Деньги или союзники: как ЕС поставил польскую власть перед непростым выбором

Менш ніж за рік до парламентських виборів правляча у Польщі партія "Право і справедливість" опинилася перед непростим вибором.

Країна, що зазнала масштабних збитків унаслідок пандемії, а тепер — і через російську агресію проти України, гостро потребує коштів Європейського Союзу. Проте у ЄС є жорстка вимога для розблокування коштів для Польщі — для цього влада мусить належним чином завершити реформу судової системи.

Втім, спроби задовольнити вимоги Брюсселя досі не мали успіху. І це вже може призвести до серйозних наслідків.

То у чому ж проблема? Яким чином Варшава планує виконати умови Євросоюзу?

І що станеться, якщо цього не трапиться?

Нескінченний марафон

Зміни у польському судочинстві очікуються Єврокомісією у зв’язку з рішенням Суду Євросоюзу, який зобов’язав Польщу негайно призупинити дію положень, що стосувалися повноважень Дисциплінарної палати Верховного суду, яку Єврокомісія звинуватила у заполітизованості.

Ба більше, за невиконання рішення Суду ЄС на Польщу накладені штрафні санкції у розмірі 1 млн євро на день.

Окрім того, Комісія поставила прийняття Національного плану реконструкції та виплату грошей з Фонду реконструкції — а це цілих 35 млрд євро — в залежність від змін у цьому відношенні.

Минуло майже два роки відтоді як уряд Матеуша Моравецького представив у Брюсселі Національний план реконструкції. Однак Польща, на відміну від інших країн-членів Євросоюзу, які вже успішно використовують кошти з Фонду реконструкції на зміцнення економіки після наслідків пандемії, досі не отримала жодного євро від Брюсселя.

У гіршому становищі — лише Угорщина. Проте якщо курс Віктора Орбана полягав у свідомій конфронтації з Брюсселем та шантажі у вигляді блокування важливих для всього Заходу рішень (в першу чергу тих, що стосуються покарання РФ через агресію проти України), то Варшава таку політику дозволити собі не могла. 

А тому польська влада, навіть попри імідж євроскептиків (і опір консерваторів усередині коаліції), пішла на поступки перед ЄС,

Шанс на отримання європейських грошей Варшава мала ще у середині 2022 року.

Так, 15 липня набули чинності зміни до закону про Верховний суд, подані президентом Анджеєм Дудою. Основним положенням стала ліквідація Дисциплінарної палати Верховного суду та створення натомість Палати професійної відповідальності.

Звертаючись із законопроєктом до Сейму — нижньої палати польського парламенту — глава держави наголосив, що мета поправок — покращення функціонування системи правосуддя в Польщі та "надання уряду інструменту", щоб завершити суперечку з Єврокомісією і розблокувати Національний план реконструкції.

Втім, незважаючи на це, Польща не отримала коштів від ЄС. Адже зміни, на переконання європейських високопосадовців, не вирішили проблем із незалежністю польського судочинства.

"Новий закон не гарантує суддям можливості оскарження статусу іншого судді без ризику притягнення до дисциплінарної відповідальності. Це питання має бути вирішене, щоб виконати умови для надання грошей від Національного плану реконструкції", — заявила тоді президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.

Депутати від ПіС, з огляду на майбутні парламентські перегони і, відповідно, бажання покращити електоральні позиції, не стали здаватися. Й за пів року, 13 грудня, запропонували ще одну поправку — щоб остаточно розвіяти сумніви Брюсселя.

Зміна мала бути ухвалена 20 грудня на додатковому засіданні Сейму. Однак воно так і не відбулося.

Річ у тім, що президент Дуда вирішив, що проєкт може бути неконституційним.

А на додачу його розлютив той факт, що при підготовці цього закону з ним ніхто не консультувався.

"Усі хочуть, щоб гроші від Національного плану реконструкції якнайшвидше надійшли до Польщі, але пам’ятаймо, що не менш важливим є підтримка соціального, політичного і правового порядку, а також абсолютне забезпечення верховенства права, що розуміється як гарантування прав громадян", — заявив лідер Польщі.

Відтоді минуло кілька тижнів. Утім, позиція Дуди так і не змінилася.

Коаліційний "глухий кут"

На початку 2023 року президент Анджей Дуда нагадав про попередню поправку — ту, що набула чинності в липні, але не задовольнила Єврокомісію.

"Зважаючи на обговорення політиками різних варіантів, нагадую, що в лютому 2022 року я підготував проєкт змін у Верховному суді, який підтримала ЄК. Тож був компроміс, а потім ухвалення Національного плану реконструкції. На жаль, багатомісячна затримка в Сеймі та зміни закону призвели до глухого кута", — написав Дуда у Twitter.

Водночас він заявив про свою опозицію до молодшого партнера по коаліції — партії "Солідарна Польща", очолюваної головним архітектором судової реформи, міністром юстиції Збігневом Зьобро, який відомий своїми євроскептичними поглядами. Але чи так це насправді?

Варто наголосити, що "зьобристи" виступають категорично проти будь-яких змін до законодавства про Верховний суд. На їхню думку, вони є результатом "механізму брутального шантажу" з боку Єврокомісії.

Задля того щоб схилити членів "Солідарної Польщі" до голосування за поправки, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький запросив їх на зустріч.

"Хотів би представити всім депутатам "Солідарної Польщі", які переваги для зростання ВВП, зростання економіки, кількості робочих місць, для підвищення зарплат, для розвитку інвестицій у прийнятті Національної програми відбудови", — заявив Моравецький.

Втім, зустріч "зьобристів" з очільником уряду не привела до компромісу.

"Солідарна Польща" продовжує стояти на своєму, сподіваючись, що їй вдасться заблокувати угоду з Брюсселем руками президента.

Дуда дав зрозуміти, що йому не подобається підготовлений проєкт поправок до закону про Верховний суд через передачу дисциплінарних справ суддів до Вищого адміністративного суду, що фактично було б визнанням того, що Палата професійної відповідальності є дурницею. А це своєю чергою може ситуативно зблизити його із Зьобро, хоч як би це не здавалося малоймовірним.

Зазначене, вочевидь, неабияк дратує лідера ПіС Ярослава Качинського, який заради коштів з єврофондів готовий припинити суперечку із Брюсселем ще до парламентських перегонів, адже це конче допомогло б ПіС переобратися. Особливо коли невблаганно насуваються проблеми з бюджетом, інфляція та економічний спад. І саме гроші ЄС можуть стати рятівним колом для правлячого табору.

Якщо сепаратна гра таких політиків, як Збігнев Зьобро, надалі триватиме, це може призвести до виключення "Солідарної Польщі" як із коаліції, так і зі списків на осінніх виборах.

У випадку ж союзу Зьобро з Дудою "Об’єднана правиця" стане як ніколи розділеною, що призведе до дуже серйозних внутрішніх суперечок.

А це, на тлі повномасштабної агресії Росії проти України, може значно послабити зовнішньополітичну активність Польщі, зокрема допомогу Україні.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка