Після того як стало відомо про розміщення на території Білорусі бойовиків ПВК "Вагнер", влада Польщі повідомила про посилення східного кордону країни.

Спочатку передислокація "вагнерівців" йшла досить повільно, для них будували нову базу під Мінськом. Також говорили про хворобу ватажка найманців Євгенія Пригожина, якого нібито прооперували в Росії.

Втім, останнім часом переміщення російських бойовиків до Білорусі значно прискорилося. Окрім того, найманці були дислоковані для навчань білоруських солдатів на полігоні поблизу Бреста, тобто прямо на кордоні з Польщею.

Існують ризики того, що "вагнерівці" на західних кордонах Білорусі стануть каталізатором зростання напруги.

І хоча у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) йдеться, що ознак того, що найманці створюють додаткові загрози для Польщі чи України, немає, зокрема, через відсутність важкого озброєння, офіційна Варшава продовжує твердити про інше та посилювати державний кордон.

Від кризи до кризи

Загалом першою причиною посилення Польщею кордону стала реакція на ескалацію тиску з боку мігрантів, яка розпочалася восени 2021 року, тобто ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Це була, як зазначив міністр національної оборони Маріуш Блащак, гібридна атака проти Польщі з території Білорусі з використанням мігрантів, яких "запросив режим Лукашенка до Білорусі, а потім переправляв до кордону і якимось чином спонукав нелегально перетинати кордон Польщі".

Тоді група з близько 4 тисяч мігрантів із тимчасового прикордонного табору під наглядом білоруських офіцерів була доправлена ​​до прикордонного пункту "Брузги – Кузниця" і готувалася до штурму кордону з Польщею.

У поліцейських та військових іноземці кидали каміння, пляшки, бруківку і навіть світлошумові гранати.

Внаслідок цього з польського боку серед працівників служб були постраждалі.

"Два роки тому ми забезпечили безпеку на кордоні. У середині листопада польський кордон біля Кузниці Бялостоцької штурмували, він утримувався завдяки попереднім заходам безпеки", – зазначив Блащак.

Заходи справді вражають. Наразі польсько-білоруський кордон охороняють офіцери Прикордонної служби Підляського (2,5 тис.) та Бузького (2 тис.) гарнізонів. Їх підтримують офіцери з інших регіонів Польщі – загальна чисельність формування становить 15 тис. осіб. За необхідності підтримку можуть надати солдати, територіальна оборона та поліція.

Окрім того, минулого року на Підляській ділянці кордону з Білоруссю був добудований фізичний бар’єр – 5,5-метрова огорожа довжиною 186 км зі сталевих прольотів, увінчаних колючим дротом. А на початку червня цього року було завершено будівництво електронного загородження на кордоні з Білоруссю.

Однак цього виявилося недостатньо. І все через нових гостей на білоруській землі.

Досвід Африки для Білорусі

Останніми тижнями міграційний тиск на польсько-білоруському кордоні знову почав зростати.

Серйозний інцидент стався у червні біля поста в Біловежі, коли група іноземців намагалася нелегально потрапити з Білорусі до Польщі. За даними служб, автомобіль прикордонників закидали камінням та цеглою, він отримав пошкодження.

І це не перший подібний випадок в цьому році.

"Ми вже давно спостерігаємо, що гібридна війна набирає обертів, зростає міграційний тиск. Протягом минулого року ми мали 15 700 спроб мігрантів нелегально перетнути кордон, і майже 14 тис. лише в середині 2023 року", – пояснює речниця прикордонної служби Анна Міхальська, додавши, що хоча мігранти не в змозі самостійно подолати фізичні бар’єри, які зараз є на кордоні, вони можуть досягти успіху за підтримки у вигляді транспорту, техніки і тактики.

Хто ж може надати таку підтримку? Відповідь очевидна – заслані до Білорусі найманці ПВК "Вагнер".

"Безперечно, наявність групи "Вагнера" є додатковим фактором загрози", – підтверджує Міхальська, наголосивши, що це формування є навченим, досвідченим у воєнних діях, а також нещадним та деморалізованим.

З цим погоджується і заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Вонсик, якого в ефірі TV Republika запитали про загрози, пов’язані з перебуванням "вагнерівців" у Білорусі. На що він відповів, що ці криваві найманці, які часто є злочинцями, можуть виконувати найрізноманітніші завдання.

"Вони можуть "ходити в кираті Лукашенка" (фразеологізм, що означає виконувати дуже важку працю на когось. – Ред.), виконувати його завдання. Вони також можуть штовхати мігрантів до польського кордону, оскільки мають хороші контакти у таких країнах, як Сирія чи Малі в Північній Африці. Вони вже там набирали людей", – пояснив Вонсик.

Дійсно, гілки пригожинської компанії є у багатьох державах Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Це полегшує організацію і здійснення переміщення іммігрантів до Європи, зокрема через територію Білорусі, де "вагнерівці" зараз базуються. І для різного роду провокацій їм не потрібне важке озброєння, про яке зазначають аналітики ISW.

Саме тому польські високопосадовці б’ють у набат, роблячи відповідні заяви. Та наголошують на нових загрозах для країн регіону.

"Це елемент, який небезпечний для України, і українці це усвідомлюють, він також потенційно небезпечний для Литви, зрештою, він може бути небезпечним і для нас. Це може означати нову фазу гібридної війни, фазу, набагато складнішу за ту, з якою ми мали справу досі", – заявив у червні після засідання комітету Ради міністрів у справах національної безпеки та оборони віцепрем’єр Польщі Ярослав Качинський.

Вочевидь, дії Москви можуть значно послабити безпекове становище країн регіону. Через що погрози з боку самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка, які той озвучив під час зустрічі з Владіміром Путіним у Санкт-Петербурзі, а також російських політичних та військових чинів на кшталт генерал-полковника Андрєя Картаполова можуть стати реальністю. Звісно, якщо не вжити превентивних заходів.

Саме тому Варшава почала працювати над посиленням східних рубежів країни.

Як зазначив Качинський, це посилення "стосується як збільшення тих сил, які там постійно присутні, так і збільшення кількості різного роду перешкод і укріплень, які мають захистити наш кордон у разі нападу на нього".

"Звичайно, такої впевненості немає, але політика безпеки за своєю природою зосереджена на найгірших сценаріях, і, керуючись цим принципом, ми повинні були ухвалювати такі рішення", – додав Качинський.

Тож на початку липня до кордону з Білоруссю прибули ще 2 тис. військових та 500 поліцейських з усієї країни. А в місті Августів буде створено нову частину – саперний батальйон для зміцнення східного кордону й захисту так званого Сувальського перешийка, про що 23 липня повідомив міністр оборони Маріуш Блащак. Згідно з планами польського оборонного відомства, перші солдати у складі нового батальйону будуть призначені до кінця поточного року.

До цієї проблеми додалося й розміщення на території Білорусі тактичної ядерної зброї. Таке рішення Кремля, за словами керівника управління міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марчина Пшидача, збільшує нестабільність.

"Це ні в якому разі не є необхідністю. Це прагнення до ескалації та створення додаткової напруги. Саме так слід розглядати дії російської сторони", – наголосив Пшидач. І з цим важко не погодитися.

* * * * *

Отже, з огляду на зазначене, ухвалене польським урядом рішення щодо посилення кордону було вчасним та правильним. Як і звернення до країн-членів НАТО з проханням розмістити на території Польщі ядерну зброю.

Адже, як зазначив Ярослав Качинський, політика безпеки за своєю природою зосереджена на найгірших сценаріях. Тому й рішення приймаються відповідні.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник