"Незалежно від того, чи ми будемо при владі, чи в опозиції, ми продовжимо реалізацію нашого проєкту та не дамо зрадити Польщу", – таку заяву у неділю ввечері, після оприлюднення екзит-полів щодо парламентських виборів, зробив президент керівної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський.

Ця заява стала сенсацією – лідер ПіС уперше визнав, що за результатами виборів його партія може піти в опозицію. До дня голосування у ПіС не просто висловлювали впевненість у збереженні влади ще на чотири роки, але й навіть заявляли, що тенденції суспільної думки мають дозволити їм зберегти монобільшість у новому Сеймі.

Усе змінили дані екзит-полів, оприлюднених соціологічною службою IPSOS відразу після закриття виборчих дільниць. Згідно з ними, хоча ПіС із результатом 36,8% став переможцем перегонів, ця перемога стала пірровою.

Здобутого результату недостатньо для отримання більшості, а єдиний потенційний партнер – "Конфедерація", відома антиукраїнськими заявами, – на виборах відверто провалився.

Натомість три інші опозиційні сили: блоки "Громадянська коаліція", "Третій шлях" та партія "Лівиця" – мають шанс створити стійку більшість, більш ніж достатню для зміни влади.

Звичайно, екзит-поли інколи можуть помилятися (як це відбулося лише два тижні тому на виборах у Словаччині), проте в польському випадку розрив виглядає занадто великим, щоб очікувати повного перегляду розкладів.

Показовий момент: ті, хто після виборів дивився дебати на державному польському телебаченні, були вражені, як змінилося ставлення ведучих до політиків з опозиції. 

Тож з високою ймовірністю вже незабаром у Польщі буде нова більшість та новий уряд.

Чи є у ПіС шанси зберегти владу? З якими складнощами зіткнеться новий польський уряд?

І головне, що ці зміни означають для України?

Спробуємо дати відповідь на усі ці питання.

Польща встановлює рекорд

14 жовтня – день, що передує дню голосування. В цей день заборонено проводити агітацію, хоча у Польщі дозволено залишити політичну рекламу на вуличних носіях.

Попри це, Варшава відверто живе виборами. А точніше – живе можливістю позбавитися непопулярної у столиці влади ПіС.

Це помітно і за численними антипісівськими стікерами, написами на стінах і тротуарах.

Цей потяг демонструють також пересічні мешканці: багато хто чіпляє на одяг чи сумки наліпки із закликами покласти край правлінню ПіС.

"Ці вісім років (час перебування ПіС при владі. – Ред.) стали справжнім жахіттям для всієї країни. Настав час усе змінити. Адже, якщо ми не зупинимо їх зараз, то за наступні чотири роки вони остаточно перетворять Польщу на диктатуру", – розповідає пані, наплічник якої вщент заклеєний антипісівською пропагандою.

Настрій столиці, яка повірила у можливість перемоги своїх кандидатів, радикально відрізняється від Сходу Польщі, більш схильного до підтримки ПіС – тут вулиці були вщерть завішані політичною рекламою, але й близько не було помітно завзяття людей.

Віра прибічників опозиції проявилася у день голосування – вже до опівдня заговорили, що явка на цих виборах стане рекордно високою для новітньої історії Польщі (так і сталося – явка склала 72,9%). Черги на деяких дільницях були такі великі, що люди ризикували не встигнути проголосувати – через це було ухвалене рішення, що ті, хто прийшов на дільниці до їхнього закриття, все одно матимуть змогу проголосувати.

Було очевидно, що така висока явка – а особливо у містах, лояльніших до опозиції, – суттєво змінить політичні розклади.

Невдахи та переможці

Результати екзит-полу дійсно вийшли сенсаційними.

Найбільшим невдахою цих перегонів стала антисистемна партія "Конфедерація" – єдина, яка напряму заявляла про необхідність зупинити чи хоча б обмежити допомогу Україні.

У партії визнають: висока явка підкосила їхні шанси на успіх. Але питання не лише в цьому – рейтинг антиукраїнської партії провалився ще до дня виборів. Якщо ще у серпні цій партії пророкували здобуття близько 15% голосів та "золоту акцію" в уряді, то в реальності за них віддали голоси лише 6,2% виборців.

Цікава деталь: на падіння підтримки "Конфедерації" вплинули дебати між одним із лідерів партії Славоміром Менценом та Ришардом Петру з "Третього шляху". Менцен, який зробив ставку на обіцянку радикального зменшення та спрощення податків, не витримав дискусії з професійним економістом.

Натомість саме "Третій шлях" можна назвати головною сенсацією виборів.

Блок, який довгий час балансував на межі проходження до Сейму, зробив стрибок і посів третє місце з результатом 13%.

Тим самим підтвердилися розрахунки, проведені на початку жовтня Opinia24. У рамках чергового соціологічного опитування там ставили додаткове питання тим, хто досі не визначився з вибором: яка політична сила для них є найсимпатичнішою?

Це додаткове питання показало потенціал зростання у "Третього шляху" та меншою мірою – у "Громадянської коаліції", блоку партій на чолі з експрем'єром Дональдом Туском.

Попри масштабну антирекламу з усіх державних ЗМІ, "Громадянська коаліція" показала другий результат – 31,6%, що суттєво більше за передвиборчі оцінки.

А от "Лівиця" – єдина ліва партія, що буде представлена у Сеймі, – показала падінні рейтингів. Екзит-пол дає їм результат на рівні 8,6%, що суттєво менше за прогнози.

Втім, це все одно означає, що саме проєвропейська опозиція здобуде більшість у новому Сеймі. За попередніми підрахунками, потенційна коаліція у складі "Громадянської коаліції", "Третього шляху" та "Лівиці" матиме 248 мандатів у Сеймі за мінімального розміру більшості у 231 мандат.

"Ми здобули демократію, свободу, здобули нашу любу Польщу… Сьогодні я найщасливіша людина на землі", – заявляє Дональд Туск. Він уточнює: "Усе свідчить, що цей результат міг би бути навіть кращим. Але сьогодні ми можемо сказати: це кінець поганим часам! Це кінець ПіС!".

Втім, за остаточну перемогу польській опозиції ще доведеться поборотися.

В очікуванні нової більшості

Чому ПіС усе ще має шанси на збереження влади? Перш за все, не варто забувати, що вони є переможцями виборів. Як повторюють у партії, втретє поспіль вигравши парламентські вибори.  

Чинна партія влади отримала навіть більше за прогнози, а у новому Сеймі матиме 200 мандатів.

"Наразі наша перемога очевидна, і ми доведемо її до кінця, сформувавши уряд", – обіцяє голова фракції ПіС Ришард Терлецький. Він впевнений: партія влади зможе знайти партнерів по коаліції, нехай навіть зараз усі виключають можливість такого альянсу. "Я оптиміст за натурою, а тому думаю, що у нас все вийде", – додає він. 

Для здобуття більшості потрібно не так і багато – пару десятків голосів. До того ж можна розраховувати на лояльність президента Анджея Дуди, який не лише надасть переможцю виборів пріоритетне право на формування коаліції, а й може довго "заплющувати очі" на те, що ця коаліціада затягнулася і потрібно дати срібному призеру перегонів право створити більшість.

За таких умов залишається ймовірність того, що ПіС зможе домовитися з окремими опозиційними політиками чи навіть партією – наприклад, із Польською селянською партією, що йшла за списками "Третього шляху".

В опозиції розуміють, що процес затягнеться, і прогнозують створення нового уряду ближче до грудня.

Але отримавши уряд, вони не матимуть усієї влади.

При цьому, навіть створивши коаліцію, вчорашня опозиція зіткнеться з потужним спротивом, адже, окрім президента Дуди, ПіС матиме свою людину на посаді голови Нацбанку, а також лояльний склад Конституційного суду.

А конституційної більшості, потрібної для вирішення цих проблем, нова коаліція не матиме.

Найімовірнішим кандидатом на посаду прем’єра вважається Дональд Туск.

Його вважають найбільш здатним вирішити всі ці системні проблеми. По-перше, через його політичний досвід. Але не меншою мірою – через готовність взяти на себе весь негатив, який супроводжуватиме перший час роботу нового уряду.  

Наостанок кілька слів про значення цих виборів для України.

Гострий конфлікт з Києвом, на думку польських політологів, міг стати одним із факторів, які призвели до падіння рейтингів ПіС.

Але чи означає це, що на деякий час українсько-польські відносини очікує покращення? На певний час – так, а далі – залежить від обох сторін.

Звісно, новий уряд не буде натякати на припинення військової допомоги, як це доводилося чути Києву у вересні. Але у сфері торгівлі агропродукцією можна припустити, що позиція нового уряду залишиться жорсткою, хоча по "зерновому конфлікту", скоріш за все, незабаром буде знайдений компроміс.

Та можна розраховувати на те, що в майбутньому у подібних суперечках Варшава більше не порушуватиме принципів єдиного ринку ЄС. 

Також можна очікувати на покращення відносин між Варшавою та Єврокомісією. Це важливо для України

Польща перестане бути об’єктом критики за обмеження демократичних інституцій, що посилить її голос у Брюсселі. І це також має піти на користь Києву.

Хоча, можливо, декому не вистачатиме заяв Варшави про те, що "Захід зраджує Україну", які регулярно лунали за часів ПіС.

Втім, у цій ситуації для Києва важливо зберегти добрі відносини і з ПіС. Україні є за що подякувати цій партії та її лідерам.

Перебування в опозиції може суттєво змінити ПіС та посилити там позиції не лише євроскептиків, але й україноскептиків. Щонайменше, не варто своїми заявами збільшувати шанси на такий сценарій.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди" (Варшава – Київ)