Рівень загрози, що виходить від російської (та дружньої до неї) пропаганди, досяг того рівня, що ЄС змушений готувати удар у відповідь. Про це йдеться у публікації брюссельського видання EURACTIV, партнера ЄвроПравди.

Цього тижня глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив про намір Євросоюзу запустити нову платформу для протидії дезінформаційним кампаніям Росії та Китаю. Зважитися на нові кроки у цьому напрямку ЄС змусило те, що останнім часом представництва та місії ЄС за кордоном все частіше стають мішенню російської дезінформації.

Нова структура отримає назву Центр обміну інформацією та аналізу та функціонуватиме в рамках EEAS, тобто дипломатичної служби ЄС. Вона відстежуватиме маніпуляції інформацією з боку іноземних суб'єктів та координуватиме свої дії з 27 країнами-членами ЄС і представниками громадянського суспільства. "Авторитарні режими намагаються створювати дезінформацію та маніпулювати нею. Раніше ми створили інструменти для виявлення і розкриття цих маніпуляцій [...], але цього недостатньо, і нам потрібно йти далі", – сказав Боррель у Брюсселі, представляючи нову ідею.

В ЄС чекають на масове поширення фейків нового типу.

Топдипломат Євросоюзу, зокрема, попередив про "нову хвилю" дезінформації за допомогою сфабрикованих зображень, фейкових відео, а також замаскованих псевдо-ЗМІ, тобто вебсайтів, що видають себе за засоби масової інформації.

Авторів дезінформації, що набуває дедалі більшого масштабу, він порівняв з Йозефом Геббельсом, головним пропагандистом Гітлера, відзначивши, що нинішні зловмисники здатні діяти ефективніше за гітлерівську пропаганду через наявну можливість поширювати фейки з небаченою досі швидкістю, використовуючи соцмережі та служби обміну повідомленнями.

"Ми повинні зрозуміти, як організовані ці дезінформаційні кампанії (...), щоб визначити суб'єктів маніпуляції", – додав Боррель.

Боротьба за межами ЄС

Ідея нової ініціативи ЄС полягає в тому, щоб створити децентралізовану платформу для обміну інформацією в режимі реального часу з країнами, агентствами з кібербезпеки та неурядовими організаціями. Все це має дозволити європейським структурам краще розуміти нові загрози, відстежувати появу дезінформаційних наративів і швидше реагувати на них.

До цього кроку Брюссель дійшов майже за рік після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Євросоюз стикнувся з потребою протистояти спробам Росії маніпулювати та спотворювати інформацію про війну. Зокрема, прокремлівська мережа активно просуває наратив про те, що західні санкції винні у світовій продовольчій кризі та перебоях у глобальному постачанні зернових і добрив.

Як відомо, минулого року Африка та Близький Схід серйозно постраждали через нездатність України експортувати весь свій врожай зерна через окупацію Росією Чорного моря. Однак Росія, яка є відповідальною за цю блокаду, намагається перекласти відповідальність за це на Захід.

Отже, ця пропаганда націлена на аудиторію за межами ЄС, але б’є по Євросоюзу.

Лідери ЄС неодноразово закликали африканські країни не піддаватися на російську пропагандистську кампанію, але не має у цьому переконливого успіху. Виходячи з публічних заяв регіональних лідерів, хибні наративи переважають, пише EURACTIV.

Окрім власне створення нової платформи обміну даними, європейська дипслужба також планує посилити представництва ЄС за кордоном експертами з дезінформації. Як пояснив Боррель, це необхідно зробити, "щоб наш голос був краще почутий" у довготривалій битві, яку "не виграти за одну ніч".

"Це одна з (ключових) битв нашого часу, і ми повинні перемогти у ній", – заявив він.

Загроза для дипломатів

Місії та операції ЄС все частіше стають мішенями дезінформації та маніпуляції інформацією з боку іноземних суб'єктів в той час, як іноземні представництва ЄС "стикаються з підвищеним ризиком стати мішенню цих ініціатив, а потенційні загрози ставлять під загрозу персонал", – заявив журналістам високопосадовець ЄС напередодні оголошення про цю заяву.

Джерело в ЄС згадує тренувальну місію блоку в Центральноафриканській Республіці, де повідомлення про те, що інструктори ЄС, можливо, проводили тренування місцевих сил, підконтрольних російській групі найманців "Вагнер", викликали занепокоєння з приводу посилення дестабілізуючого впливу Москви в регіоні.****

Іншим прикладом є місія ЄС з верховенства права в Косові (EULEX), проти якої часто проводяться дезінформаційні кампанії. У цьому разі головними дійовими особами, що створюють дезінформацію, вважають Сербію і Росію.

"Нинішній потенційний ризик – це не лише питання репутації в інтернеті чи соціальних мережах, але й фізичні загрози – представники європейського персоналу стають мішенями інформаційних кампаній, їх називають "ворогами народу", тож наступний крок – заклик до дій – не за горами", – додав співрозмовник видання.

Добровільні помічники Кремля

Існуючий підрозділ ЄС з питань дезінформації, так званий Stratcom, у своєму нещодавньому звіті зазначив, що більшість іноземних інформаційних маніпуляцій у 2022 році були зосереджені на наративах, що підтримують російське вторгнення в Україну.

За словами посадовців ЄС, новий поштовх у протидії фейкам пов'язаний із кращим розумінням моделей дезінформації.

"Ми не маємо на меті визначати, що люди можуть говорити, а що ні. Натомість наш мандат полягає в тому, щоб визначити, що роблять (ті, хто створює фейки), відстежити, задокументувати їхні дії і викрити їх", – заявив журналістам високопосадовець ЄС напередодні публікації звіту, що став першим документом такого типу від Stratcom.

У звіті зібрана інформація зі 100 кейсів про тактику, методи і процедури, які Росія і Китай використовують для маніпулювання інформаційним простором.

Згідно з даними, що потрапили до звіту, методи, які використовують автори маніпуляцій, переважно засновані на використанні зображень та відео, а поширення фейків здійснюється через велику мережу. Використовується перехресне розміщення фейків на різних платформах, спільнотах і групах, йдеться у звіті.

При цьому техніка поширення дезінформації та інших інформаційних маніпуляцій є багатомовною: вони рідко з'являються лише однією мовою.

Крім того, Stratcom ЄС констатує особливу залученість російських і китайських дипломатичних каналів до поширення "дези".

Але Китай при цьому часто грає на користь РФ.

"Що стосується Китаю, то спостерігається певна активність у використанні наративів, які китайські дійові особи практично копіюють з російських сценаріїв", – пояснює високопосадовець ЄС.

"Але наш висновок полягає в тому, що немає конкретної координації, а використання є радше опортуністичним", – додав чиновник, зазначивши, що китайські джерела часто беруться за поширення наративів, які пов'язані з критикою на адресу НАТО або зі звинуваченнями в існуванні біологічної зброї.

Авторка: Александра Бжозовскі,

Англійською мовою читайте на EURACTIV. Українська версія публікується у рамках ексклюзивної співпраці між виданнями

Усю відповідальність за контент, опублікований у межах співпраці з European Media and Information Fund, несуть автори публікацій, зміст яких не обов'язково відбиває позицію EMIF, а також партнера фонду, Calouste Gulbenkian Foundation, а також European Univercity Institute