"Україні для успішної оборони сьогодні найбільше потрібні боєприпаси" – це перше, що сказав президент Чехії Петр Павел журналістам у Празі після візиту до нашої країни минулого тижня.

Павел – відставний генерал, який очолював Військовий комітет НАТО, тож не дивно, що він поставив абсолютно точний діагноз.

Україна ще від зими говорить на усіх зустрічах про кричущу потребу в поповненні боєкомплекту – снарядів, ракет для РСЗВ тощо. Зараз, на тлі очікуваного контрнаступу, ця проблема загострилася.

Так само не є секретом те, що російські війська мають перевагу у снарядах різного калібру, що додатково посилює потребу у підтримці ЗСУ.

Ще у березні ЄС пообіцяв Києву мільйон снарядів протягом року, але з втіленням обіцянки виникла проблема.

Цього тижня Євросоюз знайшов вихід з глухого кута у цьому питанні.

У середу в Брюсселі оголосили про два рішення, які мають прискорити не тільки передачу боєприпасів українській армії у короткій перспективі, а й дозволять посилити їхнє виробництво, щоби поповнити запаси країн Європи.

"Європейська правда" пояснює, про що саме домовились в ЄС і як це допоможе Києву.

Три шляхи "снарядного плану"

Рішення про централізоване постачання снарядів в Україну саміт ЄС ухвалив ще 20 березня.

У відповідь на заклики та прохання Києва лідери 27 держав ЄС погодили "план", мета якого – організувати термінове постачання боєприпасів та ракет в Україну та водночас допомогти країнам-членам ЄС поповнити їхні військові запаси, виснажені за часи російсько-української війни.

План має три основні напрями:

1 - держави-члени ЄС надають додаткові боєприпаси на суму 1 мільярд євро зі своїх наявних запасів, з компенсаціями Європейського фонду миру за це постачання.

2 – водночас держави-члени ЄС активізують закупівлю нових боєприпасів для України, на що Єврокомісія виділяє додатковий 1 мільярд євро.

3 – щоби поповнити запаси і одночасно готуючись до потенційно тривалої війни, ЄС посилює і прискорює оборонно-промислове виробництво в Європі.

Плани зробити все якнайшвидше чудово звучали в теорії та у тексті рішення ЄС – але не пройшли випробування реальним життям.

Під час узгодження юридичних обрисів з’ясувалося, що в деталях позиція країн відмінна. А оскільки йдеться про освоєння великих коштів, ніхто не хотів поступатися. Узгодити домовленість вдалося лише зараз.

Пів мільярда ASAP

У середу Єврокомісія опублікувала законодавчу пропозицію за назвою Акт з підтримки виробництва боєприпасів. Англійською ця назва звучить як Act in Support of Ammunition Production, або скорочено ASAP. Це відома "фішка" брюссельських бюрократів та політиків – вони дуже люблять символічні скорочення для важливих для себе проєктів. Схоже, що цей проєкт визначили таким, що гідний "особливої" назви.

Річ у тім, що абревіатура ASAP англійською мовою має також інше значення, що пов’язане з проєктом постачання зброї – вона означає As Soon As Possible, тобто "якнайшвидше".

Та для нас важливий не символізм, а наповнення цього проєкту, бюджет якого Єврокомісія визначила у сумі 500 млн євро.

Проєкт ЄК спрямований на виконання третього пункту "зброярського плану" допомоги Україні. Його ідея – наростити обсяги виробництва боєприпасів, щоби якнайшвидше поповнити запаси тих країн ЄС, які передали Україні значну кількість снарядів, ракет тощо.

Для цього пів мільярда євро вкладуть у розбудову вже існуючих заводів з виробництва боєприпасів.

"На тлі конфлікту високої інтенсивності в Європі, своєчасна наявність (боєприпасів) у достатніх обсягах критично важлива для нашої безпеки і для наших постійних зусиль з підтримки України", - пояснюють в Єврокомісії.

500 мільйонів євро планують знайти внаслідок перерозподілу інших інструментів, зокрема Європейського оборонного фонду і проєкту EDIRPA.

Формально ­це – законопроєкт, який треба затвердити. Але з розвитку подій схоже, що документ вже узгоджений з країнами-членами ЄС і став частиною ширшого пакета домовленостей.

11 друзів ЗСУ

То хто ж отримає ці чималі кошти?

Брюссель вже визначив 11 європейських країн, які мають оборонну промисловість, здатну виробляти снаряди калібру 155 мм, так званий натівський стандарт, і 152 мм - колишній радянський стандарт боєприпасів, який продовжує використовувати Україна (адже на озброєнні ЗСУ лишається чимало техніки радянського зразка).

Єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон розповів, що відвідав усі ці країни та дійшов висновку, що "ми маємо в Європі реальні виробничі потужності" (для нарощування виробництва боєприпасів).

Бретон не став перелічували всі 11 країни, бізнес яких має отримати ці кошти, але згадав Німеччину, Іспанію і Грецію.

Як відомо, Німеччина раніше вже підписала контракти з концерном Rheinmetall про відновлення виробництва боєприпасів для зенітних самохідних установок Gepard, які вона поставила Києву. Канцлер Олаф Шольц заявив, що Україна може розраховувати на них вже з серпня.

Можна припустити, що у списку опиниться також Болгарія, що має унікальні для ЄС потужності для виробництва снарядів "радянських калібрів".

Та ЄС не буде самостійно фінансувати нарощування виробництва.

Документ Єврокомісії передбачає співфінансування програми оновлення виробничих потужностей у співвідношенні 40% від ЄС і 60% від національних урядів і бізнесу. Плюс передбачений бонус у 10% від ЄС для тих виробників, що мають виробництво, зосереджене в Європі.

"ASAP потрібен для підтримки нашої оборонної індустрії, щоб вона могла відповідати на запити України. Але в довшій перспективі також для забезпечення потреб, які виникають через нові безпекові виклики в Європі", - пояснив Бретон.

Як витратити 1 млрд євро

Як вже згадувалося на початку тексту, план ЄС щодо боєприпасів містить три основні напрямки, і кожний з них країни обговорюють та затверджують окремо.

Але цього разу Комісія одночасно випустила пропозиції по всій групі питань.

Це немов натякає, що рішення є комплексним.  

Перший напрямок, про передачу Україні наявних на складах запасів снарядів, вже виконується. Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель нещодавно запевнив, що кількість переданих боєприпасів зростає, а швидкість передачі збільшиться найближчим часом.

З третім пунктом ми розібралися вище.

Досі залишався проблемним пов’язаний із ним другий пункт – про спільні закупівлі.

Протягом кількох тижнів ЄС ніяк не могли вирішити, як витратити зарезервований для цього 1 мільярд євро.

Суперечка полягала у тому, чи можливо, щоби під ці контракти підпадали виробники з-поза меж ЄС. Наприклад, чи можуть отримати часточку з мільярдного пирога  компанії з США та Великої Британії.

Франція виступала за те, щоб кошти повністю залишалися у Євросоюзі – це було б дуже вигідно французького оборонпрому, який є самодостатнім у виробництві. Але цей підхід дратував деяких її колег з ЄС.

Німецький оборонпром натомість імпортує деякі необхідні компоненти з Британії, яка вже не входить до ЄС. Тож у разі схвалення підходу, на якому наполягає Париж, ці компанії не могли би претендувати на контракт. 

Також проти французького підходу виступила Польща.

Поляки пояснювали, що ЄС ухвалив рішення якнайшвидше постачання Україні необхідних боєприпасів, а обмеження постачальників уповільнить процес.

Врешті-решт на зустрічі у середу країни ЄС досягли домовленості про підходи до спільної закупівлі боєприпасів для України на мільярд євро. Деталі рішення поки невідомі, але ЗМІ повідомляли, що головуюча в ЄС Швеція представила компромісне рішення, яке має бути прийнятним для Парижа.

До речі, не тільки Європа поспішає забезпечити Україну снарядами. Сполучені Штати оголосили новий пакет допомоги на 300 мільйонів доларів, включаючи велику кількість артилерійських снарядів, ракет класу "повітря-земля" та інших боєприпасів.

Важливість моменту зараз усвідомлюють усі.

Але так само всі розуміють, що навіть за найшвидших темпів виробництва і закупівлі нові партії вироблених снарядів, отримані завдяки домовленостям від 3 травня, зможуть надійти до України лише згодом, коли найближча хвиля контрнаступу завершиться.

Але у ЄС готуються до підтримки України у рамках затяжної війни.

А до неї треба бути готовим.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди"