Обыск у премьера: какие последствия будет иметь "коррупционная" отставка главы правительства Португалии
"Політична бомба", "землетрус", "кінець циклу" — так гучний політичний скандал останніх днів у Португалії описує місцева преса.
Чинний голова уряду Антоніу Кошта, який обіймає цю посаду з 2015 року та був прикладом для європейських лівих, був змушений піти у відставку.
Вперше в історії Португалії прем'єр йде у відставку через кримінальне розслідування. Скандал навколо видачі ліцензій на видобуток літію (Португалія має найбільші його запаси в Європі і є найбільшим його виробником) призвів навіть до обшуків у голови уряду.
Найочікуваніший сценарій наступних днів — оголошення дострокових парламентських виборів, других за менш як два роки.
Такий урок може призвести до зміни влади у Португалії, тож варто розібратися, хто може прийти на зміну Кошті і що це може означати для України.
Зразковий прем'єр
Вісім років прем’єрства Антоніу Кошти — саме по собі досягнення як для країни з нестабільними політичними коаліціями й хронічними проблемами в економіці.
Генеральний секретар Соціалістичної партії Португалії Кошта прийшов до влади у 2015 році, несподівано усунувши від влади правоцентристську коаліцію соціал-демократів і Народної партії, яка провела країну через фінансову кризу й кризу єврозони.
Соціалісти змогли заручитися підтримкою лівих, комуністів і "зелених" (які не увійшли до уряду) й затвердити уряд меншості на чолі з Коштою.
Така домовленість, на подив, протрималась досить довго. Навіть коли ліві й комуністи, не спромігшись підняти свої рейтинги, у 2021 році провалили бюджет і змусили Кошту піти у відставку, соціалісти на позачергових виборах отримали понад 41% голосів й одноосібно сформувати уряд.
За прем’єрства Кошти Португалії вдалося забезпечити стабільне економічне зростання: з одного боку, високі податки й суворий контроль за державними витратами в умовах роздутого держсектора, а з іншого — туристичний бум, приплив закордонних інвестицій на тлі політичної й економічної стабільності та, звісно, допомога ЄС.
У результаті Португалія поступово зменшувала держборг — у середньому краще, ніж по всій єврозоні. Власне, проєкт бюджету країни на 2024 рік уперше зафіксував, що співвідношення держборгу до ВВП впало нижче 100%, чого поки не сталося навіть у більш економічно розвиненій Італії.
Соціаліст Кошта став своєрідним символом для лівих у Європі, прикладом історії їхнього успіху в жорстких умовах єврозони та фіскальних правил ЄС.
Зокрема, для того ж таки соціаліста Педро Санчеса в сусідній Іспанії, який прийшов до влади у 2019 році за схожою домовленістю з крайніми лівими (й намагається повторити це зараз).
Кошта здобув непогану репутацію і серед європейських колег. Канцлер Німеччини Олаф Шольц ставив за приклад його "демократичне лідерство" після перемоги соціалістів на виборах 2022 року.
У Брюсселі навіть неформально обговорювали Кошту як ймовірного кандидата на посаду голови Європейської ради.
Але днями ситуація докорінно змінилась.
Покарання без провини?
Політична й економічна стабільність у Португалії не означала, що в уряду чи економіки немає проблем — радше навпаки.
Окремі економічні успіхи не вберігали владу від регулярних протестів через високу вартість життя. Португалія — одна з найбідніших країн Західної Європи: понад половина працевлаштованих жителів отримують менше ніж 1000 євро на місяць, а мінімальний розмір заробітної плати у країні становить 760 євро.
Негативну роль тут зіграв і туристичний бум, через який у Португалії різко зросла вартість житла й оренди, а іноземні працівники заробляли подекуди більше за місцевих через податкові пільги.
До того ж уряди Антоніу Кошти постійно сколихували корупційні скандали.
Найгучніший із них стосувався сумнівних обставин приватизації найбільшого авіаперевізника Португалії TAP, через який позбулись посад десять членів уряду, включно з міністрами.
Але тепер у корупційний скандал виявився втягнутим уже сам прем’єр.
Португалія має найбільші в Європі запаси літію, який використовується в електромобілях і для живлення електронних приладів — а отже, надважливого для "зеленого" переходу, якого так прагне ЄС.
Роль Португалії тут зростає ще й тому, що для Євросоюзу вона є альтернативою Китаю, іншого важливого гравця на ринку літію.
Уряд Кошти цим скористався. У 2019 році його Управління з охорони довкілля (АРА) дало концесію на видобування літію у муніципалітеті ***Монталегре компанії Lusorecursos, яка змінила назву за три дні до укладання угоди.
Проти розробки покладів у Монталерге та ще одному муніципалітеті — Ботікаш — активно виступали екологічні групи й частина місцевого населення, заперечення яких в АРА відкинули.
За даними слідства, Антоніу Кошта міг мати безпосередній вплив на процес надання концесії та розблокування відповідних процедур. Щодо нього ініціювали окреме незалежне розслідування у Верховному суді Португалії, який має право притягати до відповідальності високопосадовців.
Крім того, поліція обшукала офіційну резиденцію прем’єра, палац Сан-Бенту, й затримала керівника його кабінету Віктора Ескарію та близького до прем’єра бізнесмена Діого Ласерду Мачадо.
"Антоніу Кошта увійшов у політичну історію Португалії як перший чинний голова влади, причетний до кримінальної справи", — написала популярна португальська газета Publico.
Того ж дня Кошта у зверненні до ЗМІ висловив здивування, що його ім’я фігурує в кримінальному провадженні, й заперечив, що вчиняв будь-які незаконні дії.
"Але я вважаю, що гідність посади прем’єр-міністра не є сумісною з будь-якою підозрою щодо власної доброчесності, належного ведення справ і ще менше — з фактичною підозрою у вчиненні кримінальної дії.
Тож за таких обставин я подав у відставку", — додав він.
До слова, в розслідуванні є й інші епізоди — насамперед проєкт з інвестування понад 20 мільярдів євро у виробництво "зеленого" водню в місті Сінеш на півдні Португалії, в межах якого португальський уряд, за даними слідства, хотів (невдало) створити національний консорціум енергетичних компаній.
Але там ім’я Кошти безпосередньо не фігурує.
Шанс для правих популістів?
Ключова роль у тому, що буде далі, належить президенту Португалії Марселу Ребелу де Соузі — до слова, одному з авторів чинної конституції країни, — який має досить широкі повноваження в питанні призначення нового прем’єр-міністра.
У середу він провів зустрічі з представниками парламентських партій, аби обговорити ситуацію, що склалася. А в четвер — має скликати засідання Державної ради, консультативного органу при президентові — й оголосити остаточне рішення.
Якими є можливі варіанти подальших дій?
По-перше — дозволити соціалістам, які мають більшість, обрати нову кандидатуру прем’єра й затвердити її в парламенті.
Проблема тут у тому, що наразі партія влади не має чітко виражених альтернативних кандидатів у прем’єри. Теоретично такі шанси має чинний міністр фінансів Фернандо Медина, який долучився до економічної політики Кошти. ЗМІ також згадують ім’я спікера парламенту Августо Сантуша Сілви як компромісної фігури серед соціалістів.
По-друге, президент Португалії має право самостійно внести до парламенту кандидатуру нового прем’єр-міністра, причому ним може бути будь-хто.
Але є третій варіант: Кошта залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Португалії на певний час. Оглядачі вважають, що якнайменше це може тривати до ухвалення бюджету на 2024 рік — остаточне голосування за нього очікувалось саме наприкінці листопада.
І, зрештою, четверта опція, яка не виключає попередню: президент оголошує дострокові вибори до парламенту.
Її вважають найбільш імовірною з огляду на те, скільки корупційних скандалів переслідують останній уряд Кошту — і те, що її підтримують фактично всі опозиційні партії як з лівого, так і з правого флангу.
Що дострокові вибори означатимуть для Португалії?
Є спокуса оцінити ситуацію за соцопитуваннями, хоча і варто застерегти: у 2021 році Соціалістичній партії Кошти не прогнозували здобуття більшості, а до повернення у владу навіть готувались правоцентристські соціал-демократи.
Наразі соціалісти зберігають незначну перевагу над соціал-демократами (29% проти 26%). Їхні рейтинги суттєво просіли в порівнянні з виборами 2022 року, а на тлі останнього скандалу — можуть просісти ще більше.
Для Соціал-демократичної партії на чолі з лідером Луїшем Монтенегру дострокові вибори — бажаний сценарій, оскільки можуть дозволити їм повернутись до влади після понад восьми років перерви.
Але постає важливе питання: хто може стати їхнім коаліційним партнером?
Важливе уточнення: попри назву, португальські соціал-демократи вважаються правоцентристами і є членами Європейської народної партії. А тому партнерів вони собі шукають серед сил правого спектра.
Колишні партнери соціал-демократів в уряді — Народна партія — зараз у хвості рейтингу з 2% підтримки. До них може долучитись ідеологічно близька "Ліберальна ініціатива", з якою правоцентристи вже вели переговори про коаліцію після скандалу з ТАР, але і її рейтинги не найкращі.
Спрощує ситуацію те, що в парламентській системі Португалії новий уряд повинен просто не отримати більше абсолютної половини голосів "проти" (116 з 230), навіть якщо в нього немає власної більшості. Але постає питання, чи в таких умовах правоцентристи зможуть у принципі ухвалювати закони.
І тут варто звернути увагу на партію, яка наразі посідає третє місце — Chega! (буквально "Годі!").
Ця політична сила, заснована у 2019 році, перебуває десь між правим популізмом і ультраправими.
У самій Chega! себе позиціонують як популістів, та яскраво виражена антимігрантська, антимусульманська й анти-ЛГБТ риторика ріднить її з італійською "Лігою", іспанським "Голосом" чи французьким "Національним об’єднанням".
Якщо ще у 2019 році Chega! здобула лише одне місце в парламенті (його отримав лідер Андре Вентура), то у 2022-му — вже 12, заручившись 7,2% голосів.
Нині партія може розраховувати аж на 14% підтримки. І це може здатися дивним, якщо врахувати, що
після повалення режиму Антоніу Салазара у 1974 році жодна партія подібних із Chega! поглядів не змогла досягти таких успіхів.
Як вважають дослідники, до зростання популярності Chega! долучились ЗМІ, які активно висвітлювали заяви Вентури, зокрема й проти COVID-заходів — і фактично сприяли нормалізації крайньої правої риторики.
Також серед причин зростання популярності правих згадується колоніальне минуле Португалії, де в останні роки зростає кількість расистських інцидентів.
Лідер Chega! уже заявив, що погодиться на формування уряду із Соціал-демократичною партією, якщо отримає таку пропозицію. Але лідер останньої Монтенегру наразі таку можливість категорично виключає.
***
Хай там як, дострокові вибори з великою ймовірністю покладуть край монобільшості в парламенті Португалії. А з нею — і можливості легшого ухвалення законів, необхідних для подальшого отримання коштів ЄС на економічне відновлення й ту ж таки фінансову стабільність.
З іншого ж боку, небажання португальців — і передусім соціал-демократів — повертатись до ситуації 2011 року, коли через кризу країні доводилось іти на непопулярні кроки на вимогу ЄС і МВФ можуть запобігти й радикальним економічним змінам.
При цьому корупційний скандал в уряді Кошти може зупинити масштабні економічних проєктів, на кшталт скандальної приватизації авіаперевізника TAP чи розробки покладів літію. А Євросоюз може притримати кошти з фондів, аби спершу зрозуміти, як діятиме майбутній португальський уряд.
Чи несе політична турбулентність у Португалії загрози для України? На щастя, ні.
Усі провідні португальські партії — і соціалісти, й соціал-демократи, й навіть Chega! — однозначно на боці Києва в повномасштабній російсько-українській війні. Єдиними яскравими противниками допомоги Україні є комуністи (що активно підкреслюють їхні ідеологічні противники з Chega!), але їхній вплив у парламенті незначний і навряд збільшиться навіть у разі дострокових виборів.
На це накладається і високий рівень підтримки України в португальському суспільстві, яка, згідно з різними опитуваннями, становить 80-90% і зараз, після майже двох років повномасштабної агресії Росії.
Автор: Олег Павлюк,
журналіст "Європейської правди"