Помощь от своих: как мигранты в Польше поддерживают украинскую экономику

Масштабне вторгнення Росії в Україну посилило значення української міграції.

Невизначеність, втрата близьких, високі ціни, величезний економічний і соціальний кошт війни — кожен черговий день збройного протистояння стає випробуванням для мільйонів українців і української економіки.

Попри численні проблеми, виїзд мільйонів українців за кордон, як би дивно це не звучало, має й позитивний вплив на українську економіку, наближаючи перемогу.

Адже підтримка України залежить не тільки від військової та економічної допомоги Заходу. Щораз важливішим чинником стають власні співгромадяни і співгромадянки, які працюють за кордоном.

Зауважимо, що українки та українці, які поїхали до ЄС через війну, офіційно не є "біженцями", бо механізм тимчасового захисту, що його надає ЄС, є іншим юридичним статусом. Однак цей термін став загальновживаним у Європі й стосовно українців. 

Як біженці підтримують ВВП України

До повномасштабного вторгнення українські трудові мігранти щомісяця переказували в Україну $1 млрд. За 2021 рік вони відправили рекордні $15 млрд — за даними Національного банку України, це найбільша сума з 2008 року.

Чиста оплата праці (тобто оплата за винятком витрат мігрантів у країні перебування) становила $10,5 млрд.

При цьому найбільшу суму — $4,3 млрд — переказали українці, які працюють у Польщі.

А вже за підсумками 2022 року в Україну з усього світу було перераховано $13 млрд.

Найбільші обсяги коштів через системи переказів надходили з Італії (23%), Ізраїлю (18%), США (16%), Німеччини (7%) та Польщі (4%). 

І хоча після початку повномасштабного вторгнення трудові мігранти стали менше переказувати коштів (хоча б через те, що багато українських чоловіків повернулися додому боронити Україну), натомість високий рівень переказів зберігається завдяки тим українцям, які виїхали через вторгнення до Польщі й почали працювати.

Українські мігранти продовжують стабільно відправляти гроші в Україну.

Як показує дослідження "Воєнні біженці з України. Рік у Польщі" Міграційної платформи EWL, проведене разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, 82% українських біженців у Польщі працевлаштувалися.

Багато хто є основним стабільним джерелом фінансової допомоги для близьких, які залишилися в Україні.

У середині лютого Національний банк Польщі опублікував найновіші дані за III квартал 2022 року про вартість грошових переказів з-за кордону. Вони склали рекордні 6,85 млрд злотих (1,43 млрд євро), з них в Україну потрапило близько 70% цієї суми (тобто близько 1,1 млрд євро). Українці, які перебувають за кордоном, загалом у цей період заробили 10,5 млрд злотих — 2,2 млрд євро.

Як і у попередні роки, українські мігранти, тепер вже включно з українськими біженцями, переказують на батьківщину від половини до двох третин зароблених коштів.

За даними Нацбанку Польщі

ВВП України у III кварталі 2022 року — це приблизно 1,2 трлн гривень, або 146 млрд злотих. А це означає, що лише з Польщі українські мігранти перевели в Україну близько 3,3% ВВП.

Допомога армії

На початку повномасштабного російського вторгнення Національний банк України запустив низку валютних рахунків, на які українці та люди з усього світу можуть вносити кошти на підтримку Збройних сил України.

Платежі в різних валютах конвертуються у гривні і відразу перераховуються на потреби української армії та інших силових служб.

Рахунок, відкритий у злотих у польському банку BGK, опинився в авангарді донатів на армію.

У листопаді польський Forbes з’ясував, що з цього рахунку майже 64 млн злотих (близько 461,6 млн грн) перераховано на спецрахунок Збройних сил України. Це складало більше 6% від усіх переказів в іноземній валюті загалом.

У квітні "польський" відсоток був ще вищий — 8% із сумою 392,5 млн грн. Це донати і від поляків, і від українців, які зараз перебувають у Польщі.

Чимало українських мігрантів, маючи українські рахунки, підтримують також українську армію безпосередньо.

Українці у Польщі є найбільш "витривалою" групою волонтерів, які далі допомагають землякам. Якщо Польща як держава здійснює підтримку ЗСУ загалом, то українські мігранти та мігрантки зосереджуються на допомозі окремим бригадам, ТРО та знайомим, які зараз боронять Україну.

Бізнес рятує себе

З початком повномасштабної агресії "український" бізнес став активно розвиватися у Польщі. І тут є кілька тенденцій.

По-перше, українські біженці стали відкривати свої компанії у Польщі.

За даними Центрального осередку економічної інформації, у Польщі станом на 10 січня 2023 року було зареєстровано 25 109 товариств, у яких одним із бенефіціарів була або українська фірма, або український громадянин. У 2022 році таких фірм було зареєстровано 4762, у 2021 — 4350, а у 2020 — 2953. Для порівняння: у 2010 році у Польщі діяли лише 92 фірми з українським бенефіціаром.

По-друге, якщо у 2015–2016 потенціал українських мігрантів у Польщі відкривали для себе польські фірми, зокрема банкінг, телефонні оператори, забудовники та перевізники, які створювали для них спеціальні пропозиції українською мовою — то нині цю громаду відкрила для себе Україна.

Вихід "Нової пошти", анонс виходу "Стерео" — продукту "Монобанку", численні українські франшизи — це якраз частина цього явища.

По-третє,

український бізнес у Польщі знайшов не лише знайому клієнтську базу, а й безпечний прихисток.

Важливим каталізатором стали законодавчі зміни — від початку березня 2022 року українські громадяни можуть вести підприємницьку діяльність на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Таким чином Польща стала безпечним місцем "релокації" фірм і капіталу з України — такі висновки можна зробити після аналізу доповіді "Українські фірми в Польщі після початку агресії 2022 року" Польського економічного інституту.

Серед причин перенесення бізнесу до Польщі аж 75% респондентів вказали, що рішення виникало з потреби утримувати себе та родину, а також можливість продовження бізнесу в Польщі, що з різних причин неможливо в Україні (50%).

"Українські фірми мусили швидко реорганізувати власний процес логістики і переглядати свої бізнес-стратегії. Внаслідок (російської агресії) були розірвані ланцюги постачання та заблоковані експортні шляхи через Чорне море. Особливо це стосувалося фірм із галузі виробництва меблів та металургії, які хотіли продовжувати роботу", — йдеться у доповіді.

Польський економічний інститут звертає увагу: якщо в перші місяці повномасштабної агресії кількість реєстрації нових "українських" компаній була меншою, ніж за відповідний період 2021 року, то в середині 2022 року вона значно зросла в динаміці.

До речі, за даними Нацбанку Польщі, минулого року частка України в польському експорті зросла до 3,2%, тобто до найвищого рівня в історії польсько-українського обороту. У III кварталі 2022 року за рівнем експорту Україна стала сьомим за значенням торговельним партнером Польщі.

Це також наслідок переорієнтації логістики українського бізнесу. Частина компаній завдяки діяльності в Польщі змогла вижити — чи то завдяки новим ланцюжкам постачання, чи то банально через постійну наявність електроенергії.

* * * * *

Нині в Україні від’їзд величезної кількості українських громадянок і громадян розглядається як величезний виклик на майбутнє: чи повернуться українські жінки разом з дітьми?

Наразі нинішня міграція і релокація бізнесу допомагають Україні з огляду на кілька чинників. Окрім звичайного фізичного виживання, виїзд став важливим чинником гнучкості й адаптивності українського бізнесу у глобальному світі, а українців — на глобальному ринку праці.

У перші місяці повномасштабної агресії це врятувало Україну від економічної та гуманітарної катастрофи — на неокупованих територіях складно було б прийняти таку кількість переселенців, знайти можливості для роботи і утримувати їх з держбюджету.

У близькій перспективі українська економіка навіть виграє від міграції за кордон.

Натомість у майбутньому, після закінчення війни, можливість неповернення в Україну мільйонів громадян, а отже, брак українців працездатного віку і соціальне навантаження на бюджет, матимуть негативні наслідки для економіки. 

Автор: Марія Кузенко,

керівник відділу легалізації Міграційної платформи EWL