Україна та держави-члени НАТО зрештою домовилися про створення "коаліції", тобто неформального об’єднання держав, що беруть на себе постачання бойових літаків для ЗСУ. Наразі йдеться лише про один тип – винищувачі F-16, але назва коаліції та її склад не виключають й інших новин. 

Тепер і західні союзники, і українське Міноборони офіційно кажуть про "коаліцію пташок".

Є також перший результат: учасники цієї коаліції фіналізують плани з навчання українських пілотів та технічного персоналу для F-16. 

Ця новина є однією з головних після зустрічі у форматі "Рамштайн", яка відбулася у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у четвер.

Досі достеменно не відомо, які країни та скільки винищувачів планують передати Україні. Але тренування – ключовий крок до того, щоб така передача відбулася. Західні літаки, очевидно, не зможуть використати у теперішньому контрнаступі, оскільки в Україні вони опиняться якнайшвидше за кілька місяців.

Та це не означає, що партнери не стежать за нинішніми подіями на фронті. 

Навпаки, на "Рамштайні" ухвалили нові рішення, які допоможуть підтримати наступ ЗСУ.

Паралельно у Брюсселі відбулася інша важлива подія. Вперше за довгий час ключовий орган у відносинах з Альянсом – Комісія Україна-НАТО – провів зустріч на рівні міністрів оборони. З 2017 року його роботу блокувала Угорщина. 

Утім, перше за довгий час засідання, ймовірно, буде останнім: Київ та Альянс переходять до нового формату відносин. Рішення про це мають ухвалити на Вільнюському саміті НАТО, де Альянс також визначить, наскільки широко він готовий відчинити двері для України. 

Наїзники пташок

"Пташкова коаліція" відбулася. Я можу це вже стверджувати". Так міністр оборони Олексій Резніков розповідає про коаліцію, яка у рамках "Рамштайну" сформувалася довкола винищувачів F-16. 

Очолили літакове об’єднання Нідерланди та Данія. Зараз ці дві країни розробляють план з усіма деталями тренувань, який підготують до Вільнюського саміту.

Чому саме ці країни? Бо саме вони, як очікують, мають стати ключовими донорами літаків для України. Обидві нещодавно замінили свої F-16 на сучасніші винищувачі п'ятого покоління F-35.

До того ж для навчання потрібні не лише самі літаки. Для українців буде створений спеціальний тренувальний центр, обладнаний симуляторами і необхідним устаткуванням – імовірно, у Данії. 

За прогнозом Резнікова, навчання триватимуть щонайменше 4-6 місяців. Українським фахівцям доведеться навчатися не тільки пілотуванню та обслуговуванню літаків, а й спершу – англійської мови. Розпочати планують якнайшвидше. 

"У липні будемо знати місце (проведення навчань. – Ред.). Не бачу причин до кінця липня не розпочати навчання", – пояснює Резніков. Команди українських авіаторів для навчань уже відібрані.

Хто ще, крім Нідерландів та Данії, надасть літаки?

На це запитання 13-та Рамштайн-зустріч не дала чіткої відповіді. Невідомий ані перелік країн, що захочуть надати літаки, ані відповідь на запитання про те, на які саме модифікації F-16 може розраховувати Україна, скільки бортів отримають ЗСУ та коли. 

Усі причетні до сформованої коаліції міністри у кулуарах "Рамштайну" наголошували, що питання передачі літаків Україні наразі "не на столі". Очевидно, воно стане актуальнішим ближче до завершення навчань перших пілотів.

Єдине, що відомо – це те, що зараз йдеться про постачання наймасовіших наразі американських винищувачів. "Не можна вивчати три складні системи, тоді ми не прийдемо нікуди. У нас пріоритет – F-16", – пояснив Резніков.

Примітно, що до "пташкової коаліції" увійшли також країни, що не експлуатують F-16. Роль деяких з них вже відома. До прикладу, Швеція, яка виробляє та має на озброєнні винищувачі Gripen, погодилася стати тестовим майданчиком для тренувань українців, але про передачу цих шведських літаків не йдеться. 

Утім, перелік таких держав завеликий: до "пташкової коаліції" увійшли, до прикладу, Велика Британія і Франція, що не мають ані американських винищувачів, ані тренажерів для навчань, і розташовані дещо далеко від кордону України, щоби виконувати логістичну роль. 

Брак пояснень з цього приводу підживлює чутки про те, що, попри заперечення міністра, на розгляді є також інші варіанти.

Ще один показовий приклад: міністр оборони заявив, що Україна не розраховує на винищувач-штурмовик F/A-18, про ймовірність постачання якого з Австралії дискутують у ЗМІ. Резніков назвав цю інформацію "перегрітою", запевнивши, що такого "проєкту не існує". Попри те, що раніше цього тижня посол України офіційно підтвердив ЗМІ, що Україна передала уряду Австралії таке звернення.

Ще одна нова коаліція

Іншою темою "Рамштайну" стала потреба ремонту західних танків. 

Польща та Німеччина, які спільно працюють над запуском хабу із забезпечення і ремонту танків Leopard, на зустрічі у Брюсселі розповіли союзникам, де та як він працюватиме. 

І одночасно "Рамштайн" приніс новини, що "леопардовий арсенал" України поповниться новими танками. Іспанія оголосила, що передасть ще чотири танки Leopard 2 на додаток до наданих раніше шести. Крім того, Мадрид передає 20 гусеничних броньованих машин, які прибудуть до Польщі найближчими днями, та великий військовий польовий госпіталь. 

Продовжують партнери і роботу над тим, щоб українська система ППО могла працювати безперебійно. "Росія безжально посилила ракетні та безпілотні атаки протягом останнього місяця", – пояснив необхідність глава Пентагону Ллойд Остін. 

Британія, Данія, Нідерланди і США спільно повідомили, що Україна отримає сотні зенітних ракет малої та середньої дальності та супутніх систем; їхнє надання вже почалося. Німеччина надасть ще 64 керовані ракети для систем Patriot, які зараз відіграють дедалі більшу роль. 200 ракет до систем ППО скерує Канада.

Італія також оголосила про новий транш допомоги, до якого входять "найбільш важливі системи озброєння для оборони України". Деталі цього пакета не розкривають.

Між тим держави-учасниці "Рамштайну", які з якихось причин не приєднуються до надання підтримки Україні летальним озброєнням, зможуть стати учасницями ще однієї нової коаліції. 

Україна ініціювала, а Естонія та Люксембург погодились очолити нову "ІТ-коаліцію", що буде сфокусована на кіберзахисті України. Обидві держави підготують проєкт і бачення нової коаліції, а інші партнери зможуть до неї долучитися.

Контрнаступ у центрі уваги

Хід українського контрнаступу, звичайно, став об’єктом обговорення у штабквартирі Альянсу. Швидкість просування українських військ, втрати обох сторін, критерії успішного наступу – усі ці питання цікавили представників міжнародних ЗМІ.

І хоча посадовці не дуже охоче вдавалися в деталі, показовим став коментар очільника Міноборони США Ллойда Остіна, який запевнив: російські дані про втрати ЗСУ є перевищеними.

"Росіяни показали нам одні й ті самі п'ять транспортних засобів по тисячу разів з десяти різних ракурсів. Але, відверто, в українців досі залишається чимало бойової сили", – сказав він.

За оцінкою НАТО, Росія розгорнула масштабну інформаційну кампанію задля завищення українських втрат на полі бою

Між тим, за даними Альянсу, російські втрати суттєво більші за українські. 

"Росіяни по всьому інтернету – в Twitter, у Telegram говорять про те, скільки генералів НАТО, як вони кажуть, вони убили… Як і з атакою дрона по тому, що виявилося трактором, а не танком. Українці зберігають добру оперативну безпеку. Вони дуже мовчазні про все це, тому що секретність допомагає захистити маневри", – поділився високопоставлений представник НАТО під час спілкування з журналістами, говорячи про ситуацію на українських фронтах.

До того ж надане Заходом обладнання, таке як Leopard чи Bradley, краще "виживає" у разі пошкодження і здатне повертатись до бою, додав посадовець Альянсу. 

"Усі бачили кадри машин, залишених на полі бою… Але це означає, що чоловіки та жінки вибралися (з техніки. – Ред.)… А потім ти повертаєшся і відновлюєш обладнання", – пояснив він. 

Тим, хто вважає, що український наступ відбувається надто повільно, у Альянсі пояснюють: операції такого масштабу, що відбуваються зараз в Україні, потребують терпіння.

"Кілька сотень тисяч російських військових окопалися на підготовлених позиціях по всій лінії фронту, і Україна почала наступ, вони (українські війська. – Ред.) впевнено просуваються вперед. Це дуже важка боротьба. Це дуже жорстока боротьба, і вона, швидше за все, займе багато часу і буде коштувати дуже дорого", – зазначив голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі. 

Давати оцінки тому, скільки часу займе подібна операція, Міллі вважає передчасним. 

"Моє повідомлення до всіх: не чиніть великий тиск на українців. Вони знають, що робити, ми допомагаємо їм, і вони повинні виграти війну", – додав глава Міноборони Естонії Ханно Певкур.

В очікуванні Вільнюса

У четвер ввечері у штабквартирі Альянсу відбулась непересічна подія – засідання міністрів оборони у формат Комісії Україна-НАТО, що відбулося вперше з червня 2016 року. 

У 2017 році розпочалася криза у відносинах України з Угорщиною, і остання блокувала усі засідання Комісії на рівні міністрів та глав держав. Та зрештою (уперше в історії НАТО!) Альянс обійшов вето одного з союзників, тобто Угорщини, на тлі повномасштабної війни в Україні. Як це вдалося зробити, ЄвроПравда розповідала у статті "У Орбана забрали вето".

А тепер – дещо несподівана новина. 

Київ розраховує, що вже за місяць існування Комісії Україна-НАТО припиниться

"Це було перше з 2016 року засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони, і я маю серйозну надію, що останнє", – заявив Олексій Резніков.

Річ у тім, що Україна та Альянс вирішили змінити формат співпраці й перенести свої взаємини до нового органу під назвою Рада Україна-НАТО. Резніков сподівається, що новий формат запрацює з Вільнюського саміту або після нього. 

"Це структура для набагато глибшої співпраці, для ухвалення спільних рішень... І це позначило би значне зміцнення політичного партнерства між Україною і союзниками у НАТО", – пояснив переваги нового формату генсек Столтенберг. 

Утім, є і застереження з приводу такого переформатування взаємин. 

Самого лише створення нової Ради недостатньо.

Без ухвалення сильного кроку щодо членства України на Вільнюському саміті "це наче надання танка без гармати", попередив глава МЗС Дмитро Кулеба. 

Менш ніж за місяць до Вільнюського саміту союзники все ще продовжують шукати консенсус щодо того, яким буде формулювання рішення НАТО про майбутнє членство України. Столтенберг упевнений, що на саміті їм вдасться знайти "хороше рішення", але що це означає?

Разом з тим паралельно із зустрічами у Брюсселі позитивні сигнали почали з’являтися у пресі. 

За даними джерел американського видання Axios, президент США Джо Байден нібито готовий зробити суттєвий крок до спрощеного вступу України після війни – дозволити Україні приєднатися до НАТО без необхідності виконувати План дій щодо членства. У цьому Байдена переконував генсек Столтенберг під час візиту до Вашингтона цього тижня.

Якщо це справді так, то це був би кардинальний розворот у політиці Вашингтона.

Ймовірно, цю ідею готовий підтримати і Берлін. Глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус "відкритий до цього". І що важливо з його слів, "з’являється все більше ознак того, що всі (союзники. – Ред.) зможуть погодитися з цим".

І США, і Німеччина дотепер не висловлювали готовності підтримати ідею полегшеного вступу України, відмовившись від шляху з ПДЧ. Якщо ця ідея знайде підтримку усіх союзників, то це стане великою перемогою для Києва. 

Авторка: Христина Бондарєва,

журналістка "Європейської правди", 

з Брюсселя