"Кого б не обрали спікером, ми будемо з ним працювати, і будуть ухвалюватися необхідні рішення", — сказав нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи обрання голови нижньої палати Конгресу США.

Після безпрецедентної відставки Кевіна Маккарті зі спікерської посади претендентом на неї від республіканців є Джим Джордан — один із найактивніших захисників Дональда Трампа, який виступає проти збільшення американської допомоги Україні. І проти допомоги Україні в принципі.

"Чому ми повинні надсилати гроші американських платників податків в Україну, якщо навіть не знаємо їхньої мети?

А ті кошти, що вже пішли в Україну — як їх витратили? Які там є розтрати?" — не так давно говорив Джордан в етері Fox News.

Наразі Джим Джордан — головний кандидат у спікери від республіканців, які мають незначну більшість у Палаті представників США.

Й хоча його перша спроба обратись провалилася, не виключено, що він зможе якимось чином переконати колег підтримати його кандидатуру найближчими днями — достоту як це сталося з Маккарті.

Та навіть поза поглядами щодо України, Джим Джордан — симптом проблем у Республіканській партії. Адже конгресмен, попри понад шістнадцять років роботи, не може похвалитися жодним помітним законодавчим досягненням — зате має хороші відносини з Трампом.

Що варто знати про, можливо, наступного спікера Палати представників США?

В політику з реслінгу

Якщо Кевін Маккарті, який позбувся посади спікера Палати представників, міг похизуватися порівняно успішною бізнес-кар’єрою до походу в політику, то 59-річний Джим Джордан був професійним реслером.

У коледжі він чотири рази перемагав на турнірах на рівні свого рідного штату Огайо, після вступу до Університету Вісконсину (де отримав диплом бакалавра економіки) — двічі ставав чемпіоном на національних змаганнях. Джордан навіть брав участь у відборі на Олімпійські ігри 1988 року, але невдало.

Цю біографічну деталь ми згадуємо не просто так. Джордан часто покликається на неї, пояснюючи свою агресивну манеру спілкування в Конгресі. В одному з останніх інтерв’ю він прямо каже, що розглядає підготовку до комітетських засідань як реслерський поєдинок.

У конгресмена за плечима також ступінь магістра педагогіки й диплом юриста, хоча адвокатського іспиту він так і не склав.

До початку своєї політичної кар’єри Джордан майже вісім років працював помічником тренера команди реслерів Університету штату Огайо, де й здобув магістерський диплом.

Цей епізод нагадає про себе Джордану-конгресмену аж у 2018 році, коли університет почне незалежне розслідування через повідомлення про випадки сексуальних домагань до спортсменів з боку тодішнього лікаря команди Річарда Штраусса.

Розслідування виявило, що жертвами дій чоловіка були щонайменше 177 студентів університету. Деякі з них розповідали, як обстеження розбитого носа перетворювалось на огляд їхніх геніталій.

Самого Джордана не звинувачували в домаганнях. Йшлося про те, що він знав про такі дії, але не зробив нічого, аби покласти їм край.

Один із колишніх реслерів стверджував, що після скарги на лікаря тренер сказав йому: "Мене це не обходить".

Штраусс покінчив життя самогубством ще у 2005 році. Джордан — який навіть найняв піар-фірму для втихомирення скандалу — заперечував усі звинувачення, а колишніх студентів, які говорили про його причетність до домагань, називав "пішаками в політичній змові". Університет зрештою домовився про фінансові компенсації з більшістю постраждалих, які пішли в суд.

"Законодавчий терорист"

Та повернімося до початку політичної кар’єри Джима Джордана. З 1994 по 2000 рік він тричі успішно обирається до нижньої палати легіслатури Огайо, а у 2000 й 2004-му — так само успішно стає сенатором штату.

Під час другого терміну в сенаті Огайо про політичну відставку оголошує багаторічний член Палати представників від 4-го округу штату республіканець Майк Окслі. Джордан користається шансом, перемагає на праймериз і у 2006 році обирається до Конгресу сам — як і в усі подальші роки.

Чим Джим Джордан запам’ятався за 16 років роботи в Палаті представників? Слово його колишньому колезі по Республіканській партії, ексспікеру палати Джону Бейнеру (до речі, теж з Огайо):

"Джордан був терористом як законодавець ще під час роботи в Палаті представників і сенаті Огайо. Терористом. Законодавчим терористом".

Бейнер говорив про це в інтерв’ю Politico у 2017 році, незабаром після відставки. А коли дізнався про ймовірні плани Джордана посісти місце спікера, послав його на три літери (англійською їх чотири, звісно).

Що це означає на практиці?

Джим Джордан був ультраправим республіканцем ще до того, як це стало "модним". Саме він і співзаснував у 2015 році групу "Кокус свободи", яка об’єднала його однодумців — так само ультраправих республіканців, які пізніше стануть найпалкішими прихильниками Дональда Трампа.

Джордан прямо критикував керівництво своєї ж партії за недостатній консерватизм — як уже згаданого ексспікера Бейнера, який пішов у відставку під тиском "Кокусу свободи" через нібито підігрування демократам. (Якщо вам це нагадує ситуацію з Маккарті, то ви не помиляєтесь.)

Він причетний до найбільш резонансних шатдаунів у сучасній історії США — 16-денної зупинки роботи федерального уряду у 2013 році через медичну реформу демократа Барака Обами й 35-денної у 2018 році, викликаної бажанням Трампа отримати гроші на стіну на кордоні з Мексикою.

"Хтось каже, що це порушення роботи. А ми вважаємо за правильне казати, що робимо те, що обіцяли своїм виборцям", — так Джордан пояснював свій підхід до роботи в Конгресі у 2017 році.

При цьому законодавчі досягнення Джима Джордана за 16 років роботи в Конгресі — мінімальні. За ефективністю роботи над законами він у самому низу рейтингу.

Жоден законопроєкт, до якого Джордан був причетний із 2006 року, не став законом.

Для порівняння: колишній спікер Палати представників Кевін Маккарті є співавтором 17 законопроєктів, які пройшли Конгрес, із яких вісім стали законами.

Буде неправильним не згадати причетність Джордана до конгресового розслідування теракту 2012 року в лівійському місті Бенгазі, коли загинули посол США, два дипломати й десяток лівійських поліцейських. Тоді він особисто допитував держсекретарку Гілларі Клінтон, яку республіканці називали причетною до трагедії — бо вона не змогла їй запобігти.

У нинішньому скликанні Конгресу Джордан очолює впливовий юридичний комітет Палати представників і відіграє одну з провідних ролей у розслідуванні стосовно імпічменту Джо Байдена.

"Один із найвидатніших людей", яких зустрів Трамп

У чому секрет популярності неефективного конгресмена? Ймовірно, одна з причин — дуже близькі відносини Джордана з Трампом.

Нинішній кандидат у спікери активно захищав президента під час обох розслідувань щодо імпічменту у 2019 і 2021 роках, а також протидіяв розслідуванню ймовірної змови експрезидента з Росією на виборах 2016-го.

Він, імовірно, також грав одну з ключових ролей у спробі колишнього президента скасувати результати виборів 2020 року. Принаймні з текстових повідомлень, опублікованих уже розпущеним спецкомітетом із розслідування штурму Капітолія, випливає, що Джордан спілкувався на цю тему з Білим домом і самим Трампом.

А повістки спецкомітету з вимогою прийти й дати свідчення він показово ігнорував.

Джордан також публічно відмовлявся — й досі відмовляється — визнати поразку Трампа у 2020 році.

Один із конгресменів навіть пообіцяв (чи то жартома, чи всерйоз) підтримати кандидатуру Джордана на посаду спікера, якщо той публічно визнає поразку Трампа на виборах.

Додаймо до цього невеликі приємності, як-от постійне вихваляння експрезидента в етері Fox News (Джордан, до слова, з 2017 року там з’являвся найчастіше з-поміж інших членів Конгресу): "Я на сто відсотків за президента Трампа. Так, як він, більш ніхто не показав, що робитиме так, як казав, і втілюватиме речі в життя".

Трамп відповідав Джордану взаємністю.

Коли ще тривав скандал із звинуваченнями конгресмена в ігноруванні сексуальних домагань в Університеті штату Огайо, Трамп заявив, що "взагалі не вірить" у звинувачення, а вірить Джордану — "одному з найвидатніших людей, яких зустрів у Вашингтоні".

А менш як за тиждень після подій 6 січня він вручив конгресмену Президентську медаль Свободи — найвищу цивільну нагороду в США.

Зрештою, й нині Трамп — найпопулярніший серед республіканців кандидат на президентську номінацію — публічно підтримав можливе призначення Джима Джордана спікером Палати представників. Він пригадав і "неймовірні" спортивні досягнення конгресмена, і те, якою він був "зіркою" у рідному Огайо, і що його "поважають усі".

"Він буде ЧУДОВИМ спікером Палати представників і має мою Повну й Тотальну підтримку!" — підсумував експрезидент.

Змагання за спікерську посаду

Для Джима Джордана це вже третя спроба обратися на третю за ієрархією політичної системи США посаду. У 2013 й 2015 роках за нього проголосували два й один конгресмени відповідно. Ім’я Джордана виринало й під час обрання спікера на початку 2023-го, але радше як спойлер — його підтримка тоді обмежувалась одиницями голосів.

Як же Джордану зараз вдалося стати претендентом на спікерську посаду?

По-перше, як уже зазначалося, він отримав публічну підтримку Дональда Трампа, а республіканці змушені зважати на думку свого найпопулярнішого представника, навіть якщо не згодні з ним в інших питаннях.

По-друге, Джордан — один із найвпізнаваніших і найвпливовіших членів Республіканської партії в нижній палаті Конгресу, а його найближчі конкуренти — Кевін Маккарті й Стів Скаліз — не змогли здобути достатньої кількості голосів для підтримки своєї кандидатури. 

У Джордана так само не було переконливої більшості прихильників: на внутрішньопартійних виборах його підтримали лише 124 колеги, тоді як іншого конкурента, Остіна Скотта — 81. Але йому вдалося в особистих розмовах зняти скептицизм багатьох із них.

Перше публічне голосування за кандидатуру Джима Джордана на посаду спікера Палати представників не стало тріумфом.

Його підтримали лише 200 однопартійців, ще 20 голосували за інших кандидатів (зокрема, Скаліза й Маккарті), а всі 212 демократів підтримали свого висуванця Хакіма Джеффріса.

Та не виключено, що в подальших голосуваннях (найближче відбудеться вже в середу ввечері) ситуація зміниться на його користь — як це було під час спікеріади з Маккарті на початку року. Принаймні в це вірять і його соратники.

Незалежно від того, як обернеться спроба Джордана вскочити у спікерське крісло, вона є черговим тривожним дзвіночком для України, яка вкрай покладається на військову та фінансову підтримку США.

Джим Джордан — один із найбільших скептиків допомоги Києву. Ініціатива "Республіканці для України", яка просуває підтримку України серед республіканського електорату й політиків, поставила йому за це жирну "двійку".

З 2022 року єдине голосування Джордана на підтримку України стосувалося ленд-лізу. Він голосував за всі три поправки своїх колег із "Кокусу свободи" до оборонного бюджету, які прибирали з нього гроші на військову допомогу Києву.

"Для американців найнагальнішим питанням є не Україна, а ситуація на кордоні й вулична злочинність. І всі це знають, тож нумо вирішувати їх", — говорив конгресмен журналістам на початку жовтня.

Перед вівторковим голосуванням у ЗМІ й з’явилися непевні повідомлення про те, що Джордан пообіцяв виставити на голосування пакет допомоги Україні в разі обрання спікером.

Але в офісі самого конгресмена це заперечили, а й навіть якщо подібна обіцянка лунала — чому вона не могла бути черговою спробою переконати деяких скептиків підтримати його кандидатуру?

А провал голосування за нового спікера продовжить проблему, яка постала після відставки Маккарті.

Без голови нижня палата Конгресу не може голосувати за бюджетне законодавство — а отже, й допомогу для України.

І не лише України, а й Ізраїлю, щодо підтримки якого серед конгресменів суперечок значно менше.

* * * * *

Чи існує вихід із глухого кута, в якому формальна більшість Республіканської партії в Палаті представників на практиці блокується або ультраправими, або поміркованими? Так, але про їхню втілюваність говорити рано.

Теоретично кілька республіканців можуть підтримати кандидатуру демократа Джеффріса — йому достатньо лише п’яти додаткових голосів. Але в довгостроковій перспективі це не вирішить проблеми роботи палати, оскільки республіканці зможуть блокувати роботу спікера й зрештою зняти його з посади так само, як Маккарті.

Більш реалістичним видається варіант, за якого Палата представників тимчасово розширить повноваження виконувача обов’язків спікера (нині це Патрік Макгенрі), аби ухвалити бюджетне законодавство на 2024 рік і повернутись до питання обрання нового голови вже потім.

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"