Что такое структурные фонды ЕС и что о них нужно знать украинцам

Тема європейської інтеграції України перейшла до категорії тих, що цікава і важлива для пересічних українців.

Тепер усе українське суспільство – а не тільки експерти та дипломати – чекає на початок переговорів про вступ, слідкує за виконанням рекомендацій ЄС, а також мріє про верховенство права та розвиток європейської економіки в Україні.

Поза тим, навіть усередині ЄС є відмінності, й досі відчутна різниця між рівнем розвитку різних країн (наприклад, Німеччини та Болгарії), а також між регіонами в межах однієї держави.

Щоб зменшити диспропорції у соціальному та економічному розвитку території, що належать до спільної економічної зони, Європейський Союз створив спеціальний набір інструментів, що відомий за об’єднуючим найменуванням "структурні інвестиційні фонди", хоча частіше вживають коротку назву – структурні фонди.

Саме ці фонди допомогли змінити до непізнаваності держави Східної Європи з їхнім вступом до ЄС.

Тож Україні, яка остаточно обрала дорогу до вступу в Євросоюз та має намір долучитися до використання усіх європейських інструментів, варто розуміти, якими є найефективніші з них.

Отже, що таке структурні фонди ЄС?

Таку назву носять програми та інструменти фінансування, запроваджені Євросоюзом у межах Спільної сільськогосподарської політики, Спільної політики рибальства та Політики згуртування.

Фінансування, що розподіляється у рамках цих фондів, може спрямовуватись на будь-який регіон ЄС, але пріоритет – за вразливими, слабкими та відсталими територіями.

Якими бувають структурні фонди ЄС?

ЄС може змінювати свої фінансові інструменти під час середньострокового бюджетного планування, що здійснюється раз на сім років.

У рамках нинішньої семирічної фінансової програми існує шість структурних фондів.

Чотири з них діють у рамках Політики згуртування, а по одному – в рамках Спільної сільськогосподарської політики та Спільної політики у сфері рибальства. Загальний обсяг коштів – майже 635 мільярдів євро на 2021-2027 роки. Фонди розподіляються у формі грантів, позик, гарантій та інших фінансових інструментів, які можуть використовувати уряди, бізнес, міста, громади, неурядові організації.

До бенефіціарів фондів повернемося пізніше, а спершу – перелічимо структурні фонди, що існують в Євросоюзі зараз.

Перший – це Європейський фонд регіонального розвитку.

Це найбільший інструмент, через який витрачається майже половина усіх коштів, виділених на структурні фонди – понад 300 мільярдів євро. У його рамках реалізується понад 300 проєктів, що спрямовані на зменшення дисбалансу між регіонами і соціальними групами. Дві пріоритетні цілі фонду: сприяння створенню більш конкурентоспроможної Європи та переходу до безвуглецевої економіки.

Другий – це Європейський соціальний фонд, який займається питаннями соціальної політики та людського розвитку.

Понад 135 мільярдів євро, виділених на нього на сім років, спрямовуються на боротьбу з безробіттям, бідністю, збільшення інклюзивності, інвестування в освіту та навчання впродовж життя та соціальні інновації. До фонду можуть мати доступ також і деякі треті країни, включно з країнами-кандидатами.

Отже, на ці кошти вже зараз може претендувати Україна

Третій – Фонд згуртованості. Він підтримує ті держави-члени ЄС, в яких валовий національний дохід на душу населення нижчий від 90% середнього рівня країн-членів ЄС.

До 2027 року Фонд згуртованості покриває країни Центральної та Східної Європи, а також Балканські країни. Єдина західноєвропейська країна, яка за своїми макропоказниками має доступ до цих коштів, – Португалія. Кошти фонду, а це понад 49 мільярдів євро, здебільшого спрямовуються на розвиток транс’європейських мереж і проєкти сталого розвитку.

Фонд справедливого переходу – останній (і найновіший) у рамках політики згуртування.

У його назві йдеться про так званий "зелений перехід", тобто відмову від викопного палива. Ціль – підтримати країни-члени ЄС, які зазнають найбільших втрат через рух до кліматичної нейтральності, бо мають розвинені вуглецевоємні галузі та залежні від твердого викопного палива. Понад 25 мільярдів євро буде спрямовано на полегшення "зеленого переходу" для цих країн.

Поза межами політики згуртування маємо Європейський аграрний фонд для сільського розвитку, який має розвивати сільську місцевість через інвестиції у локальні проєкти. Бюджет – понад 95 мільярдів євро.

Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури підтримує інноваційні проєкти, забезпечення сталого використання водних ресурсів. Це найменший зі структурних фондів, його обсяг складає близько 7 мільярдів євро.

Хто отримує кошти зі структурних фондів?

Ми вже згадали про те, що розподіл коштів між державами ЄС – нерівномірний. Але хто отримує найбільше?

У 2021-2027 роках головним бенефіціаром є Польща, яка отримає понад 80 мільярдів євро.

Також великі суми отримують Іспанія, Італія, Румунія, Німеччина та Франція – суми виплат для кожної з них перевищують 20 мільярдів євро. А от Люксембург, Мальта і Кіпр отримують менше мільярда євро кожна.

Варто звернути увагу, що серед названих держав є ті, які точно не назвеш бідними, як-от Німеччина або Люксембург. Однак і у них (або у розташованих на їхній території громадських організацій, територій тощо) є можливість претендувати на кошти ЄС – чи то для окремих територій (приміром, у Східній Німеччині цілком можна говорити про потребу вирівнювання), чи то для секторальної підтримки.

Також важливо підкреслити: попри те, що на Францію, Німеччину та Італію припадають істотні обсяги структурних фондів, ці країни також є ключовими донорами бюджету ЄС. Тому найбільшими чистими бенефіціарами структурних фондів є здебільшого нові члени Євросоюзу, тобто ті, що приєдналися в останніх хвилях розширення.

Чи значні це кошти для держав-членів ЄС?

Питома вага коштів структурних фондів відносно ВВП країн у більшості країн не перевищує 1,75%. Але, наприклад, для Хорватії, Латвії, Литви, Угорщини та Болгарії така частка сягає понад 3% та складає близько 50% усіх державних інвестицій.

Цікаво, що значна частина зарезервованих у фондах коштів... лишається не використаною!

Так, шість з десяти найбільших держав-бенефіціарів змогли поглинути лише 54-74% виділених для них коштів. Натомість Люксембург, Фінляндія, Естонія, Ірландія, Велика Британія, Словенія, Угорщина та Швеція змогли освоїти понад 80% запланованого бюджету.

Річ у тім, що кошти ЄС надаються лише для втілення проєктів, що підпадають під пріоритети і відповідним чином втілюються. Це – сигнал для України про потребу мати здатність для підготовки та управління європейськими проєктами на момент, коли для нас будуть відкриватися можливості використовувати такі фонди.

Немає сумнівів, що освоєння цих фондів потрібне державі. Кошти структурних фондів допомагають прискорити економічне зростання країн-членів.

Наприклад, Угорщина на момент подання заявки на вступ до ЄС у 1994 році мала рівень ВВП на душу населення за рівнем купівельної спроможності лише на рівні близько 50% від середнього в Євросоюзі. У 2021 році цей показник сягнув вже 75% середнього по ЄС. Це в тому числі заслуга політики згуртованості ЄС.

Висновки для України

Вже сьогодні Київ має чітко розуміти, які структурні фонди існують і які проєкти в рамках цих фондів Україна зможе впроваджувати після набуття членства, отримуючи колосальну підтримку для розвитку стратегічно важливих сфер.

Так, наприклад, Польща отримувала 80-90 мільярдів євро у рамках кожної з двох останніх семирічних фінансових програм. Україна, яка має співставне з Польщею населення, змогла б отримувати приблизно стільки ж.

Причому структурні фонди – це не кредити, а грантові кошти, їх не потрібно повертати.

У разі, якщо кошти йдуть на втілення реформ, фінансування з цих фондів закладає фундамент нової економіки, трансформації у справді європейську країну.

Крім структурних фондів, є інструменти ЄС, які дозволяють брати участь у проєктах не тільки країнам-членам, але і кандидатам. Для України доступним стане інструмент передвступної допомоги, а також Європейський соціальний фонд. Уряду вже зараз слід досліджувати можливості використання цих коштів.

Також Україні варто розуміти, як працює політика згуртованості і структурні фонди, оскільки це є частиною права ЄС, яке необхідно транспонувати в українське законодавство. У цій сфері за лютневою оцінкою Єврокомісії Україна поки що має лише 2 з 5 балів. Тож попереду у нас багато роботи з приведення нашого законодавства у відповідність до права ЄС.

Насамкінець, вже зараз варто звернути увагу на зусилля щодо підвищення спроможності використовувати кошти структурних фондів ЄС.

Ми вже згадали, що надані кошти зазвичай використовують не повністю. Мало яка з країн ЄС може освоїти (тобто прийняти і використати за цільовим призначенням) більше 75% пропонованих коштів зі структурних фондів.

Хто управляє проєктами ефективніше – той отримує більше.

Україна має підвищувати спроможність впровадження проєктів розвитку, орієнтуючись на найкращі практики країн з високим рівнем поглинання європейських коштів, і трансформувати цю підтримку у зміни на краще.

Дмитро Ливч, голова правління EasyBusiness, співзасновник Центру економічного відновлення

Юлія Шаіпова, координаторка євроінтеграційних проєктів Центру економічного відновлення

Олександр Костриба, координатор євроінтеграційних проєктів EasyBusiness