Президент країни, який відмовляється йти на другий термін – зазвичай причиною цього є низькі рейтинги, викликані невдалим перебуванням на посаді.

У випадку Словаччини все геть інакше – президентка Зузана Чапутова мала найбільші шанси переобратися. І тим не менш, вона вирішила відмовитися від участі у президентських виборах, які мають пройти наступного року.  

Ситуація ускладнюється тим, що вже у вересні у Словаччині пройдуть дострокові парламентські вибори, за результатами яких є чимала ймовірність формування уряду на базі антизахідної та проросійської партії Smer-SD.

Тим важливішою стає особа президента – хоча у Словаччині повноваження глави держави не дуже значні, він (чи вона) може бути стримуючим фактором від різкого розвороту зовнішнього курсу країни.

Чому популярна президентка вирішила йти з політики? І які наслідки це матиме як для самої Словаччини, так і для підтримки України? 

"Атаки на всіх, кого вона любить"

"Ця заява – одна з найважчих, які я коли-небудь робила у своєму житті і, мабуть, коли-небудь зроблю. Я пережила чотири найважчі роки свого життя, як професійного, так і людського, і ось-ось буде п'ятий, який навряд чи буде легшим", – відповідну заяву Зузана Чапутова 20 червня розмістила на своїй facebook-сторінці.

Не можна сказати, що це рішення вийшло геть несподіваним – відповідні чутки вже тиждень ходили країною.

Причиною цього рішення стали не негативні рейтинги – президентка Чапутова наразі є абсолютним лідером довіри словаків і вважалася фаворитом наступних президентських виборів. Попри падіння, її рейтинг становить близько 34%, а це найвищий показник серед словацьких політиків.

Проблема в іншому.

Політична криза, в якій наразі перебуває Словаччина, б'є й по президентці. Причому по ній – ледь не найбільше.

Усі чотири роки перебування при владі вона була об’єктом гострої критики як з боку опозиції, так часто і коаліції – особливо в часи, коли прем’єром був лідер партії OĽaNO Ігор Матович.

А останніми місяцями президентка стала об’єктом не лише критики, але й погроз з боку керівництва партії Smer-SD.

Дійшло до того, що Чапутовій довелося судитися з її керівником – колишнім прем’єром Робертом Фіцо, а також із його однопартійцем Любошем Блахою.

Через підписану оборонну угоду із США вони називали Чапутову "американським агентом", а ці заяви своєю чергою викликали погрози як на адресу президентки, так і її родини.

Наразі факт погроз розслідує поліція, а родині президентки посилили охорону.

Очевидно, що занепокоєння за життя дітей і стало остаточним фактором, що призвів до такого рішення.  

"Коли людина йде в політику з чистим бажанням допомогти і отримує за це образи і ненависть, це жорстокий ляпас. Я це пережив. Фіцо роками нападав на мене цілою мафіозно-поліцейською бандою, яка контролювала майже всю державу. Мені і всій моїй родині це було надзвичайно неприємно.

Але (чинний) президент перебуває у набагато складнішій ситуації… Атаки на дочок, на партнера, на всіх, кого вона любить. Хто цього не пережив, навряд чи відчує", – пише експрезидент Андрей Кіска.

До речі, Кіска також, маючи високі рейтинги, був вимушений відмовитися від балотування на другий термін. В тому числі – через конфлікт із Робертом Фіцо.

Втім, Кіска відмовився балотуватися у ситуації, коли рейтинги Фіцо та його партії вже йшли донизу. А зараз ситуація геть інша.

За три місяці до дострокових парламентських виборів Smer-SD є лідером симпатій словаків.

Можливість перемоги цієї політсили турбує багатьох – і всередині країни, і за її межами. Зокрема, Чапутова раніше висловлювала побоювання, що після майбутніх парламентських виборів зовнішньополітична позиція Словаччини може стати схожою на позицію угорського прем’єра Віктора Орбана.

Це пряма загроза для України, адже Роберт Фіцо обіцяє зупинити військову підтримку і навіть погрожує кримінальним переслідуванням нинішнім урядовцям, які ухвалили рішення про передачу Києву винищувачів МіГ-29. 

Усе це підштовхує до питання: як рішення Зузани Чапутової вплине на ймовірність реваншу відверто проросійських сил? Чи не наближає воно його? 

Шанс для демократії

"Неурядові організації, які фінансуються за кордоном, уже обрали нового президента, який послідовно продовжуватиме ліберальну та орієнтовану на інтереси Словаччини зовнішню політику Андрея Кіски (попередній президент Словаччини) та Зузани Чапутової", – такою відверто хамською заявою у партії Smer-SD відреагували на рішення президентки.

Звичайно, що оцінки більшості політиків, як словацьких, так і іноземних – геть протилежні.

"Вона завжди була і залишиться джерелом натхнення для багатьох людей у Словаччині, в тому числі і для мене. Її рішення, звичайно, було непростим", – пише нинішній голова словацького уряду Людовіт Одор.

"Пані президенте, ви заслуговуєте на велике визнання за роботу, яку ви робите для Словаччини вдома та за кордоном", – додає президент сусідньої Чехії Петр Павел.

Оцінюючи це рішення глави держави, багато словацьких політологів визнають: воно може зіграти на користь демократії та зупинити повернення до влади Фіцо.

Адже такий екстраординарний крок надсилає сигнал, що демократія у країні – під загрозою.

І це може мотивувати йти на виборчі дільниці тих, хто розчарувався у діяльності останніх урядів.

Одночасно, відмовившись від політичних амбіцій, Зузана Чапутова фактично розв’язує собі руки та може дозволити собі більш активно впливати на формування коаліції після парламентських виборів.

Зокрема, вона вже заявила, що не збирається слідувати неписаному правилу, в першу чергу запропонувавши право формувати уряд керівнику партії, що здобуває перше місце (тобто Роберту Фіцо).

Натомість виглядає так, що президент збирається взяти активну участь у формуванні коаліції, сприяючи порозумінню демократичних сил.

Це може виглядати як певний конфлікт інтересів – наразі на друге місце, згідно з опитуваннями, вийшла партія "Прогресивна Словаччина", одним із засновників якої була Чапутова. А відповідно, саме її лідер Міхал Шимечка, найімовірніше, першим отримає від президентки мандат на формування уряду.

Додатково посилити шанси демократичних сил на перемогу може їхній консенсус щодо спільного кандидата на наступні президентські вибори.

Наразі головним кандидатом на цю номінацію вважається колишній міністр закордонних справ Іван Корчок – цілком прозахідний та проукраїнський політик.

Раніше Корчок заявляв, що не виставлятиме свою кандидатуру у разі, якщо Чапутова братиме участь у виборах. Тепер, після її відмови, він обережно заявив, що потребує трохи часу для роздумів та прийняття остаточного рішення – і цю заяву всі сприйняли як обережну готовність до участі у виборах.

Показово, що у квітні соціологи моделювали ситуацію, де Чапутова не братиме участі у президентських виборах. Ці опитування показали, що саме Корчок має найвищі шанси на перемогу – він здатний виграти президентські вибори з результатом, ненабагато гіршим, аніж могла би отримати Чапутова.

* * * * *

Тим часом, поки у Словаччині обговорювали рішення президентки, Smer-SD представила першу десятку свого передвиборчого списку.

Окрім вже згаданих Фіцо та Блахи, туди увійшли глава МВС та начальник поліції в останньому уряді Фіцо, які всі разом втратили посади у 2018 році під тиском масштабних протестів, які викликало вбивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка.

Не дивно, що цей передвиборчий список у місцевих медіа вже охрестили "поховальною командою для словацької демократії".

Зупинити цю поховальну команду може лише пробудження суспільства.

Не виключено, що своїм рішенням Зузана Чапутова зуміє добитися цього.

"Будь ласка, не сприймайте моє рішення не брати участь як доказ того, що ви не можете досягти успіху з порядністю. З ним можна вигравати вибори, виконувати свій мандат і залишатися найнадійнішим політиком. 

Порядну і ціннісну політику можна перемогти лише тоді, коли ми перестанемо в неї вірити. Я все ще вірю в неї", – закликала словаків у своєму зверненні Зузана Чапутова. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"