміром приблизно 18 на 10 сантиметрів, відправлений звичайною поштою з оплаченою маркою вартістю 2,70 євро.

На ньому, на білій етикетці синім чорнилом від руки написані ім'я та посада посла України Сергія Погорельцева, а також адреса посольства. Жодні дані відправника не були зазначені, і саме це викликало підозри у співробітників української дипустанови, розповів ЄвроПравді посол.

Секретарка передала пакунок коменданту – співробітнику, відповідальному серед іншого за охорону посольства. Тому пакунок теж видався підозрілим, він виніс "лист" на вулицю, спробував відкрити його і, почувши звуки зсередини, вчасно відкинув від себе – у цей момент пакунок вибухнув.

Завдяки обережності українського співробітника, травми не виявилися тяжкими: у лікарні йому обробити рвані рани на пальці правої руки та дозволили повернутися до посольства.

Та влада Іспанії, а також України поставилася до інциденту більше ніж серйозно.

На місце прибули поліцейські, фахівці зі знешкодження вибухівки та собаки, натреновані на виявлення вибухових речовин, що обстежили решту кореспонденції (більше нічого підозрілого не виявили). 

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив про атаку на дипломатичну установу, доручив посилити безпеку в усіх закордонних дипмісіях України, припускаючи, що це – не останній інцидент. Згодом міністр уточнив, що у день вибуху в Іспанії ще дві дипмісії України отримали листи з "дуже конкретними погрозами", та провів зв'язок між цими інцидентами.

Припущення Кулеби про те, що вибух у посольстві став не останнім інцидентом, підтвердилося – але іншим чином, аніж припускав міністр. За останню добу Іспанією прокотилася хвиля "поштових атак", кожна з яких має стосунок до України та до її опору російській агресії.

Вибуховий "спам" для іспанської влади 

Отже, пакунок в українському посольстві став лише першим, про який дізналася громадськість. Згодом з'ясувалося, що у середу вдень аналогічну пошту отримала компанія Instalaza у Сарагосі. Це одна з іспанських компаній, що виробляє зброю, яку іспанський уряд надсилає Україні. Instalaza серед іншого виготовляє протитанкові гранатомети С90, які Іспанія постачає Україні. 

Інший такий пакунок отримали на військово-повітряній базі в Торрехон-де-Ардос поблизу Мадрида. Ця база, яка спільно використовується НАТО, надає розвідувальну інформацію Україні в рамках військової допомоги ЄС. Лише у вересні глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель разом з міністром оборони Маргаритою Роблес відкрив тут новий військовий об'єкт, що має таку мету. "Це – очі Європи. Через цей супутниковий центр у Європі, у Брюсселі, в усіх столицях ми бачимо, що відбувається. Перш ніж вирішувати, що робити, треба знати, що відбувається", – сказав тоді Боррель.

Наступного дня стало відомо, що міністерка Роблес також отримала "поштову бомбу": її надіслали на адресу Міноборони у Мадриді, а вона була вказана як отримувач. 

Ба більше, ціллю "поштового терориста" був також іспанський прем'єр.

Влада Іспанії повідомила, що глава уряду Педро Санчес отримав подібний пакунок тиждень тому. Вибухівку, направлену на його ім'я, виявили та знешкодили ще 24 листопада, не повідомивши про інцидент. На тлі подій останніх двох днів, коли стало очевидним, що це була частина масштабнішої атаки, правоохоронці оприлюднили цю інформацію.

Точно такий пакунок у четвер отримало у Мадриді посольство США – держави, що надає Україні найбільше військової допомоги. Пакунок надійшов до дипмісії близько 12:30, був визначений як підозрілий та знешкоджений на території посольства.

Версії розслідування

Правоохоронні служби Іспанії поки офіційно не називають кваліфікацію, за якою ведеться розслідування, хоча іспанське агентство Europa Press із посиланням на джерела повідомило, що Національна судова колегія Іспанії відкрила провадження щодо вибуху в українському посольстві, попередньо кваліфікувавши його як терористичний злочин. 

Утім, рішення про початок розслідування суддя поки не ухвалив, чекаючи звіту поліції з більш детальною інформацією.

Рафаель Перес, молодший міністр, відповідальний за безпеку, розповів у четвер, що усі інциденти з вибухівкою були однотипними: щоразу саморобні пристрої надсилали у коричневому пакеті, вони містили легкозаймистий порошок і "розтяжку", яка повинна була викликати спалах, а не вибух.

Попередні дані вказують, що всі посилки були відправлені з території Іспанії.

Джерело агентства Reuters, близьке до розслідування, повідомило, що хоча пристрої були саморобними, "їх не міг виготовити будь-хто", і зараз слідчі намагаються відстежити їхній вміст і визначити їхнє походження.

Хто може за цим стояти? 

Один із дипломатичних співрозмовників "Європейської правди" не виключив, що до "поштового тероризму" причетні крайні ліві політичні сили, які виступають проти надання військової допомоги Україні. У Іспанії ліві є традиційно сильними і навіть представлені у владі: партія Podemos, наприклад, є молодшим партнером у коаліційному уряді; вона від початку не підтримувала рішень про передачу зброї Україні. А до війни ця політична сила була проти відправлення іспанських кораблів у Чорне море та до Болгарії для підтримки НАТО.

Та у країні є також більш токсичні ліві партії.

Комуністична партія Іспанії, зокрема, системно виступає проти допомоги Україні та санкцій щодо РФ. Комуністи навіть вважають Крим "російським", називаючи протиправну анексію "волевиявленням більшості жителів" півострова, а владу в Україні – не інакше як "режимом".

Є також окремі активісти-радикали, які зазвичай позитивно ставляться до Росії та її політики, деякі підтримують добрі відносини з місією РФ у Мадриді.

Росія, утім, поспішила відмежуватися від "поштових вибухів". У четвер посольство РФ у Мадриді виступило з короткою заявою, в якій засудило "будь-які погрози або терористичний акт, тим більше спрямований проти дипломатичного представництва".

Перевірити усі версії, знайти винного у нападі та з'ясувати його мотиви (і, можливо, політичні переконання) ще має іспанська поліція, але наразі можна з певністю говорити: єдина риса, яка об'єднує усі об'єкти атак в Іспанії – це їхня залученість до підтримки України в опорі агресії РФ, причому йдеться саме про підтримку зброєю. Тому природним чином виникає припущення, що атаки мають на меті зупинити постачання зброї з Іспанії в Україну.

Утім, їхній ефект може бути і протилежним.

"Європейській правді" відомо про непростий діалог між Києвом та Мадридом щодо постачання Україні великокаліберної, "155-ї" артилерії. 

Іспанія – один із небагатьох виробників таких гармат у Європі – досі відмовлялася передавати їх в Україну.

Вибух в українському посольстві у Мадриді, а також вибухівка, надіслана членам іспанського уряду, можуть переконати іспанське суспільство, а передусім іспанських політиків, що настав час знімати блок з такого постачання. Особливо якщо буде доведено, що нападник мав симпатії до Росії чи пов'язаний із нею. 

І перші позитивні сигнали про готовність Мадрида до таких кроків уже є. У четвер міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес, яка перебуває з візитом в Одесі, наголосила, що жодні терористичні атаки не зупинять Іспанію в наданні підтримки Україні.

Розуміння глобальності російської загрози з'являється навіть у державах, віддалених від кордонів РФ.

Автори: Юрій Онищенко, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"