30 вересня – лише за два тижні – у Словаччині відбудуться дострокові парламентські вибори, які здатні суттєво скорегувати внутрішню, а головне, зовнішню політику нашої сусідки.

Зараз у Словаччині проукраїнськими є і президентка Зузана Чапутова, і уряд. Проте передвиборчі соціологічні опитування вкрай тривожні: більшість у новому парламенті можуть отримати сили, що виступають категорично проти військової підтримки України та за мир із Путіним.

"ЄвроПравда" вже публікувала статтю про передвиборчі розклади у Словаччини.

Тепер ми хочемо більше розповісти про ключових політиків цієї країни, а також про можливі формати майбутньої коаліції.

А якщо вам хочеться дізнатися ще більше – радимо наше відео про 12 топ-політиків Словаччини, де ми весело, але всерйоз розповідаємо про тих, хто є союзником Путіна, а хто – справжнім другом України.

Антиукраїнські сили

Тема війни в Україні – одна з ключових у словацькій виборчій кампанії. Наразі шанси на проходження до парламенту мають щонайменше три політичні сили, які декларують відверто антиукраїнські гасла.

Перш за все, це партія Smer-SD колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Вона є лідером перегонів – останні опитування дають їй 19,4% голосів.

Фіцо ніколи не був проукраїнським політиком (словацький політолог Александр Дулеба раніше розповідав, що це пов’язано з його персональною образою на українську прем'єрку Юлію Тимошенко), проте під час свого попереднього прем’єрства уклав з Україною важливу газову угоду, що дозволила Києву забезпечити реверсні поставки газу.

Втім, в останні роки, а особливо в останні місяці перед цими виборами, риторика Фіцо щодо України суттєво змінилася.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Фіцо виступає проти допомоги Україні зброєю, зокрема, він був проти надання Києву зенітно-ракетного комплексу С-300, а також погрожував кримінальним переслідуванням попередньому уряду за передачу винищувачів МіГ-29.

А в останні тижні Фіцо почав говорити про Україну, напряму використовуючи тези російських методичок.

Зокрема, він заявляв, що в Україні "толерують нацизм".

Такі заяви дозволити партії Фіцо наростити рейтинг, відтягнувши голоси в інших партій ультраправого спектра. Зазначимо також, що для Фіцо принципово важливе входження у коаліції в новому парламенті – лише це може врятувати його від судового переслідування.

Вважається, що у разі перемоги Фіцо та формування ним свого уряду політика Словаччини буде дещо подібною до угорської – з тиском на громадянський сектор та конфліктами з Єврокомісією. Втім, повністю скопіювати курс Віктора Орбана Фіцо буде непросто – він не матиме монобільшості, а тому буде вимушений враховувати вимоги союзників.

Хто може стати союзником Smer-SD?

В першу чергу варто назвати Словацьку національну партію (СНП) колишнього спікера Андрея Данко.

Ця партія має усі шанси повернутися до парламенту після майже чотирирічної відсутності – наразі її підтримка складає 6%. При цьому в попередніх парламентських скликаннях СНП була коаліційним партнером Smer-SD, а тому ймовірність відновлення цього альянсу дуже висока.

Андрей Данко і раніше був відомий симпатіями до РФ. Нині ж до СНП приєдналися ще кілька політиків із відверто антиамериканськими поглядами. Серед них – Штефан Гарабін, який раніше вимагав від США вибачень за те, що американська авіація у роки Другої світової війни завдавала ударів по військових об’єктах.

Кумедний момент: під час свого спікерства Данко добився надання йому військового звання капітана (хоча це було відвертим порушенням статутів), нібито за підтримку збільшення військового бюджету. Після зміни влади 2020 року цей наказ міністра оборони було скасовано.

Третя словацька партія, яку можна назвати антиукраїнською – "Республіка".

Це єдина політична сила у країні, яка у своїй передвиборчій рекламній кампанії робить наголос на відмову від надання Україні зброї. Також "Республіка" виступає за вихід Словаччини з НАТО.

"Республіку" заснували вихідці з найскандальнішої партії країни – "Народної партії – Наша Словаччина". Лідер останньої Маріан Котлеба відомий як відвертий неонацист і навіть зазнав кримінального переслідування за пропаганду таких ідей: посідаючи посаду голови Бансько-Бистрицького краю, він демонстративно видавав малозабезпеченим родинам чеки на фінансову допомогу на суму 1488 євро.

Кримінальне переслідування Котлеби змусило частину його партійців на чолі з Міланом Угриком заснувати нову партію, яка деякий час була третьою за популярністю з підтримкою більш ніж 10%. Втім, наразі її рейтинг суттєво впав – до 5,2%.

Альянс із "Республікою" може здатися найбільш логічним, зважаючи на те, що наразі риторика Фіцо стала майже ідентичною.

Проте входження до коаліції з неонацистами може дорого коштувати репутації Smer-S, зокрема їх можуть виключити з Прогресивного альянсу соціалістів та демократів у Європарламенті.

Тому варіант такого альянсу можливий, лише якщо інші формати створення коаліції за участю Smer-SD не спрацюють. Альтернативним варіантом є створення Фіцо уряду меншості, який при голосуваннях буде спиратися на голоси депутатів із "Республіки".

"Темні конячки"

Тут варто розповісти про словацькі партії, які підтримують Україну (або не виступають за РФ), проте можуть увійти у коаліцію зі Smer-SD.

Донедавна вважалося, що "золоту акцію" на цих виборах може отримати партія "Голос" ще одного експрем'єра Петера Пеллегріні.

Пеллегріні був однопартійцем Фіцо і став прем’єром у 2018 році після того, як останньому довелося піти у відставку під тиском потужних протестів. Після виборів 2020 року Пеллегріні та частина депутатів Smer-SD засновувала нову партію, щоб не асоціюватися з токсичною репутацією Фіцо.

Деякий час ця стратегія працювала:

"Голос" довгий час був фаворитом симпатій словаків, проте після зміни риторики Фіцо Smer-SD обігнала своїх колишніх однопартійців.

Наразі "Голос" впав на третє місце – але має підтримку на рівні 15,1%, а тому рішення партії, з ким блокуватися, може стати визначальним для формату наступної коаліції. 

На відміну від Smer-SD, "Голос" уникає розмов про зовнішню політику, критикуючи уряд за економічні провали та позиціонуючи себе як класичну соціал-демократичну партію. Люди, які добре знають Пеллегріні, характеризують його як цілком прозахідного політика, що не має симпатій до нинішньої Росії.

Проте ймовірність того, що "Голос" увійде до коаліції із Smer-SD, дуже висока. Зокрема, за даними словацьких медіа, за такий крок Фіцо готовий поступитися прем’єрством Пеллегріні. Також багато кажуть про компромат, який є у Фіцо на Пеллегріні (про те, який це компромат, можна послухати у нашому відео).

Ще один потенційний партнер Фіцо – партія "Ми – родина" чинного спікера Бориса Коллара (5,2%).

Це єдина партія, що входить до нинішньої коаліції, яка може об’єднатися зі Smer-SD. Причина цього – "Ми – родина" швидше є політтехнологічним проектом, створеним навколо Бориса Коллара. Хоча партія наголошує на підтримці традиційної родини, Коллар повністю суперечить цьому іміджу – він в першу чергу відомий тим, що має 13 дітей від 12 жінок, жодна з яких не була його офіційною дружиною.

Втім, саме це й приваблює ядерний електорат цієї партії. Він складається з жінок, що мають у минулому складні розлучення, чи матерів-одиначок. У Колларі їм імпонує те, що політик завжди фінансово забезпечує як своїх дітей, так і колишніх партнерок.

Цей імідж не зміг знищити навіть недавній скандал, пов'язаний зі звинуваченням у домашньому насильстві від однієї з колишніх партнерок Коллара.

Проти всіх

Партія, з якою відмовляються робити коаліцію як у Smer-SD, так і прозахідні сили. Йдеться про OL’ANO та її лідера Ігоря Матовича (7%).

На виборах 2020 року Матович став справжньою сенсацією, відмовившись від традиційних зустрічей з виборцями та зробивши ставку на викривальних відео, які дивилися вся країна.

За кілька тижнів до дня виборів підтримка OL’ANO зросла у два з половиною рази, що й забезпечило йому посаду прем’єра.

Вже тоді це викликало занепокоєння – Матович був відомий як людина, який був хронічно нездатний працювати в команді. А його партія була типовим лідерським проєктом.

Так воно і сталося – численні конфлікти у коаліції, які часто напряму створював Матович, призвели до його відставки, а згодом – до розпаду коаліції.

Наразі Матович йде на вибори з популістською ідеєю виплачувати за участь у виборах по 500 євро.

Також він відомий роботою у середовищі словацьких ромів, де він має високу підтримку.

Друзі України

Хто може зупинити перемогу Фіцо?

Наразі шанси на це дає висока популярність партії "Прогресивна Словаччина". Однією з її засновників є чинна президентка Зузана Чапутова.

Ця партія стала головним аутсайдером виборів 2020 року – маючи високі рейтинги, вона пішла на вибори у блоці (хоча це вимагає проходження дещо вищого виборчого бар’єра).

Та в останні тижні перед виборами рейтинг партії скоротився – несподівано для всіх "Прогресивна Словаччина" не добрала 0,03% до прохідного бар’єра для блоків.

Втім, перебування поза парламентом пішло партії на користь – ця політична сила, лідером якої є Міхал Шимечка, не брала участі у конфліктах всередині коаліції, а тому зараз має високі рейтинги. Наразі вона посідає другу сходинку – за неї готові віддати голоси 15,1% словаків. А за деякими прогнозами "Прогресивна Словаччина" навіть має шанси випередити Smer-SD, здобувши перше місце на виборах.

Втім, щоб створити коаліцію, необхідно, щоб до парламенту пройшли й інші сили, що мають схожі погляди щодо зовнішньої політики.

Серед них варто згадати партію "Демократи" колишнього прем'єра Едуарда Гегера.

Гегер прийшов до парламенту у складі партії Матовича, обійняв у його уряді посаду міністра фінансів, а коли Матовича змусили подати у відставку, зайняв місце прем'єра.

Саме уряд Гегера приймав рішення про надання Україні військової допомоги після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Сам Гегер відомий своєю релігійністю – через це, як вважається, він завжди тримає своє слово.

Ця якість, втім, завадила йому вчасно дистанціюватися від Матовича. Через це наразі рейтинг "Демократів" складає лише 3,5%, що є недостатнім для проходження до парламенту (бар'єр для партій становить 5%).

При цьому від того, чи пройде партія Гегера, значною мірою залежать шанси на формування прозахідної коаліції.

Ще одна партія, що може увійти до такої коаліції – "Свобода і справедливість" (SaS) Ріхарда Суліка (7,4%).

Сам Сулік відомий як добрий економіст, проте має "скелет у шафі". Навіть цілих два.

У 2011 році SaS під його керівництвом виходить із коаліції, що приводить до падіння уряду Івети Радичової – і повернення до влади Роберта Фіцо.

У 2022 році ця історія повторилася. Як Сулік намагався не реагувати на напади Матовича, який свідомо його провокував, SaS знову вийшов із коаліції, що привело до падіння уряду Гегера. І можливо – до нового повернення до влади Фіцо.

І нарешті, високі шанси на повернення до парламенту має Християнсько-демократичний рух (6%) – одна з найстаріших партій Словаччини. Це консервативна політична сила, яка у зовнішній політиці є цілком проукраїнською.

* * * * *

Зазначимо, що формування прозахідної коаліції є можливим, проте вимагає низки умов. Для цього потрібно проходження до парламенту "Демократів" Гегера, а також згода на входження до коаліції "Голосу" або "Ми – родина" (а можливо, цих двох партій разом).

Це все робить шанси Фіцо сформувати коаліцію навколо Smer-SD вищими.

Втім, як показали вибори 2020 року, в останні дні перед голосуванням усе може змінитися.

А головне, словацькі коаліції традиційно складаються з багатьох партій. Відповідно, у словацьких політиків є чималий досвід компромісів заради спільної мети.

А цього разу ця мета досить очевидна – не допустити розвороту Словаччини та її перетворення на авторитарну державу.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"