Блокада кордону з Україною польськими протестувальниками триває вже третій тиждень. Усі спроби української влади досягти компромісу наразі виявилися безуспішними.

Більш того, попри обіцянки протестувальників з’являються докази того, що блокують і гуманітарні вантажі, що прямують в Україну. А разом із тим до аналогічної блокади кордону можуть долучитися й словацькі перевізники.

Чи можуть національні уряди країн ЄС вирішити цю проблему? Чи може на них вплинути Єврокомісія? Чи варто очікувати зміни ситуації після призначення нового уряду у Польщі?

На ці всі запитання "ЄвроПравді" відповідав заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач. 

Вимоги польських протестувальників

Дуже сподіваємося, що ця блокада – ненадовго. Але все залежить від декількох факторів, а насамперед – від того, наскільки ці протестувальники налаштовані стояти до кінця.

В цій блокаді вбачається якась політична історія. Адже, як ми бачимо, тим, хто зараз блокує кордон, не дуже й цікаві компромісні пропозиції.

Їм хочеться повернення дозволів для українських перевізників, проте їх точно ніхто повертати не буде.

Коли ми з ними зустрічалися, ми спитали: а чого ви хочете досягти цією блокадою?

Вони кажуть: дивіться, у мене зараз фактично немає контрактів. Мені зручно їздити до України, тому що я живу біля кордону. Я хочу їздити в Україну, але в Україну їздять багато українських водіїв.

А тому вони просто хочуть фізично обмежити українців, щоб вони їздили за кордон менше.

Щоб було, як раніше, коли обсяг дозволів, які видавали українським водіям, завершувався вже до серпня-вересня і на ринку залишалися тільки поляки.

Тому протестувальники вже підкорегували свої вимоги – тепер вони вимагають навіть не того, щоб цей режим не продовжувався після того, як у липні добіжить кінця чинна угода.

Тепер вони хочуть, щоб дозволи повернулися вже з 1 січня 2024 року.

І це їхня головна і, по суті, єдина вимога, адже усі інші вимоги без цієї фактично не працюють.

Більше того, у нас вже був випадок, коли за присутності представників Єврокомісії ми були готові обговорювати певні поступки, але не скасування дозволів. У відповідь представники протестувальників просто встали та залишили зустріч.

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач

Чи підтримує блокаду польська влада?

Ми знаємо, що політично за блокадою кордону стоїть польська партія "Конфедерація".

А от що ж до позиції чинного уряду Польщі, то тут є питання.

З одного боку, ми бачимо зараз на двосторонніх зустрічах, що польські колеги ніби намагаються шукати рішення, щось запропонувати протестувальникам.

Але, чесно кажучи, ми не бачимо якихось дієвих справ ані від центрального польського уряду, ані від місцевої влади, щоби припинити страйки.

Ба більше, ми зараз бачимо дуже багато порушень, але польський уряд на них фактично ніяк не реагує.

Як це все відбувається? Польські колеги з Міністерства інфраструктури кажуть нам: дайте нам номери машин, які застрягли на кордоні. Ми передаємо їм цю інформацію.

Проходить один день, вони нас питають: і як, чи ці машини досі заблоковані? Ми перевіряємо, кажемо: так, нічого не змінилося.

Тобто ми не бачимо від польської влади якихось реальних кроків, щоб змінити цю ситуацію.

Вони декларують, що вони не підтримують цей протест. Це добре.

Вони також декларують офіційно і кажуть протестувальникам, що неможливо скасувати угоду про лібералізацію перевезень.

Але вони кажуть, що не можуть вплинути на страйк, тому що це поза межами їхніх повноважень.

Мені здається, це трохи неправда. У Польщі за цей рік це вже третій страйк з блокуванням кордону. Першого разу це були перевізники, другий раз – фермери, зараз – знову перевізники.

Як показав перший страйк, уряд має інструменти, щоби вплинути на протестувальників і змусити розблокувати кордон.

Тим більше, що фіксується маса порушень. Якщо інформації про блокаду військової техніки в нас немає, то гуманітарні вантажі блокують часто.

І це те, на що ми в першу чергу скаржимося і до польського уряду, і до Єврокомісії.

Але нічого не робиться.

Навіть перша смерть українського водія, що застряг на кордоні, геть не змушує польську владу хоч якось діяти.

Тому мені хочеться вірити, що можливість юридичними засобами зупинити цей страйк з’явиться з початком роботи нового уряду Польщі. Але, звичайно, хотілося би, щоб це відбулося раніше, ще за нинішнього уряду.

Погрози Єврокомісії

Ми вимушені звертатися по допомогу до Єврокомісії.

Ми кажемо: колеги, дивіться, це фактично кордон не тільки Польщі, це кордон усього Європейського Союзу. Виходить, можна просто заблокувати кордон ЄС, завдавати шкоди усім країнам Євросоюзу і за це нічого не буде?

Я не випадково сказав про шкоду для ЄС – від цієї блокади страждає не лише Україна. Наприклад, через те, що виготовлені в Україні запчастини не можуть доїхати до компанії BMW, вони вимушено зупиняють лінію виробництва та зазнають збитків на рівні близько 1 млн євро на годину простою.

Ми кажемо: усі поважають право на страйк, але мають бути якісь запобіжники для того, щоб не блокувати кордон, адже це в першу чергу – безпека самого ЄС.

І нам здається, що Європейський Союз має прийняти рішення, яке не дозволить взагалі блокувати кордон.

Також ми кажемо Європейському Союзу, що вбачаємо в цих протестах дві проблеми.

Перше – це порушення деяких міжнародних угод. Зокрема, українсько-польської угоди про пункти пропуску – там напряму виключена можливість блокування пунктів пропуску.

Щоправда, на це поляки кажуть, що блокують не пункти пропуску, а дорогу біля них.

Окей, кажемо ми, але ось ще угода про лібералізацію перевезень між Україною та ЄС. І там написано, що всі країни Європейського Союзу та Україна повинні сприяти розширенню можливостей вантажних перевезень.

І ця норма точно порушується, адже Польща зараз ніяк не впливає на покращення цієї історії. А коли ми бачимо і фіксуємо порушення – польський уряд ніяк на це не реагує.

Тому ми звертаємося до ЄС: будь ласка, задійте ваші інструменти, щоб змусити їх працювати.

Адже на кордоні зараз порушуються міжнародні стандарти.

Не може не пропускатися гуманітарна допомога в країну. Не можна не пропускати небезпечні вантажі, зокрема паливо, і тримати їх на дорозі прямо без парковочних місць.

У нас просто мільйон відео, як вантажівки з паливом стоять просто на дорозі, без ніяких знаків, вночі у цю вантажівку можна спокійно в'їхати. Це просто порушення всіх міжнародних стандартів.

Тому ми написали Єврокомісії листа, де, як вони просили, надали приклади таких порушень. Тепер чекаємо на відповідь.

Чекаємо, щоб Європейський Союз вплинув на Польщу, змусивши втрутитися у цю ситуацію.

Зрештою, ця проблема має бути вирішена на юридичному рівні.

Сьогодні перевізники зупинили страйк, завтра вони подадуть нову заявку та отримають дозвіл на новий страйк.

Якщо це питання не вирішити юридично, то вони зможуть блокувати кордон з різних причин хоч кожен день.

Економічні наслідки блокади

Важко сказати, чи буде дефіцит палива. Наразі ми бачимо лише зростання цін на газ.

Натомість ми ще маємо запаси палива – на цьому ринку на сьогоднішній день ситуація більш-менш стабільна. Але вона стабільна завдяки тому, що через нову регуляцію, прийняту минулого року, наші паливні компанії мусили накопичити та зберігати запас.

Натомість ми маємо інформацію від ритейлу, від умовних АТБ та "Сільпо", які щодня зазнають збитків від цієї блокади.

І звичайно, збитки несуть українські перевізники – і вони зростають щодня.

Блокада в інших країнах

Що нам відомо щодо Словаччини? Маємо інформацію, що протестувальники з Польщі приїхали до Словаччини, переговорили з однією з організацій перевізників та нібито здобули якусь підтримку.

Наразі Словацька асоціація перевізників звернулася до свого міністерства і до Єврокомісії з аналогічною вимогою про скасування угоди про дозволи.

Станом на сьогодні (20 листопада) ми отримали інформацію від нашого посольства про те, що була зустріч між протестувальниками і нашим послом у Словаччині.

Сьогодні я мав з ним розмову. Він підтвердив, що була розмова, що перевізники чекають лист від Європейського Союзу і що вони не отримали геть ніякої відповіді від словацького міністерства транспорту.

Це їх дуже сильно обурює і вони готові протестувати, але точну дату вони ще не повідомили.

Минулого тижня вони провели попереджувальний страйк на одну годину, але повноцінний страйк вони почнуть, лише коли отримають офіційний дозвіл (21 листопада блокада почалася на пункті перетину кордону з Україною "Вишнє Нємецьке" – Ред.).

Зі свого боку ми звернулися знову ж таки до Міністерства транспорту Словаччини, попросили в них негайно зустрітися. Наразі наш посол повідомив, що йому погодили зустріч з Мінтрансом аж на наступний тиждень, але це для нас дуже довго.

Щодо інших країн наразі ми не фіксуємо загрози.

Зокрема, по угорському кордону зараз немає точної інформації ані від перевізників, ані від посольства про те, що є якісь офіційні комунікації про наміри блокувати кордон.

Ба більше, ми зараз працюємо з угорським Міністерством закордонних справ, щоб відкрити один із пунктів пропуску для порожніх транспортних засобів, щоб трошки пришвидшити проходження кордону.

Крім цього, ми бачимо, що прискорилася кількість транспортних засобів по перетину кордону з Угорщиною. Пункт пропуску у Чопі зараз пропускає вантажних транспортних засобів приблизно на 30% більше.

Продовження безквотного режиму

Минулого року, коли ми вирішували питання про продовження цієї угоди (про вільний транзит вантажних авто), Європейський Союз зробив аналіз і написав, що не бачить проблем, які принесла ця лібералізація.

У висновках навіть є фраза, що ЄС вважає виконання цієї угоди досить ефективним.

І тим більше на сьогодні в нас немає зафіксованих випадків порушення умов виконання цієї угоди. Під порушеннями мається на увазі, наприклад, каботаж. Угода дозволяє перевезення лише між Україною та країнами ЄС, а у випадку каботажу українські компанії почали би перевезення між країнами ЄС – і в нас немає свідчень про те, що наші перевізники займаються такими порушеннями.

Щоправда, польські перевізники озвучували такі звинувачення, зокрема, на зустрічі зі словацькими колегами вони говорили, що українці займаються каботажем, вбивають польські компанії і незабаром так само вб’ють словацькі.

Але що важливо – на зустрічі з нами поляки не змогли навести приклади таких порушень.

Що ж до можливого продовження дії угоди про безквотні перевезення, то наразі ми бачимо загальну підтримку країн Європейського Союзу і точно в 90% країн ЄС не бачать будь-яких проблем у продовженні цієї угоди.

Навіть від уряду Польщі ми не чуємо підтримки ідеї скасування вільних перевезень та повернення дозволів.

І ми й надалі будемо переконувати всі країни ЄС, що продовження цього режиму – це не якась наша забаганка, а потреба сьогоднішнього дня. Коли закінчиться воєнний стан, відкриється море, тоді й можна буде говорити про повернення дозволів.

Але, з іншого боку, якщо ми йдемо до членства в ЄС, то ми маємо говорити не про повернення квот, а про наближення стандартів. Польські та словацькі перевізники звинувачують нас у тому, що ми спотворюємо конкуренцію, що в нас нижчі зарплати, нижчі стандарти, тому вартість перевезень є нижчою.

Тому наша пропозиція – говорити про те, як ми маємо підтягнути свої стандарти до рівня ЄС, щоб конкуренція була чесною.

Розмовляв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"