Босния в нескольких шагах от развала: как разжигают еще один горячий конфликт возле границ ЕС
"Атака Мілорада Додіка на основні права і свободи в Республіці Сербській показує, що він іде авторитарним шляхом президента Путіна", – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.
Стараннями президента Республіки Сербської (РС; один з ентитетів Боснії і Герцеговини) Боснія має усі шанси знову стати гарячою точкою на мапі Балкан.
Активність Додіка відверто вражає: він знову почав робити заяви про відокремлення Республіки Сербської, а разом із тим – блокує реформи, необхідні для вступу Боснії до ЄС.
Зокрема, готується закон "про іноземних агентів", згідно з яким некомерційні організації, які отримують фінансування з-за кордону, мусять реєструватися та звітувати про свою роботу.
Щось подібне намагалася зробити влада Грузії, що викликало масові протести у країні. Втім, у Додіка поки цей наступ на демократію проходить успішніше.
Крім того, він просуває суперечливий закон про наклеп, який має стати потужним інструментом для обмеження ЗМІ.
А на критику західних країн у Додіка реагують дуже просто: влада Республіки Сербської нещодавно заявила про "припинення співпраці" з посольствами США і Великої Британії.
На тлі зусиль ЄС із нормалізації відносин між Сербією та Косовом та очікуваного повернення Чорногорії на євроінтеграційний шлях конфлікт у Боснії виглядає ледь не останнім шансом Кремля дестабілізувати Балкани й таким чином впливати на політику Євросоюзу.
Наскільки це можливо? Що зумовило успіх Мілорада Додіка? І які можливості залишаються у Заходу, щоб зупинити цей процес?
Країна з великими проблемами
Сараєво – мабуть, одне з найбільш незвичайних міст в одній з найбільш незвичайних держав Європи, Боснії і Герцеговині. Тут зустрілися та намагаються жити разом представники мусульман та християн, католиків та православних – різні релігії, різні культури, але одна мова, одна держава.
Не всім в Європі, та й у самій БіГ, подобається співжиття різних народів у країні, в якій після війни 1992-1995 років одна криза переходить в іншу. А політики з кожною новою кризою продовжують на більш істеричній ноті залякувати своїх співгромадян: такої гострої кризи ще не було, треба очікувати війни та розвалу держави.
Так, дійсно, ситуація в БіГ дуже непроста:
політико-економічна криза гальмує розвиток та все більше віддаляє Боснію від членства в ЄС.
Безробіття зашкалює, особливо серед молоді, де воно сягає 35-40%. Населення скорочується катастрофічними темпами – за 15 останніх років воно зменшилося на більш ніж 0,5 млн.
У школах до цього часу існує сегрегація, яку прикривають таким собі гарненьким гаслом – дві школи під одним дахом.
Серби, а точніше, їхні лідери, яких мовчазно почали підтримувати хорвати, закликають до виходу Республіки Сербської з єдиної БіГ, а бошняцькі лідери відстоюють унітаризацію країни.
На фоні цього радикали трьох домінуючих націй розпалюють міжнаціональну та міжрелігійну ворожнечу, закликають до зброї та до нової війни.
Найяскравіше цей фактор проявляється в Республіці Сербській, де повно білбордів, присвячених воякам минулої війни та воєнним злочинцям Ратко Младичу та Радовану Караджичу, а їхні прізвища звучать на різноманітних "патріотично-сербських" заходах.
Не визнають в РС і геноцид мусульман у Сребрениці, який влаштували сербські військові.
Хорвати та бошняки також згадують загиблих героїв, частина з яких визнана воєнними злочинцями. Проводяться марші "Армії БіГ" в општинах з мусульманським населенням та влаштовуються концерти з націоналістичними піснями в Герцеговині, де мешкають хорвати.
Зрозуміло, що все це не сприяє примиренню та прощенню, поверненню до нормального життя з повагою до сусідів, незалежно від національності та релігійної приналежності…
Фактор Додіка
На цьому тлі рух за вихід зі складу БіГ очолив Мілорад Додік, чинний президент РС, вождь Союзу незалежних соціал-демократів, один із завзятих демагогів-сепаратистів та великий приятель Путіна (принаймні, як стверджує сам Додік).
Не один рік ця фактор-людина своїми заявами про вихід РС з БіГ та приєднання до "матінки-Сербії" (у Белграді нібито не чують таких слів) дестабілізує ситуацію не тільки в державі, але й у всьому регіоні.
Додік вже декілька років перебуває під санкціями США та Великої Британії. А ось ЄС не вдається запровадити подібні санкції, оскільки угорський прем’єр Віктор Орбан пообіцяв захисти Додіка від санкцій, що пропонує Берлін.
У середині березня Мілорад Додік вирішив об’єднати два питання – власність Республіки Сербської та її незалежність.
Тут треба пояснити, що Дейтонські мирні угоди та конституція БіГ визначають, що вся власність на території БіГ є власністю всієї держави, а не кожного ентитету окремо. Однак, на думку Додіка, все навпаки – в РС усе належить саме ентитету. І тоді він перейшов до другого питання: якщо "хтось там, в Сараєві" буде проти цього, він проголосить "незалежність" (що також суперечить Дейтонським угодам), для чого "відразу збере засідання Народної Скупщини РС".
На щастя, партія Додіка не має абсолютної підтримки в місцевому парламенті. І це позбавляє його можливості провести антиконституційне рішення про вихід зі складу Боснії.
Проте Додіка це не зупиняє.
Російський фактор
На думку Путіна та російських стратегів, війна в Україні створює сприятливі умови для посилення тиску на Західні Балкани, використовуючи "фактор Додіка".
Росія не приховує, що вона мріє підкорити себе країну за допомогою батога та пряника.
Найбільшим "пряником" для Додіка стало те, що за 11 днів до виборів його допустили до Путіна.
Вони обмінялися орденами та медалями, взаємними запевняннями у любові та дружбі.
А ще, як пишуть місцеві ЗМІ, Додік, швидше за все, отримав від російського диктатора купу грошей на вибори – саме це дає відповідь на запитання, де він взяв гроші, щоб напередодні виборів роздати по 400 євро окремим категоріям населення.
У відповідь Додік пообіцяв і надалі підтримувати російську агресію проти України, продовжити блокувати шлях БіГ до НАТО, і далі лякати виходом РС з БіГ, а на додачу – проголосив хибним шляхом вступ до ЄС, чого раніше не було.
Після переобрання на президентську посаду він розпочав масштабний наступ на демократію та права людини: обмежується свобода слова, для чого запропоновано внести в Карний кодекс положення щодо криміналізації наклепу; почастішали напади на журналістів; вперше в РС стали лунати погрози мусульманам та відбуватися напади на них; тиску на неурядові організації він вирішив надати законного вигляду, провівши через парламент закон про іноземних агентів у російському стилі.
Небезпечними є і його погрози вивести сербські підрозділи з єдиної армії БіГ. Натомість в ентитеті діє близько 20 паравійськових великосербських угруповань та приватних служб безпеки, які складаються з молодиків, що пройшли військовий вишкіл за допомогою російських спецслужб, у тому числі в галузі кібервійн.
Як з’ясували журналісти, майже всі ці служби контролюються Додіком і перетворилися на паралельні розвідувальні та військові підрозділи.
Більш того, влада ентитету заявила про зупинку співпраці з посольствами Великої Британії та США. А Додік додав, що
згадане рішення є відповіддю на допомогу, яку Захід надає Україні у спротиві російській агресії.
Посилення активності РФ помітно й по російському посольству, яке у своїй риториці відійшло від дипломатії та впало у типово хамський стиль спілкування з владою країни – погрози у разі продовження курсу на інтеграцію в ЄС та НАТО та подальшої підтримки боротьби України проти агресії РФ.
Посольство керує російським культурним центром, контролює підготовку спецпідрозділу поліції РС російськими інструкторами, сприяє розширенню присутності в інформаційному просторі російської пропаганди.
Несербські проблеми
Втім, було б неправильно стверджувати, що проблеми Боснії і Герцеговини обмежуються лише Додіком та сербським сепаратизмом.
Миру та стабільності БіГ загрожують й інші політикани, які у своїх вузькопартійних та особистих інтересах грають проти своєї держави.
Наприклад, глава Хорватської демократичної співдружності (ХДС) Драган Чович, колишній член Президії БіГ, дедалі активніше виступає за створення третього, хорватського ентитету, що суперечить конституції країни.
І як не дивно, він має підтримку не тільки ХДС Хорватії, але й серба Додіка. Цих двох політиків об’єднали сепаратизм та нехтування Дейтонськими угодами.
Також їх об’єднує боротьба проти Бакіра Ізетбеговича, очільника найбільшої бошняцької Партії демократичних дій (крім неї, існує ще понад 10 загальнодержавних бошняцьких партій), який 18 років був членом Президії БіГ від бошняцького народу.
Ще не так давно Ізетбегович був союзником Човича у протистоянні з Додіком. А тепер він відстоює унітарність БіГ, без будь-яких національних ентитетів.
Партія, яка загрузла у скандалах, до яких була причетна навіть дружина Ізетбеговича, швидко втрачає підтримку та скорочується. Зокрема, вісім бошняцьких партій змогли домовитися і виступити єдиним фронтом у бошняцько-хорватському ентитеті Федерація БіГ, що стало неочікуваним для Ізетбеговича та маленькою перемогою демократії...
Попри це, Ізетбегович залишається впливовим для більшості боснійських мусульман. І це важливо, адже для збереження цілісності БіГ та втілення в життя ідей унітаризму вони готові закликати саме мусульман до зброї.
Ще одна проблема – не до кінця продумані дії міжнародної спільноти.
В першу чергу йдеться про високого представника ООН, який своїм наказом може звільнити будь-якого державного службовця в БіГ. Це має блокувати сепаратизм, проте останнім часом діяльність Офісу високого представника призводить до протилежних наслідків.
Йдеться про суперечливу історію з проєктом закону Федерації БіГ про вибори, підготовленим під керівництвом високого представника Крістіана Шмідта.
Законопроєкт викликав шквал критики, оскільки він знову пропонує досить складну виборчу систему; розколює країну за етнічним принципом; обмежує права інших народів; створює підстави для формування третього, хорватського ентитету. Невипадково впливова німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung назвала проєкт Шмідта "кінцем БіГ".
Шанс на порятунок
Чи вдасться міжнародній спільноті зупинити розпад БіГ?
Останні дії Додіка, схоже, "розбудили" Захід. Дипломати жорстко вказали на неприпустимість подібних дій, які загрожують існуванню БіГ, та закликали зупинити подібні дії та заяви. А разом із тим – зупинити наступ на демократичні свободи у Республіці Сербській .
При цьому у Заходу є інструменти для тиску на сепаратистів. На базі Бутмір розташовані європейські сили із забезпечення миру та стабільності у країні – EUFOR, які разом із високим представником для БіГ можуть зупинити діяльність будь-якого високопосадовця в країні, який порушує конституцію та Дейтонські угоди, загрожуючи територіальній цілісності держави.
А на додачу, у Боснії є політики, зацікавлені у нормальному та мирному розвитку своєї країни.
Тож зупинити "план Кремля для Боснії" цілком реально.
Головне – визнати складність ситуації та діяти.
Автор: Володимир Цибульник,
кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)