Питання конфіскації російських активів за кордоном обговорюється практично від початку повномасштабної агресії РФ проти України.

Усі наші союзники сходяться на тому, що Україна має отримати компенсацію за рахунок активів РФ. Проте спільних рішень щодо того, як це зробити, наразі не досягнуто, і кожна держава намагається по-різному розв’язати це питання на національному рівні.

Спеціальні законодавчі інструменти, які уможливлюють чи спрощують цю конфіскацію, уже прийняті в США та Канаді, а також обговорюються ЄС і окремо Естонією.

Велика Британія в цьому питанні тривалий час зберігала джентльменське мовчання.

Однак нещодавні ініціативи та заяви Лондона дають змогу твердити, що "крига скресла".

Більш того, запропонований британськими дипломатами шлях може стати прикладом для інших країн. Особливо для тих, які шукають можливості допомогти Україні, одночасно не створюючи проблем для свого інвестиційного іміджу.

Саме тому цей план потребує детального аналізу, адже він містить як прогресивні, так і небезпечні ініціативи.

Чому Британія не поспішає

Сумарна вартість активів, що знаходяться у Британії та пов’язані з РФ, оцінюється щонайменше у $30 млрд.

Тож не дивно, що заклики конфіскувати їх лунають вже тривалий час. Ця ідея має підтримку серед парламентарів обох провідних партій – Консервативної та Лейбористської, на додачу до цього закликає й український уряд.

Представники Даунінг-стріт, 10 зі свого боку кажуть, що робота триває вдень і вночі, в тому числі спільно з ЄС, над обґрунтуванням доцільності конфіскації державних активів, але рішення ще не знайдено.

Причиною, через яку британці не поспішають із практичними рішеннями щодо конфіскації активів росіян, є те, що традиційно Туманний Альбіон є місцем, де їх зосереджено дуже багато.

Нерухомість, корпоративні структури, колекції та навіть футбольні клуби – це далеко не повний список того, чим росіяни стали володіти в Лондоні та інших місцях протягом останніх трьох десятиліть.

І не лише росіяни – Британія приваблює багатіїв з усього світу.

Відповідно, різкі кроки з конфіскації цих активів можуть підірвати довіру до правової системи країни і нашкодити економіці.

Проте статус одного з головних союзників України все ж зобов’язує офіційний Лондон здійснювати кроки на шляху до вилучення цих активів на користь України.

Уперше про можливу конфіскацію активів росіян влітку минулого року говорила тоді ще тільки майбутня прем’єрка Ліз Трасс. Вона заявила про прагнення Великої Британії наслідувати приклад Канади і конфіскувати активи росіян.

Однак перші реальні ініціативи з’явилися вже після її відставки.

Парламентські пропозиції

Так, у лютому 2023 року представник лейбористів сер Кріс Браянт подав до парламенту законопроєкт "Про конфіскацію російських державних активів і підтримку України" (Seizure of Russian State Assets and Support for Ukraine Bill).

Згідно з ним уряд має подати до парламенту пропозиції щодо блокування російських суверенних активів з можливою подальшою конфіскацією для надання підтримки Україні.

Наразі документ пройшов перше з трьох обов’язкових читань у Палаті громад і попереду в нього ще розгляд у Палаті лордів.

Одночасно з'явилися й ініціативи щодо посилення режиму санкцій та контролю за їх дотримання. Минулого місяця член Палати лордів лорд Девід Олтон вніс проєкт поправки до закону "Про економічну злочинність і корпоративну прозорість" (Economic Crime and Corporate Transparency Bill).

Ця поправка встановлює зобов'язання для підсанкційних росіян декларувати активи протягом шести місяців від дати накладення санкцій, а в разі, якщо буде доведено ухилення від них – конфісковувати ці активи.

По суті, пропозиції лорда Олтона збігаються з баченням ЄС щодо криміналізації ухилення від санкцій як підстави для конфіскації російських активів.

Крім того, Британія робить й інші кроки до контролю за замороженими російськими активами.

Проте системного рішення до цього часу немає, і це викликає критику уряду Ріші Сунака.

Палата громад навіть ухвалила спеціальне звернення до уряду з вимогою розробити план використання російських державних активів, однак досі реакції не було.

"План Клеверлі"

Надію на прогрес у цій сфері (хоч і не такий швидкий, як хотілося б Києву) вселяють нещодавні заяви міністра закордонних справ Британії Джеймса Клеверлі.

Ці заяви він озвучив після візиту в Україну цього місяця, а потім вони були доповнені британськими дипломатами.

По суті, його план складається з трьох головних елементів:

- Британія не буде скасовувати санкції проти Росії, доки Україна не отримає від неї компенсації збитків, заподіяних агресією; 

- власники підсанкційних активів зможуть без попередніх умов, в тому числі щодо зняття санкцій, передати їх для відновлення України;

- Британія контролюватиме цільове витрачання коштів, які будуть передані з цією метою.

Цей план, хоча й виглядає достатньо потужно, містить кілька обмежень.

По-перше, він стосується лише приватних активів: державні, або "суверенні" активи, які захищені імунітетами, далі залишатимуться "за дужками", і рішення щодо них немає.

По-друге, механізм "добровільної передачі", хоч і виглядає цікаво, але не містить жодних гарантій.

Власники, зокрема російські олігархи, зможуть вимагати особливих умов для передачі цих коштів (як це вже робить Абрамович із коштами від продажу "Челсі") або ж погодитися на їхнє замороження на невизначений термін.

І, по третє, намір Британії здійснювати контроль за використанням коштів поки виглядає не до кінця зрозумілим, як і те, які він корелюватиметься з міжнародним компенсаційним механізмом, над створенням якого зараз працює Україна.

Створення кількох паралельних механізмів може лише ускладнити доступ постраждалих від агресії до компенсацій.

Найціннішим у запропонованому Джеймсом Клеверлі плані є пропозиція про зміну мети санкцій.

Замість простого припинення агресії РФ проти України метою стає повна виплата відшкодування. На потребу в цьому експерти вказували ще у березні минулого року, і це створює певні гарантії.

Однак з іншого боку, вона свідчить про те, що пріоритетним для наших союзників є змусити РФ добровільного погодитися на відшкодування збитків, а конфіскація розглядається ними як крайній крок.

* * * * *

План Клеверлі наразі є лише прогнозом або ж пропозицією майбутнього британського механізму роботи із замороженими російськими активами.

Сьогодні в Лондоні розпочинає свою роботу конференція з відновлення України, і, можливо, там будуть більш конкретні анонси та пропозиції.

"Згідно з міжнародним правом, Росія має сплатити за завдані нею збитки, але поки що саме британські платники податків виділили 2,3 мільярда фунтів стерлінгів на військову підтримку та ще 220 мільйонів фунтів стерлінгів на гуманітарну допомогу", – заявляв лорд Девід Олтон у травні, закликаючи уряд до більш рішучих дій.

Зараз крига скресла, і Сполучене Королівство принаймні почало обговорення політики роботи з цими активами, що може стати сильним сигналом для інших наших союзників.

Автори: Іван Городиський, Софія Косаревич,

Центр Дністрянського

Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза II: забезпечення ефективності механізмів на національному і міжнародному рівнях".