Українсько-румунський кордон має довгу історію розвитку і стагнації.

Впродовж останніх 30 років прикордонна інфраструктура та умови її функціонування зазнавали постійних змін. Закриття пунктів пропуску переважало над відкриттям та було спричинене чи то руйнуваннями мостів через стихійні лиха, чи то контрабандою цигарок громадянами України та збитковістю пасажирських перевезень, чи то підготовкою Румунії до вступу в Шенгенську зону.

Парадоксально, але поштовх до розвитку українсько-румунський кордон отримав саме з початком повномасштабної військової агресії РФ проти України.

Після появи у травні 2022 року ініціативи ЄС "Шляхи солідарності" Румунія стала вузловою країною для експорту української агропродукції, а українсько-румунські відносини вийшли на якісно новий рівень, зокрема в питаннях розбудови нових логістичних шляхів.

Розробка нового експортного маршруту через порт Констанца розпочалась у березні 2022 року, а вже наприкінці квітня з порту вирушило перше судно з українським зерном.

Тож потік вантажів через сухопутний кордон України за короткий проміжок часу зріс у рази. За даними Державної митної служби України, у 2022 році загальний обсяг вантажів через митний кордон з Румунією склав 9,04 млн тонн, що майже вдвічі перевищило обсяг 2021 року.

А згодом на українсько-румунській ділянці кордону відбувся "прорив": за короткий час відкрито два нових пункти пропуску, а ще три проєкти перебувають у процесі запуску.

Що ж стало поштовхом до змін? Які чинники сприяли, а які перешкоджали розбудові кордону та прикордонної інфраструктури?

Чи може бути українсько-румунський досвід використаний для розбудови кордону з іншими державами?

Кордон із проблемами

Ще до війни рух через українсько-румунський кордон був інтенсивним, але пропускна інфраструктура вздовж 613,8 км кордону була розподілена нерівномірно.

З Румунією межують чотири регіони України – Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області. Так, в Івано-Франківській області на 49 км спільного кордону не діяло жодного пункту пропуску (ПП), а в Чернівецькій – на 234 км діяли лише один автомобільний і один залізничний ПП.

На українсько-румунській ділянці кордону функціонувало 18 пунктів спрощеного пропуску через спільний держкордон.

З них: шість автомобільних, три залізничних, три піших, п'ять річкових та один із невизначеним статусом.

З кінця 2003 року, згідно з угодою про умови взаємних поїздок громадян, було затверджено перелік шести міжнародних ПП на українсько-румунському кордоні, що складався з двох автомобільних та трьох залізничних ПП у Закарпатській та Чернівецькій областях. Ще один ПП "Солотвино – Сігету Мармацієй" перебував на стадії будівництва, відкриття відбулося лише наприкінці 2006 року.

У 2010 році за ініціативою румунської сторони було закрито п'ять з шести місцевих ПП у Чернівецькій області: три автомобільних ("Дяківці – Раковець", "Красноїльськ – Вікову де Сус", "Руська – Ульма") та два пішохідних ("Шепіт – Ізвоареле Сучевей", "Біла Криниця – Клімеуць").

Набувши членства в ЄС, Румунія готувалася до вступу до Шенгенської зони, тож мала удосконалити прикордонну інфраструктуру відповідно до чинних на той час вимог та стандартів.

Красноїльськ та Дяківці

До питання відновлення руху на закритих пунктах сторони повернулися лише за два роки, задекларувавши намір відкрити міжнародні пункти пропуску на місці колишніх місцевих, після приведення їх до відповідних стандартів.

Паралельно тривала робота з пошуку коштів на фінансування прикордонної інфраструктури.

Початок робіт став можливий завдяки програмі Європейського інструменту сусідства та партнерства Black Sea Basin ENPI/ CBC, що у 2013 році розпочала реалізацію проєкту "Облаштування міжнародних автомобільних ПП "Красноїльськ" та "Дяківці".

Втім, як показує українська практика розбудови інфраструктури, наявність коштів – це лише половина успіху інфраструктурного проєкту.

Тож для повного відкриття ПП знадобилося майже 10 років.

Восени 2022 року ПП "Красноїльськ", а в лютому 2023 року ПП "Дяківці", відкрилися та були запущені в роботу. Водночас ці пункти було відкрито з певними тимчасовими обмеженнями щодо пропуску вантажів, які потребують подальшої розбудови інфраструктури та узгоджень з румунською стороною. 

Очікуються зміни й на ПП "Порубне – Сірет".

У рамках програми CEF у січні 2023 року поданий проєкт щодо проведення робіт із розширення зв’язку пункту пропуску з додатковими чотирма смугами руху для усунення "вузького місця" під час перетину.

Очікується, що проєкт буде затверджений у травні 2023 року, роботи можуть розпочатися вже влітку цього року.

Залізничне сполучення

На залізничному напрямку 18 січня 2023 року після багаторічної перерви було відновлено рух пасажирських поїздів ділянкою "Рахів – Ділове – Валя Вішеулуй".

У 2012 році відповідною постановою Кабінету міністрів України ПП "Ділове" було віднесено до міжнародних залізничних ПП, але ділянка фактично не функціонує з 2011 року за ініціативою румунської сторони.

У 2022 році АТ "Укрзалізниця" відремонтувала на цій ділянці понад 19 км колій, 12 мостів, а також здійснила ремонт вокзалу міста Рахова. 

Проте для відновлення руху через другий недіючий залізничний ПП Закарпатської області "Тересва – Кимпулунг ла Тиса" необхідно відновити інфраструктуру на ділянці Кимпулунг ла Тиса – Сіге Камара на території Румунії.

Тільки тоді можна буде ставити питання щодо облаштування ПП з обох боків кордону.

Старожили планування

Попри наявну динаміку розвитку цієї ділянки кордону, все ж помітною залишається його диспропорція.

Станом на кінець березня 2023 року Івано-Франківська область є єдиним прикордонним регіоном, який не має жодного ПП.

Держкордон тут пролягає через Верховинський район області та має протяжність 49 км. Відстань до найближчих пунктів пропуску становить: "Порубне" – 132 км, "Руська" – 106 км, "Солотвино" – 136 км.

Питання відкриття ПП в області порушують з 1994 року, але воно досі не знаходить належної підтримки.

У 2016 році на зустрічі керівництва Верховинського району й генерального консула Румунії було досягнуто згоди щодо відкриття пішохідного ПП між Україною та Румунією.

У вересні 2019 року делегація з Івано-Франківщини та керівництво Марамуреського повіту Румунії підписали резолюцію про відкриття міжнародного ПП для автомобільного та пішого сполучення. Після цього Івано-Франківська облрада надіслала відповідне звернення до ВРУ. Тоді ж були зроблені розрахунки вартості будівництва дороги до ПП – йшлося про 1 млрд грн.

У 2021 році депутати Івано-Франківської облради знову закликали відкрити міжнародний ПП (вантажно-пасажирський до 3,5 т) між населеними пунктами Шибене у Верховинському районі та Поеніле-де-Суб-Мунте у румунському повіті Марамуреш.

На засіданні ВРУ у липні 2021 року більшістю голосів був підтриманий депутатський запит до президента України щодо необхідності підписання міждержавної угоди про будівництво дороги через кордон (с. Ільці – с. Явірник – держкордон – с. Леордіна (Румунія)), на який президент відреагував, давши розпорядження прем'єр-міністру вжити заходів.

Наступне звернення депутатів до прем’єра у вересні 2021 року стосувалося пропозиції передбачити у держбюджеті на 2022 рік видатки на фінансування будівництва самого ПП. Розрахункова вартість становила понад 3 млрд грн.

Депутати наголошували, що, відповідно до економічних досліджень, відкриття ПП могло б створити передумови для будівництва трьох гірськолижних курортів із розрахунковою вартістю інвестицій 329 млн євро. Це зумовило б значний наплив туристів та створення від 10 до 20 тис. робочих місць.

Питання не лише у грошах

Попри відому формулу, що інфраструктурний проєкт – це передовсім про гроші, важливою залишається координація та взаємодія всіх тих, хто залучений у розбудову кордону по обидва його боки.

Інтегроване управління кордонами дозволяє залучати всіх гравців, залишаючи місце для фасилітації процесів зацікавленій, але неупередженій стороні.

Швидкий прогрес у розвитку пропускної спроможності частини українсько-румунського кордону після початку вторгнення великою мірою став можливим завдяки успішній координації зусиль стейкхолдерів по обидва боки кордону.

Координаційним центром стала створена у травні 2022 року Українсько-румунська митна робоча група.

Ключовими гравцями є Держмитслужба України та Митне управління Румунії, Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) фасилітує робочий процес. Інші профільні служби та відомства залучаються за потреби та за згодою.

У січні 2023 року до основного складу увійшли також Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерство транспорту та інфраструктури Румунії.

З одного боку, це підтверджує визнання ефективності діяльності робочої групи, а з іншого – є природним кроком, оскільки Мінінфраструктури та новостворене Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України з червня 2023 року отримають автомобільні пункти пропуску у своє підпорядкування від Держмитслужби.

З огляду на плани з продовження розвитку українсько-румунської ділянки кордону робоча група має всі шанси набути статусу одного з ключових майданчиків для вироблення коротко- та довготермінових проєктів.

Що далі?

На думку експертів, додатковими перспективними проєктами для прискорення руху товарів через українсько-румунський кордон наразі є будівництво дороги "Рені – Галац" (довжиною 3 км, паралельно до наявної), а також будівництво хайвею А7 "Констанца – Сірет".

Офіційний термін завершення будівництва автомагістралі A7 – 2026 рік. Проте представники Мінінфраструктури Румунії анонсують завершення робіт на рік раніше.

До нових інфраструктурних проєктів має увійти будівництво ще кількох пунктів пропуску. 

Будівництво ПП "Біла Церква-Сігету Мармацієй"  почалося з румунського боку у 2022 році. Міжнародна угода про відкриття ПП ще не укладена.

Проєкт будівництва ПП "Біла Криниця – Клімеуць", представлений українською стороною у січні 2023 року, передбачає розташування логістичного хабу поряд із кордоном, а сам ПП буде призначений лише для вантажівок з виділеною лінією для пального. З румунського боку ПП відбудований.

КМЄС продовжує надавати стратегічні поради щодо відкриття ПП "Руська – Ульма". Під час обговорень з українською та румунською сторонами українська сторона повідомила, що відкриття ПП заплановане на травень-червень 2023 року. З румунського боку роботи завершені.

Позитивний досвід стратегічних консультацій представників КМЄС у складі робочої групи має бути поширений на інші ділянки кордону завдяки створенню аналогічних робочих груп, про що вже існують попередні домовленості.

Водночас не слід забувати, що основний мандат КМЄС охоплює сферу стратегічних консультацій щодо процедур перетину кордону. Натомість сприяння розбудові прикордонної інфраструктури є тимчасовим завданням у межах реалізації Ініціативи "Шляхи солідарності".

Тому українським суб’єктам інтегрованого управління кордонами варто звернути пильну увагу на цю успішну модель двосторонньої співпраці та закласти її у свої довгострокові плани економічного співробітництва Україна-ЄС.

Автори: Євгенія Григор’єва, Ірина Сушко,

аналітичний центр "Європа без бар’єрів", для ЄП