Іран має усі шанси перетворитися на гарячу точку на світовій політичній карті.  

Через сорок років після Іранської революції 1979 року відносини між Сполученими Штатами та Іраном ще ніколи не були такими ж напруженими, як зараз, а ризик розгортання нової війни – таким очевидним.

Про можливість силового вирішення вже говорять навіть дипломати. Зокрема, за словами держсекретаря Ентоні Блінкена, США розглядають усі варіанти, щоб запобігти отриманню Іраном ядерної зброї.

Чи залишаться ці слова просто погрозами?

Чи за ними піде реальне застосування сили? 

Дискусії про це у Вашингтоні вже почалися. І як завжди буває, частина американського політикуму виступає категорично проти нової війни на Близькому Сході, але інша частина бачить у ній можливість нарешті розв'язати застарілу проблему.

За крок від ядерної зброї

Перш за все, варто відверто визнати: усі переговори з Іраном про зупинення програми виробництва ядерної зброї зайшли в глухий кут ще влітку.

Попри те, що західні переговірники неодноразово заявляли про наближення до компромісу (останній раз така заява лунала у серпні минулого року), але щоразу Іран відступав і висував нові вимоги, які часто не мали нічого спільного з ядерними переговорами. 

Більш того, в самому Ірані не існує єдиної позиції, чи дійсно вони хочуть повернутися до угоди. Тож щоразу, коли Тегерану представляли угоду, Іран відмовлявся від неї. 

Варто нагадати, що у 2015 році було підписано Спільний всеосяжний план дій (Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA) між Іраном та  Групою 5 + 1 (постійними членами Ради Безпеки ООН — США, Великою Британією, Росією, Францією і Китаєм — плюс Німеччиною) та Європейським Союзом. 

Умовами угоди передбачалося, що більша частина іранського збагаченого урану буде вивезена за кордон; жоден із ядерних об'єктів в Ірані не буде демонтований; завод зі збагачення палива Фордо стане науково-дослідним центром ядерної фізики без потужностей зі збагачення урану, МАГАТЕ отримає доступ до всіх ядерних об'єктів в країні терміном на 20 років, що дозволить організації простежити за тим, щоб іранська ядерна програма мала виключно мирний характер. 

Натомість санкції США, Євросоюзу та Ради безпеки ООН будуть зняті після укладення всеосяжної угоди щодо ядерної програми Ірану. Деякі обмежувальні заходи з боку P5+1 залишаться чинними на певний час, проте потім будуть скасовані. 

Проте у травні 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з цієї угоди і поновлення санкцій проти Ірану. 

Цей крок викликав гостру критику з боку країн ЄС. Тож відразу після перемоги на президентських виборах Джо Байден заявив про плани поновити угоду з Іраном. 

Втім, після двох років переговорів ця угода виглядає все більш і більш нереалістичною. 

Як зазначає спецпредставник США по Ірану Роберт Меллі, Тегеран "відкинув незліченну кількість можливостей повернутися до угоди... JCPOA не стоїть на порядку денному через позицію Ірану, і ми продовжуємо нашу політику реагування на всі дестабілізуючі дії Ірану".  

Меллі також сказав, що відновлення угоди буде мертвим, якщо переваги угоди щодо нерозповсюдження не виправдовуватимуть і не гарантуватимуть пом’якшення санкцій.

Разом з тим, за свідченнями багатьох експертів, Іран ще ніколи не був такий близький до створення ядерної зброї. 

Деякі експерти, як-от Девід Олбрайт, який очолює Інститут науки та міжнародної безпеки та приватну групу у Вашингтоні, яка відстежує поширення ядерної зброї, підрахували, що Іран може виготовити ядерну зброю всього за шість місяців. 

Новий звіт агентства ООН з атомної енергетики свідчить, що Іран порушує свої ядерні зобов’язання. Ще минулого тижня з'являється спільна заява США, Франції, Великої Британії та Німеччини, в якій ідеться про те, що Іран змінив технологічні процеси на своєму заводі і збагачений уран наближається до збройного.

Звичайно, всі ці висновки офіційний Тегеран заперечує.

Зокрема, керівник ядерної програми Ірану Мохаммад Есламі назвав висновки комісії МАГАТЕ хибними. А у вересні минулого року під час свого виступу на Генасамблеї ООН президент країни Ібрагім Раїсі заявив, що Іран не прагне володіти ядерною зброєю.

Втім, загальне тло відносин із Іраном, включаючи допомогу РФ в її вторгненні в Україну, фактично "вбило" довіру до Тегерана. 

"Усі варіанти на столі"

Минулого тижня держсекретар США Ентоні Блінкен під час своєї поїздки країнами Близького Сходу в інтервʼю Al Arabiya заявив, що США не виключають і воєнних дій проти Ірану.

"Тепер наша увага зосереджена на багатьох речах, які сталися відтоді, включаючи жахливі репресії проти іранського народу, коли молоді люди, зокрема жінки, відстоювали свої основні права, і дуже важливі спільноти роблять те ж саме і жорстоко репресуються режимом. Водночас ми бачимо, як Іран підтримує Росію в її агресивній війні проти України, надаючи їй безпілотники і, можливо, інші системи озброєнь", – заявив держсекретар США.

Хоча він додав, що надає перевагу дипломатичним методам вирішення конфлікту, весь світ облетіло його формулювання "усі варіанти на столі".  

Ще раніше у січні Роберт Меллі заявляв, що президент Джо Байден готовий до воєнного варіанта, щоб не дати Ірану отримати ядерну зброю, якщо санкції та дипломатія не принесуть результату.

Серед конгресменів ще залишається численна група тих, хто волів би продовження переговорів з Іраном. В першу чергу це представники Демпартії. 

Зокрема, сенатор Бен Кардін заявив, що адміністрація Байдена ніколи не повинна офіційно виходити з переговорів, додавши, що "я не був задоволений початковим JCPOA. ​​Я не був задоволений тим, що ми виходимо з JCPOA. ​​Я завжди підтримував довшу та сильнішу угоду, тому я вважаю, що це питання, в якому США повинні бути більше зацікавлені разом із Європою". 

Інший демократ, сенатор Боб Кейсі від Пенсильванії сказав, що він вважає, що "навряд чи вдасться досягти угоди найближчим часом, але я сподіваюся, що ми продовжимо це робити". "Ми були б у кращому становищі, якби у нас була ця угода".

Проте одночасно починає посилюватися тиск з боку республіканців, які вимагають більш жорсткого курсу щодо Ірану.

Республіканці виступають проти відновлення будь-яких переговорів з Ісламською республікою на тлі вбивств протестувальників і провокаційних дій, включаючи постачання безпілотників-камікадзе Росії для її війни в Україні.

Зокрема, за словами сенатора Ріка Скотта, Сполучені Штати "не повинні вести переговори з Іраном, окрім як для того, аби переконатися, що вони почнуть надавати свободу своїм громадянам і перестануть бути загрозою для світу".

Усе це накладається на все нові санкції щодо Тегерана - і за придушення протестів всередині країни, і за підтримку агресії РФ проти України. 

Двопартійна група членів Комітету Сенату із закордонних справ та інших осіб, що налічує щонайменше 28 сенаторів, повторно вносить закон на підтримку протестів в Ірані.

У заяві, опублікованій 26 січня, сенатори Боб Менендес, Марша Блекберн, Кріс Кунс, Джим Ріш та Джеймс Ленкфорд оголосили, що резолюція закликатиме міжнародну спільноту "продовжувати публічно висвітлювати та засуджувати репресії іранського режиму з початку протестів…"

Резолюція також закликає адміністрацію Байдена "посилити міжнародні зусилля для накладення додаткових санкцій на посадових осіб та організації, відповідальних за насильницьке придушення демонстрацій".

Того самого дня, коли сенатори оприлюднили свою заяву, Палата представників переважною більшістю схвалила резолюцію, в якій висловлюється солідарність з іранськими протестувальниками.

Рідкісне двопартійне голосування 420 проти 1 за Резолюцію щодо підтримки протестувальників ознаменувало останній раунд міжнародного засудження уряду Ірану, який поглибив його ізоляцію. 

За інформацією The Washington Beacon, республіканці та демократи в Палаті представників об’єднують зусилля, щоб накласти санкції на верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та інших високопосадовців режиму за злочини проти прав людини.

Варто відзначити, що хоча раніше адміністрація Байдена наклала низку санкцій на посадових осіб та організації іранського режиму, але

застосування санкцій безпосередньо щодо Хаменеї винесе протистояння на інший рівень. 

В тому числі це остаточно заблокує подальші переговори щодо відновлення ядерної угоди 2015 року (JCPOA), оскільки Тегеран, швидше за все, вимагатиме скасування цих санкцій, перш ніж погодиться обмежити свою ядерну програму.

* * * * *

Непрямі переговори, розпочаті адміністрацією Байдена у квітні 2021 року, не змогли відновити угоду епохи Обами. Адміністрація Байдена, яка витратила 18 місяців на переговори з Ісламською Республікою про відновлення ядерної угоди 2015 року, тепер заявляє, що більше не зосереджена на цих розмовах, а натомість стежить за протестами та підтримує іранський народ.

"Ми хочемо, щоб іранський народ знав, що ми вас бачимо. Ми знаємо, на який ризик ви йдете і на яку небезпеку ви наражаєтеся…Залишайтеся сильними, оскільки свобода завжди переможе тиранію", — заявив у залі Палати представників голова комітету у закордонних справах Грегорі Мікс.

Проблема полягає лише в тому, що санкційні можливості США щодо Ірану майже вичерпані, а тому реалізувати свої заклики Вашингтон може лише одним шляхом. 

І хай би як адміністрації Байдена не хотілося йти на силове вирішення, тиск у Конгресі стає все потужнішим. 

Автор: Світлана Ковальчук, 

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES