Зовсім скоро виповниться рівно рік, як Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. А це означає, що протягом цього часу сусідня Республіка Польща відіграє роль прифронтової країни — східного форпосту НАТО.

Зрозуміло, що подібна ситуація вимагає не лише посилення оборонних можливостей, а й ухвалення відповідних нормативних документів. І, схоже, польська влада вже працює над одним із таких, який стосуватиметься роботи державних структур у разі нападу на країну.

Однак факт оприлюднення такої інформації неабияк обурив польське суспільство. Чому виник цей скандал? І де "пробігла чорна кішка" між армією та міністерством оборони Польщі?

Зміна "лінії оборони"

Велика війна триває. Тож Польща, яка перманентно відчуває на собі гібридні дії РФ, замислюється над подальшим співіснуванням з вибухонебезпечною ситуацією біля своїх східних кордонів.

Зокрема, шляхом роботи над новою оборонною директивою. Адже політично-стратегічна оборонна директива, яка діє з 2018 року, значною мірою застаріла й не відповідає сучасним реаліям.

Зрештою, заступник міністра національної оборони Польщі Войцех Скуркевич повідомив про зміну оборонної доктрини, що передбачає лінію оборони на річці Вісла.

За його словами,

зміна продиктована досвідом України, який свідчить про необхідність негайного захисту усієї території країни.

Про помилковість положення щодо оборони на лінії Вісли зазначив і віцепрем’єр та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, який повідомив про формування ще однієї дивізії Сухопутних військ, яка діятиме переважно на Підляшші, тобто поблизу кордону з Росією та Білоруссю.

"Намагаємося наситити східну частину нашої країни військом; у зв’язку з чим втілюємо в життя нові частини: між 16-ю механізованою дивізією, яка діє переважно у Вармінсько-Мазурському воєводстві, та 18-ю дивізією, що діяла передусім у Мазовецькому і Люблінському воєводствах, створюється 1-ша піхотна дивізія Легіонів, яка в першу чергу діятиме на території Підляського воєводства — не тільки, але головним чином", — заявив Блащак, нагадавши, що створювана дивізія буде п’ятою у складі Сухопутних військ Польщі.

Що означає ця заміна на практиці? Як пояснює колишній командувач ГРОМ генерал Роман Полко, згідно з існуючими концепціями оперативної діяльності у разі несподіваної сильної атаки противника до того, як армія встигне сформувати оборонні можливості, має застосовуватися маневрена оборона.

"Дії відповідно до доктрини, яка передбачає оборону на лінії Вісли, у разі можливого російського нападу призвели б до розквіту варварства й тероризму в східній Польщі. Такого ворога не можна пускати навіть на метр на нашу територію", — заявив генерал.

То чому ж заява Скуркевича викликала неабияке обурення серед польських військовиків? Схоже, що заступник міністра переплутав оборонну доктрину з оборонною директивою.

"Доктрини готуються на рівні НАТО і визначають загальні принципи ведення операцій. Вони не пов’язані з місцевістю. Вони не повідомляють, чи буде оборона вестися на Віслі, Бугу чи Нарві. Однак такі питання можна включити в оборонну директиву. Тому я вважаю, що слова заступника міністра були переплутані", — прокоментував новину генерал Вальдемар Скшипчак.

"Політики більше не дослухаються до армії"

Втім, проблема далеко не у помилковості понять.

Не виключено, що говорячи про "зміну доктрини оборони на Віслі", Скуркевич міг розкрити надсекретні положення оборонної операції.

Варто зазначити, що політично-стратегічна оборонна директива є виконавчим документом до Стратегії національної безпеки Польщі, затвердженої президентом Анджеєм Дудою у 2020 році.

Наразі діє директива від 2018 року. Однак широкомасштабна російська агресія проти України стала каталізатором переоцінки багатьох питань, пов’язаних із державною безпекою.

Відповідно, виникла потреба термінового оновлення оборонної директиви.

Примітно, що після завершення роботи над документом, перш ніж він потрапить на стіл президента, уряд має передати проєкт доктрини до Бюро національної безпеки Польщі. Тож це є одним із найсекретніших документів країни.

"Заступник міністра Скуркевич де-факто заявив, що політики в Польщі плануватимуть оборонну операцію. Питання планування такої операції є статутною та конституційною компетенцією Генерального штабу Війська Польського, роль якого, як ми нещодавно спостерігали, була маргіналізована урядовцями, а сам штаб відставлений на узбіччя. Політики більше не дослухаються до армії", — наголосив, оцінюючи ситуацію, колишній начальник Генштабу Війська Польського генерал Мечислав Гоцул.

Попри те, що справа, з огляду на зміни умов безпеки Польщі, має терміновий характер, наразі невідомо, коли конкретно буде ухвалено нову оборонну директиву.

Однак, з огляду на вищенаведені обставини, можна припустити, що мають місце проблеми зі збереженням секретної інформації, чим неодмінно може скористатися така агресивна країна-терорист, як Росія.

Адже Кремль шукає слабкі місця не лише у безпеці Україні, а й в інших державах вільного світу, тим більше — серед союзників Києва.

Залишається сподіватися, що нинішній скандал не завадить Польщі оновити свою оборонну директиву, прописавши в ній усі можливі ризики.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка