Загострення, рівного якому вже багато років не було на Балканах.

Напади на спецпризначенців Косова та сили KFOR, поранені миротворці, а одночасно – приведення армії Сербії у стан бойової готовності та фактичний ультиматум Заходу від сербського президента Александара Вучича. 

Усе це – про події на півночі частково визнаного Косова, заселеного етнічними сербами.

Нинішня криза виявилася вкрай невчасною для Заходу, оскільки не лише відриває зусилля від ситуації в Україні, але й ставить під сумнів амбіційний проєкт мирного порозуміння між Сербією та Косовом, який активно просувають у ЄС.

Чи впорається Євросоюз із цим викликом? І які наслідки матиме нинішнє загострення? Спробуємо розібратися.

Патова ситуація на півночі

Нинішню кризу складно назвати несподіваною.

Про таку можливість можна було здогадатися ще наприкінці минулого року, коли всі місцеві депутати від партії "Сербський список" – ця партія представляє інтереси косовських сербів і фактично є філіалом правлячої партії Сербії – заявили про складання своїх мандатів на знак протесту проти вимог центральної влади Косова заборонити використання сербських автомобільних номерів.

І хоча зусиллями ЄС питання автономерів вдалося тимчасово владнати, проблема вакууму влади у муніципалітетах із сербською більшістю залишилася.

Дострокові вибори у цих муніципалітетах пройшли 23 квітня. Зважаючи на те, що члени "Сербського списку" їх бойкотували, перемогу здобули політики, що орієнтуються не на конфлікт, а на діалог із Приштиною.

Проте для Сербії це не мало жодного значення – завдяки зусиллям сербської влади (та попередньої влади регіону) вибори пройшли за безпрецедентно низької явки – лише 3,5% від кількості зареєстрованих виборців. До того ж більшість із тих, хто все ж прийшов на дільниці, були албанцями, тоді як серед етнічних сербів бажаючих взяти участь у такому голосуванні виявилося аж 13 осіб.

Попри це, за законодавством Косова ці вибори були визнані такими, що відповідають вимогам закону. І Захід, нехай без особливого ентузіазму, але був вимушений із цим погодитися.

Далі виникає питання:

А як за таких умов мають працювати новообрані мери та депутати?

Якщо в день голосування на півночі Косова говорили швидше про легальний опір – наприклад, про те, що без проблем можна зібрати голоси для проведення нових виборів, то тепер там почали віддавати перевагу силовому опору.

Будинки муніципалітетів були заблоковані косовськими сербами, які заявили, що не мають наміру пускати туди новообрану владу. Тому складання ними присяги відбулося не у меріях, як годиться, а у поліцейських дільницях.

Втім, це не вирішувало питання, як же тепер має працювати місцева влада. Захід рекомендував організувати їхню дистанційну роботу, що виглядало явно неприйнятно для влади Косова.

Адже такий сценарій вів до розділу влади на півночі на номінальну та тіньову – а це напряму загрожувало втратою контролю за цим регіоном.

Тож ситуація могла вибухнути у будь-який момент. Що і сталося наприкінці минулого тижня.

"Вдалий" момент для загострення

Влада Косова шукала найкращу можливість для початку поліцейської операції на півночі – і знайшла її.

У п’ятницю 26 травня у Белграді проходив масштабний мітинг на підтримку чинного президента (про внутрішню кризу у країні та масштабні опозиційні протести ЄвроПравда писала окремий текст).

У відповідь президент Александар Вучич анонсував найбільший в історії країни мітинг на свою підтримку. Звичайно, масовість на таких заходах організовувалася заздалегідь. У тому числі було відомо про плани масового завезення мітингувальників із півночі Косова.

Ситуація, коли значна кількість сербських чоловіків буде відсутня, здалася прем’єру Косова Альбіну Курті оптимальною можливістю для початку операції.

І тоді Курті дав наказ на те, від чого його намагалися відговорити європейські та американські дипломати.

Косовський поліцейський спецназ (армії у цієї країни досі немає через західні обмеження) спробував розблокувати будинки муніципалітетів, щоб запустити туди новообраних представників влади. У відповідь серби зустріли їх сльозогінним газом. 

Також нападу зазнали патрульні цивільної місії EULEX, які виконують правоохоронні функції у регіоні, оскільки поліцейські-серби також подали у відставку минулого року.

У Єврокомісії засудили дії косовської влади, закликавши сторони до діалогу та компромісів. "Як ЄС послідовно заявляв, нещодавні повторні вибори на півночі Косова не пропонують довгострокового політичного рішення для відповідних муніципалітетів. Таке рішення може бути знайдене лише через реальний діалог між усіма ключовими зацікавленими сторонами, включаючи Косово, Сербію і косовську сербську громаду – за сприяння ЄС", – йдеться в заяві ЄК.

Аналогічно дії Приштини розкритикували і в Сполучених Штатах. "Сполучені Штати засуджують дії косовської влади, що тривають, щодо доступу до муніципальних будівель на півночі Косова. Сьогоднішні насильницькі заходи повинні бути негайно припинені", – написав посол США в Косові Джеффрі Говеньєр.

Натомість для сербської влади чергове загострення у Косові стало чудовою можливістю переключити увагу суспільства з опозиційних протестів. Тож за наказом Александара Вучича сербську армію було приведено у стан бойової готовності, виведено до кордонів із Косовом, а сам президент демонстративно покинув Белград (де йшов великий мітинг опозиції), щоб переночувати у військовому таборів біля косовського кордону.

Така реакція підбадьорила косовських сербів, і ситуацію не змогла стабілізувати навіть поява у цих муніципалітетах миротворців KFOR.

Як вважається, миротворці, які й мають займатися розв'язання конфліктних питань, з'явилися запізно, коли конфлікт вже розгорівся.

Як наслідок – сутички місцевих сербів із косовськими спецпризначенцями переросли у сутички з миротворцями KFOR. 

Найгострішим виявився конфлікт у муніципалітеті Звечан, де у понеділок 29 травня постраждали 30 миротворців, серед них – 19 угорських військових.

Показово, що цей напад залишився непоміченим для угорського керівництва – наразі відносини Будапешта та Белграда переживають своєрідний "медовий місяць".

Ультиматум Вучича

"Для нас надзвичайно важливо, щоб деякі люди зрозуміли, що 3,4% – це нелегітимні вибори… Я поговорю з Макроном і Шольцом та спробую повернути все на свої місця, але для танго потрібні двоє", – таку заяву на саміті Європейської політичної спільноти у Молдові зробив президент Сербії Александар Вучич. 

Критика рішення влади Косова ввести поліцейський спецназ на північ країни від ЄС та США суттєво посилила переговорну позицію Вучича – і він намагається скористатися цією можливістю. 

"Я завжди намагаюся бути оптимістом і можу вам гарантувати, що Сербія зробить усе, щоб зберегти мир, і підійде до всього спокійно. Вони привели поліцію, якій заборонено бути там згідно з брюссельською угодою. Перший крок – відкликати нелегальних мерів", – додає сербський президент.

Іншими словами, Вучич вимагає визнати вибори такими, що не відбулися, навіть попри те, що вони були проведені відповідно до законодавства Косова, і Захід визнав це. 

Якщо західні країни погодяться на таку вимогу і публічно вимагатимуть від Приштини провести нові вибори, то це завдасть нищівного удару по легітимності Косова як держави. 

При цьому, навіть якщо влада Косова піде на цей крок з власної волі, немає гарантій, що нові вибори владнають цю проблему. Адже партія "Сербський список", як і раніше, має намір бойкотувати ці вибори, вимагаючи спочатку додаткових поступок від центральної влади Косова – в першу чергу, створення Асоціації сербських муніципалітетів. 

В такому разі може виникнути вкрай небезпечний прецедент, коли регіональна влада отримає інструмент для шантажу центральної, використовуючи його для нових і нових поступок. 

Так само не може бути виходом і компроміс у вигляді продовження роботи новообраної місцевої влади у віддаленому режимі.

І це лише призведе до появи тіньової влади у "сербських" муніципалітетах, перетворивши їх на "сіру зону". 

Проте не виключено, що відмова від цих умов цілком влаштує сербського президента. За такого сценарію Александар Вучич отримає підстави вийти з угоди про покращення відносин із Косовом, звинувативши у провалі мирних переговорів саме Приштину. Такий крок має заспокоїти сербських правих, які занепокоєні можливим де-факто визнанням Косова, що вкрай корисно для Вучича в умовах масштабних протестів проєвропейської опозиції. 

Не кажучи вже про те, що зрив угоди дозволить знову відкласти у дальню шухляду питання введення санкцій проти РФ, чого Вучич також прагне уникнути. 

* * * * *

Нинішня криза показала, що ані Белград, ані Приштина не прагнуть виконувати вимоги мирного договору, схваленого за посередництва ЄС.

Це ставить під сумнів зусилля Євросоюзу зі стабілізації ситуації у регіоні. Тож схоже, що ЄС доведеться поборотися за те, щоб зберегти чинною угоду між Сербією та Косовом.

І щоб досягти тут успіху, Брюсселю доведеться покладатися не лише на численні "пряники" для Белграда та Приштини, але й на "батоги" на кшталт загрози призупинення дії безвізу (який для громадян Косова має запрацювати лише від початку 2024 року).

Інакше загроза нової війни на Балканах залишатиметься стабільно високою. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"