Правая и дружественная Украине: как изменится политика Финляндии при новой власти

Долю виборів визначить менш як один відсоток голосів, наймолодша прем’єрка у Європі Санна Марін йде з посади, до нового уряду, ймовірно, увійдуть правопопулісти... 

Від цих новин минуло вже понад два місяці, та лише зараз у Фінляндії остаточно змінилася влада.

Сім тижнів майбутній прем’єр, лідер "Національної коаліції" Петтері Орпо (про нього "ЄвроПравда" вже розповідала у попередній статті) детально з’ясовував позиції усіх партій, аби розуміти, з ким вийде сформувати уряд; далі обрані партнери довго обговорювали коаліційну угоду та програму, аж доки не вийшли з результатами своїх домовленостей у середині червня.

І от нарешті 20 червня парламент і президент Фінляндії офіційно затвердили склад уряду. 

Які зміни пропонує новий уряд та чого чекати від нього Україні? Спробуємо розібратися…

Союз "синьо-блакитних"

Відразу після парламентських виборів були припущення, що переможці "Національна коаліція" (Kansallinen kokoomus, або ж просто Kokoomus – "Коаліція") оберуть ключовим партнером партію Санни Марін, адже формування уряду з правопопулістами мало свої виклики. 

Та вже перший тиждень після виборів продемонстрував, що союз "синьо-блакитних" – цілком реальний сценарій. Зрештою так і сталося. 

Разом з "Коаліцією" і "Справжніми фінами", які мають у новому парламенті 48 і 46 мандатів відповідно, до уряду увійдуть також дві менші партії – християнські демократи та Шведська народна партія (5 і 10 мандатів відповідно). 

Новий уряд називають найбільш правим у сучасній історії Фінляндії.

"Коаліція" отримала в уряді вісім портфелів із загалом 19 (включно з кріслом прем’єра) – міністра закордонних справ, міністра оборони, міністра з питань муніципалітетів та регіонів, міністра соціального забезпечення, міністра праці, міністра культури й науки, міністра з питань клімату і довкілля. 

Лідерка "Справжніх фінів" Ріікка Пурра очолить одне з ключових міністерств – Мінфін, а інші її однопартійці – ще шість: зовнішньої торгівлі та розвитку; соціальних питань та охорони здоров’я; підприємництва; юстиції; внутрішніх справ; транспорту і комунікацій. Усі обрані партією міністри вперше отримують посаду такого рівня.

На додачу "Справжні фіни" отримали і посаду спікера парламенту – ним стане Юссі Халла-ахо, відомий серією скандальних висловлювань у минулому, що закінчилися навіть обвинувальними вироками і штрафами, але й тим, що замовив за донат напис на українському снаряді (російські "ЗМІ" запам’ятали його саме за цим епізодом).

Шведська народна партія отримала посади міністра освіти (відомство очолить лідерка RKP Анна-Мая Хенрікссон) та міністра з питань Європи і власності.

Лідерка "Християнських демократів" Сарі Ессая очолить єдине закріплене за ними відомство – Міністерство сільського та лісового господарства.

Окрім того, ці дві партії ділитимуть між собою Міністерство дозвілля, молоді та спорту, призначаючи кожна свого представника на половину каденції парламенту.

Це не єдине міністерство, де передбачена ротація – міністрами праці по черзі будуть два різних представники "Коаліції", як і міністрами науки і культури.

Для України найцікавішими є міністри закордонних справ та оборони (нагадаємо, обоє – від "Коаліції"), тож про них варто розповісти детальніше. 

Міністеркою закордонних справ, як і прогнозували ЗМІ, запропонували 41-річну Еліну Валтонен, яка цього року втретє пройшла до парламенту від столичного регіону Уусімаа (до речі, побивши рекорд кількості голосів, коли-небудь отриманих на округах у столиці).

Нова голова МЗС Фінляндії має інженерну та фінансово-економічну освіту, а на додачу вільно володіє трьома іноземними мовами, окрім державних фінської і шведської – англійською, французькою та німецькою. 

Втім, міжнародні відносини для неї аж ніяк не є новою сферою – за час роботи депутаткою Валтонен була заступницею голови комітету із закордонних справ.

Міністром оборони стане ще один представник "Коаліції" та її віцепрезидент з 2016 року, 38-річний Антті Хяккянен. 

Його кандидатура була вгадана ЗМІ – адже Хяккянен був заступником голови парламентського комітету з питань оборони, а з вересня минулого року – очолив його. Також у 2017-2019 роках він був міністром юстиції в уряді центриста Юхи Сіпіля.

Розворот праворуч

Майже одразу після оголошення програми уряду у Гельсінкі зібралася перша акція протесту: до центральної бібліотеки вийшли кількасот іноземців, які працюють у Фінляндії і побачили у планах нової влади загрозу для себе. 

Нічого дивного: уряд анонсував набагато жорсткіші правила імміграції і притулку, а глава МВС від "Справжніх фінів" Марі Рантанен прямо заявила про "повне перезавантаження". 

По-перше, посвідку на проживання хочуть жорсткіше прив’язати до роботи. Іноземці ризикують втратити її, якщо протягом трьох місяців після звільнення не працевлаштувалися знову. 

Планують розмежувати соціальні гарантії для трудових мігрантів і тих, хто постійно проживає в країні: для перших пакет гарантій буде вужчим. 

Квоти на прийом шукачів притулку планують зменшити удвічі: до 500 осіб на рік. 

Також готуються налагодити процедуру повернення заявників до третіх країн. Притулок планують надавати тимчасово, максимум на три роки, після чого проводити повторну оцінку обґрунтованості надання міжнародного захисту. 

Посиляться і вимоги для отримання постійної посвідки на проживання. Серед ключових критеріїв – досконале володіння мовою, наявність роботи без тривалих перерв і фінансова спроможність, а науковий ступінь та високий рівень доходу будуть додатковою перевагою. 

Варто зауважити: усе це не про українців, які отримали тимчасовий захист, адже це зовсім інший юридичний механізм. 

Тим більше, в урядовій програмі окремо зазначається: Фінляндія продовжить підтримувати українців, які опинилися в країні через війну, і допомагатиме налагодити життя на новому місці – вчити мову, продовжити навчання, знайти роботу, отримати підтвердження кваліфікації, за потреби отримати нові навички, у тому числі із залученням людей, які можуть консультувати їх українською, тощо. 

Для оздоровлення фінансового становища країни – що було однією з передвиборчих обіцянок "Коаліції" – тепер готують некомфортні заходи у низці сфер: жорсткіші правила щодо житлових субсидій, у тому числі для студентів (на це держава щорічно витрачає 2,6 млрд євро), запровадження градації підтримки у разі безробіття (поступове зменшення суми у наступні місяці), неоплачуваний перший день лікарняного тощо.

Оподаткування отриманого доходу зменшують, водночас зросте податок на товари з найнижчою доданою вартістю (це торкнеться переважно розважальної сфери, послуг у сфері спорту й відпочинку, готельного розміщення).

Таким балансом сподіваються забезпечити збереження купівельної спроможності населення. 

Ще одна цікава деталь програми – лібералізація продажу алкоголю.

У продуктові супермаркети можуть повернутися вина міцністю до 15% і пиво міцністю до 8%, дрібним виробникам хочуть дозволити продавати товар напряму споживачеві. Зараз придбати будь-які напої, міцніші за 5%, можна лише у спеціалізованих магазинах Alko, що належать державі.

Це один із запобіжників від зловживанням алкоголем, що для Фінляндії – попри імідж "найщасливішої країни" – є давньою проблемою та головною причиною передчасних смертей. 

Сигнали для України

Але чого чекати Україні і чого чекати від більш правої Фінляндії у ЄС? Адже "Справжні фіни" відомі закликами до виходу з Євросоюзу…

Тут немає ніяких поганих сенсацій. 

"ЄС є для Фінляндії головним політичним та економічним орієнтиром і спільнотою спільних цінностей", – так починається відповідний блок програми. 

Інакше й не могло бути, адже троє інших коаліційних партнерів є рішуче проєвропейськими. 

Та цілком імовірно, що суперечки з Брюсселем щодо міграційних питань стануть гострішими. На додачу Фінляндія може зайняти ще жорсткішу позицію щодо спільного боргу та інших фінансових питань. Але, схоже, не більше того.

Що стосується України, то вона згадана у програмі 34 рази, і всі сигнали для нас – лише позитивні. 

Нова коаліція обіцяє продовжити військову, гуманітарну та іншу підтримку України і наголошує, що Росія має відповісти за скоєне – і злочин агресії, і воєнні злочини, і завдані Україні збитки. 

"Уряд просуватиме міжнародні кроки для забезпечення відповідальності Росії за злочин агресії та порушення міжнародного права, скоєні під час агресії. Уряд підтримує конфіскацію заморожених російських активів і їхнє використання на користь України. Юридичний механізм для цього слід знайти разом із партнерськими країнами. Мета Фінляндії – переконати Росію припинити війну та разом із союзниками протидіяти її (Росії) зусиллям дестабілізувати Україну", – зазначають у тексті. 

Україну згадують і в блоці щодо відносин з Китаєм: коаліція у діалозі з Пекіном планує "заохочувати Китай використати свій вплив для захисту територіальної цілісності України". 

А майбутній міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо заявив, що Гельсінкі може переглянути надання фінансової допомоги на розвиток для тих держав, які підтримують Росію на тлі її агресії проти України.

"Результат цієї війни визначить, якою буде безпекова ситуація для Європи та Фінляндії у наступні десятиліття. Якби перемогла Росія, становище Фінляндії стало би набагато складнішим на дуже тривалий час", – наголошує новий міністр оборони Антті Хяккянен, додаючи, що саме тому для Фінляндії вкрай важлива перемога України і вся підтримка є інвестицією у власну безпеку.

Програму відбудови України називають одним із пріоритетів, до цієї співпраці планують залучати фінський бізнес.

Окремо наголошують: у рішеннях щодо допомоги буде враховуватися прогрес із верховенством права та боротьбою з корупцією (та це, безперечно, і в інтересах самої України!). 

Щодо ЄС і НАТО сигнали у програмі стримані, але чіткі:

Фінляндія підтримує європейський курс України. Фінляндія відкрита для прийняття до ЄС країн, які відповідають критеріям членства".

"Одна з перших цілей Фінляндії у НАТО – подбати про вступ Швеції. Уряд підтримує політику "відкритих дверей" НАТО і, разом із союзниками, підтримує рух України до членства в НАТО".

Глава МЗС Еліна Валтонен, заступаючи на посаду, зазначила, що працюватиме над тим, щоб одного дня Україна стала членом ЄС і учасником європейської безпекової архітектури. 

А доки тривало формування коаліції, в Україну поїхав сформований ще попереднім урядом 16-й пакет військової допомоги.

Є всі підстави стверджувати, що він буде далеко не останнім... 

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"