Ще одні позачергові вибори у Болгарії можуть створити загрозу для демократії у країні, а тому партії мають піти на поступки заради формування повноцінного уряду.

З такою заявою виступив Бойко Борисов – колишній прем’єр та голова партії ГЕРБ, що є переможцем останніх парламентських виборів.

Втім, шансів на те, що до його закликів дослухаються, відверто небагато.

Вибори, що пройшли 2 квітня, стали четвертими позачерговими. І схоже, що наступні не за горами – можливостей для формування дієвої коаліції майже немає.

Глибока політична криза посилює позиції президента країни Румена Радева, чия політика часто грає на руку РФ. Більш того, кожні нові вибори посилюють позиції відверто пропутінської партії "Відродження", яка вже вийшла на третю сходинку і претендує на більше.

Антисистемний реванш

На перший погляд, підстав для політичної кризи у Болгарії просто немає.

На останніх парламентських виборах два перших місця посіли політичні сили, що називають пріоритетом розвиток співпраці з партнерами з ЄС і НАТО та виступають за пряму військову допомогу Україні.

Йдеться перш за все про партію ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") вже згаданого Бойко Борисова. На цих виборах вона виступала разом з альянсом центристських сил СДС. Разом вони узяли 26,49% голосів.

На другому місці з невеликим відставанням (24,56%) – ще один блок, що складається з партії "Продовжуємо зміни", яку очолює інший експрем'єр Кирил Петков, а також "Демократичної Болгарії" – альянсу із трьох партій: "Так, Болгарія!", "Демократи за сильну Болгарію" та "Зелені".

Мандатів, здобутих цими двома політсилами, цілком достатньо для формування стійкої більшості. Проте на заваді цьому стоїть токсичність персони Бойко Борисова – багаторічного очільника Болгарії, за яким тягнеться потужний корупційний шлейф.

Рік тому його затримали в рамках поліцейської операції, пов'язаної з розслідуваннями прокуратури ЄС. Проте згодом затримання було визнано незаконним, Борисов зберіг за собою лідерство у ГЕРБ, партії, яка почала було втрачати популярність, проте на нинішніх виборах повернула собі лідерство.

Додатковою мотивацією окремих політичних сил Болгарії не співпрацювати з Борисовим є позиція США щодо його оточення. Приблизно за місяць до нинішніх виборів Вашингтон наклав санкції через причетність до корупції на багаторічного міністра фінансів від ГЕРБ Владислава Горанова. Подейкують, що в США також думають над санкціями проти Борисова, котрий підтримав продовження газогону "Турецький потік", яким російський газ надходить до Угорщини, та завів у нестабільність країну на східному фланзі НАТО.

Свій рахунок до Борисова має й експрем'єр Петков. Його уряд було повалено влітку минулого року, як він стверджує – "зусиллями РФ та мафії". Під мафією він має на увазі насамперед Борисова, чия партія голосувала за вотум недовіри та відставку уряду.

Натомість сенсацією останніх виборів став вихід на третє місце відверто проросійської партії "Відродження".

Партія, яку очолює академік Костадин Костадинов, вшосте бере участь у виборах, раз по раз покращуючи свій результат. До парламенту партія пройшла з четвертої спроби, а тепер завдяки підтримці з боку РФ та втомі болгар від традиційних партій стає фактором, з яким доводиться рахуватися.

У "Відродженні" понад усе зацікавлені у провалі коаліційних переговорів та розпуску й нинішнього парламенту – і навіть не приховують цього. Попри те, що наразі партія набрала лише 14,16% голосів та відрив від другого місця дуже великий, продовження кризи дає їм шанс здобути ще більшу підтримку та отримати право на формування уряду. Ця партія виступає проти членства Болгарії в НАТО та ЄС, а також за відновлення економічних відносин із Росією.

Кризис в пользу друзей РФ: что изменят для Болгарии досрочные парламентские выборы

До проросійських сил, що пройшли до парламенту Болгарії, можна віднести й Болгарську соціалістичну партію, яка посіла п’яте місце з результатом 8,93%. Соціалісти були в уряді Петкова, виступали проти надання Україні зброї, навіть разом із "Відродженням" намагалися визнати військову допомогу Україні такою, що суперечить болгарській конституції. Проте на практиці представники соціалістів в уряді не блокували продаж зброї Заходу для її подальшої передачі Києву.

На четвертому місці – партія турецької меншини ДПС ("Рух за права та свободи", 13,75%), що має тривалий досвід співпраці з ГЕРБ.

Також за результатами виборів 2 квітня до парламенту повернулася ще одна популістська партія "Є такий народ" (4,11%). Ця політична сила, заснована коміком Славі Трифоновим, вперше пройшла до парламенту у 2021 році на тлі втоми від уряду Бойко Борисова – і навіть одразу ж посіла друге місце.

Утім, вимоги партії стали причиною провалу коаліційних переговорів в тому та наступному складі парламенту. Згодом, після падіння популярності, "Є такий народ" увійшла до коаліції, з якої згодом зі скандалом вийшла, давши старт наступним достроковим виборам. Як наслідок, на минулорічних виборах партія не пройшла до парламенту, однак цього року знову повернулася, хоча і з дуже скромним результатом.

Зазначимо, що на відміну від інших популістських партій, "Є такий народ" не ставить під сумнів членство Болгарії в ЄС, зосередившись на вимогах збільшення президентських повноважень та прямого народовладдя як способу виходу з політичної кризи.

Коаліціада без високих шансів

Продовження політичної кризи може дорого коштувати Болгарії.

Наразі країна не має навіть бюджету на цей рік, а на додачу без повноцінного уряду не може отримати гроші ЄС на постковідне відновлення економіки.

Проте можливість призначення уряду парламентом видається, як і раніше, дуже далекою.

Як переможець виборів право першим спробувати сформувати коаліцію отримав Бойко Борисов. Він не приховує, що волів би бачити своїми коаліційними партнерами саме "Продовжуємо зміни".

"Природні партнери партії ГЕРБ – це партії, які на боці України та приєднання [Болгарії] до Шенгену та єврозони. Найстабільніше управління, яке могло б заспокоїти бізнес і народ, може забезпечити коаліція між великими партіями. Усі розмови про політику немислимі без регулярного уряду", – надсилає сигнали потенційним партнерам Борисов.

Утім, відповідь від Кирила Петкова прозвучала миттєво – як і раніше, така коаліція є неможливою: "Ми чітко обіцяли своїм виборцям нормальне європейське життя, що передбачає і наявність чесних та вільних виборів".

Незабаром з’являється інформація, що ГЕРБ веде коаліційні переговори з партнером "Продовжуємо зміни" – "Демократичною Болгарією".

Проте і там вже спростували можливість такої коаліції. "Політичного мандата від наших виборців на складання коаліційного кабінету з ГЕРБ ми не маємо, тому що в рамках передвиборчої кампанії ми обіцяли їм, що цього не буде", – стверджує лідер блоку Радан Кинев.

У відповідь ГЕРБ ставить ультиматум: без призначення повноцінного уряду партія не буде голосувати за державний бюджет.

А відповідно, й надалі країна житиме за тимчасовими програмами, без можливості фінансування довгострокових проєктів.

Проти альянсу з ГЕРБ виступають й інші парламентські партії, за винятком ДПС: і соціалісти, і "Є такий народ". "Відродження" зі свого боку є ідеологічним противником проєвропейських сил, а тому коаліція з ними поки виглядає неможливою. Зазначимо: поки що, адже Бойко Борисов відзначив успіх цієї партії та вказав, що має вести перемовини й з ними.

Виходом із ситуації може стати формування технічного уряду без участі політиків. Таку пропозицію Борисов озвучував за попередніх спроб сформувати коаліцію, проте невдало.

Утім, не виключено, що цього разу цей аргумент може переконати лідера "Продовжуємо зміни" – нинішні вибори показали, що рейтинг партії почав знижуватися.

Альтернативою є формування уряду з малими партіями.

Тут явно позиції ГЕРБ гірші – коаліція з ними є неприйнятною і для соціалістів, і для "Є такий народ". А "Відродження", як вже зазначалося, не хоче брати участі у будь-якій коаліції, надаючи перевагу ще одним достроковим виборам. Водночас не можна виключати, що якісь із політичних сил, зважаючи на кризу, підуть на суттєві поступки. Це може бути останній шанс для них залишитися у великій політиці.

Натомість реальний шанс на формування коаліції з малими партіями має "Продовжуємо зміни". Це непросто, адже доведеться зібрати разом щонайменше чотири політичні сили з різними програмами.

Проте альтернативи виглядають набагато гіршими.

* * * * *

Чим далі розвивається криза у Болгарії, тим більше лунають думки, що політична система країни зайшла у глухий кут та потребує радикальних змін.

Такі радикальні зміни дають шанси популістам, що саме по собі є небезпечним для демократії.

Усе це небезпечно і для України.

Болгарія залишається важливим виробником боєприпасів для радянської зброї. Стабільний уряд забезпечував такі постачання навіть попри присутність у коаліції відносно проросійських соціалістів.

Натомість технічний уряд стає залежним від президента Радева, який публічно підігрує РФ, заперечуючи можливість надання зброї Україні навіть через треті країни.

Щоправда, перед нинішніми виборами члени партії ГЕРБ наводили дані, що навіть після падіння уряду Петкова й аж дотепер Болгарія все ж передавала до країн НАТО боєприпаси, що потім опинялися у Збройних сил України. Тож публічна позиція Радева може бути політичною грою.

Однак навіть у такій ситуації збільшення політичної ваги путінських друзів із "Відродження" може створити вкрай вибухову суміш, небезпечну для всього регіону.

І для України в першу чергу.

Автори: 

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",

Михайло Драпак, Рада зовнішньої політики "Українська призма"