"Сьогодні я оголошую, що Палата представників розпочинає офіційне розслідування щодо імпічменту".

Таке у вересні 2019 року сказала тодішня спікерка нижньої палати Конгресу Ненсі Пелосі. Це поклало початок гучному процесу проти Дональда Трампа, який перед тим фактично визнав, що тиснув на новообраного президента України Володимира Зеленського, аби знайти компромат на Джо Байдена.

Майже через чотири роки історія, здавалось би, повторюється. Але є нюанс.

"Сьогодні я доручаю комітету нашої Палати (представників) розпочати формальне розслідування стосовно імпічменту президента Джо Байдена", – заявив у вівторок голова нижньої палати Конгресу Кевін Маккарті.

За іронією долі, нове розслідування також має український слід.

Лише тепер республіканці, які контролюють Палату представників, доводитимуть, що мають докази корупції чинного американського президента, пов’язані з бізнес-діяльністю його сина Гантера в Україні.

Так, оголошення Маккарті поки не несе реальних політичних чи юридичних наслідків для Байдена. І так — забігаючи наперед, — голосів на оголошення імпічменту президенту США в республіканців може й не знайтися.

Але контекст ситуації з розслідуваннями щодо Байдена-молодшого й події в Конгресі стали черговими тривожними сигналами для України, точніше — її підтримки з боку Штатів.

"Хабар" для Байдена

Відразу від початку роботи чинного скликання Палати представників (тобто майже весь 2023-й) республіканці активно шукали докази корупції Джо Байдена, пов’язаної з бізнесом його сина.

Якщо коротко, вони прагнуть довести таке: Байден-старший допомагав Байдену-молодшому з закордонним бізнесом, користуючись власними посадою та впливом, а розслідуванням щодо цього — перешкоджав.

У 2013 році Байден-молодший почав працювати в китайській приватній компанії BHR, де пізніше заволодів 10-відсотковою часткою.

Роком пізніше — і цей епізод в Україні пам’ятають дуже добре — отримав місце в раді директорів української газовидобувної компанії Burisma ексміністра енергетики Миколи Злочевського із зарплатою в близько 1,2 мільйона доларів на рік.

Республіканці риторично питають: чи не завдяки своєму батьку-віцепрезиденту Гантер Байден став таким успішним бізнесменом?

Історію про те, як Байден-старший домігся звільнення генпрокурора України Віктора Шокіна, що нібито хотів розслідувати корупцію його сина в Burisma, ми вже знаємо; вона спливала 2019 року, якраз під час імпічменту Трампа.

Але за місяці власних розслідувань республіканці в Палаті представників знайшли й інші ймовірні свідчення корупції Байденів.

У липні в комітеті з питань нагляду свідчив колишній партнер Гантера Байдена по бізнесу Девон Арчер. Він стверджував, що віцепрезидент США брав участь у зустрічах і телефонних дзвінках із діловими партнерами Гантера, й просував тезу, що саме прізвище "Байден" нібито мало слугувати для тієї ж Burisma "прикриттям".

Арчер, однак, не зміг підтвердити, що ці розмови стосувалися, власне, бізнесу. Але Маккарті все одно заявив, що Байден "брехав", заперечуючи обговорення справ сина з його партнерами.

Далі маємо неодноразові заяви топ-республіканців Палати представників — зокрема, голови вже згаданого комітету з питань нагляду Джеймса Комера — про "мережу" з 21 підставної компанії, через яку Байдени начебто відмивали собі гроші за кордоном.

Щоправда, в документах комітету більшість компаній не згадуються як підставні, а переконливих доказів, що хоча б частина цих грошей опинилась безпосередньо в Байдена-старшого, немає.

У тому-таки липні з’явилися публічні свідчення двох посадовців Служби внутрішніх доходів США, відповідальних за збір федеральних податків. Обоє чоловіків у комітеті Палати представників заявили, що розслідування щодо Гантера Байдена, яке почалось ще у 2019 році, гальмувалося з політичних причин, а принаймні у двох випадках прокурори вирішили взагалі не висувати обвинувачень.

Розслідування — яке об’єднує звинувачення Байдена-молодшого у несвоєчасній сплаті $1,2 млн податків і володінні зброєю під час вживання наркотиків — мало бути закрите до суду, але угода адвокатів і прокурорів провалилася. Після цього його почав курувати спецпрокурор Міністерства юстиції США, й очікується, що до кінця вересня там з’являться нові пункти звинувачення.

І, ймовірно, найбільш потенційно "вибуховий" епізод звинувачень республіканців проти Байденів:

ФБР нібито ще у 2018 році мало докази отримання Джо Байденом $10 млн хабаря від Злочевського, аби звільнити Шокіна.

У липні "докази" опублікував сенатор-республіканець Чак Греслі — документ зі свідченнями анонімного інформатора ФБР. У ньому, зокрема, стверджується, що Злочевський має аудіо- й текстові підтвердження факту хабаря. Щоправда, досі ці підтвердження ніде не були оприлюднені.

Виникає просте питання: якщо свідчення інформатора ФБР отримало ще у 2018 році, за президентства Дональда Трампа, чому "сенсаційна інформація" виплила тільки зараз? Чи, можливо, бюро таки перевіряло її й просто не знайшло підтверджень?

Як підсумував Маккарті, "республіканці в Палаті представників викрили серйозні й такі, що заслуговують на довіру, звинувачення стосовно дій президента Байдена. Укупі вони формують картину культури корупції".

Саме цю культуру корупції розслідуватимуть контрольовані республіканцями комітети з питань нагляду, правових питань і шляхів і засобів (вносить рекомендації з бюджетних питань).

Поступка для радикалів

У тому, що спроба імпічменту Байдена в принципі буде, сумніватись не випадало: про це говорили ще до проміжних виборів у США в листопаді 2022-го.

Але, оголосивши про початок розслідування стосовно імпічменту Байдена, Маккарті відмовився від власних же слів двотижневої давнини — про те, що такий крок вимагатиме голосування Палати представників. Так було лише у випадку Трампа у вересні 2019-го.

Таке голосування — необов’язкова, але символічна процедура, яка показала б, що нижня палата Конгресу вважає реальними підстави оголосити імпічмент. Але спікер вирішив оминути цей крок — і це при тому, що Республіканська партія має більшість у 222 мандати (потрібні мінімум 2018) проти 212 у демократів.

Виникає питання: чому?

Щонайменше одна причина лежить на поверхні: голосів за це в республіканців немає.

Частина обралась за округами, де у 2020-му більшість голосів здобув Байден, і підтримка імпічменту проти нього може зіпсувати їм шанси на переобрання у 2024-му. Деякі помірковані республіканці — і в Сенаті теж — просто не вірять, що для імпічменту президента США достатньо підстав.

З другого боку, на Кевіна Маккарті тисне ультраправе крило однопартійців, уособлене неформальним угрупованням "Кокус свободи". Варто нагадати, що вони й торпедували призначення спікера 14 разів, аж поки той не пішов на суттєві поступки, фактично ставши заручником нечисленної групи колег.

Один із ключових важелів впливу на спікера Палати представників полягає в тому, що для порушення питання про його відставку тепер достатньо заяви лише одного конгресмена. І такий уже знайшовся — не хто інший, як член "Кокусу свободи", відверто антиукраїнський Метт Гейц.

Днями Гейц публічно висловив невдоволення тим, як спікер виконує домовленості з "Кокусом свободи", зокрема в питаннях бюджетних витрат. Це й угода Палати представників з Білим домом про підвищення стелі боргу, й нинішні дискусії про екстрене фінансування уряду з тим, аби уникнути шатдауну.

І тому Гейц допустив можливість зміщення Маккарті з посади — з розрахунком, що на це пристануть демократи.

Знову-таки, самі демократи до такої можливості ставляться скептично, та й серед республіканців підтримка Маккарті достатня. Але якщо, приміром, голосування за позбавлення спікера Палати представників посади відбуватимуться щодня, це аж ніяк не додасть йому — формально третій людині в системі влади США — авторитету.

А якщо доведеться домовлятися з політичними опонентами заради збереження повноважень — то й поготів.

Тому оголошення щодо імпічменту Байдена — це, ймовірно, спроба Маккарті хоч якось угамувати обурення ультраправих на тлі прийдешнього голосування щодо додаткових бюджетних асигнувань.

Нині відповідний законопроєкт — на розгляді в Палаті представників, а ухвалити його треба б до 30 вересня, коли у США завершується черговий фінансовий рік. Інакше на країну чекає шатдаун.

Наслідки для США й України

Білий дім заздалегідь — ще з перших днів роботи чинної Палати представників — готувався до початку розслідувань щодо імпічменту Джо Байдена. За даними ЗМІ, в адміністрації створили оперативний штаб з двох десятків юристів, помічників законодавців і піарників, які мають допомагати реагувати на ситуацію.

Представник адміністрації Байдена одразу після заяви Маккарті підкреслив, що розслідування республіканців за дев’ять місяців так і не знайшло доказів провини президента.

А напередодні, в понеділок, демократи опублікували 14-сторінковий меморандум.

В ньому стверджується про "провал" розслідування щодо Байдена в Конгресі.

Зокрема, там наголошують, що тисячі сторінок банківських виписок і звітів про "підозрілу діяльність", а також опитування низки людей так і не змогли виявити підтвердження, що президент щось-таки й отримував від когось.

І з одного боку, це справді так — інакше не було б потреби в розслідуванні щодо імпічменту. До того ж, навіть у разі теоретичного оголошення імпічменту в Палаті представників демократична більшість у Сенаті (вкупі з кількома республіканцями-центристами) його провалить.

Але, знову-таки, все не так просто.

По-перше, формальний початок розслідування дасть визначеним комітетам Палати представників більше повноважень викликати на допит свідків і запитувати документи. Як мінімум, виконання відповідних повісток можна буде добитись через суд. І якщо допустити (а ми цього достеменно не знаємо), що якісь незаконні дії Байдена таки мали місце, то шанси їх викрити в республіканців принаймні зростають.

По-друге, громадська думка у США — не на боці президента.

61% не вірить його словам про те, що він не мав стосунку до бізнес-діяльності сина, а 42% вважають причетність Байдена-старшого до неї незаконною. Ще 55% — стверджують, що дії президента стосовно федерального розслідування щодо його сина були недоречними.

Тож якщо ініціатори імпічменту розраховують на підтримку свого розслідування з боку громадськості, ці сподівання небезпідставні.

І по-третє, розслідування лише посилить негативне медійне тло для Байдена-старшого, а тема його ймовірної корупції якийсь час житиме й далі.

До того ж, син Байдена після провалу угоди у федеральному розслідуванні постане перед судом — і навряд чи картинка відрізнятиметься від тої, яка була у випадку проваджень проти Дональда Трампа. А якщо ці судові слухання ще й перетнуться в часі (дати для Байдена-молодшого ще не визначені, але вони цілком можуть припасти на 2024 рік), то й кинуть тінь на передвиборну кампанію лідера демократів.

Не менший ризик те, що відбувається нині в Конгресі, несе й для України.

Минулого місяця Білий дім скерував Палаті представників екстрений пакет фінансування на $40 млрд, з яких $24 млрд призначені для допомоги Україні. І саме там він і застряг; до того ж, за даними ЗМІ, Кевін Маккарті під тиском "Кокусу свободи" міркує відділити українське фінансування від решти пакета, що ще більше сповільнить його затвердження.

Затримка впливає й на законопроєкти про бюджети на наступний фінансовий рік, де так само передбачена допомога для України — навіть про фінансування Пентагону, який має двопартійну підтримку в Конгресі.

А тепер це все накладається на розслідування щодо імпічменту Байдена, де випливають сумнівні епізоди діяльності його сина в Україні. Чим не додатковий аргумент для ультраправих і скептиків не давати Києву додаткові гроші, бо там "покривають корупцію" президента США?

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"